Фізична реабілітація в хірургії та травматології ЛФК в

Фізична реабілітація в хірургії та травматології ЛФК в хірургії - Особливості лікувальної фізкультури при операціях на органах грудної клітки - ЛФК при операціях на органах черевної порожнини. ЛФК в травматології -Фізична реабілітація при травмах м'яких тканин - Особливості фізичної реабілітації при переломах довгих трубчастих кісток. - Особливості фізичної реабілітації при переломах плоских кісток та хребців. - ЛФК при травмах мягких тканин та суглобів.

Фізична реабілітація в хірургії. ФР в хірургії застосовується: у доопераційний та післяопераційний періоди. Доопераційна підготовка проводиться при планових операціях на органах грудної та черевної порожнини. Завдання ЛГ при операціях на органах грудної клітки (до операції) -Посилення дренажної функції бронхів, зменшення інтоксикації -Освоєння різних типів дихання; -Розвиток компенсацій і резервів дихання; -Навчити хворого відкашлюватись; -Покращити гемодинаміку, покращити психоемоційний стан хворого. Завдання ЛГ при операціях на органах черевної порожнини: -Покращення психоемоційного стану хворого. -Освоєння черевного типу дихання; -Підняти тонус мязів; -Покращити гемодинаміку.

Післяопераційний період • • Цей період умовно ділиться на: ранній (перші 4 -5 днів після операції); Завдання: попередження застійних явищ- пневмонії, ателектазів, парезу кишківника; • пізній (з 5 - го дня до зняття швів); • -підготовка до розширення рухового режиму; • -виправлення осанки; подальша стимуляція • репаративних процесів, розвиток компенсацій. виздоровлення ( період після зняття швів аж до виздоровлення);

Ранній післяопераційний період Протипокази до ЛФК: Висока t ; загроза кровотечі та легенева та серцева недостатність; розходження тромбоемболії; Починається через 6 -8 годин після операції, коли хворий вийшов з наркозу. Заняття проводяться через кожні 1, 5 -2 год. , 5 -6 раз на день. Застосовуємо різні дихальні вправи: • - відкашлювання; -направлене локалізоване дихання; • З другого дня вправи для мязів верхніх та нижніх кінцівок в поєднанні з дихальними; • - На третій день повороти і нахили тулуба; • 4 -6 день підсаджування хворого; • 7 -10 день сідати з опущеними ногами. • Відповідно до стану хворого застосовуємо дихальні та загальнозміцнюючі вправи у різних положеннях: • Контролюємо поставу хворого; виконуємо рухи рукою з широкою • амплітудою (відведення, піднімання) на оперованій стороні, розгинання тулуба, Вирівнювання і розведення плечей, тощо.

Вправи лікувальної гімнастики після резекції легені, (розширений ліжковий режим ).

Задачі ЛГ в ранній післяопераційний період. • Попередження ускладнень • застійної пневмонії, ателектазів, • • • парезів кишківника. Підвищити загальний тонус організму. Профілактика застійних явищ. Стимуляція репаративних процесів; Профілактика злукової хвороби. Нормалізація і покращення постави. Підготовка до самообслуговування, розширення рухового режиму.

Методика ЛГ при ателектазах Застосовуються: - постуральний дренаж, дренажні вправи в положенні Тренделенбурга відповідно локалізації процесу. Рекомендується направлене локалізоване дихання і вібромасаж. Протягом 3 -4 хв. застосовується постукування з частотою 100 уд. хв. над місцем локалізації процесу. Потім хворий робить глибокий вдих і на видосі проводимо інтенсивну вібрацію. Такі дії повторюємо до тих пір, поки аускультативно не появляться ознаки дихання. Завершується процедура простими дихальними вправами. Процедуру повторюємо через кожні 4 год. Протягом 3 -4 днів для попередження рецидиву.

Фізична реабілітація при травмах мягких тканин. Пеший етап -формування “стебла”. Другий етап -Міграція “стебла”.

Пересадка шкіри “стеблом”. Другий етап. Кінцевий етап.

Особливості ФР в травматології • • Організм людини реагує на травму місцевими та загальними реакціями, які можна розглядати як травматичну хворобу. На місцевому рівні це гематоми, розриви та роздавлення тканин, некроз, деструкція та порушення гемодинаміки і трофічних процесів. Загальні реакції виникають в результаті больового шоку, інтоксикації, розладів нейрорегуляції та гіподинамії. В подальшому у пошкоджених тканинах наступає атрофія, рубцювання з деформацією і порушенням функції

Періоди реабілітації 1 -й період- імобілізаційний. Іммобілізація проводиться різними методами. Він тягнеться від 2 -3 тижнів до декількох місяців в залежності від травми і методів лікування. Основне завдання - попередження ускладнень, гіподинамії; покращення загального стану; стимуляція гемодинаміки та репаративних процесів. 2 -й період – постіммобілізаційний, коли наступає відновлення анатомічної цілості кісток та часткове відновлення функції Кістковий мозіль ще не повністю сформований, наявні ннабряки та деформації. . Завдання- поступове відновлення порушених функцій суглобів, зміцнення мязів, підготовка до побутових навантажень. 3 -й період – відновлення функції і працездатності. Це кінцева мета лікування і медичної реабілітації.

Вправи ЛГ, які застосовуються у різні періоди реабілітації при травмах кісток. • 1 - період. А) Лікування положенням; • Б) Активні рухи у вільних сегментах і • • • суглобах; В) Статичне напруження мязів; Г) Посилка імпульсів по закону синергізму; Д) Вправи для здорових кінцівок; Е) Загально-розвиваючі та дихальні вправи; Ж) Ігри на місці; З) Рання зміна рухового режиму.

