ГЕТЬМАНЩИНА Рябиченко Денис Стоматологія 202 гр PP

ГЕТЬМАНЩИНА Рябиченко Денис Стоматологія 202 гр.

PP. , УНАСЛІДОК ЯКИХ ЗНАЧНА ЧАСТИНА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ БУЛА ЗВІЛЬНЕНА ВІД ПОЛЬСЬКОЇ ВЛАДИ, СПРИЯЛИ УТВЕРДЖЕННЮ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПІД НАЗВОЮ «ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ» .

ІСТОРИКИ ДАЛИ ДЕРЖАВІ УМОВНУ НАЗВУ — ГЕТЬМАНЩИНА.

НАЙВИЩИМ ЗАКОНОДАВЧИМ ОРГАНОМ ДЕРЖАВИ СТАЛА ГЕНЕРАЛЬНА РАДА — ЗАГАЛЬНА РАДА ВСЬОГО ВІЙСЬКА.

ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА МАЛА ОДНУ З НАЙСИЛЬНІШИ Х У ТОГОЧАСНІЙ ЄВРОПІ АРМІЙ.

ГЕТЬМАНЩИНІ НАРАХОВУВАЛОСЯ 21 ПОЛК.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК Білоцерківський полк — адміністративнотериторіальна і військова одиниця Правобережної України в 17 — 18 століттях. Полковий центр — місто Біла Церква. Належить до корінних козацьких полків. Як військово-адміністративна одиниця, згідно з Куруківським договором, постав у 1625 році як полк реєстрових козаків.

БОРЗНЯНСЬКИЙ ПОЛК Борзнянський полк — адміністративнотериторіальна й військова одиниця Війська Запорозького. Полковий центр — місто Борзна(тепер Чернігівської області).

БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК Брацлавський полк — адміністративнотериторіальна і військова одиниця Правобережної України створена 1648 року. Полковий центр — місто Брацлав.

ГАДЯЦЬКИЙ ПОЛК Гадяцький полк (Зіньківський) — адміністративнотериторіальна і військова одиниця Війська Запорозького. Полкові центри — міста. Зіньків та Га дяч (з 1672 -го року).

ІРКЛІ ЇВСЬКИЙ ПОЛК Ірклі ївський полк — адміністративнотериторіальна і військова одиниця України доби козаччини, створений 1648 року. Полковий центр — містечко Іркліїв.

ІЧНЯНСЬКИЙ ПОЛК Ічнянський полк — козацька адміністративнотериторіальна та військова одиниця часів Хмельниччини. Утворено 1648 року. Полковий центр — Ічня (нині місто Черн ігівської області).

КАЛЬНИЦЬКИЙ ПОЛК Кальницький (Вінницький) полк — адміністративнотериторіальна та військова одиниця XVII ст. у Правобережній Україні. Полковий центр — місто Кальник (нині село Іллінецького району Вінницької області).

КАНІВСЬКИЙ ПОЛК Канівський полк — адміністративнотериторіальна і військова одиниця XVII століття. Полковий центр — місто Канів. Утворений в 1625 році як полк реєстрових козаків

КИ ЇВСЬКИЙ ПОЛК Ки ївський полк — адміністративно -територіальна і військова одиниця Україн и в 17 — 18 століттях.

КО РСУНСЬКИЙ ПОЛК Ко рсунський полк — адміністративнотериторіальна і військова одиниця Війська Запорозького в 17 — 18 століттях. Полковий центр —місто Корсунь. Утворений в 1625 році як полк реєстрових козаків.

ЛУБЕНСЬКИЙ ПОЛК Лубенський полк — один із 10 лівобережних адміністративнотериторіальних козацьких полків Гетьманщ ини. Полковий центр — місто Лубни

МОГИЛІВСЬКИЙ ПОЛК Могилівський полк, Подільський, Подністровськ ий або Придністровський — адміністративно-територіальна військова одиниця Правобережної України в другій половині 17 століття. Утворений 1648 року. Полковий центр — місто Могилів (нині місто Могилів. Подільський Вінницької область).

ГЕТЬМАНИ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ВИШНЕВЕЦЬКИЙ Дмитро Вишневецький — нащадок найдавнішого і славного роду українських князів Волині з міста Вишнівця. Він був з роду Рюриковичів. Ще дід і батько Вишневецького вели активну боротьбу з татарами. У 1544 році батьки Дмитра — Іван і Анастасія, були захоплені татарами і кілька років перебували як невільники у Криму. Історики припускають, що їх визволили під час одного з успішних козацьких походів, який очолював Претвич. Після повернення з неволі Іван Вишневецький брав участь у походах про ти ненависних татар, наганяючи на них жах.

ІВАН ПІДКОВА Іван Підкова користувався повагою серед запорожців. Він мав рідкісну фізичну силу: запросто розгинав підкови. Тому й отримав своє прізвисько. Підкова міг зупинити віз, запряжений шістьма конями, ухопивши його за заднє колесо. Узявшись зубами за край бочки меду, міг перекинути їі через голову, волячим рогом пробивав дубові ворота.

