Формування громадянської компетенції учнівської молоді засобами позакласної діяльності
Уміння проектувати у великому й малому, вибрати найбільш оптимальні, у той же час конкурентоспроможні варіанти розвитку. Цьому й навчає метод проектів. В. Жарковська, В. Симоненко
Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.
Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва. Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання.
Завдання позакласної та позашкільної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.
Добровільний характер участі в ній. Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес. Суспільна спрямованість діяльності учнів. Цей принцип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва. Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній і позашкільній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу. Розвиток винахідливості, дитячої технічної, юннатської та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо. Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках. Так, знання з фізики можуть бути поглиблені й розширені на тематичному вечорі, а з літератури — під час обговорення кінофільму чи спектаклю за літературним твором. Використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів та ін.
Форми організації виховання поділяють на масові, групові (гурткові), індивідуальні.
конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо. Читацька конференція — важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, який допомагає їм глибше зрозуміти зміст та поетику твору, прищеплює літературно-естетичні смаки. Конференції проводять на матеріалі одного або кількох творів однієї теми, творчості письменника, з окремої літературної або наукової проблеми. Залежно від типу конференцій та індивідуальних особливостей читацького колективу визначають структуру її проведення. Вона наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до конкретного твору, читають напам'ять уривки з нього, ставлять інсценівки або переглядають діафільм, кінофільм. У старших класах учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких розмірковують про моральні риси, якості та вчинки персонажів, аналізують художні особливості творів. Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей присвячують різноманітним аспектам внутрішнього і міжнародного політичного життя, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи тощо. На таких вечорах виступають запрошені гості, демонструють кінофільми та ін. У їх підготовці й проведенні беруть участь самі учні. Ранки-зустрічі, літературні вікторини. Практикують у роботі з молодшими школярами. Зустрічі з відомими людьми краю влаштовують переважно для середнього та старшого шкільного віку.
Обговорення з учнями окремих матеріалів з газет, виготовлення альбомів з газетних вирізок, ознайомлення школярів з роботою місцевої друкарні й редакції Читання та обговорення статей газет. Підібрані статті доцільно поділити на такі, що призначені для читання вголос, для самостійного читання і для переказу.
загальношкільної, класної, предметного гуртка, сатиричної та інших, до якого слід залучати якомога більше учнів через створення редакційних колегій, кореспондентської мережі. Така діяльність сприяє розвитку спостережливості, вміння аналізувати, визначати власну позицію щодо фактів і явищ життя. Кожен черговий випуск газети повинен мати нове оформлення (крім заголовка). Вивішувати газету доцільно в спеціально відведеному місці в школі, щоб вона інформувала про стан справ у класі учнів школи. Необхідно дбати також про культуру мови, стиль викладу.
Радіо- і телепередачі, художні фільми мають важливе значення у виховній роботі. Крім передач Українського радіо, важливо слухати місцеве радіомовлення, а також радіоцентри шкіл. У школах практикують спеціальні радіопередачі про всі аспекти її життя і тих, хто так чи інакше відзначився останнім часом. Шкільне радіо транслює репортажі з засідань учнівського комітету, комісії дисципліни і порядку, іншу інформацію. При цьому важливо вчасно прокоментувати інформацію.
В індивідуальній виховній роботі необхідно передбачити координування впливів на учня педагогів, батьків і колективу. Така координація здійснюється за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя і діяльності вихованців. В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування, гру на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи нерідко пов'язують з груповими і фронтальними. Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведені у певну систему, пов'язані між собою і доповнюють одна одну.
Виховна робота передбачає екскурсії на підприємства, в музеї, на виставки (про що вже йшлося раніше). З учнями середнього шкільного віку влаштовують близькі прогулянки в парк, сад, поле, на берег річки, а також одноденні походи (для старшокласників — кількаденні).
Громадянські якості формуються в процесі безпосередньої участі учнів у навчально-виховних заходах, що здійснюються на уроках учителем, а в позаурочний час − вихователем, батьками, громадськістю. Такі заходи надзвичайно багатопланові, всеохоплюючі. Тому перша вимога до них − вони мають спиратися на знання, здобуті на уроках, і поглиблювати та розширювати їх. Друга вимога − заходи громадянського змісту повинні логічно продовжувати урочну роботу, мати певну систему, враховувати принцип послідовності, наступності, вікові та індивідуальні особливості дітей, їхні інтереси та бажання. Третя вимога − вони мають бути доступними, цікавими, емоційно насиченими, щоб у процесі їх проведення струмувала учнівська творчість, самостійна ініціатива, щоб кожен співпереживав за результати участі в колективній справі і отримував від цього насолоду.
