Генерал О. Засядько Підготувала: учениця 10

Генерал О. Засядько Підготувала: учениця 10 -б класу Спеціалізованої школи № 159 м. Києва Литвин Катерина

Засядько Олександр Дмитрович Військовий діяч, видатний інженер- артилерист, конструктор бойових ракет.

Біографія Народився в сім’ї родовитого козака (гармаша Запорозької Січі). Отримав освіту в артилерійському та інженерному шляхетських кадетських корпусах. Вчився О. Д. Засядько добре, навчився не лише прийомам фехтування, але й тонкощам балістики, фортифікації, любив математику, фізику, віддаючи їм багато часу. Крім обов’язкових за програмою німецької та французької, він вивчив ще й латину, іспанську мову. Із кадетського корпусу він був випущений підпоручиком, коли товариші по навчанню закінчували його в чині прапорщиків. Своє нове звання “поручик” Олександр Засядько отримав із рук О. В. Суворова.

Військова діяльність Брав участь в італійському поході 1799 р. знаменитого полководця О. Суворова, у багатьох інших боях. За хоробрість отримав чин капітана. У 1804— 1806 рр. з ескадрою адмірала Сенявіна — учасник десантів на Іонічні острови (острови Корфу та Тендерос); нагороджений бойовим орденом. У війнах з Туреччиною служив під командуванням М. Кутузова, штурмував Ізмаїл, Туртукай та Рущук, у 1807 р. відзначився у війнах проти французьких військ, був поранений. Отримав (як і видатний полководець Багратіон) золоту шпагу з написом «За хоробрість» . Під час Бородінської битви воював на славнозвісній «батареї Раєвського» . За героїзм, проявлений під час «битви народів» під Лейпцигом, командир 15 - ї гвардійської бригади полковник О. Засядько нагороджений орденом св. Георгія 3 -го ступеня (який, окрім нього, у Російській імперії мали лише два офіцери).

Досягнення у ракетній справі У 1815 р. вийшов у відставку і, продавши маєток під Одесою, почав власним коштом серйозні експерименти з розробки і конструювання бойових ракет. Першим створив (1817) кілька типів бойових запалювальних і гранатних ракет, організував їх виробництво і розробив тактику їх використання. Через деякий час О. Засядька знову прийняли на військову службу і присвоїли звання генерал-майора. У 1820 р. він організував і надалі очолював артилерійське училище, Охтенський пороховий завод та арсенал у Санкт-Петербурзі. О. Засядько сконструював пускові станки, що дозволяли вести залповий вогонь (6 ракет), і пристосування для наведення їх на ціль, розробив тактику бойового застосування ракетної зброї в російській армії. Заснував перший в Росії ракетний завод (м. Санкт-Петербург), який у 1864 р. перевели до Миколаєва, та Вище артилерійське училище. Створивши «Ракетну роту № 1» , започаткував створення в російській армії нового виду збройних сил. У 1827 р. О. Засядько був призначений начальником штабу артилерії російської армії. Він порушив питання про застосування ракет вітчизняної конструкції у майбутніх бойових діях з турецькими військами, в результаті чого створюється спеціальна ракетна рота, оснащена бойовими ракетами і пусковими станками для ведення залпового вогню.

Охтинський пороховий завод

Ракетні снаряди в сучасному розумінні були примітивними, для їх створення винахідники використовували підручні матеріали: мотузки, дерев'яні палиці і т. д. , але вони мали все елементи класичної ракети