Габріель Гарсіа Маркес оповідання-притча Стариган з крилами Мета

Габріель Гарсіа Маркес оповідання-притча “Стариган з крилами” Мета: Тема: Визначити своєрідність • Габріель Гарсіа Маркес латиноамериканської літератури ХХ ст. – колумбійський “карибського дива”, ознайомити з письменник, лауреат особистістю і творчим добутком колумбійського письменника, луареата Нобелівської премії (1982 р. ) Г. Г. Маркеса, Оповідання “Стариган з визначити особливості “магічного реалізму”, проаналізувати образну структуру опові крилами” алегоричне дання та його алегорично філософський сенс; зображення моральної • розвивати навички аналізу художноього деградації людства на тексту, вміння визначати приналежність того прикладі зустрічі людини з чи іншого твору до певного напряму, чудесним і її ставлення до • розвивати філологічну чутливість, • виховувати любов і повагу до художнього події. слова, ставлення до людини як втілення кращих рис: добра, співчутливості, духовності.

КАРИБСЬКЕ ДИВО – останній «вибух» модернізму КАРЛОС ФУЕНТЕС "Смерть Артеміо Круса" (1962) "Старий ґрінго" (1984) Мексика 50 -70 р. р. ХХ ст АЛЕХО КАРПЕНТЬЄР (Куба) «Розправа з методом» (1974) «Весна священна» (1978) "В

КАРИБСЬКЕ ДИВО МІГЕЛЬ АСТУРІАС «Маїсові люди» , «Ураган» Гватемала МАРІО ЛЬОСА «Місто і пси» , «Зелений дім» , «Розмова в Соборі» Перу

КАРИБСЬКЕ ДИВО Хорхе Луїс Борхес Аргентина

“Відкриття Америки зусиллями сну Христофора Колумба (1959 р. ) Для речей, які я зустрів в “Індіях”, не можна дібрати назви, бо нічого подібного немає у Європі… Христофор Колумб

КОЛУМБІЯ

Своєрідність розвитку Латиноамериканського континету üІндіанці (аборигени) співіснували із завойовниками (іспанськими конкістадорами) та негритянським населенням, завезеним з Африки üчаста і різка зміна кліматичних умов на континенті ü напівфеодальні форми експлуатації людини поєднуються з формами розвиненого капіталізму üдиктаторські режими üміфологічна свідомість – складова сучасного світосприйняття

ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС (1928 р. -13. 04. 2013) - колумбійський письменник, публіцист, лауреат Нобелівської премії 1982 р. …Всі ми пишемо перший великий роман про людину Латинської Америки.

ДИТИНСТВО «Я виріс в Аракатаці, селищі на узбережжі поблизу Санта Марти, у великому будинку. Мій дід був солдатом громадянських воєн Колумбії. Це була незвичайна людина, найнезвичайніша з усіх, кого я тільки знав. Він помер, коли мені було 8 років. Бабуся моя була теж жінкою дивовижною. Завжди одягнена в чорне, вона була наповнена фантастичними історіями» .

Впливи на світогляд і творчість митця дитинство • Дідусь Ніколас Маркес – військові оповідання • Бабуся Транкіліна – народні міфи, казки, легенди навчання • Соціалістичні ідеї • Журналістська діяльність Письменники -модерністи “Камінь і небо” • Франц Кафка “Перевтілення” • Дж. Джойс, Е. Хемінгуей, В. Фолкнер, В. Вульф • Група колумбійських поетів, послідовників Пабло Неруди

Творчість • Маркес почав друкуватися в 1947 році. Повісті «Опале листя» (1955), «Полковникові ніхто не пише» (1958), «Недобрий час» (1961) мають реалістичне спрямування. В збірці оповідань «Похорон Мама Гранде» (1962), в романі «Сто років самотності» (1967) є елементи фантастики та сатири. • У 1978 році українські читачі мали змогу ознайомитися з романом «Осінь патріарха» (1978), що побудований на основі спостережень і роздумів над дійсністю багатьох латиноамериканських країн. Після цієї книги митець довго нічого не пише. Лише у 1981 році з'являється роман «Хроніка однієї смерті, про яку всі знали заздалегідь» . • Про справжнє кохання, яке здатне перемогти час, йдеться в романі «Кохання під час чуми» (1985). Останній роман «Генерал в лабіринті» (1989) повертає читача до теми диктатора, котра є провідною в латиноамериканській прозі XX століття.

