Скачать презентацию ФЛОРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ СУХОДОЛУ ФЛОРИСТИЧНІ ЦАРСТВА СУХОДОЛУ 1 Скачать презентацию ФЛОРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ СУХОДОЛУ ФЛОРИСТИЧНІ ЦАРСТВА СУХОДОЛУ 1

Флористичне районування.ppt

  • Количество слайдов: 49

ФЛОРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ СУХОДОЛУ ФЛОРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ СУХОДОЛУ

ФЛОРИСТИЧНІ ЦАРСТВА СУХОДОЛУ 1. Голарктичне царство 2. Палеотропічне царство 3. Неотропічне царство 4. Австралійське ФЛОРИСТИЧНІ ЦАРСТВА СУХОДОЛУ 1. Голарктичне царство 2. Палеотропічне царство 3. Неотропічне царство 4. Австралійське царство 5. Капське царство 6. Голантарктичне царство

ГОЛАРКТИЧНЕ ЦАРСТВО Бореальне підцарство - Євросибірсько - Канадська область - Японо - Китайська область ГОЛАРКТИЧНЕ ЦАРСТВО Бореальне підцарство - Євросибірсько - Канадська область - Японо - Китайська область - Атлантично – Північноамериканська - Область Скелястих гір Древньосередземноморське підцарство -Макаронезійська область - Середземноморська - Сахаро – Аравійська - Ірано – Туранська Мадреанське підцарство - Сонорська область

ГОЛАРКТИЧНЕ царство, або Голарктика (від гр. holos – весь і arctikos – північний) - ГОЛАРКТИЧНЕ царство, або Голарктика (від гр. holos – весь і arctikos – північний) - найбільше за площею царство; займає Євразію, Північну Америку й Африку. До складу Голарктичної флори входить 40 ендемічних родин.

Бореальне підцарство 1. Євросибірська – Канадська область Територія: Аляска, більша частина Канади, Європа (за Бореальне підцарство 1. Євросибірська – Канадська область Територія: Аляска, більша частина Канади, Європа (за виключенням південних півостровів й узбережжя Середземного моря), Кавказ (окрім аридного Закавказзя і Талишу), Урал, Сибір, Далекий Схід, Північний Сахалін, Курили на північ від острова Ітуруп і Алеутські острови. Характеристика флори. Ендемічні родини відсутні. Ендемічних родів небагато: лунарія (Середня і Південно - Східна Європа), бородинія (Східний Сибір), городковія (Північно - Східний Сибір), редовскія (Якутія), сольданела (Південна і Середня Європа), астранція (Європа), медунка, водяний різак, телекія (від Середньої Європи до Кавказу), яглиця, кінський часник. Найбільш розповсюджені роди: ялина, ялиця, модрина, тсуга і туя (Канада), дуб, бук, береза, вільха, клен, граб, тополя, верба, ясен, в’яз, липа, грецький горіх, дерен, слива, вишня, глід, груша, яблуня, горобина, калина, жимолость, бузина, крушина, ожина, брусниця, чорниц.

ЕНДЕМІЧНІ РОДИ Лунарія Сольданелла Бородинія Астранція ЕНДЕМІЧНІ РОДИ Лунарія Сольданелла Бородинія Астранція

Медунка Телекія Кінський часник Медунка Телекія Кінський часник

2. Японо – Китайська область Територія: східні райони Гімалаїв, басейни р. Янцзи, Хуанхе (крім 2. Японо – Китайська область Територія: східні райони Гімалаїв, басейни р. Янцзи, Хуанхе (крім верхньої течії) і Ляохе, а також правобережжя Амура і його притока Аргуні, Корея, Південний Сахалін, Японія і острів Тайвань. Характеристика флори. Флора області неймовірно багата, це один із основних центрів еволюції вищих рослин Голарктики і Палеотропіків, гігантське сховище древніх форм. Флора включає близько 20 ендемічних родин: гінкгові, головчасто-тисові, сціадопітисові, тетрацентрові, евкомієві і ін. Ендемічних родів більше 300: кетелерія, катайя, метасеквойя, криптомерія, мікробіота, акебія, псевдотис, аментотіс, маакія, філодендрон, екзохорда, паулонія, саза (бамбучок), ховенія. ЕНДЕМІЧНІ РОДИНИ Гінкгові Евкомієві

ЕНДЕМІЧНІ РОДИНИ Кетелерія Мікробіота Метасеквойя Криптомерія Акебія, або шоколадна ліана ЕНДЕМІЧНІ РОДИНИ Кетелерія Мікробіота Метасеквойя Криптомерія Акебія, або шоколадна ліана