Лікування положенням При цьому кінцівкам і травмованим сегментам надають функціонально вигідне положення. Мета: Попередження перерозтягнення мязів, Їх атрофії та деформації суглобів. Рука: плече відведене на 45°, згинання в лікті на 90°, проміжне положення між супінацією і пронацією, китиця розігнута, пальці ніби охоплюють кулю. Нижні кінцівки при травмах тазу дещо розведені, напівзігнуті в колінах, під колінами валики. При травмах хребта хворий укладається на деревяний щит, застосовується витяжіння.

Функціональна анатомія суглобів. • Прості суглоби • Складні суглоби • Плоскі суглоби • • • Кулясті суглоби – плечовий, кульшовий суглоби Еліпсовидні – променезапястковий Блоковидні –ліктьовий, колінний, міжфалангові Сідловидний – пястковофаланговий І пальця руки Циліндричні – “зуб” 2 -го хребця, головка променя Обертові суглоби.

Вправи при травмах верхньої кінцівки Ти сумніваєшся? Значить ти думаєш! Отже ти вчишся!

Вправи для збільшення рухомості в променевозапястковому суглобі та суглобах пальців кисті

Набір пристроїв для розробки пальців

Вправи при травмах ніг.

Вправи при травмах ніг.

Ліжко з “Балканською рамою”

ЛФК при травмах хребта • Весь період реабілітації хворих при травмах хребта умовно ділять на ІУ періоди: 1 -й період. Ліжковий режим. Тягнеться 7 -10 днів.

Методика ЛФК в 1 -му періоді • Дихальна гімнастика; вправи для верніх кінцівок. • Вправи для нижніх кінцівок виконуються тільки в • • • полегшених умовах: ротації, відведення і приведення, згинання в коліні – не відриваючи пятки від ліжка; рухи стопами в усіх напрямках. Поступово хворий піднімає поперемінно пряму ногу, але не більше як на 90°. Коли хворий може підняти ногу на 45 і утримувати Її без відчуття болю 1 -2 хвилини наступає другий період.

2 -ий період. • Він тягнеться 15 - 30 днів. Завдання: подальше • • зміцнення мязів розгиначів спини, стимуляція обмінних процесів, профілактика гіподинамії, підготовка до розширення рухового режиму. З 14 -17 дня хворого дозволяється повертати на живіт. Статичні та динамічні вправи для мязів голови, Шиї та розгиначів хребта. Статичне напруження розгиначів 2 -3 сек. з послідуючим розслабленням 5 -6 сек. Тривалість процедури 20 -25 хв. , 2 -3 рази в день

3 -ій період • Він починається тоді, коли хворий може підняти над ліжком обидві ноги • • • разом до 45° і утримувати деякий час не відчуваючи болю. Приблизно це 40 -45 день. Завдання: подальше формування мускульного корсету, покращення осанки і координації рухів і підготовка до осьового навантаження хребта. Екстензія хребта до 5 -7 сек. Поперемінне розгинання ніг, прогинання спини, імітація плавання; Вправи в колінно-ліктьовому положенні; Вправи на колінах – легкі розгинання, нахили в сторони, вправи на координацію. Можна застосовувати своєрідні тести на стабільність хребта: утримування розігнутого тулуба, лежачи на животі, прямих ніг 2 -3 хв.

Вправи при компресійних переломах хребців. (третій період)

4 -ий період • Цей період наступає з моменту підняття • • • хворого з ліжка і до виписки. Завдання: підготовка до повного осьового навантаження хребта і вільної ходьби. Хворий встає на ноги з колінно-ліктьового положення: спочатку встає на коліна, Потім, тримаючись за опору, не згинаючись, хворий встає на ноги на декілька хвилин; Кожен день тривалістьходьби збільшується • • До кінця 3 -го місяця хворий повинен ходити • до 1, 5 -2 год; тільки тоді дозволяється сідати.

Переломи шийного відділу хребта • Високі переломи шийного відділу хребта мають свої особливості, які пов'язані з анатомічною ділянкою. Заняття починаються з 2 -3 дня. Застосовуються дихальні вправи, вправи для кінцівок та тулуба. Тільки через місяць застосовуємо вправи для шиї. Після накладання підтримуючої шини, дозволяється сідати, потім вставати. Практикуються статичні вправи для мязів шиї, динамічні. Тільки після зняття повязки починається відновлення рухів голови.

Травми кісток тазу При переломах кісток тазу з порушенням цілості тазового кільця хворий укладається на щит, таз підвішується в гамачку, ноги дещо розведені і під коліна поміщається валик. При необхідності застосовується витяжіння. При крайових переломах лікування положенням. Завдання: Підвищення загального тонусу, профілактика застійних явищ, стимуляція гемодинаміки і трофічних процесів, підготовка до зміни рухового режиму. Особливу увагу приділяється зміцненню м'язів тазу і промежини.

Методика ЛГ при травмах тазових кісток. 1 період: 10 -12 днів – дихальна гімнастика, статичні та динамічні вправи для мязів кінцівок; нахили та повороти тулуба лежачи. На процедуру 10 -12 вправ, які повторюються 6 -8 раз, тривалість заняття 15 -20 хвилин. 2 -й період: Цей період тягнеться до підйому хворого на ноги. Виконуються усі попередні вправи на спині і на боці. Збільшується число повторень до 15 -20 раз, 3 -4 рази в день. Активізуються рухи нижніми кінцівками-відведення, приведення, ротації до середини, піднімання зігнутих і прямих ніг, імітація ходьби та осьові навантаження. Необхідно уникати рухів, які сприяють розходженню відламків кісток і зчленувань. 3 -ій період. Цей період може тягнутись до 2 -3 -х місяців. З 40 -55 дня вправи можна робити в положенні на животі. З цього положення хворого ставлять на ноги. Дозована ходьба з милицями.