Після виходу роману “Сто років самотності” Маркес стає легендою… (З періодичного видання 70 х р. ХХ ст. ) відеорозповідь письменника

“Сто років самотності” = ісп. “Cien años de soledad”

ісп. “SOLEDAD” більш близьке до слова “неприкаяність” ПОЧАТОК РОМАНУ. «Колись, через багато років, полковник Ауреліано Буендіа, стоячи біля стіни перед загоном, що мав розстріляти його, згадає той давній вечір, коли батько взяв його з собою подивитися на лід. Макондо було тоді ще невеличким селом… на березі річки, що стрімко несла свої чисті води … Світ був іще такий незвіданий, що багатьом речам бракувало назв і на них доводилося просто вказувати пальцем. циганське плем'я під верещання сопілок та дзвін тамбуринів знайомило мешканців Макондо з останніми винаходами вчених мужів. Спочатку цигани принесли магніт. . . »

ФІНАЛ • • (стислий переказ) У старому домі Буендіа залишився лише Ауреліано Бабілонья. Він заглибився в рукописи старого цигана. Та ці заняття переривають то поява родича і його смерть, то повернення Амаранти Урсули, яка доводиться тіткою Ауреліано. Тітка і племінник покохали одне одного так, що їм ніхто більше не потрібен; вони усамітнюються вдвох у безлюдному світі: «єдиною, повсякденною і вічною реальністю в ньому було кохання» . І як покарання за цю відчуженість від світу в них народжується дитина з поросячим хвостиком. Амаранта помирає. Щодо дитини здійснюється пророцтво цигана: «Останнього в роду з'їдять мурашки» . Ауреліано кидається розшифровувати записи на старих пергаментах, дізнається про історію свого роду і таємницю свого народження, а в цей час, як і зазначено в рукописах, біблійний вихор змітає Макондо з лиця землі. Перед смертю Ауреліано відкривається пророцтво, згідно з яким все, що записано, ніколи більше не повториться, «бо тим родам людським, які приречені на сто років самотності, не судилося з'являтися на землі двічі» . Всі життєві історії героїв завершуються самотністю, в тому числі й самотністю смерті, і все Макондо постає в романі самотнім і зрештою зникає, знищене ураганом.

Провідна тема творчості ЛЮДСЬКА САМОТНІСТЬ – НЕЗДОЛАННА. ЦЕ ДУХОВНИЙ СПАДОК, ЩО ПЕРЕДАЄТЬСЯ З ПОКОЛІННЯ В ПОКОЛІННЯ. (вплив екзистенціалізму)

ТЯЖІННЯ ДО УМОВНОГО, ГРОТЕСКНОГО, ФАНТАСТИЧНОГО ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА МІФОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ФАНТАСТИЧНОЇ ДІЙСНОСТІ ХУДОЖНІЙ СВІТ Г. Г. МАРКЕСА БАГАТО ЛІРИЧНИХ І ПОЕТИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Нерозривний зв язок з НАЦІОНАЛЬНИМ БУТТЯМ, МИСЛЕННЯМ РОЗЛАД ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН У СВІТІ НАСИЛЬСТВА ЗМАЛЮВАННЯ ДИВНОГО, АБСУРДНОГО, МЕТАМОРФОЗ СЕРЕД БУДЕННОГО ЖИТТЯ

Боротьба за демократію, протистояння диктатурі Тиран завжди самотній Кохання Тематика творчості Життя, смерть, страх Самотність - нездоланна

Г. Г. Маркес: „Я вважаю, що в романі „Сто років самотності“ більше, ніж деінде, я є саме письменником-реалістом, оскільки, … у Латинській Америці все можливе, все реальне “.

Художня манера Маркеса «…Потрібно було розповідати так, як розповідали мої діди, тобто безпристрасно, з абсолютним, непохитним спокоєм, який не може бути порушений за будь-яких обставин, навіть якщо світ перевернеться догори ногами» .

Художня манера письменника магічний реалізм + іронія + гумор Ніколи не переставай посміхатися навіть тоді, коли тобі сумно, - хтось може закохатись у твою посмішку. Габріель Гарсіа Маркес • Світ Маркеса був би трагічний, якби не притаманна йому іронія і гумор.

Художня манера Маркеса Митець так пояснив успіх своїх літературних прийомів: "Якщо повідомити, що слони летять по небу, то люди вам точно не повірять. А ось якщо сказати, що летять 425 слонів, то вони напевно піднімуть голови".

