Галицько-Волинська держава Ярослав Осмомисл 1153 1187 Князь галицький

Галицько-Волинська держава Ярослав Осмомисл (1153— 1187) Князь галицький 1)Ярослав Осмомисл утримував добрі зв'язки з суздальським князем Юрієм I Долгоруким, разом з іншими князями брав участь у походах проти половців. 2)Ярослав Осмомисл поширив територію свого князівства, приєднавши землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Він мав велике військо, при допомозі якого став одним з наймогутніших князів на Русі. Про це згадує автор «Слова о полку Ігоревім» 3)Ярославу Осмомислу довелося воювати з своїм двоюрідним братом Іваном Ростиславичем (Берладником), який 1159 пробував з Дунайського пониззя захопити Галичину, але безуспішно. 4)За Ярослава Осмомисла розбудовано і укріплено багато галицьких міст, його заходами у 1153 — 1157 збудовано у Галичі Успенський собор.

Роман Мстиславич • Великий князь Київський (1204– 1205), князь новгородський (1168– 1170), володимир-волинський (1170– 1187, з 1188), галицький (1188, з 1199) з династії Рюриковичів. 1)Здібний політик і добрий полководець, жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку у міщанства. 2)У двох походах 1201— 1202 і 1203— 1204 pp. його війська розбили половців та визволили чимало бранців. 3)У зовнішній політиці Роман Мстиславович підтримував тісний союз із Візантією та Угорщиною, мав тісні зв'язки з Римським Папою Інокентієм ІІІ, перемагав неспокійних сусідів — половців і литовських племена.

Данило Галицький 1238— 1264 1238 — розбив лицарів Добжинського ордену в битві під Дорогочином і повернув собі порубіжні з Мазовією землі Берестейщини. Того ж року підкорив Турово-Пінське князівство. 239 — зайняв Київ, де тоді не було князя, і посадив там свого намісника — воєводу Дмитра Єйковича. Грудень 1240 р. — воєвода Дмитро очолив оборону Києва від орд хана Батия. Але місто відстояти не вдалося. 1240 -ві рр. — Данило на річці Угорці заснував місто Холм. 17 серпня 1245 — в битві під Ярославом війська Данила та його брата Василька розбили полки чернігівського князя Ростислава, галицьких бояр, угорців і поляків, що завершило майже 40 -річну боротьбу за владу над Галицько-Волинським князівством. Ця битва була однією з найбільших в історії Русі ХІІІ ст.

Юрій Львович 1301 — 1308 1)Спочатку князював на Холмщині і Підляшші, після смерті батька в 1301 році об'єднав всі землі Галицько-Волинського королівства зі столицею у Володимирі та успадкував від нього королівський титул. 2)За володарювання Юрія I Львовича Польща відвоювала у Руського королівства Люблінську землю у 1302 році, а Угорщина — частину Закарпаття. 3)Його заходами засновано в 1303 році Галицьку митрополію, до складу якої увійшли єпархії: Галицька, Володимирська, Перемишльська, Луцька, Холмська, Турівська.

Іларіон Київський (990 — † 1088) Святи тель Іларіо н— Митрополит Київський та всієї Руси, перший митрополит слов'янського походження, оратор і письменник, церковнополітичний діяч давньої України. Причислений до лику Святих. Про життя і діяльність Іларіона повідомляють руські літописи під 1051 (рідше — під 1050) роком. 1051 року собором руських архієреїв святитель Іларіон був поставлений Митрополитом Київським і всієї Русі. Він увійшов в історію Руської Церкви як перший Митрополит, поставлений на Київську кафедру собором руських єпископів. Пізніше святитель Іларіон був затверджений Константинопольським Патріархом. Іларіона — «Слово про закон і благодать» .

Аліпій Печерський (близько *1050—† 1114) Преподобний Алі пій (Алімпій, Олімпій) Печерський — православний святий, київський мозаїст і живописець, ювелір та лікар, чернець Києво-Печерського монастиря, перше відоме з літопису ім'я староруського художника, один з авторів Києво-Печерського патерика. Навчався у грецьких майстрів. Існує припущення, що Алімпій виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві зруйнованого у 1934 році

Українські землі у складі ВКЛ Хаджі I Ґерай Кримсько-татарський державний, політичний і військовий діяч. Засновник Кримського ханства, перший кримський хан (1427– 1456, 1456– 1466) з династії Ґераїв. Син Гіяса ад-Діна.

Острозький Костянтин Іванович (1460 — 11 вересня 1530) Волинський князь (батько Острозького Костянтина-Василя), староста брацлавський, звенигородський і вінницький (з 1497), великий гетьман литовський (1497— 1500, 1507— 1530), маршалок волинський і староста луцький (з 1499), каштелян віленський (1513— 1522), каштелян троцький (1522— 1530), світський глава православного населення. Правнук Федора Даниловича Острозького. Тесть Предслава Лянцкоронського.

У битві над Ведрошею 14 липня 1500 литовсько-польське військо під керівництвом Костянтина Острозького зазнало поразки від московського війська. Князь був полонений. У 1506 році Василь III змусив Костянтина Острозького підписати присягу на вірність. Отримавши свободу пересування, йому вдалось втекти на Волинь у 1507. Сигізмунд I Старий повернув князеві чин Великого Гетьмана Литовського в 1507. 1508 року під Слуцьком і 28 квітня 1512 року під Вишневцем розгромив кримських татар. 1513 року почалась нова війна з московитами. 8 вересня 1514 року в битві під Оршою військо Костянтина Острозького розбило московське військо воєвод Івана Челядніна та Михайла Голиці. 1514 здобув перемогу під Оршою над 80 000 московитів. 2 серпня 1519 відбулася битва під Сокалем, де татари завдали поразки війську Костянтина Острозького.

Юрій Дрогобич (*бл. 1450 у Дрогобичі; † 4 липня 1494 у Кракові) Юрій Михайлович Котермак з Дрогобича, відоміший як Юрій Дрогобич — український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Перший український автор друкованого твору (латинською мовою). Діяч східноєвропейського Відродження. Професор, ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету. 7 лютого 1483 у Римі видав книгу Прогностична оцінка поточного 1483 року, яка є першою відомою друкованою книгою українського автора. Серед його студентів був і майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер» , що поклав початок нового погляду на будову Сонячної системи — геліоцентричного.

Іов (Борецький) (1560 — 2 березня 1631) Борецький Іван Матвійович, чернече ім'я Йов — український церковний, політичний і освітній діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620– 1631), педагог, ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи, полеміст, святий, письменник. Духовний та політичний наставник Петра Могили. Борецький — один із засновників Київського братства та Київської братської школи, її професор й перший ректор (1615– 1618). Разом з однодумцем гетьманом П. Сагайдачним та іншими відомими оборонцями української православної церкви Борецький відновив за благословенням патріарха Єрусалимського Теофана українську православну ієрархію (1620), яка після Берестейської унії 1596 була замінена греко-католицькою. Став першим по її відновленні митрополитом Київським, Галицьким і всієї Руси і був ним до смерті.