Скачать презентацию гармонія як принцип естетичної гармонізації в мистецтві Скачать презентацию гармонія як принцип естетичної гармонізації в мистецтві

сеника Олега.pptx

  • Количество слайдов: 10

гармонія як принцип естетичної гармонізації в мистецтві гармонія як принцип естетичної гармонізації в мистецтві

Е тика (лат. ethica, від грец. ήυος — звичай) наука, що вивчає мораль Е тика (лат. ethica, від грец. ήυος — звичай) наука, що вивчає мораль

Естетика (грец. αισθητικός — чуттєво пізнавальний, від aisthēta — відчутні речі та aisthanesthai — Естетика (грец. αισθητικός — чуттєво пізнавальний, від aisthēta — відчутні речі та aisthanesthai — пізнавати) — філософська наука, що вивчає природу (функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття ), наука про прекрасне

Гармонія З відомого античного міфа Гармонія (у перекладі з грецької «злагода, лад» ), була Гармонія З відомого античного міфа Гармонія (у перекладі з грецької «злагода, лад» ), була донькою бога війни Арея та богині кохання і краси Афродіти. У міфі відбилось уявлення про гармонію як породження двох протилежних основ — краси і боротьби, любові і війни. Інший давньогрецький міф розповідає про походження всесвіту, де гармонія є протилежністю хаосу, який виступає однією з першооснов виникнення всесвіту. Хаос — щось позбавлене якості, визначеності, форми, це порожнеча, розпорошеність. Гармонія ж означає певну якісну визначеність, єдність і оформленість цілого як сукупності складових частин. Принципом, на основі якого ця єдність можлива, є міра.

Грецької давнини сягають вислови: «нічого занадто» , «міра — найкраще» , «використовуй міру» , Грецької давнини сягають вислови: «нічого занадто» , «міра — найкраще» , «використовуй міру» , «людина — міра всього» . І, нарешті, найхарактернішим для піфагорійського вчення є те, що гармонія в них має числове вираження, що вона органічно пов'язана із сутністю числа. Числова гармонія лежить в основі античного вчення про космос із симетрично розташованими і настроєними на певний музичний числовий тон сферами. Піфагорійці визнавали, що форма Всесвіту має бути гармонійною, і надавали їй вигляду симетричних геометричних фігур: Землі — форму куба, вогневі — форму пірамід, повітрю — форму октаедра, воді — форму ікосаедра, сфері Всесвіту — форму додекаедра.

Саме з цим пов'язане відоме піфагорське вчення про гармонію сфер. Піфагор та його послідовники Саме з цим пов'язане відоме піфагорське вчення про гармонію сфер. Піфагор та його послідовники вважали, що рух світил навколо центрального світового вогню створює гармонійну музику. Тому космос постає гармонійно побудованим і музично оформленим тілом. Гармонія притаманна насамперед об'єктивному світові речей, самому космосу. Вона властива і природі мистецтва.

Мистецтво одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно Мистецтво одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів

Функції мистецтва Гносеологічна (епістемологічна, когнітивна, еврістична) одна з основних функцій мистецтва. Без сумніву, відноситься Функції мистецтва Гносеологічна (епістемологічна, когнітивна, еврістична) одна з основних функцій мистецтва. Без сумніву, відноситься до мистецтва первісної людини, що створювала наскельні малюнки або статуї для того, щоб пізнати зовнішній світ або для тренування власних умінь. Дикуни повторюють обряди (в них закріплюється найважливіша інформація, що передається з покоління в покоління) і вчаться таким чином. Та із часом (із виникненням цивілізації) відбувається розмежування науки й мистецтва. Аксіологічна (ціннісна) функція кожна культура створює свої ідеали, що базуються на цінностях суспільства. Цінність явище, матеріальний чи духовний предмет, що усвідомлюється окремою людиною, суспільством або людством як надзвичайно важливий. В основі культури лежить традиція, у першу чергу іншим поколінням передається найважливіша інформація, що й фіксується в ідеалах. Сугестія навіювання. Сугестивна функція навіювання людини певного роду думок, почуттів, що впливають на психіку людини, функція пов'яза на з певною гіпнотичною дією, впливом на людську психіку. Значної уваги цій функції приділяло Психоделічному мистецтві. Сугестивна функція близька до виховної, проте, над відміну від першого, тут йдеться про звернення мистецтва до позасвідомого Здатність мистецтва до виховання пов'язують з активіза цією емоційно чуттєвого початку, емоційним впливом мистецтва на людину. В свою чергу емоційні процеси знаходяться у тісному зв'язку з мисленням та інтелектом, а на думку радянського психолога Сергія Рубінштейн мислення, як психічний процес, вже само по собі являє єдність емоційного й інтелектуального.

До пояснення компенсаторної функції мистецтва зверталися французький естетик М. Дюфрен (вважав, що мистецтво покликане До пояснення компенсаторної функції мистецтва зверталися французький естетик М. Дюфрен (вважав, що мистецтво покликане відновити гармонію, яку було втрачено в реальності), соціолог Е. Морен (писав про те, що людина сприймає художній твір і цим розряджує внутрішній тиск, який породжується реальним життям, компенсує монотонність буденності). Естетична функція головна функція мистецтва, складає сутність художньої творчості, хоча й не перекреслює всі попередні. Мистецтво формує художні смаки, здібності й потреби людини, надає значимість світу в цілому і всім його проявам. Мистецтво пробуджує творчій дух особистості, бажання змінювати світ за законами краси й гармонії.

Дякую за увагу! Дякую за увагу!