Гендерна соціологія Мета дати визначення та

Гендерна соціологія

Мета : дати визначення та характеристику поняттю гендерного стереотипу в контексті різних соціологічних теорій; висвітлити проблеми його формування та становлення як важливого аспекту життєдіяльності людей сучасного суспільства.

Від народження батьки виховують дитину відповідно до її статі. З цього приводу в усіх країнах існує чимало традицій. Наприклад: дівчаткам купують одяг Наприклад: рожевого кольору, а хлопчикам – блакитного; дівчаткам дарують ляльки, а хлопчикам – машинки.

Гендер - одна з базових характеристик особистості, що обумовлюють психологічний і соціальний розвиток людини.

Багатокомпонентна структура гендера визначається чотирма групами характеристик: біологічна основа; гендерні стереотипи; гендерні норми; гендерна ідентичність.

Різниця між біологічними і гендерними ролями Приклад біологічної ролі - тільки жінка може народжувати дитину. Приклад гендерної ролі - піклування про немовлят (тому що і чоловік, і жінка мають біологічну можливість виконувати цю роль)

Різниця між біологічними і гендерними ролями Якщо чоловіка заохочувати піклуватися про немовля або маля, він швидко може помітити, яку користь це приносить для нього, для дитини та для його стосунків із сім’єю.

Гендерні ролі: усвідомлюються в процесі виховання та навчання; різні в різних культурах та часових рамках; змінюються з плином часу; змінюються відповідно до соціального та економічного рівнів розвитку.

Cпрощені уявлення про те, як мають поводитися люди різної статі, який одяг мають носити і чим займатися, називають гендерними стереотипами.

Більшість гендерних стереотипів допомагають хлопчикам і дівчаткам підготуватися до соціальних ролей, які вони виконуватимуть у дорослому житті – матері чи батька, чоловіка чи дружини.

Також важливо памятати, що гендерні стереотипи відображають те, що є характерним для більшості людей тієї чи іншої статі, і не враховують індивідуальних особливостей.

Наприклад, емоційність вважається характерною жіночою рисою, а стриманість – чоловічою. Однак є чимало емоційних чоловіків і стриманих жінок.

Гендерна соціологія — галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої соціальних спільнот.

Значна увага гендерної соціології зосереджена на теоретичному аналізі нерівноваги, незбалансованості становищ жінки й чоловіка та їхніх можливостей і шансів у самореалізації, самоутвердженні та саморозвиткові.

Тендерні дослідження — дослідження соціальних та соціально-психологічних особливостей жінок або чоловіків. Це дослідження засобів відображення соціального розуміння статевих відмінностей.

Основне завдання гендерної соціології полягає в осмисленні радикальних змін становища жінки, зміцнення і розширення жіночого начала в суспільстві. Однак тендерні дослідження не є суто жіночими. Вони вивчають соціальне життя обох статей, їхню поведінку, ролі, характеристики, спільне й відмінне між ними, соціальні взаємовідносини статей.

"стать", "фемінність", "маскулінність", "андрогінність", "сексизм", "біархат", "патріархат".

Поняття «гендер" означає рольові соціальні очікування від представників кожної статті. Але на відміну від поняття "стать", воно стосується не біологічних особливостей, за якими різняться чоловіки та жінки, а соціально сформованих рис. Тобто якщо зі статтю пов'язані лише фізичні відмінності будови тіла, то з тендером — психологічні, соціальні, культурні відмінності між чоловіками та жінками.

розглядають як сукупність фізичних якостей, моральних норм і поведінкових особливостей, властивих будь-якому чоловікові від народження. Так, масуклінність асоціюється з активністю, незалежністю, самовпевненістю тощо.

— це характеристики пов'язані з жіночою статтю, що охоплюють: пасивність, м'якість, лагідність, чуйність, емоційність тощо, а також характерні форми поведінки в кожному конкретному суспільстві.

можуть бути незалежними і сильними та водночас м'якими і добрими, в залежності від ситуації. (лат. sexus — стать) — дискримінація людей за ознакою статі.

визначається як сімейна, соціальна, ідеологічна та політична система, в якій жінка та жіноче завжди підпорядковане чоловікові та чоловічому. є формою суспільного устрою, за якого чоловіки та жінки мають рівне становище в суспільстві.

