
Lecture 1_overview.ppt
- Количество слайдов: 20
Геоінформатика, ДЗЗ та галузеве картографування Костюченко Юрій Васильович к. ф. -м. н. , п. н. с. Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України тел/факс офіс: (+38 -044) 486 1148 handy: (+38 -050) 380 4797
Частина І: Геоінформатика як науковий напрям застосування інформаційних технологій для збору, обробки і аналізу просторово розподілених даних, аналізу та прогнозування стану геосистем і автоматизованого картографування Частина ІІ: Дистанційне зондування Землі як сукупність методів отримання просторово інтегрованої інформації про стан земної поверхні Частина ІIІ: Методичні основи галузевого картографування: аналіз та моделювання просторово розподілених даних як основи побудови проблемно – орієнтованих карт (галузевого картографування), систем підтримки рішень в геоінформаційних системах та вирішення прикладних природоохоронних та природоресурсних задач
Частина І “Геоінформатика як науковий напрям”: Тематика лекцій Об’єкт та предмет дисципліни «Геоінформатика, ДЗЗ та галузеве картографування» ; Засоби відображення розподілу, стану і структури геосистем; Геоінформаційні системи: принципи, методи та особливості використання; Методологічні засади прийняття рішень на основі аналізу та моделювання просторово-розподілених даних в рамках ГІС
Частина ІІ “Дистанційне зондування Землі ”: Тематика лекцій Огляд основних методів ДЗЗ та засобів отримання даних; Методи та алгоритми попередньої обробки даних ДЗЗ; Просторово – частотні та спектральні методи та алгоритми обробки даних ДЗЗ; Методи класифікації зображень; Системи обробки і інтерпретації супутникових спостережень для задач ГІС – аналізу
Частина ІІІ “Галузеве картографування, аналіз та моделювання просторово розподілених даних ”: Тематика лекцій Аналіз просторово-розподілених даних та побудова просторових моделей розподілів даних спостережень та вимірювань; Проблеми регуляризації просторово-розподілених даних спостережень та вимірювань; Вивчення просторових співвідношень; Проблеми прогнозування стану геосистем за просторово-розподіленими даними спостережень та вимірювань; Методи оцінювання стану геосистем за точковими вимірами та обмеженими вибірками даних
Геоінформатика: науково – методичний огляд історії та сучасного стану
Терміни та визначення Геоінформатика - науковий напрям, сукупність технологій та виробнича діяльність, яка охоплює сфери, пов'язані з вивченням геопростору як цілісної системи (з усією сукупністю притаманних їх властивостей), способом відображення та автоматичного опрацювання даних за допомогою інформаційних технологій. Геоінформатика вивчає принципи, технічні та програмні засоби і технологію отримання, накопичення, передавання та опрацювання просторової інформації і формування на цій основі нових уявлень про геосистеми.
Терміни та визначення Практично геоінформатика спрямована на наукове обґрунтування, проектування, створення, експлуатацію та підтримку геоіформаційних систем, розробку геоінформаційних технологій (прикладних використань ГІС для наукових і господарських цілей). Основні практичні завдання геоіформатки: геокодування, тобто створення баз геоданих (що включає збір, обробку та інтерпретацію результатів спостережень та вимірювань для створення множин регуляризованих просторово-розподілених даних), управління такими базами (що також включає актуалізацію даних, тобто управління моніторингом); аналіз та моделювання просторово-розподілених даних; розробка програмного забезпечення для вирішення задач управління базами даних та аналізу геоданих.
Терміни та визначення Геоматика (geomatics or geomatics engineering) – сучасна науково-технологічна дисципліна, що поєднує збір, аналіз, моделювання та управління простороворозподіленими даними (тобто даними, що ідентифіковані, відповідно до їхнього місцеположення Геоматика базується на досягненнях географії і геодезії, використовує дані вимірювань та спостережень, отримані за допомогою сенсорів наземного, морського, повітряного та супутникового базування. До сфери геоматики входять процеси отримання даних, аналізу даних, та перетворення простороворозподілених (геореферованих) даних з різних джерел, що характеризуються різними мірами достовірності вимірювань, в загальні інформаційні системи (в першу чергу - ГІС) з визначеними характеристиками точності
Вивчення географічного простору методами геоінформатики геодезія геоінформатика геоматика навігація і позиціонування обробка цифрових зображень і фотограмметрія землезнавство та землекористування ГІС (географічні інформаційні системи) статистичні моделі феноменологічні моделі теорія прийняття рішень Дистанційне зондування Землі регуляризація даних
Терміни та визначення Сфери застосування геоінформатики: Навігація; Археологічні пошуки та археологічна зйомка; Ресурсне управління та галузеве картування берегових зон; Кримінологія; Аналіз розподілу надзвичайних ситуацій для вивчення ризиків та оптимізації стратегій відновлення; Екологічна безпека та управління довкіллям; Управління територіальною інфраструктурою; Управління земельними ресурсами, кадастр; Моніторинг природних ресурсів; Комплексна інтерпретація даних геофізичної зйомки (сейсмологія); Соціологія; Територіальне планування; Міське планування.
