Скачать презентацию ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ природа наука яка вивчає процеси життєдіяльності Скачать презентацию ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ природа наука яка вивчає процеси життєдіяльності

Збудження 2011 РегуляцияPowerPoint.ppt

  • Количество слайдов: 80

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ природа наука, яка вивчає процеси життєдіяльності організму людини ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ природа наука, яка вивчає процеси життєдіяльності організму людини

Оцінювання знань студентів з дисципліни “Фізіологія людини” Вид діяльності Бал ∑ балів 1. Відвідування Оцінювання знань студентів з дисципліни “Фізіологія людини” Вид діяльності Бал ∑ балів 1. Відвідування лекцій 1 14 х 1 = 14 2. Відвідування семінарів, лабораторних 1 14 х 1 = 14 3. Виконання лабораторних робіт 10 7 х 10 = 70 4. Виконання самоконтролю в зошиті 5 7 х 5 = 35 5. Тестовий контроль 10 8 х 10 = 80 6. Виконання мод. контр. роботи 25 5 х 25 = 125 7. ІНДЗ (повідомлення) 15 1 х 15 =15 (5 – доповідь; 10 – презентація) РАЗОМ БАЛІВ 353

Розрахунок коефіцієнту • 90 – 100 – А • 353 : 60 = 5, Розрахунок коефіцієнту • 90 – 100 – А • 353 : 60 = 5, 9 • • 82 – 89 – В Набрана к-ть балів студента = ? 5, 9 • 75 – 81 – С ЕКЗАМЕН : max 40 балів • 69 – 74 – Д ? + Екзаменаційний бал = Остаточний бал • 60 – 68 – Е = 206 Мінімальна к-ть балів студента (відповідає 35 балам – допуск до екзамену) • 35 – 59 – FX • 1 – 34 – F

Тема лекції: Фізіологія збудження тканин організму Тема лекції: Фізіологія збудження тканин організму

План лекції: 1. Загальні механізми регуляції фізіологічних функцій. 2. Механізм передачі збудження. 3. Експерименти. План лекції: 1. Загальні механізми регуляції фізіологічних функцій. 2. Механізм передачі збудження. 3. Експерименти.

1. Загальні механізми регуляції фізіологічних функцій. 1. Загальні механізми регуляції фізіологічних функцій.

Механізми регуляції 1. Клітинний 3. Нервовий 2. Гуморальний Механізми регуляції 1. Клітинний 3. Нервовий 2. Гуморальний

Мембранні білкові рецептори (БР) сприймають всі зміни довкілля Хімічна речовина інформон (І) І + Мембранні білкові рецептори (БР) сприймають всі зміни довкілля Хімічна речовина інформон (І) І + БР = БРІ

І + БР = БРІ Запускається ланцюг хімічних процесів, який забезпечує: 1. Виконання специфічної І + БР = БРІ Запускається ланцюг хімічних процесів, який забезпечує: 1. Виконання специфічної функції 2. Пластичне забезпечення 3. Енергетичне забезпечення

 • лімфа Біологічно-активні речовини - БАР гормони • лімфа Біологічно-активні речовини - БАР гормони

1. Не має певного 1. Не має певного "адресата" 2. БАР діють на всі клітини організму 3. Чутливими до БАР будуть ті клітини, в яких є відповідний рецептор 4. Повільність і тривалість дії

1. Має точний 1. Має точний "адресат" 2. Швидкість дії 3. Мала тривалість дії 4. Швидке стомлення

1. Нейрон 2. Нейроглія 1. Нейрон 2. Нейроглія

Властивості нейрона (нервової системи) 1. Збудливість Здатність нейрона реагувати на подразник (переходити зі стану Властивості нейрона (нервової системи) 1. Збудливість Здатність нейрона реагувати на подразник (переходити зі стану спокою в стан активності)

Класифікація подразників 1. Внутрішні 2. Зовнішні Це фізичні і хімічні зміни внутрішнього середовища (наприклад, Класифікація подразників 1. Внутрішні 2. Зовнішні Це фізичні і хімічні зміни внутрішнього середовища (наприклад, зміна осмотичного тиску, хімічного складу крові, вплив гормону, вуглекислого газу, нервового імпульсу).