Маакія Екзохорда Філодендрон Паулонія Маакія Екзохорда Філодендрон Паулонія

Ховенія або цукеркове дерево Ховенія або цукеркове дерево

3. Атлантично – Північноамериканська область. Територія: басейн річки Міссісіпі, схожа із флорою Східно - 3. Атлантично – Північноамериканська область. Територія: басейн річки Міссісіпі, схожа із флорою Східно - Азіатської, яка все ж таки є багатшою і включає більше примітивних форм. Характеристика флори. 2 ендемічних родини – лейтнерієві і гідрастідові, 100 ендемічних родів: і азіміна, гамамеліс, сараценія, діонея (венерина мухоловка), дієрвілла, лівенворсія, гіленія, санквінарія. Характерні роди хвойних - тис, сосна, таксодіум і покритонасінних - магнолія, липа, копитняк, хвилівник, воронець, сокирки, жовтець, бородач, гравілат, тюльпанове дерево, спірея, береза, горіх, кінський каштан, рододендрон, брусниця, смородина, жасмин. Ендемічні роди Азіміна Гамамеліс

Сараценієві Дієрвілла Діонея або венерина мухоловка Гіленія Сараценієві Дієрвілла Діонея або венерина мухоловка Гіленія

Характерні роди Магнолія Тюльпанове дерево Спірея Характерні роди Магнолія Тюльпанове дерево Спірея

4. Область скелястих гір Територія: гірські системи заходу Канади та США до Сан - 4. Область скелястих гір Територія: гірські системи заходу Канади та США до Сан - Франциско. Характеристика флори. Флора включає одну ендемічну родину печіночників – гіротірові. Кілька десятків ендемічних родів: дарлінгтонія, ванкуверія, маконелла, станлейя, літофрагма, корділантус. В області ростуть найбільш багаті у видовому відношенні хвойні ліси із тсуги, туї, секвої, ялини, сосни, тису, модрини і секвоядендронів (мамонтове дерево). Ні жодна флористична область земної кулі не має стільки хвойних, як тихоокеанське узбережжя Північної Америки. Дарлінгтонія Ванкуверія

Літофрагма Тис Тсуга Модрина Літофрагма Тис Тсуга Модрина

Древньосередземноморське підцарство Приурочене до древнього Середземномор’я – океану Тетіс. Це територія, де поєдналися бореальна Древньосередземноморське підцарство Приурочене до древнього Середземномор’я – океану Тетіс. Це територія, де поєдналися бореальна та тропічна флори. Більшість рослин цього підцарства має східно - азіатське походження. виявляються зв’язки з африканською флорою. 1. Макаронезійська область Територія. Азорські, Канарські острови, Мадейра та острови Зеленого мису. Характеристика флори. Флора включає близько 30 ендемічних родів і приблизно 650 ендемічних видів: лавр азорський, клетра деревовидна, чагарниковий щавель, чагарникова капуста, чагарниковий, деревовидний і кактусовий молочай, драконове дерево, деревовидна волошка, бузина мадейрська, бирючина, падуб Канарський, подорожник (висотою до 1 м), сосна Канарська і фінікова пальма. Лавр азорський Клетра деревовидна

Драконове дерево Деревовидний молочай Сосна Канарська Драконове дерево Деревовидний молочай Сосна Канарська

2. Середземноморська область Територія: узбережжя та острови Середземного моря, більша частина Піренейського півострова до 2. Середземноморська область Територія: узбережжя та острови Середземного моря, більша частина Піренейського півострова до Піренеїв і Кантабрійських островів на півночі. Характеристика флори. Одна ендемічна родина – афілантові. Кожен другий вид ендемік. Це єдина в Європі дикоросла пальма хамеропс приземистий, сосна алепська, пінія, дуб кам’яний, лавр благородний, суничне дерево, олеандр, деревовидний молочай, акант, мирт, філірія, сонцецвіт верболистий, кипарис, ліквідамбр, коральковець. Хамеропс приземистий Сосна алепська

Пінія Лавр благородний Дуб кам'яний Суничне дерево Пінія Лавр благородний Дуб кам'яний Суничне дерево

Олеандр Мирт Акант Кипарис Олеандр Мирт Акант Кипарис

3. Сахаро – Аравійська область Територія: нетропічна частина Сахари й Аравійського півострова. Характеристика флори. 3. Сахаро – Аравійська область Територія: нетропічна частина Сахари й Аравійського півострова. Характеристика флори. Флора не дуже багата (близько 1500 видів), ендемічні родини відсутні, родів мало, видовий ендемізм - 25%. Види ендеміки: нукуларія, фредолія, агатофора, мурікарія, зіла, оуднея, фолейола. Дуже багато середземноморських і ірано - туранських рослин (верблюжа колючка і джузгун). В південній частині області поширені представники суданської флори – різноманітні акації. Характерними є крупні сукуленти з м’ясистими стеблами та листками (види алое, молочаї), декілька видів роду аристида. Цікавими є також їстівні лишайники – аспіцилія кущова, леканора їстівна, алекторія борозниста, що відомі під назвою «манни небесної» .