Гендерна соціалізація - процес засвоєння гендерних (соціостатевих) ролей і відтворення типів поведінки, очікуваних суспільством від чоловіків та жінок. Етапи первинної гендерної соціалізації: гендерне моделювання поведінки дитини (1 -5 років); зміцнення гендерних орієнтацій через систему заохочень і покарань; гендерна самосоціалізація відповідно до існуючих гендерних стереотипів (підлітковий вік та юність).

Гендерні стереотипи – механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію гендерних ролей від покоління до покоління.

Рівні гендерного насильства: Фізичне, сексуальне, психологічне насильство в сім’ї: нанесення побоїв, сексуальний примус щодо дівчат, зґвалтування жінки чоловіком, експлуатація (примус до непосильної праці), постійні образи та знущання. Фізичне, сексуальне, психологічне насильство в суспільстві: зґвалтування, сексуальні домагання й залякування на роботі, в навчальних закладах та інших

Форми гендерного насильства: сексуальне; домашнє, або родинне; емоційне насильство; фізичне насильство; економічне насильство; вербальне насильство; обмеження свободи поведінки.

Основні передумови гендерного насильства: • чоловіки, порівняно з жінками, більш схильні до тяжких актів насильства (побиття, використання вогнепальної та холодної зброї); • насильство з боку чоловіка потенційно небезпечніше для об’єкта насильства, що зумовлено його фізичною силою; • акти насильства, здійснені чоловіком, мають тенденцію до повторення; • нерідко акти насильства здійснюються

3. Фемінізм: сутність, етапи, напрями

Фемінізм – науковий напрям і суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя. Основні напрями класичного фемінізму: суфражизм – рух за надання жінкам виборчих прав; гуманістичний – рух за забезпечення повноцінного доступу жінок до освіти та соціально-економічних надбань; марксистський (соціалістичний) – рух за забезпечення рівноправності працюючих жінок.

Головні ідеї неофемінізму: боротьба не за отримання рівних прав (фактично в усьому світі вони є однаковими), а за рівні можливості; виклик патріархальній культурі з метою не тільки змінити становище жінок, а ревізувати всі можливості соціальної реальності, всі сфери буття; прагнення до того, щоб у збалансованій культурі жіночі соціальні ролі, духовні потенції набули

Основні напрями неофемінізму: ліберальний – ліквідація дискримінації жінок, законів, що обмежують їх права, розвиток освіти, проведення спеціальних урядових реформ; радикальний – боротьба з усіма проями чоловічої влади, доступність протизаплідніх засобів, право на аборти, ліквідація дискримінації лесбіянок, рівні можливості щодо освіти жінок, подолання загрози

Головні аспекти сучасної гендерної політики: рівноправність у зайнятості та навчанні; сервісний контроль за дітьми; контроль за народжуваністю, методами контрацепції та штучного переривання вагітності; юридична та фінансова незалежність жінок; протидія сексуальному гнобленню та чоловічому насильству.

4. Соціологічна характеристика сім’ї та шлюбу

Сім’я – соціальний інститут і мала соціальна група, що має історично визначену організацію, члени якої пов’язані родинними стосунками, спільним побутом і взаємною моральною відповідальністю. Шлюб - історична змінна соціальна форма стосунків між чоловіком та жінкою, через яку суспільство впорядковує й санкціонує їх статеве життя, встановлює подружні та батьківські права й обов’язки.

Основні типи сім’ї: за формою шлюбу: моногамні сім’ї (шлюб між одним чоловіком та однією жінкою); полігамні (шлюб одного чоловіка з кількома жінками); сім’ї, що базуються на шлюбі однієї жінки з кількома чоловіками (поліандрія); сім’ї, де шлюб має групову форму; залежно від сфери вибору чоловіка або дружини: ендогамні (укладаються між партнерами однієї соціальної групи) та екзогамні (між партнерами з різних соціальних груп); за ієрархією престижу та влади: патріархальні (влада належить чоловікові), матріархальні (влада у жінки), егалітарні (влада розподіляється між чоловіком і жінкою порівну); за місцем мешкання подружжя після шлюбу: патрилокальні (молоді мешкають у домі батьків чоловіка), матрилокальні (у домі батьків жінки), нуклеарні (молоді мешкають окремо).