ГЕнетична ІНЖЕНЕРІЯ: перемога чи поразка людства? ПЛАН УРОКУ

ГЕнетична ІНЖЕНЕРІЯ: перемога чи поразка людства?

ПЛАН УРОКУ 1. Історія виникнення генетичної інженерії 2. Механізм утворення ГМО 3. Основні напрями діяльності 4. Генетично модифіковані організми і їх вплив на людину та навколишнє середовище.

Формальною датою народження генетичної інженерії слід вважати 1973 рік. Саме тоді в Стенфордському університеті Стенлі Коен і Герберт Бойєр створили першу рекомбінантну ДНК, що містила фрагменти ДНК віруса SV40, бактеріофага і кишкової палички. У 1978 році створено штами кишкової палички, здатні до синтезу людського інсуліну. У 1982 році в Європі дозволена перша вакцина із трансгенних організмів. Наприкінці 1980-х американською фірмою Monsato розроблена генетично модифікована картопля. У 1994 році цією ж фірмою розроблені трансгенні помідори , а у 1995 – сою. У 1997 році в США дозволено вирощувати 18 різновидів генетично модифікованих рослин.

Генетична інженерія –це наука про отримання нових комбінацій генетичного матеріалу шляхом позаклітинних маніпуляцій з молекулами нуклеїнових кислот з метою подальшого створення генетично нових форм клітин і цілих організмів за допомогою штучних прийомів перенесення генів.

Дія рестриктази на ДНК-донора транспозона Дія ДНК-лігази

На часі основні напрямки в генетичній інженерії є такі: 1) Сільське господарство - вдосконалення агротехніки сільськогосподарських культур за рахунок впровадження ГМО стійких до шкідників (Bt-картопля - стійка до колорадського жука та інших шкідників, Bt-кукурудза, бавовна тощо). Розробка та впровадження ГМО з поліпшеним складом зерна (кукурудза з підвищеним вмістом білка, суперквасоля зі зміненим складом білка за рахунок генів горіха, "золотий рис" з генами, здатними синтезувати каротин). Створюються культури, стійкі до певних гербіцидів, як правило, малотоксичних для людей, тварин, комах (соя, стійка до гліфосату), культури, стійкі до посух, засолення грунтів.

2) Фармакологія - синтез вакцин, гормонів, знеболювальних засобів та інших фізіологічно-активних речовин. Це має знизити собівартість лікарських засобів і підвищити їхню чистоту та активність. 3) Хімія полімерів - використання рослин як екологічно чистих фабрик. Хімічний синтез проводиться у декілька стадій з використанням отруйних органічних розчинників та каталізаторів. 3а сприятливих умов вихід основної речовини складає близько 90%, відходи, органічні розчинники та інші супутні речовини являють собою загрозу довкіллю. Хімічний синтез у рослинах іде під час їх росту. Єдина небезпека у цьому випадку - використання таких рослин не за призначенням. 4) Органічна хімія - синтез хіральних речовин та інші стереоспецифічні синтези.