4. Ірано – Туранська область Територія: внутрішні райони Анатолійського плоскогір’я, верхня Месапотамія, більша частина 4. Ірано – Туранська область Територія: внутрішні райони Анатолійського плоскогір’я, верхня Месапотамія, більша частина Іранського нагір’я, Східне Закавказзя, південні схили Західних Гімалаїв, а також територію від низин Волги до пустелі Гобі, включаючи Казахстан і Середню Азію. Характеристика флори. Характерний високий родовий ендемізм, видовий ендемізм 25%. Ендемічні роди: акантофілум, агріофілум, гамантус, нанофітон, самералія, страгоновія, бунгея, парротія (залізне дерево), куманчик, акація піщана, дельфініум, смілка, лимон, ферула, шавліяй, ірис, ковила, волошка, підмаренник, кузінія, еремур. Гамантус Нанофітон

Бунгея Дельфініум Залізне дерево Бунгея Дельфініум Залізне дерево

смілка Шавлія Ірис Еремур смілка Шавлія Ірис Еремур

Мадреанське або Сонорське підцарство Територія: південно – західна частина Північної Америки, Мексиканське нагір’я (басейни Мадреанське або Сонорське підцарство Територія: південно – західна частина Північної Америки, Мексиканське нагір’я (басейни р. Колорадо і Ріо - Гранде) з жаркими пустелями від Нижньої Каліфорнії до Арізони. Характеристика флори. Флора цього підцарства розвивалася незалежно від флори Древньосередземноморського і різко відрізняється від флори Бореального. Проте Мадреанське підцарство має ряд спільних з Древньосередземноморським підцарством родів, таких як церцис, суничне дерево, фісташка, ялівець, кипарис, платан, тополя, троянда, сосна, глід, слива, малина, крушина. Ендемічні родини: крососомові, коеберлінієві, фук´єрієві, сімондсієві. Родовий ендемізм становить близько 10%, видовий – 40%. Ендемічні роди: каліфорнійський лавр, анемопсіс, хризелепсис, романея, дендромекон, карнегія, секвойядендрон. Церцис або іудине дерево Суничне дерево

Фісташка Ялівець Платан Фісташка Ялівець Платан

ЕНДЕМІЧНІ РОДИ Анемопсіс Дендромекон Карнегія ЕНДЕМІЧНІ РОДИ Анемопсіс Дендромекон Карнегія

ПАЛЕОТРОПІЧНЕ ЦАРСТВО Африканське підцарство Індо – Малезійське підцарство Мадагаскарське підцарство Полінезійське підцарство Новокаледонське підцарство ПАЛЕОТРОПІЧНЕ ЦАРСТВО Африканське підцарство Індо – Малезійське підцарство Мадагаскарське підцарство Полінезійське підцарство Новокаледонське підцарство

Палеотропічне царство включає тропіки Старого світу: Африку до Капського царства, Мадагаскар і Сейшельські острови, Палеотропічне царство включає тропіки Старого світу: Африку до Капського царства, Мадагаскар і Сейшельські острови, півострів Індостан, Малайзію, Полінезію, за винятком Австралії та Нової Зеландії, усі тропічні острови Тихого океану. Характеристика флори. Флора царства багата і своєрідна. Тут близько 40 ендемічних родин: Неопентесові, Бананові, Панданові. У цьому царстві багато представлена родина тутових, особливо рід фікус, який нараховує понад 1000 видів. Широко розповсюджені родини діптерокарпових, бальзамінових, молочайних, аралієвих, імбирних. Характерні деякі роди пальм, наприклад борассус, гіфене, рафія. Зустрічаються багато родів саговників (цикадові) – ззовні схожі на пальми. Царство поділяється на 5 підцарств і 12 областей. Флора Африканського підцарства дуже своєрідна – четверта частина усіх квіткових рослин - ендеміки. Саме тут, у пустелях Намібії, росте вельвічія дивна.