за метою − заходи на поглиблення знань учнів з історії української державності та громадянства, культури народу, його традицій; розвиток творчих здібностей та талантів учнів; формування вмінь та навичок збирати та описувати зразки народної творчості; освоєння технологій виготовлення художніх виробів; виявлення рівня сформованості патріотичних та громадянських якостей тощо; за формою − навчальні, ігрові, змагальні, художні, індивідуальні, гурткові, клубні тощо; за методами − роз’яснювально-ілюстративні (бесіди, розповіді, повідомлення, зустрічі, тематичні конференції тощо); дослідно-пошукові (експедиції, екскурсії, вивчення історичних джерел, опрацювання зібраних матеріалів тощо); за місцем проведення − школа, громадські місця, на природі, в домашніх умовах тощо. Водночас їх можна умовно поділити на: суспільно корисні − охорона пам’яток історії і культури, екологічні рухи, експедиції (в тому числі спільно з дорослими) „Моя земля − земля моїх батьків”, „Козацькими шляхами”, „Пам’ять втрачених сіл”, „Пантеон пам’яті”, „Репресоване краєзнавство”, патріотичні акції дитячих, юнацьких, молодіжних організацій „Пласт”, „Січове братство”, шкільні козацькі республіки тощо; трудові − свята першої борозни, обжинок, приліт птахів, толоки, археологічні розкопки, освоєння традиційних ремесел і народних промислів, шкільні кооперативи тощо; пізнавально-розвивальні − вікторини, турніри, диспути, літературні студії, клуби народної творчості, конкурс „Обдарованість”, народні університети мистецтв, малі академії мистецтв, наукові товариства, музейно- етнографічна робота. художньо-естетичні, розважальні − вечори поезії, пісні, танцю, свята рідної мови, фестивалі дитячої народної творчості, ярмарки народних промислів та ремесел; військово-спортивні − спартакіади з різних видів спорту, змагання з козацьких єдиноборств, козацькі забави, естафети національних ігор, військово-спортивні ігри тощо
Це процес створення нових форм спільності педагогів, учнів, педагогічної громадськості, нового змісту та технології освіти, нових способів і технік педагогічної діяльності та мислення
Це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів; Задум для створення реального обєкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту, це творча діяльність.
являють такий вид творчої діяльності учнів, який створюється в позаурочний час і спрямований на задоволення потреб сьогодення та вирішування проблем
Тематикою проектів, яка спрямована на урізноманітнення дозвілля та задоволення інтересів дітей у тих сферах науки, техніки, мистецтва. Кількістю учасників проекту, бо саме позаурочні проекти допомагають охопити не тільки клас, паралель, але й увесь учнівський колектив; Можливістю зростання дружніх, творчих стосунків між учнями, які беруть участь у виконанні проектів; Можливістю використання проектів різного типу, особливо творчих, пригодницьких, ігрових, рольово- ігрових, спортивних…
Дослідник Види проектів У. Кілпатрик Творчі, споживчі, проекти розв'язання проблеми, проекти- вправи Є. Колінгс Екскурсійні, проекти – розповіді, звіти, трудові проекти, проектиігри. О. Пєхота За характером домінуючої діяльності: дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практично- орієнтовані. За характером контактів: внутрішні, міжнародні. За кількістю учасників: особистісні, парні, групові За терміном виконання: короткодіючі, середньої тривалості, довготривалі Н. Матяш Інтелектуальні, матеріальні, сервісні, екологічні, комплексні Є. Полат За домінуючою діяльністю в проекті: дослідницькі, ігрові, рольові, практично орієнтовані, ознайомчо орієнтовані; За характером координації в проекті: проекти з відкритою, явною координацією та проекти зі скритою координацією; За кількістю учасників: особистісні, парні, групові. За характером контактів: внутрішні, регіональні , міжнародні За змістовим аспектом: монопроект, міжпредметний проект. За тривалістю виконання: короткостроковий, довгостроковий, середньої тривалості
Етап дивергенції – Етап трансформації- Етап конвергенції- розширення меж вибір оптимального проектної ситуації з створення принципів та варіанта з багатьох метою забезпечення альтернативних концепції проектної широкого простору для діяльності варіантів пошуку розв'язання проблем
Моделювання Проектування Конструювання
Підготовчий Концептуальний Планування Практичний Аналітичний Коректувальний Заключний
Підготовчий, на якому визначається проблема, тема, складається план майбутньої роботи, визначаються джерела інформації; Практично виконавчий, в ході якого здійснюється робота над проектом (обробка джерел, формулювання висновків, підготовка портфоліо, презентації проекту); Заключний, на якому відбувається презентація, захист, оцінювання проекту.
