Германия в межвоенный период Основные понятия

Германия в межвоенный период

Основные понятия • Тоталитаризм • Геноцид • Антисемитизм

Територіальні зміни у Німеччині за Версальською угодою (1919) Країни, що отримали німецькі території Території, що були вилучені у Німеччини Франція Данія Польща Ельзас і Лотарингія Північний Шлезвіґ Частину Познані, Сілезії, Померанії, Східної Пруссії Чехословаччина Бельгія Частина Силезії Округи Ейпен, Мальмеди, Морене

Веймарська республіка — історична назва німецької держави на честь конституційного Національного зібрання, що засідало у Веймарі. Вона виникла в 1918 р. внаслідок буржуазнодемократичної Листопадової революції (1918– 1919).

У перші роки політичне життя Німеччини визначала парламентська більшість, що складалася з соціалдемократів, Німецької демократичної партії і Партії центру. СДПГ уже відійшла від своїх колишніх революційних ідей.

Веймарська Конституція від 11 серпня 1919 р.

Наприкінці 1923 р. німецька економіка почала виходити з кризи. Уряд ужив ряд заходів, що стабілізували виробництво.

Усі ці заходи дали змогу Німеччині знову посісти провідне місце серед найсильніших держав світу, обігнавши за економічними показниками Англію і Францію. Почалося поступове відродження німецького військовопромислового потенціалу.

Протистояння між лівими і правими почалося у 1924 р. За ініціативи комуністів були організовані загони самооборони під назвою «Союз червоних фронтовиків» . Праві і монархісти створили численну воєнізовану організацію «Сталевий шолом» .

Починаючи з 1921 р. почала швидко зростати нацистська партія Гітлера, яка налічувала тоді 6 тис. чоловік. У своїх виступах Гітлер різко нападав на керівників Веймарської республіки, засуджував Версальський договір. У 1923 р. його партія зросла до 50 тис. чол.

У 1925 р. главою держави був обраний колишній командуючий кайзерівською армією П. Гінденбург. Його прихід до влади посилив невдоволення лівих, зміцнивши позиції правих сил у країні. Отже, до 1929 р. у Німеччині, як і в інших державах Європи, існувала багатопартійна система, між партіями точилася боротьба за владу та реалізацію різних політичних принципів.

Економіка Веймарської республіки

Уряди Веймарської Німеччини Липень 1919 — червень 1920 р. Очолює Ф. Шейдеман (один з лідерів СДПН). Коаліційний уряд. Веймарська коаліція Значні позиції в уряді посідали СДПН, НДП. Проводили політику лояльного виконання Версальського договору. Намагалися зміцнити республіканські органи влади 12– 13 березня 1920 р. — спроба державного перевороту для відновлення «старих порядків» . Загальнонімецький страйк (12 млн чол. ) зірвав наміри путчистів.

Червень 1920 — травень 1921 р. Очолює Ференбах Коаліційний уряд з представників буржуазних партій і центру. Після оголошення країнамипереможницями ультиматуму про сплату Німеччиною репарацій уряд відмовився прийняти цей ультиматум і подав у відставку.

Травень 1921 — листопад 1922 р. Очолює І. Вірт. Веймарська коаліція на чолі з лідером центру. Був прихильником «політики виконання» репараційних зобов’язань, за що був повалений противниками цієї політики.

Листопад 1921 — серпень 1923. Очолює В. Куно Представники буржуазних партій. Узяв курс на саботаж репараційних платежів. Ця політика у січні 1923 р. призвела до франкобельгійської окупації Руру. Окупація призвела до скорочення видобутку Німеччиною вугілля і виплавки чавуну, що спричинило обвал економіки та інфляцію. Уряд Куна розгорнув націоналістичну кампанію під гаслом «Вітчизна у небезпеці» й оголосив «пасивний» опір окупації.

Серпень — листопад 1923 р. Очолює Г. Штреземан Уряд «великої коаліції партій» . 2 листопада 1923 р. СДПН заявила про свій вихід з уряду Придушив революційні рухи в Саксонії і Тюрингії

Экономический кризис 1930 -1933 гг. • 1. Экономический кризис стал и кризисом Веймарской республики. • 2. Большинство населения перешло в оппозицию к действующему режиму. • 3. Представители крупного капитала, средние и мелкие собственники видели выход из кризиса в установлении сильной власти, «твердой руки» .

