Фразеологізми
Фразеологізми
Фразеологізм, або фразеологічна одиниця – стійке за складом та структурою, лексично неподільне і цілісне за значенням словосполучення чи речення, яке виконує функцію окремої лексеми (словникової одиниці).
Фразеологізм вживається як деяке ціле, яке не підлягає подальшому розкладанню і звичайно не допускає всередині себе перестановки своїх частин. Семантична злитість фразеологізмів може варіювати в досить широких межах: від невиводимість значення фразеологізму з складових його слів у фразеологічних сращениях (ідіомах) до фразеологічних сполучень зі змістом, що випливають із значень, складових поєднання.
Фразеологія української літературної мови за своїм походженням неоднорідна. Найбільше в ній фразеологічних одиниць народного походження, як наприклад, прислів'я і приказки (Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. Під лежачий камінь вода не тече. Як бригадир порядкує, так бригада й працює) та різні жартівливі й анекдотичні вирази, що закріпилися і в літературній мові (Сім мішків гречаної вовни. Ви мовчіть, а я буду слухати. Нема хліба — їж пироги. Буває, що і слон літає).
Але, крім того, в українській літературній мові поширена фразеологія й з інших джерел.
Вирази виробничо-професійного походження, напр. : Сім раз приміряй, а раз одріж; по всіх швах (з мови кравців); грати першу скрипку, підвищувати тон (з мови музикантів); Цей номер не пройде; увійти в роль; відігравати роль (з мови артистів); виконувати завдання на відмінно (з мови учителів та учнів); Дружній череді вовк не страшний (з мови пастухів); лити воду на млин (з мови мірошників); взяти в шори (з мови лимарів); Не святі горшки ліплять (з мови гончарів); взяти під обстріл (з мови військових). (із мови артистів); тріщати по всіх швах
З розвитком науки й техніки українська літературна мова поповнилася новими фразеологізмами, які виникли внаслідок переносного вживання термінологічних словосполучень: ланцюгова реакція, зсув за фазою, спускати на гальмах, зводити до спільного знаменника, з космічною швидкістю, лакмусовий папірець, коефіцієнт корисної дії, питома вага, температура кипіння, вийти на фінішну пряму, зійти з орбіти.
Влучні вирази видатних людей: Релігія — опіум для народу (К. Маркс). Всерйоз і надовго (В. Ленін). Краще менше, та краще (В. Ленін), Догнати й перегнати (В. Ленін). «А судді хто? » (О. Грибоєдов), «Бути чи не бути? » (В. Шекспір), Залиш надію кожен, хто сюди входить (Данте), Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін). Як би чого не сталося (А. Чехов). Людина — це звучить гордо (О. Горький)
Переклади античних ходячих висловів: Розрубати гордіїв вузол (рішуче розв'язати заплутане і складне питання). Прокрустове ложе (штучна мірка, під яку щось підганяють). Чистити авгієві конюшні (наводити порядок у занехаяній справі, чистити від бруду). Прийшов, побачив, переміг (здобуття швидкої перемоги). Крокодилячі сльози (фальшива жалість). Альфа і омега (початок і кінець). Кінець — ділу вінець.
Окремі біблійні і євангельські вислови, засвоєні з церковнослов'янської мови, зі Святого Письма: сіль землі; пісня пісень; повертатися на круги своя; земля обітована; не хлібом єдиним живе людина; лікарю, зцілися сам; Берегти, як зіницю ока. Стати притчею во язицех. Випити чашу до дна. Содом і Гоморра. Вавілонське столпотворіння. Заблудша вівця.
The End
Скачать презентацию Фразеологізми Фразеологізми Фразеологізм або фразеологічна одиниця
Презентация1.pptx