ГЕОГРАФИЯ РАСТЕНИЙ АРЕАЛОГИЯ ХОРОЛОГИЯ Ареал

ГЕОГРАФИЯ РАСТЕНИЙ

АРЕАЛОГИЯ = ХОРОЛОГИЯ • Ареал – территория (акватория), в пределах которой встречается таксон Методы картирования: 1. ТОЧЕЧНЫЙ 2. КОНТУРНЫЙ 3. СЕТОЧНЫЙ

ТОЧЕЧНЫЙ МЕТОД КАРТИРОВАНИЯ АРЕАЛОВ

КОНТУРНЫЙ МЕТОД КАРТИРОВАНИЯ АРЕАЛОВ

СОЧЕТАНИЕ ТОЧЕЧНОГО И КОНТУРНОГО МЕТОДОВ КАРТИРОВАНИЯ АРЕАЛОВ

СЕТОЧНЫЙ МЕТОД КАРТИРОВАНИЯ АРЕАЛОВ

Ареал маслины = = Средиземноморье

ПОНЯТТЯ ЕНДЕМІК Augustin-Pyramus de Candolle : "Серед загальних явищ, притаманних географічному розповсюдженню рослин, одне з найзагадковіших полягає в тому, що в певних родах або родинах усі відомі для певної країни види можуть зустрічатися тільки тут. Подібні випадки можна було б визначити, за аналогією з медичним поняттям, як ендемічні роди, у протилежність іншим, що зустрічаються повсюди у світі. . . ” 1820

ПОНЯТТЯ ЕНДЕМІК Логічні моделі двох сусідніх фітоніш у вигляді кіл Ейлера, що ілюструють операції над множинами А і В: 1 – перетин = андеміки і субендеміки (A∩B), 2 – різниця множин А і В = ендеміки А (AB), 3 – різниця множин В і А = ендеміки В (BA), 4 – об’єднання множин A і B = флора в цілому (AUB).

ЗАКОНОМІРНОСТІ ЕНДЕМІЗМУ Із закону про монотопічне походження видів випливає: Charles Darwin : «єдність місця походження [виду] є законом» (1859) вузький ендемізм є облігатною стадією в становленні кожного молодого виду вузькі ендеміки є страховим потенціалом еволюційних змін у флорі вузькі ендеміки заслуговують на абсолютний пріоритет у вивченні та збереженні фіторозмаїття

ГРАДІЄНТ ВУЗЬКОГО ЕНДЕМІЗМУ флор європейсько-середземноморських регіонів площею 20. 000 -30. 000 кв. км № Джерело Регіон Площа, км 2 Флора, видів і підвидів у т. ч. ендеміків Ендемізм, % Ендеміків на 100 км 2 1 Тасєнкевич, 2003 Українські Карпати 24. 000 1997 16 0, 8 0, 07 2 Yena, 2007 Крим (Україна) 26. 860 2680 117 4, 4 0, 48 3 Ozhatay, 2001 Турецька Фракія 23. 500 2350 56 2, 4 0, 24 4 Tan, Mullaj, 2001 Албанія 28. 750 3300 100 3, 0 0, 35 5 Tamanyan, 2005 Вірменія 29. 800 4100 123 3, 0 0, 41 6 Medail et al. , 1997 Сардинія (Італія) 23. 800 2050 200 9, 8 0, 84 7 Yena, Raimondo, 2003 Сицилія (Італія) 25. 430 2631 238 9, 0 0, 94 8 Tan with Iatrou, 2001 Пелопонес (Греція) 21. 500 2060 247 12, 0 1, 15 9 Boulos et al. , 1994 Ізраїль 20. 807 2225 165 7, 4 0, 79 Синай (Єгипет) 25. 000 984 30 3, 1 0, 01 10 Boulos et al. , 1994

ЕНДЕМІЗМ ФЛОРИ КРИМУ Історична послідовність змін оцінок ендемізму флори Криму (1857 -2008 гг. ) Стевен. . . Аггєєнко. . . Рубцов. . . Федоров. . . Голубєв. . . Єна. . . АВТОРИ ОЦІНОК ЕНДЕМІЗМУ 1 – Стевен Х. Х. 2 – Аггєєнко В. М. 3 – Талієв В. І. 4 – Яната О. А. 5 -6, 8 – Вульф Є. В. 7 – Малєєв В. П. 9 – Лукіна Є. В. 10, 14 – Котов М. І. 11 -13, 15 -18, 20 – Рубцов М. І. 21 – Гроссет Г. Е. 22, 34, 35 – Федоров Ан. А. та ін. 19, 23 -24, 28 – Голубєв В. М. 25 – Заверуха Б. В. 26 – Дубовик О. М. 27 – Дідух Я. П. 29 -33, 36 -37 – Єна А. В. Veronica taurica Willd. subsp. taurica

ЕНДЕМІЧНА НАСИЧЕНІСТЬ ЛАНДШАФТІВ КРИМУ Silene jailensis N. I. Rubtzov

КРЫМ В СИСТЕМЕ ФЛОРИСТИЧЕСКОГО РАЙОНИРОВАНИЯ • • • • • • ГОЛАРКТИЧЕСКОЕ ЦАРСТВО БОРЕАЛЬНОЕ ПОДЦАРСТВО Циркумбореальная область Восточноевропейская провинция Понтическая подпровинция Западнопонтический округ Таврический район Равниннокрымский подрайон Керченский подрайон ДРЕВНЕСРЕДИЗЕМНОМОРСКОЕ ПОДЦАРСТВО Средиземноморская область Восточносредиземноморская подобласть Эвксинская провинция Крымско-Новороссийская подпровинция Предгорнокрымский округ Предгорнокрымский район Восточногорнокрымский район Яйлинский округ Западнояйлинский район Восточнояйлинский район Южнокрымский округ Байдарский район Крымско-Южнобережный район

ФЛОРИСТИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ ЗЕМЛИ

ФЛОРИСТИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ ЗЕМЛИ