Магічний реалізм – художній принцип – переплетіння: переплетіння qфантастики і реальності qміфів і традицій qвигадки і історії Звернення до фольклорно-міфологічної традиції - найсуттєвіша риса творчості Г. Г. Маркеса

Ознаки магічного реалізму • Фантастичні елементи ніколи не пояснюються. • Герої приймають та не заперечують магії. • Наявні численні деталі сприйняття «на дотик» . • Часто використовуються символи та образи. • Емоції та сексуальність людини описуються дуже докладно. • Викривлюється час, так що він стає циклічним або здається відсутнім. • Причина та наслідок міняються місцями наприклад, персонаж може страждати "до" трагічних подій. • Широко використовуються фольклор і міфологія. • Прийом контрасту минуле із сучасним, астральне з фізичним, персонажі один з одним. • Ясний фінал твору дозволяє читачеві визначитися, що ж насправді відповідає дійсності фантастичне чи повсякденне.

Магічний реалізм – невід`ємна частина світогляду народу Г. Г. Маркес згадував: «Одного разу до його тітки завітала сусідка, котра показала яйце з якимось дивним наростом. «Навіть не знаю чому, пояснював письменник, але наш дім був чимось на кшталт консультаційного пункту з приводу чудес, що траплялися у селищі. Щоразу, коли відбувалося щось таке, чого ніхто не розумів, люди приходили сюди, і зазвичай моя тітка давала відповіді на будь які запитання. Найбільше мене вражала природність, з якою вона вирішувала подібні проблеми. Ось і цього разу вона поглянула на сусідку і сказала: "Та, так це ж яйце василіска. Запаліть вогонь у патіо". Вогонь у патіо запалили, і яйце було знищене найприроднішим чином. Гадаю, що саме ця природність подарувала мені ключ до роману "Сто років самотності", де про найжахливіші, найнезвичайніші речі повідомляється з тією ж незворушністю, з якою моя тітка наказала спалити у патіо яйце василіска істоти, про яку ніхто нічого не знав» .

Оповідання-притча “СТАРИГАН З КРИЛАМИ” …СТАНЬ КРАЩИМ І САМ ЗРОЗУМІЙ , ХТО ТИ, ПЕРШ НІЖ ЗУСТРІНЕШ НОВУ ЛЮДИНУ І СПОДІВАТИМЕШСЯ, ЩО ВОНА ТЕБЕ ЗРОЗУМІЄ. Габріель Гарсіа Маркес

Тема оповідання Зображення моральної деградації людства, бездуховності на прикладі історії зустрічі людей з чудесним, яке вони нездатні були зрозуміти.

Проблемні питання Як, залишаючись людиною, бути Ангелом? Магічний реалізм - це засіб боротьби з деградацією духовності людини?

Проблематика і система образів • Духовність та її відсутність в житті людини, наслідки цього • Людина і релігія • Людина і матеріальні блага • Людина – сама є диво? • Співчуття, доброта, вищі устремління – значення цих чеснот для людини • Людина здатна вірити в дива, бачити їх і творити? Отець Гонзага Мешкан ці селища Стариганангел Родина Пелайо та Елісенди Циркові артисти

Алегоричний сенс ставлення людського суспільства до ангела Ставили свічки навколо курника, як в каплиці Кидали недоїдки годували камфорою Вчинки людей Пропонували зробити Головою Всесвіту, генералом або вивести новий рід крилатих людей виривали пір`я задля зцілення припікали залізом, бо гадали що помер Люди не зрозуміли дива, тому що не змогли стати кращими. Бездуховність.

Приклади магічного реалізму • Судження сусідки про ангела • Дивні хвороби людей і “лікування” їх стариганом • Дівчина павук у цирку • Хвороба і одужання старигана • Відліт ангела

Ключові питання • • • Навіщо ангел прилітав на землю? Чим він відрізнявся від людей? Що означає цитата: “Але найбільше лікаря здивували крила старого, які були такими природними в цьому організмі, що виникло логічне запитання, чому їх не мають інші люди» . На що натякає Маркес? Що символізують крила і чому людина їх втратила, адже ми так схожі на того дивного старигана (хоч і лише зовні) ПОМІРКУЄМО – А МОЖЕ ВСЕ Ж ТАКИ У ЛЮДЕЙ МОЖУТЬ БУТИ І Є КРИЛА? ТІЛЬКИ НЕ ВСІ ПРО ЦЕ ЗНАЮТЬ І ВМІЮТЬ ВІДЧУТИ. Які почуття викликає фінал оповідання? В чому його притчевість? Чи є він обнадійливим, чи навпаки? Чому? Чи прилетить ангел знову? Що би ми могли взяти собі від образу ангела? Яка мораль оповідання притчі? Що потрібно знати, робити людині, щоб не втратити здатність відчувати диво? Чи подібні ми до жителів цього селища, чи не проходимо й ми з вами кожного дня повз таке ж диво дивне і не помічаємо цього? Можливо прояви справжнього дива у зовсім буденних речах – очах дитинки, нашого домашнього улюбленця, врятованого чийогось життя або врятованої чиєїсь душі… Як на вашу думку можна впустити в свою душу диво?