Визначають проблеми Обирають тему проекту Формулюють мету і завдання своєї майбутньої діяльності. Планують роботу над виконанням своєї майбутньої діяльності Працюють над пошуком інформації.
“Мозкової атаки”; “Від слова до дії”; Дизайн аналізу; Ранжирування; Диспут Алгоритмічний метод
Метод “Мозкової атаки” Метод ранжування - дозволяє протягом короткого часу визначити серед названих групою проблем найважливіші, які стануть у майбутньому тезами проектів. Диспут – використовується керівником групи з метою висунення різноманітних проблем та їх обговорення для подальшого планування. Алгоритмічний метод дозволяє активізувати мислення дітей шляхом протиставлення, порівняння ідеального і існуючого об'єкту. Головною метою є отримання інформації. За короткий час. Метод “Від слова до дії” Ця методика дозволяє спільними зусиллями через зазначення проблеми, її аналіз знайти вірне рішення, визначити майбутню діяльність за схемою: Проблема- можливі варіанти вирішення проблеми – реалізація. Дизайн- аналіз Метод - дизайн- аналізу дозволяє через колективне і групове обговорення та оформлення запису думок і створення замальовок учню знайти вірне вирішення проблеми. Проблема - обговорення – робота кожного учасника над записом думок - аналіз пропозицій вирішення проблеми До початку роботи вчитель добирає моделі, фото ідеальних обєктів. У процесі роботи учні порівнюють, складають список суперечностей та потім розробляють проект.
Визначення теми окреслює наступну пошукову, дослідницьку чи творчу діяльність учнів. Щоб визначити тему, потрібно поставити основні питання проекту: ключове, тематичні, змістовні. Ключове питання – в ньому зазначається проблема майбутнього проекту, це філософське питання і формулює тему проекту. Тематичне питання – це широке питання, воно продовжує, конкретизує ключове, на нього теж немає конкретної відповіді, але воно може охоплювати окрему тему. Із них формулюються завдання майбутнього проекту. Змістовні питання – це базові, репродуктивні питання, відповіді на які є конкретними, вони демонструють конкретні знання. Вони формують майбутню діяльність учнів.
Об'єкт- це насамперед, предмет проекту (сутність, суть, реалія). Учні самостійно обирають об'єкт для свого проекту. Шкільний сад. Ключове питання: Яким бути шкільному саду? Тематичні питання : Чи потрібен нашій школі сад? Що ми можемо зробити для створення шкільного саду? Змістовні питання: Які дерева ростимуть? Хто буде доглядати ?
Обраний дітьми обєкт треба дослідити в певному напрямку. Уся робота носить пізнавальний та дослідницький характер. Тема. Традиції нашої школи Ключове питання: Чи є в нашій школі традиції? Тематичні питання: Що таке традиції? Яку подію ви б хотіли зробити традиційною? Змістовні питання: Які традиції школи будуть нами продовжено?
Ставиться з обраного об'єкту чи ситуації, з яким пов'язана. Учням потрібно дослідити , чим вони незадоволені, що їм заважає, що хотілося б покращити. Тема. Наше дозвілля. Ключове питання: Як зробити наше життя цікавішим Тематичне питання: Чи задовільняє нас ваше дозвілля? Де провести дозвілля? Що ми можемо зробити, щоб нам жилося в школі краще? Змістовні питання: хто допоможе нам організувати цікаве дозвілля: Які заходи будуть проводитися в школі?
