ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ БУРЖУАЗІЇ. МІСЦЕ І РОЛЬ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ У ПОЛЬСЬКОМУ ГРОМАДСЬКОМУ РУСІ. ВИКОНАЛА: Сафронова Анна 214 група
Наслідком промислового розвитку був початок формування нових соціальних верств - буржуазії і робітників. Буржуазія • добувала капітали шляхом оренди державних підприємств, відкупу монопольних зборів і різноманітних податків • Більшість нових буржуа були німецького або єврейського походження • з погордою ставилися до підприємництва Аристократія • Були панівною верствою населення, займали вищі посади і шляхта Робітники • Робітництво формувалося повільно, переважно з місцевих і прибулих ремісників • У гірництві та металургії поступово складалися кадри фахових робітників, які походили з безземельних селян.
Буржуазія Буржуазія, як початкова історична назва вільних городян (бюргери, буржуа) на противагу іншим панівним, або навпаки, підневільним суспільним станам феодального суспільства — селянству , дворянству і духовенству— виникає в Польщі в епоху пізнього Середньовіччя. В епоху індустріалізації, розвитку ринкових відносин та становлення капіталізму буржуазія кількісно значно виростає за рахунок інших феодальних класів, та поступово перетворилася на ведучу (з точки зору марксизму «панівну» ) соціальну верству, котра володіє основними засобами виробництва.
Загальна кількість робітників мануфактур і підприємств не перевищувала 60 тис. осіб. При цьому у текстильній промисловості були зайняті, крім поляків, німці та євреї. Повсюдним явищем, а не тільки в текстильній промисловості, була праця жінок і дітей. Умови праці були ненормовані; робочий день тривав 12 -16 годин. Мали місце розрізнені стихійні виступи робітників мануфактур проти майстрів, які стежили за дисципліною та якістю праці.
Інтелігенція Суспільство було на той час очолюване інтелігенцією, яка зберігала (водночас у зміненому вигляді) цінності та манери старої шляхти (або ж дворянства). Справді, нова інтелігенція була не лише психологічно сильно вкорінена у колишню шляхту, але також великою мірою походила від неї, оскільки той клас захищався від виродження, що в іншому разі спричинило б втрату трансформації себе на провідну фракцію інтелігенції. Вихідці з буржуазії та селянства, які також увійшли до інтелігенції, асимілювалися до її норм дворянського походження. Отже, тимчасом, як у сусідніх чехів суто середньовічне дворянство зникло, і нова буржуазія разом з просунутим селянством сформувала політичне лідерство, у поляків стародавня шляхта збереглася завдяки новоутвореній інтелігенції.
Хоча польські економічні та політичні моделі розвивалися в різних напрямах у трьох імперіях-подільниках, поміж якими, було подрібнено суспільство дев'ятнадцятого сторіччя, той факт, що інтелігенція зберегла однорідний кодекс цінностей та манер і мережу соціальних зв'язків попри кордони поділу, був випробуванням величезного значення. Воно підтримувало, польську історичну та політичну свідомість упродовж доби поневолення, а також сприяло кінцевій політичній реінтеграції, яка просувалася швидше за економічну в кількох частинах відновленої, незалежної держави після 1918 року.
Згодом інтелігенція не лише керувала державним апаратом, але й ефективно контролювала усі політичні партії — байдуже, якими контрастуючими були їхні програми. Отже, це була соціологічна, радше ніж організаційна, сутність. Не навмисно властолюбна, інтелігенція просто вважала само собою зрозумілою свою на загал унікальну придатність для громадської діяльності. Рух за незалежність поєднав інтелігенцію із селянством та пролетаріатом 1918 року, але відтоді інтелігенція блокувала, відхиляла та перехоплювала претензії інших класів на владу і, хоч була чисельно у меншості, обтяжувала себе завданням знову об'єднувати новонароджену польську державу та очолювати її подальший розвиток. Аж з середини 1930 -х років селяни та робітники оспорювали та відкидали це політичне й психологічне домінування частини інтелігенції, яка на той час була дуже забюрократизована, у державі та в їхніх рухах.
Скачать презентацию ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ БУРЖУАЗІЇ МІСЦЕ І РОЛЬ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ
през-.pptx