Образ крил – символічний q ЗГАДАЙТЕ КІЛЬКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ АБО ПРИСЛІВ ЇВ ЗІ СЛОВОМ «КРИЛА» (ВИРОСЛИ КРИЛА ЗА СПИНОЮ, БУТИ ОКРИЛЕНИМ, ПІДРІЗАТИ КРИЛА, . . ) q ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ ЦІ ВИСЛОВИ? обла мувати (лама ти, обтина ти і т. ін. ) кри ла. Позбавити кого небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. обпали ти / обпа лювати (собі (свої )) кри ла. Зазнати невдачі; не досягти чогось бажаного. опусти ти / опуска ти кри ла. Втратити впевненість у собі, засумніватися, примиритися з чимсь або стати пасивним, бездіяльним, зневірившись у своїх силах. розправля ти (розгорта ти) / розпра вити (розгорну ти) кри ла. Повною мірою виявляти свої сили, здібності, можливості і т. ін. • ростуть (виростають) крила — хто небудь відчуває приплив сили, енергії, натхнення; • як на крилах — у доброму настрої, на піднесенні; дуже швидко; • під своє крило — для захисту, опікування; • давати крила — викликати в кого небудь піднесення, натхнення, почуття впевненості у собі, у своїх силах, здібностях; • обламувати крила — позбавити кого небудь високих прагнень, поривань, мрій; • опустити крила — утратити впевненість у собі, зневіритися у своїх силах; • обпалювати собі крила — зазнавати невдачі в чому небудь; не досягати чогось бажаного; • складати крильця — відмовлятися від будь яких дій, від боротьби; скорятися; • підрізати крила — позбавити кого небудь можливості здійсню вати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле діяльності.

Крила це символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й впевненості. У греків крила символізували любов і перемогу. Давньогрецький філосо ф. Платон вважав крила символом розуму. їх зображують на взутті (як у Меркурія), що означає здатність до величезного духовногопіднесення. - Кого з міфічних крилатих істот або персонажів ви знаєте? (Меркурій — у римській міфології — вісник богів Пегас, Ікар (зробив штучні крила), Демон (у М. Лєрмонтова) • Отже, який висновок можна зробити

Філософсько-етичний сенс зустрічі людей з ангелом. Це притча про реальне життя, сповнене чудес, побачити і зрадіти яким може тільки людина, не підкорена буденністю і практицизмом. А поки світ чудес і світ людей залишаються нездоланно самотніми.

Ідея твору: поясніть епіграф і сформулюйте ідею оповідання заклик Г. Г. Маркеса впустити у своє життя чудо, навчитись дивуватись і дивувати, розбудивши в серцях і душах любов, доброту, людяність, співчуття – те що є духовним скарбом. Ставши завдяки цьому солідарними, люди нарешті покладуть край віковій приреченості на “нездоланну” самотність.

Нобелівська промова Г. Г. Маркеса “Самотність Латинської Америки” «…Одного дня, подібного до сьогоднішнього, мій учитель Вільям Фолкнер сказав у цій залі: «Я відмовляюся прийняти кінець людини» . Я б відчував себе негідним займати це місце, яке належить йому, якби не усвідомлював, що вперше від зародження людства те страшне лихо, яке він відмовлявся допустити 32 роки тому, віднині вже не більше, ніж проста наукова можливість. Перед цією жахливою реальністю, яка за всю історію людства повинна здаватися утопією, нам, вигадникам міфів, в які ми всі віримо, відчуваємо за собою право вірити, ще не надто пізно взятися за створення супротивної утопії. Нової і погідної утопії життя, де ніхто не може вирішувати за іншого навіть як помирати, де справді буде вірна любов і буде можливе щастя і де кожен рід, приречений на 100 років самотности, дістане врешті і назавше сприятливе місце під сонцем» .

Рефлексія 1. Чи з цікавістю ви прочитали твір і чому? 2. Що ви відчуваєте, звертаючи увагу на суперечливі почуття, що викликані прочитаним твором. 3. Що переживає, про що думає, до чого прагне автор? 4. Які запитання виникли у вас, коли ви читали твір? 5. Назвіть найважливіші, на ваш розсуд, корисні думки. 6. Чим збагатив і що відкрив для вас цей твір?