Геоекологічні засади управління природокористуванням Tема 6 Tема

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Tема 6: Аналіз невизначенсотей v Поняття невизначеності v Аналіз невизначеностей v Оцінювання невизначеностей

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Поняття невизначеності В загальнонауковому розумінні невизначеність відображає неможливість точного опису феномена – його структури, зовнішніх меж, деяких внутрішніх параметрів, змін станів, передісторії та багатьох інших рис. Невизначеність ставить під сумнів об’єктивність ландшафту , вона сама є об’єктивною рисою й властива не тільки ландшафту, а й іншим складним феноменам і процесам – екосистемам та їх динаміці, людині та її поведінці, економіці та її управлінню тощо. Чим система складніша й чим більш різноякісні її складові, тим більшого значення набуває чинник невизначеності у її поведінці, межах, описі та управлінні Принципово помилковий спосіб їх подолання полягає в ігноруванні невизначеності інформації, тобто у намаганні аналізувати наявні дані про ландшафт як точні, достовірні, безпомилкові, актуальні та достатні для досягнення цілей проекту.

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Поняття невизначеності

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Аналіз невизначеностей – ідентифікувати джерела невизначеностей, їх характер і типи, з'ясувати можливості усунення деяких неточностей й недостовірності інформації, її поповнення та оновлення тощо, виявити аспекти, невизначеність яких неможливо усунути чи знизити. Це вимагає відповідного формулювання стратегій планування та менеджменту ландшафту, зокрема розробки альтернативних, або "м'яких" нежорстко сформульованих рішень, які можна адаптувати у відповідності з розвитком ситуації, яка на момент складання проекту була невизначеною. Головними елементами структури аналізу невизначеностей є: Ø ідентифікація невизначеностей Ø визначення їх типу Ø обґрунтування відповідних шляхів врахування невизначеностей Ø пошук можливих шляхів усунення або зниження невизначеностей Ø врахування в проекті можливих невизначених ситуацій та альтернативних рішень.

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Аналіз невизначеностей Ідентифікація та визначення типу невизначеностей – два типи, які в економічному прогнозуванні називають істинною та інформаційною невизначеністю. Істинна невизначеність - об’єктивні риси об’єкту, що зумовлюють розмитість його структури і меж, багатоваріантність розвитку, непередбачуваність реакцій на впливи тощо. Це іманентна риса певного об’єкта, незалежна від його дослідника. Інформаційна невизначеність виникає з-за неповноти та неточності даних про об’єкт і його середовище. Усунути іманентні невизначеності неможливо, бо вони властиві ландшафту, його суб’єктам і суб’єкт -об’єктним відношенням Врахування істинних невизначеностей полягає у застосуванні методу, який був би відповідним рисі ландшафту чи його суб’єкта, що характеризується невизначеністю Ø методи теорії нечітких множин до типології, класифікації, ординації, районування ландшафтів Ø виділення смуг переходу (екотонів) при аналізі континуальних меж ландшафту Ø застосування слабкоформалізованих методів аналізу (лінгвістичної змінної, теорії графів та ін. ), які дають доволі "еластичні" рішення чи способи розв'язання проблеми Ø інтервальні, а не точкові значення Ø формулювання не одного проектного рішення, а декількох варіантів рішень, Ø прийняття "м'яких" рішень, які лишають необхідний "простір" для їх видозміни, коригування, пристосування до ситуації, що змінилася.

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Аналіз істинних невизначеностей

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Аналіз невизначеностей Інформаційна невизначеність полягає в неповноті, неточності, недостатній достовірності, частковості та інших вадах інформації, або й взагалі її відсутності; вона стосується також обмежених можливостей дослідника у доступні, отриманні та опрацюванні інформації, з постійною її мінливістю в часі тощо. Для управляння природокористуванням аналіз інформаційної невизначеності набуває особливого значення. Воно завжди ґрунтується на певній інформації про ландшафт і його суб'єкти, а впровадження результатів цього дослідження у практику – це надання установам інформації про те, що, де і як треба здійснити у ландшафті аби досягти цілей проекту. Інформаційна невизначеність у деяких випадках підлягає зменшенню й навіть усуненню.

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Аналіз невизначеностей Інформацію, яка здебільшого використовується в практиці прикладних геоекологічних досліджень, можна поділити на такі типи: емпірична статистична, статистична "офіційна", картографічна, експертні оцінки, літературні джерела. Невизначеність емпіричної статистичної інформації визначається тим, що вона одержана за вибірковими сукупностями. Збільшення об’єму вибірки – шлях до зменшення невизнченсоті. Застосування методів теорії планування експерименту дозволить зменшити невизначеність емпіричних даних до заданого прийнятного рівня. Статистична "офіційна" інформація – це дані статистичної звітності чи інші статистичні дані, отримані з офіційних установ. Якість такої інформації часом буває складно оцінити, оскільки її споживачам здебільшого видаються кінцеві оцінки (здебільшого середні арифметичні), а не масив даних, за якими вони були розраховані. Картографічна інформація – будь-яка карта чи дистанційне зображення ландшафту – це не ландшафт, а його образ, який відрізняється від оригіналу багатьма рисами. Невизначеності, пов’язані з використанням карт і матеріалів ДЗЗ – карти і знімки можуть бути застарілими, їх масштаб не відповідає характерному масштабу процесів, що мають бути вивчені, при дешифруванні матеріалів ДЗЗ були зроблені помилки тощо. Експертні дані – їх невизначеність, пов'язана з непрофесійністю, упередженістю, недбалістю експертів. Зменшити цю невизначеність можна ретельним добором складу експертів, грамотним формулюванням експертного завдання та іншими прийомами, передбаченими методиками експертного оцінювання. Серед них найбільшою популярністю користується метод Дельфі. Літературні джерела - невизначеність їх подібна до невизначеності "офіційної" статистичної інформації (статистичні оцінки, а не масиви значень). Семантична (лінгвістична) невизначеність виникає внаслідок неоднозначного чи недостатньо точного описання термінів, понять, словосполучень у статтях і легендах карт.

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Оцінювання невизначеностей Оцінити невизначеність взагалі, в якій-небудь інтегральній формі, принципово неможливо. Однак по відношенню до певних типів невизначеностей оцінити її розмір цілком можливо. Для вибіркової статистичної інформації уявлення про її невизначеність дають оцінки показників варіації значень ознаки – дисперсії, середнього квадратичного відхилення, коефіцієнта варіації Експертні оцінки – їх невизначеність оцінюється коефіцієнтом конкордації, який чисельно оцінює ступінь узгодженості оцінок, поставлених різними експертами. Я Картографічна інформація - методи оцінки її невизначеності стосуються оцінок точності карти, а також вірогідності правильного розпізнавання об’єктів при дешифруванні аерокосмічних матеріалів Землі. .

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 6 Концепція культурного ландшафту в контексті управління природокористуванням Наступна тема