ПЕТРО КАНАШЕВИЧСАГАЙДАЧНИЙ Петро Конашевич Сагайдачний — нащадок українського шляхтича, родом із міста Самбора. Петро здобув добру освіту, знав кілька мов, мав гострий розум, та не пішов шляхом тодішніх учених. Духовна атмосфера, яка оточувала Конашевича під час навчання, сформувала його особистість. Любов до вітчизни, патріотизм, турбота про народ і його блага стали метою життя Конашевича Сагайдачного.

БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Богдан Зіновій Хмельницький народився у 1595 році в сім'ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького, який служив у корсунсько чигиринського старости осадником, тобто засновником нових поселень. Михайло Хмельницький осадив містечко Чигирин, а пізніше, коли дістав посаду чигиринського підстарости, — хутір Суботів, який став його родовим маєтком. Мати Богдана була козацького роду з Переяслава. .

Початкову освіту Богдан Хмельницький здобув у Київській братській школі. Згодом батько віддав його до Львівської єзуїтської колегій де Богдан добре вивчив латинську й польську мови. Проте оточення католиків під час навчання в колеги не призвело до зречення Богданом православної віри.

ПЕРЕЯ СЛАВСЬКА РÁДА 1654 РОКУ — ЗАГАЛЬНА ВІЙСЬКОВА РАДА, СКЛИКАНА ГЕТЬМАНОМ БОГДАНОМ ХМЕЛЬНИЦЬКИМ У МІСТІ ПЕРЕЯСЛАВІ (НИНІ ПЕРЕЯСЛАВХМЕЛЬНИЦЬКИЙ) ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ ВІЙСЬКОМ ЗАПОРІЗЬКИМ ТА МОСКОВСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ.

Богдан Хмельницький займає особливе місце не тільки в історії козаччини, а й усієї України Богдан з дитинства спостерігав пригнічення і страждання українського народу, який не бажав підкорюватися панству. Хлопчик вбирав вільний дух козацтва, що впливало на формування характеру майбутнього гетьмана

ІВАН ВИГОВСЬКИЙ Іван Остапович Виговський походив зі старовинного роду української православної шляхти, яка оселилась у Вигові Овруцького повіту Київського воєводства. Іван Виговський здобув добру освіту у Києво Могилянському колегіумі, чудово володів, окрім рідної мови, польською, латинською, церковнослов'янською та російською, був прекрасним каліграфом.

ІВАН МАЗЕПА Іван Степанович Мазепа (Мазепа Калединський) народився близько 1640 року в селі Мазепинці поблизу Білої Церкви на Київщині, де й провів дитячі роки. Тут він пізнавав життя козаків реєстрового полку, що тут стояв, опановував військову справу, навчився володіти традиційною козацькою зброєю – шаблею, рушницею.

ПИЛИП ОРЛИК Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 року в селі Кочу ті на Віленщині. Він здобув досить добру освіту — спочатку в єзуїтській Віленській акаде мії, а пізніше в Києво Могилянській академії, яку закінчив 1694 року.

ІВАН СКОРОПАДСЬКИЙ Іван Ілліч Скоропадський народився в шляхетській родині приблизно у 1646 році. Відомості про рід Скоропадських збе реглися в історичних документах, починаючи з діда майбутнього гетьмана — Федора. Він загинув під час Виз вольної війни українського народу про ти шляхетської Польщі, в битві під Жовтими Водами, у 1648 році. Про батька гетьмана — Іллю — відомо тільки те, що в середині XVII ст. він мешкав в Умані з трьома синами: Іваном, Василем, Павлом.

ПАВЛО ПОЛУБОТОК Павло Леонтійович Полуботок народився близько 1660 року в заможній козацько старшинській родині на Чернігівщині. Батько — Леонтій Артемович — ще за гетьманів І. Брюховецького, Д. Многогрішного та /. Самойловича зробив неабияку кар'єру. Він був писарем Чернігівського полку, чернігівським сотником, генеральним бунчужним, генеральним осавулом, переяславським полковником. Йому належали землі на тери торії Чернігівського і Переяславського полків, а після одруження сина Павла на племінниці гетьмана І. Самойловича він був одним із найближчих людей гетьмана (додалися ще і землі в Любецькому і Сосницькому «ключах» ).

ДАНИЛО АПОСТОЛ Данило Апостол народився 4 грудня 1654 року в козацькій сім'ї. Батько Данила, Павло Єфремович Апостол, походив з Молдови (Волощини) із знатного роду Катарреу, який з давніх давен займав у цій провінції найважливіші урядові посади. У 28 років Данило очолив Миргородський полк. Як миргородський полковник, а часто і як наказний гетьман козацького війська Данило Павлович брав участь у багатьох військових по ходах і був відомий як хоробра людина.

Кирило Розумовський Кирило Григорович Розумовський народився 18 вересня 1728 року в родині дородового козака Г. Розума з села Лечеші (тепер село Козелецького району Чернігівської області), Кирило був звичайним сільським хлопцем. Коли йому виповнилось 15 років, його викликали до Петербурга, де він почав навчатися і виховуватися. Одного разу царівна Єлизавета (дочка Петра І) побачила юнака і, причарована його співом, вирішила наблизити «ко двору» . Невдовзі Олексій був призначений камер юнкером Єлизавети, з часом графом, генерал поручиком, обер єгермей стером, а пізніше — її чоловіком. (Так Олексій із Розума перетворився в Розумовського)

В УКРАЇНІ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА СВЯТКУЮТЬ – 14 ЖОВТНЯ