ГАЛИЦЬКОВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
НА ШЛЯХУ ДО ОБ'ЄДНАННЯ ВОЛИНСЬКОГО І ГАЛИЦЬКОГО КНЯЗІВСТВ Центром Волині було місто Володимир. Першим сів правити тут син Володимира Святославича Всеволод. У 1135 р. онук Володими ра Мономаха Ізяслав Мстиславич започаткував у Володимирі місцеву династію. Він та його син Мстислав багато десятиріч боролися за київ ський стіл. Влітку 1170 р. Мстислав востаннє залишив Київ, повернувся на Волинь і згодом помер. Енергійний князь Роман Мстиславич в дитинстві виховувався при дворі дядька — великого князя польського Болеслава Кучерявого. В 1167 р. Роман став князювати у Новгороді. Після смерті свого батька він повертається на Волинь і стає князем у Володимирі. В кінці 70 -х — на початку 80 -х років XII ст. на Волині точилася князівська міжусобиця, в яку неодноразово втручалися польські вій ська, половці та галицькі загони. Проте Роман Мстиславич зумів забез печити єдність Волинської землі.
Галицьке князівство після смерті Ярослава Осмомисла стало ареною тривалої боротьби князів з галицькими боярами. Вплив боярської верхівки на розвиток Галицького князівства пояснювався величезним боярським землеволодінням, що перевищувало навіть князівське. В 1187 p. , коли в Галицькому князівстві спалахнула боротьба за владу, бояри один за другим вигнали з Галича двох синів Осмомисла. Заручившись підтримкою галицьких бояр, Роман Мстиславич займає Галич. Об'єднання Волинського і Галицького князівств виявилося недовгим. На прохання поваленого галицького князя Володимира Ярославича в Галичину вторглися угорці. Роман Мстиславич змушений був втікати з Галича.
РОМАН МСТИСЛАВИЧ — ПЕРШИЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ КНЯЗЬ Коли Роман повернувся до Володимира, його не впустив туди рідний брат князь Всеволод. Допомогло лише втручання тестя Романа київського князя Рюрика. У Галичі став правити угорський принц Андрій. Володимир був ув'язнений в Угорщині, але йому вдалося втікти з в'язниці та заручив шись підтримкою поляків відновити свою владу в Галичі.
Майже десятиліття Роман Мстиславич активно зміцнював свою владу на Волині, приєднував нові території, шукав нових союзників. У 1195 р. він допоміг відстояти краківський престол малолітньому князеві Лешку. Роман відправив свою жінку до її батька Рюрика та одружився з візантійською принцесою Анною. В 1199 p. , після смерті Володимира Ярославича, Роман Мстиславич удруге здійснив похід на Галич. Утворилося могутнє Галицько. Волинське князівство. Роман перемагає у конфлікті, який розпочав проти нього київський князь Рюрик з чернігівськими Ольговичами. Роман виступав за об'єднання земель Русі. Взимку 12031204 pp. він захопив Київ і проголосив себе київським князем. Створення держави, що охопила землі від Карпат до Дніпра, було видатною подією в житті усієї Європи. Роман Мстиславич успішно боровся з половцями, активно втру чався
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО ЗА ДАНИЛА РОМАНОВИЧА ГАЛИЦЬКОГО І ЙОГО НАСТУПНИКІВ
Данило I Романович
ПОЧАТОК КНЯЗЮВАННЯ ДАНИЛА РОМАНОВИЧА Після смерті князя Романа Мстиславича його жінка і маленькі діти (Данилові було 4 роки, а Василькові — 2) не втримали владу. Рід чернігівських Ольговичів заволодів Київщиною, Переяславщиною, Во линню і Галичиною. Зміцнюючи свою владу, нові галицькі князі Ігоревичі (діти новгородсіверського Ігоря Святославича, онуки Осмомисла) вбили 500 бояр. Бояри закликали польських і угорських феодалів, які захопили Галицьку землю і частину Волині. У 1238 р. Данило Романович, одружений на іншій доньці Мстислава Удатного, заволодів Галичем. Весною того ж року військо Данила вщент розгромило німецьких рицарів, що захопили місто Дорогичин на півночі Волинської землі.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО. ВІДНОСИНИ З ОРДОЮ У 1245 р. посол папи Інокентія IV Плано Карпіні по дорозі до Золотої Орди зустрічався з Данилом Романовичем. Вони вели переговори про союз католицизму з православ'ям. У 1253 р. папа оголосив хрес товий похід проти монголотатар. У 1254 р. у місті Дорогичині представники папи здійснили коронацію Данила Романовича. Згодом, переконавшись у нездатності папи організувати боротьбу проти Золотої Орди, Данило припинив стосунки з папою.