Класифікація подразників за фізіологічним значенням 1. Адекватні 2. Неадекватні Подразники, що діють на тканину, Класифікація подразників за фізіологічним значенням 1. Адекватні 2. Неадекватні Подразники, що діють на тканину, пристосовану для їхнього сприймання (наприклад, світло — на око, нервовий імпульс на м’яз)

Властивості нейрона (нервової системи) 1. Збудливість Здатність нейрона реагувати на подразник (переходити зі стану Властивості нейрона (нервової системи) 1. Збудливість Здатність нейрона реагувати на подразник (переходити зі стану спокою в стан активності) 3. Гальмування 2. Провідність Здатність нейрона проводити нервовий імпульс Процес, який проявляється у пригніченні збудження або в повному його припиненні

- відросток нервової клітини, вкритий оболонками - відросток нервової клітини, вкритий оболонками

Іннервує внутрішні органи. V = 1 - 30 м/c Іннервує м`язи, зв `язки, сухожилки, Іннервує внутрішні органи. V = 1 - 30 м/c Іннервує м`язи, зв `язки, сухожилки, окістя кісток. V = 120 м/c

Рис. 38. Черепно-мозкові нерви Рис. 38. Черепно-мозкові нерви

2. Механізм передачі збудження 2. Механізм передачі збудження

- це трансмембранна різниця потенціалів між цитоплазмою нейрона і зовнішнім середовищем Мембранно-іонна теорія англ. - це трансмембранна різниця потенціалів між цитоплазмою нейрона і зовнішнім середовищем Мембранно-іонна теорія англ. фізіологів Ходжкіна, Хакслі та Каца (1940 -1952 рр. ). 1963 р. – Ноб. премія

Деполяризація Деполяризація

Деполяризація Деполяризація

Дія подразника на клітину Складні перебудови мікроструктур, зміни обміну речовин, концентрації іонів Виникає короткочасна Дія подразника на клітину Складні перебудови мікроструктур, зміни обміну речовин, концентрації іонів Виникає короткочасна зміна мембранного потенціалу – ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ – ПД (зміна іонної проникності мембрани) Передає інформацію від однієї клітини до другої Регулює діяльність інших аферентних клітин Передає сигнали від нервів до м′язових клітин

Поріг сили Це найменша сила подразника, яка викликає критичний рівень деполяризації мембрани - реверсія Поріг сили Це найменша сила подразника, яка викликає критичний рівень деполяризації мембрани - реверсія мембранного потенціалу

Деполяризація Деполяризація

- це структура зв′язку між нейронами - це структура зв′язку між нейронами

При руйнуванні 1 міхурця вивільняється від 6 до 10 тис. молекул медіатора. При подразненні При руйнуванні 1 міхурця вивільняється від 6 до 10 тис. молекул медіатора. При подразненні нерва одночасно руйнується від 250 до 500 міхурців.

відбитий - це виникнення змін у функціональній активності організму, що здійснюється за участю ЦНС відбитий - це виникнення змін у функціональній активності організму, що здійснюється за участю ЦНС у відповідь на подразнення рецепторів організму.

Безумовні • природжені; • спадкові; • незмінні Умовні • формуються протягом життя внаслідок утворення Безумовні • природжені; • спадкові; • незмінні Умовні • формуються протягом життя внаслідок утворення тимчасових зв′язків у ЦНС

Нервова регуляція це складна взаємодія Нервова регуляція це складна взаємодія

- це шлях, який проходить збудження - це шлях, який проходить збудження

3. ЦНС 1. Рецептор ий 2 в ро нт це рв не в ро 3. ЦНС 1. Рецептор ий 2 в ро нт це рв не в ро нт в це ер о н. Д ід 4. В й и 5. Ефектор

3. ЦНС це сукупність груп нервових клітин, які здійснюють рефлекс або організовують певну фізіологічну 3. ЦНС це сукупність груп нервових клітин, які здійснюють рефлекс або організовують певну фізіологічну функцію

1 Однобічність проведення збудження проходить тільки в одному напрямку: пояснюється 1 Однобічність проведення збудження проходить тільки в одному напрямку: пояснюється "клапанною" від рецептора до ефектора дією синапсів

2 Затримка проведення збудження у нервовому центрі Це пов′язано з процесами виділення проводиться зхімічними 2 Затримка проведення збудження у нервовому центрі Це пов′язано з процесами виділення проводиться зхімічними процесами у меншою швидкістю, ніж медіатора, в інших частинах рефлекторної дуги. синапсі, на що необхідно 1, 5 - 2 мс

3 Сумація збудження локальні процеси, які відбуваються на мембрані нейрона, мають здатність до сумації. 3 Сумація збудження локальні процеси, які відбуваються на мембрані нейрона, мають здатність до сумації.