ЕНДЕМІЧНІ РОДИНИ ПАЛЕОТРОПІКІВ Неопентесові Панданові ЕНДЕМІЧНІ РОДИНИ ПАЛЕОТРОПІКІВ Неопентесові Панданові

Розповсюджені роди Бальзамінові Молочайні Імбирні Розповсюджені роди Бальзамінові Молочайні Імбирні

Пальми Рафія Борасус Пальми Рафія Борасус

Африканське підцарство Вельвічія дивна Африканське підцарство Вельвічія дивна

Мадагаскарське підцарство характеризується виключно високим ендемізмом (85 %). Тут нараховується 9 ендемічних родин, 300 Мадагаскарське підцарство характеризується виключно високим ендемізмом (85 %). Тут нараховується 9 ендемічних родин, 300 ендемічних родів і багато видів. За кількістю видів на першому місці орхідні, потім айстрові та молочайні, значна кількість пальм і серед них дерево мандрівників Равенала, сейшельська пальма. Мадагаскарська флора має споріднені зв’язки з малезійською, що характеризується високим ендемізмом і наявністю великої кількості давніх, примітивних форм квіткових рослин. Равенала Сейшельська пальма

Індо - Малезійське підцарство характеризується надзвичайним багатством флори, за специфікою якої його поділяють на Індо - Малезійське підцарство характеризується надзвичайним багатством флори, за специфікою якої його поділяють на п’ять областей. Тут зустрічається 11 ендемічних родин і дуже багато ендемічних родів і видів, кількість яких ще досі не відома. Найбільш цікавою є родина Дегенерієвих (о. Фіджі), представники якої мають досить примітивну квітку, види паразитарного роду рафлезія та пальми, що відіграють неабияку роль у формуванні рослинних угруповань Індомалезії. Рафлезія Арнольді

Флора Полінезійського підцарства поділяється на Гавайську і Полінезійську області. Це острівна флора, характеризується високим Флора Полінезійського підцарства поділяється на Гавайську і Полінезійську області. Це острівна флора, характеризується високим родовим і видовим ендемізмом (до 90 %). Ендемічні родини відсутні. Виявляються зв’язки з індомалезійською флорою, з одного боку, і африканською – з іншого. Нони

Новокаледонське підцарство включає лише одну область з тією ж назвою. Це острівна флора, що Новокаледонське підцарство включає лише одну область з тією ж назвою. Це острівна флора, що характеризується високим ендемізмом. У її складі п’ять ендемічних родин і понад 130 родів, багато не лише ендемічних, а й примітивних видів. Саме тут зустрічається 6 із 12 несудинних родів квіткових (три з них ендемічні). Флора Новокаледонської області споріднена з малезійською та Австралійською флорами. На Новій Каледонії зростає близько 2700 видів і 90 % з них є ендеміками. Найбільша кількість ендемічних видів з родин пальмових, маренових, аралієвих, бобових, миртових, рутових. Ендемічним для цієї області є також єдина рослина паразит серед хвойних – паразитаксус з родини подокарпових. Паразитаксус

НЕОТРОПІЧНЕ ЦАРСТВО Територія: тропічна частина півострова Флорида, низовини й узбережжя тропічної Мексики, Центральна Америка, НЕОТРОПІЧНЕ ЦАРСТВО Територія: тропічна частина півострова Флорида, низовини й узбережжя тропічної Мексики, Центральна Америка, Антильські та інші тропічні острови, що прилягають до Південноамериканського континенту, більша частина Південної Америки, окрім півдня континенту, що входить до Голантрактичного царства. Характеристика флори. У флорі нараховується близько 25 ендемічних родин, багато ендемічних родів і видів. Царство має багато спільних родів з Палеотропіками, . У Неотропічному царстві поширені, проте не є ендеміками родини настурцієвих (декоративна рослина настурція), кактусових, ароїдних, бромелієвих. Характерні дерев’янисті родини пасльонових (наприклад, дурман деревовидний, томатне дерево). Поширені представники родини миртових, які мають соковиті плоди (південноамериканське плодове дерево фейхоа). Характерні роди - бегонія, фуксія, юка, агава. Неотропіс – батьківщина культурних рослин (ананас, дерево какао, гевея), теплолюбних декоративних рослин (настурція, канни, фуксії, монстера, бегонії, кактуси, агави). Неотропічне царство поділяється на п’ять областей: Карибську, Амазонську, Бразильську, Андійську та Гвіанського нагір’я.