Князь Данило одружив у 1252 р. свого сина Романа з Гертрудою — спадкоємницею австрійського престолу. Але Роман, під тиском ворогів, змушений був покинути Відень, після чого Данило посадив його на князювання в Литві. У 1254 р. монгольський воєвода Куремса зі своєю ордою підійшов до Бакоти, потім його загони з'явилися під Володимиром і Луцьком. Жителі цих міст відбили нападників. Данило Романович повів військо на ворога: полки Лева Даниловича вступили на Побужжя і "повоювали там татарських людей", полки Данила і Василька перемогли загони Куремси у Болохівській землі. Навесні 1255 р. Шварно Данилович здобув Болохівську землю. Вона була остаточно приєднана до Галицько-Волинського князівства, а її бунтівне боярство суворо покаране. Орда Куремси повернулася в місця
Нові спроби підкорити Галицько-Волинське князівство Золотій Орді зробив Бурундай. У 1259 p. , вирушаючи в Польщу, він зажадав, щоб князі на знак своєї покори вийшли йому назустріч. Данило, не бажаючи коритися, поїхав до Угорщини. Інші ж князі прийшли до Бурундая та на вимогу ординців зруйнували укріплення Львова, Луцька й інших міст. Після смерті Данила Галицького (1264 р. ) старшим князем став брат і однодумець Данила Василько, який пра вив у Володимирі. Сини Данила (Лев, Шварно, Мстислав) поділили між собою землі батька і сіли князювати відповідно у Галичі, Холмі та Луцьку. Василько та Даниловичі продовжили в основному зовнішню політику Данила Галицького.
У 1264 р. Данило Романович помер. Його син Лев (1264– 1301 рр. ) переніс столицю князівства до Львова. Домовившись із татарами, він здійснив разом з ними походи на Польщу, Литву, Угорщину, приєднавши до своїх володінь Закарпаття з Мукачевим та Ужгородом. По смерті Лева його син Юрій І (1301– 1308 рр. ) знову очолив єдину Галицько-Волинську державу, оскільки після Василька династія Романовичів на Волині фактично не продовжилася. Столицею князівства став Володимир-Волинський. Сини Юрія І Андрій і Лев II (1308– 1323) були останніми з роду Романовичів галицьковолинськими князями і правили разом. Вони уклали мирні угоди з хрестоносцями, Литвою, Польщею. Загинули у бою з татарами.
Галицькі бояри запросили на княжий стіл племінника Андрія та Лева Болеслава, який після переходу з католицької віри у православ’я отримав ім’я Юрій II Тройденович. Він врегулював стосунки з Золотою Ордою і Великим князівством Литовським, здійснивши у 1337 р. спільний з татарами похід на Люблін. Це в свою чергу викликало відсіч Польщі та Угорщини. Юрій ІІ змушений був підписати Вишеградську угоду про те, що по його смерті трон переходить польському королеві Казимиру ІІІ. Після цього галицькі бояри, не гаючи часу, отруїли останнього галицько-волинського князя. Після його смерті, тобто з 1340 р. Галицьковолинська держава припинила своє існування, а українські землі були поділені між сусідніми державами.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию ГАЛИЦЬКОВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА НА ШЛЯХУ ДО ОБ ЄДНАННЯ ВОЛИНСЬКОГО
Галицько Волинська держава.pptx