Це конкретне діло, захід, який буде корисним і цікавим для учнів. Така справа не потребує дослідження. Тема. Конкурс новорічних костюмів. Ключове питання: Якому бути конкурсу новорічних костюмів цього року? Тематичні питання : Який новорічний костюм є для вас найкращим? Яким бути сценарію новорічного конкурсу? Змістовні питання. Хто буде виготовляти новорічні костюми?
Метою проекту має бути його кінцевий результат. Тему – Ключове питання – Мета – Завдання проекту. Шкільна газета Ключове питання: Якою бути шкільній газеті? Мета : створити зразок шкільної газети, яка зацікавить шкільний колектив.
Тема. Шкільна газета Ключове питання: Якою бути шкільній газеті? Мета : створити зразок шкільної газети, яка зацікавить шкільний колектив. Тематичні питання: Чи потрібна школа газеті? Змістовні запитання: Хто буде входити до редакційної комісії? Яким буде зміст шкільної газети? Завдання: провести соціологічне дослідження, скласти проект шкільної газети.
Метою цього етапу проектної діяльності є створення детального плану проекту. За схемою: 1. Визначення джерел і засобів збору інформації; 2. Визначення методів аналізу інформації 3. Обговорення засобів представлення результатів; 4. Установлення критеріїв оцінки результату і процесу.
Бібліотека довідники, енциклопедії Твори літератури Науковопопулярна література Монографії Публікації. Ресурси Інтернет: Тематичні каталоги, пошукові машини, публікації, електронна пошта Бібліотека. ЗМІ: -журнали, -Газети -Телебачення -Радіо -Рекламні -Проспекти -Ролики -публікації Підприємства, організації, спілки, клуби, об'єднання
зіставлення, порівняння; Протиставлення Об'єднання ідей Складання тез Будування схем, таблиць Цитування
Презентація проекту – передостанній етап у проектній діяльності групи, де учасники представляють результати своєї роботи. Важливою умовою презентації є коротке викладення основної теми, мети, завдань проекту та досягнень
Оформлення, зовнішній вигляд. Зміст, глибина досліджень, переконливість фактів, доцільність діяльності Актуальність і значущість обраної теми Ступенів творчості Оригінальність запропонованих рішень.
Виконання проекту Збір інформації Робота організована по групах. Перша – проводить соціальне опитування і збирає інформацію. Друга пр оводить рейтингову оцінку, анкетування, інтерв'ювання, Третя працює з джерелами інформації. Аналіз інформації та формулювання висновків Оформлення результатів діяльності У цьому аспекті діяльності дуже важливо вірно обробити зібрану інформацію, та підводячи підсумки діяльності, сформулювати висновок Результати анкетувань, соцопитувань, інтерв'ювань, оформлюються в графіки, схеми, діаграми, таблиці.
Атлас, карта; Відеофільм Виставка Газета, журнал. Законопроект Система шкільного самоврядування довідник Діюча фірма Гра Колекція Костюм Модель Музичний твір Навчальний посібник екскурсія Мультимедійний продукт Оформлення кабінету Постановка; Свята; Прогноз.
Проектна папка подана на розгляд журі, учасники проекту готуються до захисту проекту
Ділова гра Демонстрація відеофільму Діалог історичних чи літературних персонажів Захист на вченій раді Гра із залом Ілюстративне зіставлення фактів, документів, подій, епох, цивілізацій Інсценуваня реальної чи вигаданої історичної події Наукова конференція Науковий доклад Звіт дослідницької експедиції Пресконференція Мандрівка Реклама Рольова гра Змагання Спектакль Спортивна гра Театралізація Телепередача екскурсія
Важливість теми проекту; Глибина дослідження проблеми Оригінальність запропонованих рішень; Якість використання продукту; Переконливість висновків
Особистість учня формується і розвивається під впливом багатьох чинників: об'єктивних і суб'єктивних, природних і суспільних, внутрішніх та зовнішніх, незалежних і залежних від волі і свідомості людей. Отже технологія виховання – це проектування виховних процесів з метою цілеспрямованого й організованого формування особистості громадянина.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Скачать презентацию Формування громадянської компетенції учнівської молоді засобами позакласної діяльності
37097.ppt