Фрагменти презентації проекту Драма кохання І Франка Учасники

Фрагменти презентації проекту “Драма кохання І. Франка” Учасники проекту: ліцеїсти 10 класу. Тип проекту: дослідницький.

Іван Франко І його кохання

Ольга Михайлівна Рошкевич (11 лютого 1857 - 30 травня 1935) — перекладач, збирач фольклору. Жіноче серце! Чи Ти лід студений, чи запашний, чудовий цвіт весни? Чи світло місяця? Огонь страшенний, що нищить все? Чи ти, як тихі сни Невинности? Чи як той стяг воєнний, Що до побіди кличе? Чи терни, чи рожі плодиш? Ангел ти надземний, чи демон лютий з пекла глибини? Чим б'єшся ти? Яка твоя любов? В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? Мов! Ти океан: маниш і потопляєш, Ти рай — добутий за ціну оков. Ти літо: грієш враз і громом убиваєш. ("З вершин і низин", 1693) Ольга Рошкевич

Фотографії Не залишила Юзефа Дзвонковська (1862 - 5 травня 1892) Донька емігрантів, учасників невдалого повстання 1863 року, які після років блукань по Європі врешті отримали дозвіл осісти в Галичині, яка входила до Австро-Угорщини, і осіли в Станіславі. Дзвонковська справді стала вчителькою, але — "дуже делікатна (та прегарна!) швидко померла". (Переписка IV, 420). Юзефа Дзвонковська

Зигмунтовська (Журовська) Целіна Народилася в Трускавці, мешкала в Дрогобичі та Львові, де працювала поштовим службовцем Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько — колюче терня? Чом твої устонька — тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх —для мене скрута. Серце бентежить, ях буря люта? Об ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу Целіна Журовська

Франко (Хоружинська) Ольга (1864 — 1941), громадська діячка і видавець, родом з с. Бірки на Сумщині, дочка дрібного поміщика. МОЇЙ ДРУЖИНІ Ольга Хоржинська (справа) з сестрою Олександрою СПАСИБІ ТОБІ, МОЄ СОНЕЧКО, ЗА ПРОМІНЧИК ТВІЙ - ЩИРЕ СЛОВЕЧКО! ЯК ПРОМІНЧИКА НЕ ЗДОБУТЬ ПРИТЬМОМ, СЛОВА ЩИРОГО НЕ КУПИТЬ СРІБЛОМ, . . ТОЖ ЗА ДАР МАЛИЙ, А БЕЗЦІННИЙ ТВІЙ. ЩО, МОВ ЦВІТ, СКРАСИВ ШЛЯХ ОСІННІЙ МІЙ, ЗА ТОЙ УСМІХ ТВІЙ НЕ ВДОСЛІД ЖУРБІ СПАСИБІ ТОБІ! Ольга Хоружинська ("Світ", 1926)