Терміни та визначення Геореферовані дані (або геодані, або простороворозподілені дані) - дані, розподілені та ідентифіковані, відповідно до їхнього положення в геопросторі. Геопростір, географічний простір — квазідвувимірний простір земної поверхні, якій характеризується: - замкнутістю, - позитивною кривизною (опуклістю), - квазіфрактальністю, - анізотропністю у геофізичних та космічних полях (наприклад, у гравітаційному, магнітному полі Землі).
Tabula Pentingeriana Tabula Turini Mundi Babilonici Засоби відображення розподілу, стану і структури геосистем St. Isidor Orbis Terra e 1480 Tabula Rogeriana Al-Idrisi 1154 Mao Qhun Map 1430 茅坤图
Основні задачі для застосування просторово – розподілених даних Актуалізація топографічних та галузевих карт; Вивчення параметрів середовища з метою створення та/або уточнення (актуалізації) галузевих карт (геологічних, геофізичних тощо), створення проблемно-орієнтованої картографічної продукції; Інформаційне забезпечення геоінформаційних систем (контроль змін середовища за визначеними параметрами та моніторинг стану); Вивчення стану поверхні, картографування поверхні астрономічних об'єктів; Підтримка регіональних та галузевих систем прийняття рішень (інформаційне забезпечення, картографічні продукти, контроль похибок та ефективності впровадження)
Терміни та визначення Картографія – наука про дослідження, моделювання і відображення просторового розподілу і взаємозв’язку об’єктів і явищ природи і суспільства методами образно – знакового моделювання простору Найбільш близьким до геоінформатики є математична картографія – розділ, що вівчає математичні способи побудови картографічних проекцій, їхніх перетворень, застосування проекцій, а також комплекс питань, пов’язаних із математичним обґрунтуванням карт (компоновка, розрахунок рамок), методи вимірювання карт тощо
Застосування ДЗЗ в задачах картографування Системи глобального спостереження Інтерпретація даних Створення проблемно-орієнтованої картографічної продукції ГІС Комплексний аналіз простороворозподілених даних для: - Оцінки кількісних і якісних параметрів явищ і процесів в геосистемах; - Вивчення динаміки геосистем; - Прогнозування розвитку геосистем Обробка даних спостережень Галузеве дешифрування Актуалізація загальних та галузевих карт Застосування картографічної продукції для вирішення галузевих задач Підтримка прийняття управлінських рішень
Терміни та визначення Семіотика (від σημειωτικός — такий, що має ознаки від σημεῖον — знак, ознака, σῆμα — знак) — наука, яка досліджує способи передачі інформації, властивості знаків та знакових систем в людському суспільстві (головним чином природні та штучні мови, а також деякі явища культури, системи міфів, ритуалів), природі (комунікація у тваринному світі) або в самій людині (зорове та слухове сприйняття тощо), теорія знаків та знакових систем розділи семіотики: синтактика (або синтаксис) - вивчає закономірності побудови знакових систем безвідносно до їх інтерпретації, тобто співвідношення знаків один з одним; семантика - вивчає відношення між знаком та його смислом; прагматика - вивчає відношення знаків з їх відправниками, одержувачами та контекстом знакової діяльності.
Терміни та визначення Геоінформаційна система – автоматизована цифрова (комп'ютерна) технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, супутникових та/або іншіх дистанційних зображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Також, під геоінформаційною системою розуміють систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами
Історія виникнення ГІС: використання картографічних даних для аналізу та прийняття рішень Карта поширення холери в районі Сохо, складена Джоном Сноу (John Snow) у 1855 р. за даними спостережень за розповсюдженням епідемії холери в Лондоні в 1854 – 1855 (відновлена Едмундом Джілбертом в 1958)
Історія виникнення ГІС: використання картографічних даних для аналізу та прийняття рішень Приклад оперативного ГІС - аналізу поширення холери в Лондоні, складений на основі карт Джона Сноу (1855)