4 Трансформація ритму збудження нервові центри здатні змінювати частоту імпульсації, яка надходить до них 4 Трансформація ритму збудження нервові центри здатні змінювати частоту імпульсації, яка надходить до них по аферентних (чутливих) шляхах: На більш високу частоту подразнень ↓ нечастими імпульсами На поодиноке подразнення ↓ частою імпульсацією

5 Післядія збудження після припинення подразнення збудження в ЦНС може продовжуватись ще деякий час. 5 Післядія збудження після припинення подразнення збудження в ЦНС може продовжуватись ще деякий час. Короткочасна післядія ↓ 1 - 3 мс Тривала післядія ↓ кілька сек і >

6 Тонус нервових центрів нервові центри постійно знаходяться в стані тонусу за рахунок реверберації. 6 Тонус нервових центрів нервові центри постійно знаходяться в стані тонусу за рахунок реверберації. Забезпечує тонус посмугованої і непосмугованої мускулатури, стінок кровоносних судин Це спонтанне збудження, яке циркулює та підтримує саме себе

7 Полегшення збудження відбувається при наявності імпульсів один за одним або якщо збудження нервової 7 Полегшення збудження відбувається при наявності імпульсів один за одним або якщо збудження нервової клітини виникає внаслідок збудження близько розташованих синапсів. Це пояснюється тим, що при збудженні у синаптичну щілину виділяється медіатор і тому кожний наступний стимул потребує менший ПД

8 Ритмічна активність нервових центріву них є нейрони, в яких збудження виникає спонтанно. Це 8 Ритмічна активність нервових центріву них є нейрони, в яких збудження виникає спонтанно. Це пояснюється тим, що в них мимовільно виділяється медіатор, наслідком чого є нечаста спонтанна деполяризація, а також реверберація імпульсів. Забезпечує підвищену готовність до відповідних реакцій

9 Стомлюваність нервових центрів зменшення сили рефлекторної реакції і навіть повне її пригнічення - 9 Стомлюваність нервових центрів зменшення сили рефлекторної реакції і навіть повне її пригнічення - стомлення. Це пов′язане з: • порушенням передачі в синапсах; • виснаженням запасів медіатора; • зниженням чутливості рецепторів до медіаторів.

10 Чутливість нервових центрів до хімічних речовин, які є відповідними медіаторами. Холінергічні Глюконатергічні Адренергічні 10 Чутливість нервових центрів до хімічних речовин, які є відповідними медіаторами. Холінергічні Глюконатергічні Адренергічні

11 Чутливість нервових центрів до нестачі кисню. Забезпечує окиснювальні процеси з виділенням Е↑ 11 Чутливість нервових центрів до нестачі кисню. Забезпечує окиснювальні процеси з виділенням Е↑

Асиметрія головного мозку (від грецьк. а – заперечна частка, symmetria – пропорційність) – одна Асиметрія головного мозку (від грецьк. а – заперечна частка, symmetria – пропорційність) – одна з фундаментальних закономірностей організації півкуль головного мозку, яка виявляється не лише в морфології, а й в асиметрії психічних процесів.

1981 року Роджеру Сперрі була присуджена Нобелевська премія за відкриття функціональної спеціалізації півкуль мозку. 1981 року Роджеру Сперрі була присуджена Нобелевська премія за відкриття функціональної спеціалізації півкуль мозку. забезпечує просторово -образне сприйняття навколишнього середовища, є базою конкретного мислення та розвитку творчих здібностей. відповідає за абстрактнологічне мислення (формування понять, побудова узагальнення, висновків, складання прогнозів)

Функції півкуль за Ротенбергом Ліва півкуля Містить Функції півкуль за Ротенбергом Ліва півкуля Містить "центри мови" внутрішньої та зовнішньої (Вербальна) Містить центри, які здійснюють аналіз предметів (Аналітична) Здійснює ряд послідовних операцій (Дискретна) Права півкуля Не містить "центрів мови", одже "німа“ Невербальна) Забезпечує цілісне сприйняття (Синтетична) Здатна на одномоментне сприйняття та оцінку предмета (Симультанна – (від франц. simultane – одночасний)

Домінування лівої чи правої півкулі обумовлює домінування руки • Перевага правої руки (правші) - Домінування лівої чи правої півкулі обумовлює домінування руки • Перевага правої руки (правші) - найпоширеніший тип. • Перевага лівої руки (лівші) - менш поширений тип (8 -15% населення). • Змішана перевага – стан, в якому різні задачі краще виконуються різними руками. • Амбідекстрія (від лат. ambo - обидва, dexter - правий) однакова вправність обох рук. • Амбісіністрія - стан, за якого людині однаково важко користуватися обома руками.