ПОШИРЕНІ РОДИ НЕОТРОПІКІВ Ароїдні Настурція Бромалієві ПОШИРЕНІ РОДИ НЕОТРОПІКІВ Ароїдні Настурція Бромалієві

Юка Дурман деревовидний Фейхоа Томатне дерево Юка Дурман деревовидний Фейхоа Томатне дерево

У Карибській флорі дві ендемічні родини і понад 500 ендемічних родів. Монотипний рід мікроцикас, У Карибській флорі дві ендемічні родини і понад 500 ендемічних родів. Монотипний рід мікроцикас, що належить до саговникових, зростає лише у Західній Кубі. Мікроцикас

Область Гвіанського нагір’я нараховує одну ендемічну родину і близько 50 % ендемічних видів, причому Область Гвіанського нагір’я нараховує одну ендемічну родину і близько 50 % ендемічних видів, причому в високогір’ї ендемізм збільшується до 90 - 95 %. Багато реліктів.

Амазонська область найбагатша за кількістю видів (понад 40 тис. видів). Ендемічними в межах області Амазонська область найбагатша за кількістю видів (понад 40 тис. видів). Ендемічними в межах області є одна родина, близько 500 родів і понад 3000 видів. Найхарактернішою рисою рослинності цієї області є вологі тропічні ліси (гілеї). Вікторія Регія

У флорі Бразильської області, куди входять Бразильське плоскогір’я, Каатинга, Гран Чако і острови Сан У флорі Бразильської області, куди входять Бразильське плоскогір’я, Каатинга, Гран Чако і острови Сан - Паулу, Фернанду – ді - Норонья, Тринідад і Мартін - Вес, ендемічні родини відсутні. Тут близько 400 ендемічних родів і багато ендемічних видів. Рослинний порив представлений переважно рідколіссями та саванами, зустрічаються також гірські вічнозелені ліси, листопадні мезофітні субтропічні та дуже своєрідні араукарієві ліси. Араукарія

Андійська область охоплює західні берегові хребти й узбережжя Південної Америки від північно - західної Андійська область охоплює західні берегові хребти й узбережжя Південної Америки від північно - західної Венесуели до Північного Чилі. Флора області порівняно бідна. У її складі лише одна ендемічна родина і чимало ендемічних родів, але вона цікава в тому відношенні, що до її складу входять види, які характерні для Голантарктики та Голарктики.

КАПСЬКЕ ЦАРСТВО Територія. Капське царство найменше серед флористичних царств Землі. Розташована в південно - КАПСЬКЕ ЦАРСТВО Територія. Капське царство найменше серед флористичних царств Землі. Розташована в південно - західній частині Африки на вузькій смузі шириною 80 км і 1800 км завдовжки (на південь від р. Оранжевої, на сході від Драконових гір). Флора області дуже багата. Ендемічних родин 7, понад 280 родів і близько 7000 видів. Видовий ендемізм досягає 90%. У зв’язку з аридизацією клімату Південної Африки територія, яку займає капська флора, весь час скорочується. Основний тип рослинності царства - вічнозелені склерофільні чагарники (капський маквіс), до складу якого входить багато ендемічних видів. Зустрічаються також вічнозелені ліси з подокарпусів, оливи тощо, численні роди вересових, протейних, айстрових, ірисових. Капська флора відома як всесвітній центр походження декоративних рослин, зокрема цибулинних і бульбоносних.

АВСТРАЛІЙСЬКЕ ЦАРСТВО Територія. Австралійське царство займає майже всю Австралію і о. Тасманію. Характеристика флори. АВСТРАЛІЙСЬКЕ ЦАРСТВО Територія. Австралійське царство займає майже всю Австралію і о. Тасманію. Характеристика флори. Флора його дуже багата і самобутня. У її складі близько 20 ендемічних родин, понад 570 ендемічних родів і 75% ендемічних видів, що сформувалися ще в крейдяний період. Найважливішу роль у флорі царства відіграють злакові, бобові, миртові, айстрові, орхідні, лілійні, молочайні, осокові, протейні. Ядро австралійської флори виникло з давньої Голантарктичної флори під впливом ксерофілізації. Проте певну роль у формуванні відіграла й палеотропічна флора, що дала початок таким характерним елементам флори Австралії, як евкаліпти і акації. Зовсім відсутні в Австралії хвощі, підродина яблуневі, родини валеріанові, чайні, вересові, бегонієві тощо. Це явище іноді називають «дефектність флори» . Переважають в Австралії ксерофільні типи рослинності. Флора Австралії є дериватом елементів давньої флори Гондвани. Протейні Австралійська квітка

Росичка австралійська Евкаліпти Банксія Росичка австралійська Евкаліпти Банксія