Причины установления нацистской диктатуры 1. Экономический кризис: • промышл. производство сократилось на 44%. • количество безработных достигло 4, 5 млн. человек. 2. Неспособность правящих кругов руководить страной парламентскими методами. 3. Отсутствие единства среди партий «веймарской коалиции» . 4. Большинство населения было недовольно условиями Версальского мира.

Программные цели НСНРП (обр. в 1919 г. ) • 1. Навести порядок в стране. • 2. Добиться экономического процветания. • 3. Ликвидировать Версальскую систему. • 4. Покончить с коммунизмом. • 5. Завладеть новыми землями, необходимыми «германской расе» , которую объявили высшей.

Установление фашистской диктатуры 1923 г. Попытка «пивного путча» Январь 1933 г. На встрече Гитлера с монополистами было решено передать власть в Германии фашистам 30 янв. 1933 г. Президент Гинденбург назначил Гитлера рейхсканцлером. Немедленно распущен рейхстаг. Новые выборы – март 1933 г. Февральсентябрь Формирование фашистского режима: антидемократического, тоталитарного, агрессивного.

Внутренняя политика 1. Правительству были предоставлены чрезвычайные полномочия (право издавать з-ны, не соответствующие конституции, распускать партии). 2. Урезаны или отменены многие демокр. права 3. Орудия насилия и террора- гестапо, СС, СД. 4. Чистка гос. аппарата от демократов и евреев. 5. 29 -30 июня 1933 г. - «ночь длинных ножей» (расправа над оппозицией-уничтожено 2 тыс. ) 6. В 1934 г. после смерти Гинденбурга- Гитлеру переходят пожизненно его полномочия.

Экономическая политика • 1. Контроль над всеми сферами экономики. • 2. Осуществлялась централизация управления экономикой. • 3. Развитие экономики осуществлялось на основе 4 -летнего плана, провозглашенного в 1936 году, который должен был подготовить страну и экономику к войне. • 4. Быстрые темпы развития тяжелой промышленности. • 5. В 1937 году была введена обязательная сдача государству зерна.

Социальная политика • 1. Были разогнаны фабрично-заводские комитеты. • 2. Рабочим запрещалось менять место работы. • 3. Рабочий день мог быть увеличен до 14 часов. • 4. Уменьшение безработици. • 5. С 1938 года-обязательная трудовая повинность.

Идеологическая работа • 1. Создание министерства пропаганды во главе с Й. Геббельсом. • 2. Молодежь воспиьывалась в нацистских организациях «Гитлерюгенд» , «Союз немецких девушек» и т. д. • 3. Были сожжены миллионы кних авторов разных эпох. • 4. Вся пресса была под конролем фашистских партий. • 5. Пропаганда расизма, жестокости и насилия.

Антисемистская политика • 1. Антисемитизм стал государственной политикой Германии. • 2. А. Гитлер в книге «Майн кампф» доказывал, что немцы – это «избранная арийская раса» • 3. Евреи лишались гражданских прав. Было уволено 2 тыс. ученых-евреев, в т. ч. 8 лауреатов Нобелевской премии. • 4. 9 -10 ноября 1938 года –еврейский погром – «хрустальная ночь» . • 5. Собственность лиц еврейского происхождения конфисковывалась.

Внешняя политика • 1. Цель- ликвидация договоров Версальско – Вашингтонской системы. • 2. 1933 г. - выход Германии из Лиги Наций. • 3. 1935 г. введена всеобщая воинская повинность. • 4. 1936 -1937 гг. создание блока фашистских государств. • 5. 1938 г. Аншлюс Австрии. • 6. Мюнхенских «сговор» . Присоединение Судетской области.

1. Назвіть причини встановлення Веймарської республіки. 2. Кому належала законодавча і виконавча влада у Веймарській республіці? 3. Охарактеризуйте позитивні і негативні зміни в економіці Веймарської республіки у 20 ті роки. 4. У чому була схожість у діяльності урядів Веймарської республіки?

Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку» © ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝» , 2012 Джерела: 1. «Усі уроки до курсу «Всесвітня історія» . 10 клас. Стандартний та академічний рівні 2. Сайты: • www. academicpress. com • www. britannica. com • www. internetri. net/vv • www. sociology. org • www. sil. org/ethnologue • www. utm. edu/research/iep • www. nsta. org • www. aboutislam. ws