Герой нашого села НУ ЧОГО ВСЕ НЕ ТАК? НАЧЕ ВСЕ ЯК ЗАВЖДИ. НЕБО НАШЕ – ТАКЕ ГОЛУБЕ. ТОЙ ЖЕ ЛІС І ПОВІТРЯ, ВОДА Й ГОЛУБИ АЛЕ ТАК НЕ ХВАТАЄ ТЕБЕ!
Родина Конончук Григорій Денисович народився в с. П’ятигори в селянській сім’ї. Батьки мали чимале господарство 13 десятин землі, пару коней, дві корови та іншу живність.
Юність Був призваний до лав польської армії. Перед самісінькою війною демобілізувався.
Солдат Другої Світової війни Воював у лавах червоної армії з травня 1944 по травень 1945 р. у бою на білоруській землі біля невеличкого села Шилін, що в Брестській області , був контужений. І вже в складі іншої частини пройшов фронтовими дорогами через Польщу, Східну Прусію до Балтики, як брав участь у штурмі Берліна.
Нагороди Орден “Вітчизняної війни другого ступені. ” Медаль “За перемогу над Німеччиною в Великій Вітчизняній війні 19411945 рр. ”
Нагороди Медаль “За взяття Берліна” Медаль “Двадцять років перемоги в Великій Вітчизняній війні 19411945 рр. ”
Нагороди Медаль “Сорок років Перемоги в Великій Вітчизняній війні 19411945 рр. ” Медаль “Тридцять років перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941 -1945 рр. ”
Нагороди Медаль “Сімдесят років збройних сил СРСР” Медаль “П’ятдесят років збройних сил СРСР”
Повернення до мирної праці Повернувшись із фронту, пішов працювати в рідний колгосп “Дружба”. Разом з дружиною тримали домашнє господарство , ростили сад, раділи внукам. Обоє були ветеранами колгоспної праці. Григорій Денисович. Був частим гостем серед школярів та своїх односельчан. Завжди згадував про бій на білоруській землі, де був контужений.
Несподіваний лист В тому бою за шилін полягло 105 бійців. Вдячні білоруси спорудили обеліск і викарбували імена всіх загиблих, серед яких було ім’я Конончука. Слідопити написали листа його дружині Феофанії Лаврентіївні і запросили на мітинг з нагоди двадцятиріччя перемоги в Великій Вітчизняній війні. Як же здивувалися білоруси, коли їм відповів сам Григорій Денисович і приїхав до них, вклонитися могилі своїх бойових побратимів.
ІМЕНА НА ГРАНІТІ Скільки імен на граніті! Але що це? – “Ткач В. С. ” Та це ж його односельчанин – Володимир Саватійович Ткач. Він теж живий. В тім бою його тяжкопораненого взяли в полон гітлерівці. Натерпівся лиха по концтаборах. А в 1945 році його визволили американські війська і передали радянському командуванню.
На Шилінській землі Учасники бою за Шилін запалюють вогонь слави. Виступ на мітингу біля обеліска, де висічено його ім’я як полеглого.
Росте в Білорусії сад Щоб увіковічнити пам’ять бойових побратимів, що полягли в тім важкім бою, Григорій Денисович посадив біля обеліска сад. 105 груш, як 105 бійців бережуть мир і спокій мешканців Білоруського селища Шилін , що розташоване біля річки Ясельди. Росте, наливається плодами сад пам’яті і в серцях білорусів.