Геоекологічні засади управління природокористуванням Tема 3 Tема

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 3 Tема 3: Територіальний вимір управління природокористуванням v Головні територіальні питання управління природокористуванням v. Обґрунтування регіону дослідження v. Операційні територіальні одиниці геоекологічного аналізу

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 3 Головні територіальні питання управління природокористуванням Загальна мета геоекологічних підходів до управління природокористуванням полягає в тому, щоби пропоновані рішення враховували територіальну гетерогенність і були територіально диференційованими, тобто для кожного рішення вказувалася його “територіальна адреса” – в яких місцях території їх доцільно здійснити. Пропоновані рішення будуть обґрунтованими й їх можна реально здійснити, якщо вони стосуються цілісного в природному, управлінському та інших відношеннях регіону; диференційовані з урахуванням масштабної та управлінської ієрархії території; спираються на аналіз територіальних відношень і структур ландшафту, які відповідні прикладній задачі, що вирішується. Три групи методологічних питань: 1 – як виділити регіон, який би був достатньо цілісним об’єктом прикладного ландшафтно-екологічного дослідження ? ; 2 – для яких і скількох територіальних рівнів доцільно пропонувати рішення ? ; 3 – по яких типах ЛТС і по територіальним одиницям якого їх таксономічного рівня ці рішення слід диференціювати ? . важливо для покращання “вертикальної” координації екологічної політики важливо для ефективності менеджменту важливо для адекватного врахування внутрішньотериторіальних особливостей регіону. важливо для покращання “вертикальної” координації екологічної політики

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 3 Обґрунтування регіону дослідження Регіон, для якого має бути виконана певна прикладна розробка, зазвичай обумовлюється замовником проекту (обласні чи районні адміністрації, дирекція національного природного парку чи біосферного резервату тощо). АЛЕ: цільова територія (наприклад, адмінрайон, область) це не замкнена природна територіальна одиниця. Її стан залежить від суміжних регіонів і вона сама впливає на суміжні з нею регіони, що інколи спричиняє екологічні конфлікти навіть на міждержавному рівні. Передусім, цільову територію слід дослідити у масштабі, рангом вищому, ніж вона сама. Крім виходу за межі цільової території, обумовленого масштабним критерієм, важливо визначити межі регіону дослідження за критеріями його територіальної цілісності - дослідження слід виконати для дещо більшої, ніж цільова, території, включивши в її межі суміжні геохори, які істотно впливають на її ландшафти або зазнають впливу з їх боку. Критерії визначення меж регіону Критерій 1. Регіон має бути цілісним в ландшафтно-екологічному відношенні. Критерій 2. У межах регіону можливе управління використанням ресурсів, станом навколишнього середовища та планування його розвитку. Критерій 3. У межах регіону можливий збір та узагальнення даних щодо сучасного стану ландшафтів, антропогенних навантажень на них тощо. Критерій 4. Бажана органічна територіальна ієрархія у межах регіону, що полегшує управління розвитком та координацію його програм. Критерій 5. Регіон відзначається достатньою типовістю (є репрезентативним) за своїми ландшафтними та господарськими рисами. Критерій 6. Цінність регіону та особлива потреба в його упорядкуванні визначається унікальністю його ландшафтів чи стилю природокористування.

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 3 Обґрунтування регіону дослідження На практиці перевага надається одному або декільком цим критеріям, й як регіони прикладних ландшафтно-екологічних досліджень здебільшого обираються: Ø адміністративні територіальні одиниці, Ø територіальні одиниці природничого районування, Ø річкові басейни, Ø природоохоронні території рівня національних природних парків і біосферних резерватів. Критерії 1 - природна цілісність 2 – наявність управління 3 – доступність стат. інформації 4 – територіальна ієрархія 5 - репрезентативність 6 - унікальність Адмін. поділу + +/+/- Природн. районування + +/+/+/- Басейни річок + +/+/- Території ПЗФ +/+ +/-

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 3 Операційні територіальні одиниці аналізу Операційним територіальними одиницями (ОТОЛ) прикладного геоекологічного аналізу називають територіальні ділянки, які досліджуються й за контурами та типами яких приймаються рішення щодо необхідних заходів з оптимізації регіону Вибір ОТОЛ залежить від трьох чинників: 1 - територіального масштабу прикладного дослідження, 2 - типом територіальної структури ландшафту, аналіз якої необхідний для досягнення цілей проекту, 3 - територіальними одиницями, за якими в подальшому будуть здійснюватися передбачені заходи. Оскільки геоекологія є наукою комплексною, то здебільшого її дослідження орієнтовані на вирішення не одного питання, а їх комплексу. Ці питання можуть мати різний зміст, зачіпають інтереси різних суб’єктів ландшафту й тому їх вирішення вимагає аналізу не однієї, а декількох типів ЛТС і проводиться в різних масштабах. Через це навіть в межах одного прикладного дослідження певного регіону доцільним є його структуризація на різні ОТОЛ.

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 3 Наступна тема: Суб’єкти прикладного геоекологічного аналізу

Геоекологічні засади управління природокористуванням: Tема # 3