Г І СТ О Л О Г І Я Вивчає гістогенез, будову, функції, регенерацію різних тканин в організмі, а також різні зміни у тканинах, які виникають під впливом факторів зовнішньої та внутрішнього середовища Одношаровий облямований циліндричний епітелій кишечника Поперечний розріз спинного мозку
Різни види тканин під мікроскопом Нервова тканина Пухка сполучна тканина Щільна сполучна тканина Жирова тканина Багатошаровий зроговілий епітелій Хрящова тканина Посмугована м'язова тканина Кісткова тканина Непосмугована м'язова тканина Кров
Тканина - це система організму, яка складається із клітин та їх похідних (гістологічних елементів), що сформувалися у філогенезі, і виконує специфічні функції. В утворенні тканин беруть участь клітини, надклітинні комплекси (симпласти, синцитії) і постклітинні структури (еритроцити, кератиноцити), а також міжклітинна речовина (волокна і основна аморфна речовина). При цьому кожна тканина відрізняється певним складом перерахованих елементів.
КЛАСИФІКАЦІЯ ТКАНИН Термін “тканина” запропоновано анг. вченим Н. Грю (1671) для рослин, нім. вчені Ф. Лейдіг, Г. Келікер поділили всі тканини на 4 види: епітеліальна, сполучна, нервова, мязова Сучасна класифікація розрізняє: I. Епітеліальні тканини II. Тканини внутрішнього середовища III. М’язові тканини IV. Нервова тканина
ОДНОШАРОВИЙ БАГАТОРЯДНИЙ ЕПІТЕЛІЙ 1 – базальна мембрана; 2 – війки у складі щіткової облямівки
БАГАТОШАРОВИЙ НЕЗРОГОВІЛИЙ ЕПІТЕЛІЙ РОГІВКА ОКА Розрізняють три шари: 1 – базальний; 2 - проміжний(шипуватий); 3– поверхневий.
НЕЙТРОФІЛИ 46 -76 % від загальної кількості лейкоцитів ЕОЗИНОФІЛИ 0, 5 -5 % від загальної кількості лейкоцитів БАЗОФІЛИ 0, 5% від загальної кількості лейкоцитів
ЛІМФОЦИТИ 18 -40 % від загальної кількості лейкоцитів МОНОЦИТИ 2 -9 % від загальної кількості
ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА у різному функціональному стані
Проста альвеолярна залоза. Сальна залоза. Голокриновий тип секреції
Пухка сполучна тканина супроводжує судини та нерви • Багата на міжклітинну речовину (аморфна частина та колагенові й еластичні волокна), в якій численні види клітин
Ретикулярна тканина утворює строму кровотворних органів • Складена відросчастими клітинами та ретикулярними волокнами, що утворюють каркас органів у вигляді сітки (синцитій)
ЖИРОВА ТКАНИНА Забарвлення суданом III на виявлення ліпідів. Біла жирова тканина утворена крупними ліпоцитами до 120 мкм, цитоплазма яких заповнює одна велика жирова краплина. Ядро та органели під оболонкою.
охр яст я Гіаліновий хрящ Найбільш поширений. Зустрічається у повітроносних шляхах (трахея), вентральній частини ребер, поверхонь суглобів. У ембріонів гіаліновий хрящ утворює більшість частин скелету. В організмі, що росте та при переломах на місці хряща відбувається утворення кісткової тканини. Зверху хрящ покритий охрястям. Будова: у хрящовому матриксі є колагенові волокна та у лакунах лежать хондроцити у складі ізогенних груп. Ріст: апозиційний та інтерстиціальний
Пластинчаста кісткова тканина Гаверсові системи (остеон) Остеоцити відросчасті лежать між двома пластинками
Посмугована серцева м’язова тканина зліва – продольний зріз кардіоміоцитів ; справа – їх поперечний зріз • Структурна одиниця – кардіоміоцити – циліндрична відросчаста форма • Утворюються з спланхнотома • Посмугованність пов ’язана з міофібрилами • Не здатні до репаративної регенерації
Посмугована скелетна м’язова тканина зліва – продольний зріз м’язових волокон; справа – їх поперечний зріз • Структурна одиниця - м’язові волокна – видовжені структури • Утворюються з міотомів (соміти) • Посмугованність пов ’язана з міофібрилами • Ядра розташовані на периферії • Здатні до репаративної регенерації
НЕЙРОНИ ГОЛЬДЖІ
КОРА ЛИСТОЧКА МОЗОЧКА Молекулярний шар Гангліонарний шар Клітини Пуркін’є Зернистий шар