 • Слово • Слово "лівий" має негативний смисл у багатьох фразеологізмах - "лівий заробіток", "встати з лівої ноги", "піти на ліво", "лівша крива душа". • У багатьох мовах "лівий" означає "неспритний", "дефектний", "нещирий", "зловіщий", тобто має негативне значення. Деякі лівши через це вважають себе пригнобленими та приниженими.

Ставлення до ліворуких у різних країнах Японія Лівші брехливі та виверткі; ліворукість, що приховала Ставлення до ліворуких у різних країнах Японія Лівші брехливі та виверткі; ліворукість, що приховала жінка, може бути причиною для негайного розлучення Доколумбова Америка (інки) Африка Ліворукість - особливе благословіння вищих сил. Верховний бог ацтеків Уіцилопочтлі був ліворуким Росія Лівшам не можна було давати покази у суді Україна Туреччина Лівші нещирі та лиходії. Хреститися необхідно лише правою рукою Ліворукий - святий. Їхній колдун повинен приховувати свою ліву руку, оскільки вона священна Вважають образою, якщо їм при зустрічі протягують "нечисту" ліву руку або лівою рукою подають гроші чи подарунок

Рональд Рейган Білл Клінтон Дж. Буш Рональд Рейган Білл Клінтон Дж. Буш

Аристотель Піфагор Ньютон Павлов Ейнштейн Аристотель Піфагор Ньютон Павлов Ейнштейн

Мерилін Монро Вольфганг Амадей Моцарт Чарлі Чаплін Композитори, художники, актори – лівші Людвиг Ван Мерилін Монро Вольфганг Амадей Моцарт Чарлі Чаплін Композитори, художники, актори – лівші Людвиг Ван Бетховен Леонардо да Вінчі

3. Методика експериментів 3. Методика експериментів

А. Вплив пропріорецептивної активності на процеси мислення А. Вплив пропріорецептивної активності на процеси мислення

Експеримент № 1: Експеримент № 1:

Експеримент № 2: Експеримент № 2:

Б. Визначення типу темпераменту - це індивідуальна особливість людини, що проявляється у силі емоційних Б. Визначення типу темпераменту - це індивідуальна особливість людини, що проявляється у силі емоційних реакцій, а також у збудливості, врівноваженості, швидкості, ритму та інтенсивності психічних процесів.

Експеримент № 3 Напишіть, який колір з поданого спектру Вам до вподоби! Експеримент № 3 Напишіть, який колір з поданого спектру Вам до вподоби!

Зв’язок між типом темпераменту та улюбленим кольором Бадьорий, активний, діяльний, нудьгує без діла, має Зв’язок між типом темпераменту та улюбленим кольором Бадьорий, активний, діяльний, нудьгує без діла, має гарний настрій, оптимістичний погляд на життя, доброзичливий, нікого не ображає, нікому не заздрить, швидко забуває образи

Зв’язок між типом темпераменту та улюбленим кольором Постійно кудись поспішає, завжди бракує часу, майбутнє Зв’язок між типом темпераменту та улюбленим кольором Постійно кудись поспішає, завжди бракує часу, майбутнє турбує більше, ніж сьогодення, бурхливо і нестримно переживає радість і сум, схильний до протилежних настроїв, нападів дратівливості

Зв’язок між типом темпераменту та улюбленим кольором Спокійний, інертний, працьовитий, завзятий, наполегливий у роботі, Зв’язок між типом темпераменту та улюбленим кольором Спокійний, інертний, працьовитий, завзятий, наполегливий у роботі, але важко переключається від однієї справи до іншої навіть тоді, коли це потрібно зробити терміново

Зв’язок між типом темпераменту та улюбленим кольором Дуже вразливий, слабовільний, часто страждає, переживаючи навіть Зв’язок між типом темпераменту та улюбленим кольором Дуже вразливий, слабовільний, часто страждає, переживаючи навіть невеликі неприємності, нерішучий, невпевнений у своїх діях і силах, боїться труднощів