Фінансовий менеджмент тема 5 Управління капіталом підприємства

Фінансовий менеджмент тема № 5: “Управління капіталом підприємства”

План лекції. 1. Основні теорії капіталу. 2. Сутність, види та функції капіталу. 3. Поняття, суб*єкти та завдання управління капіталом підприємства. 4. Визначення вартості залучення складових капіталу підприємства. 5. Поняття і особливості визначення середньої зваженої вартості капіталу 6. Ефективність використання капіталу та ефект фінансового левериджу

Питання 1 Основні теорії капіталу Автор Уявлення про капітал Адам Сміт (1723 -1790). Характеризував капітал як накопичені цінності у грошовій або матеріальній формі. Сьогодні можливість накопичення вважається однією з найважливіших функцій капіталу у його грошовій формі. Давид Рікардо (1772 -1823). характеризував капітал як "частину багатства країни, яка використовується у виробництві й складається з їжі, одягу, інструментів, сировини, машин тощо, необхідних, щоб привести в рух працю". Вважав капітал працю і землю факторами виробництва. Карл Маркс (1818 -1883). Визначав капітал як вартість що зростає за рахунок експлуатації власниками капіталу найманих працівників. На відміну від Д. Рікардо вважав фактором виробництва лише працю робітників, використання якої дозволяло власникам капіталу створювати додану вартість.

Основні теорії капіталу (продовження). Автор Уявлення про капітал Уільям Сеніор (1790 -1864). Автор так званої “теорії утримання” за якою вкладення капіталу у виробництво є своєрідною жертвою з боку капіталіста, бо приводить до обмеження його поточних потреб і можливостей на користь майбутніх доходів. Таким чином, майбутні доходи від капіталу є винагородою власника капіталу за обмеження споживання. Якщо йдеться про найманих працівників, то вони обмежують свій вільний час на користь праці і отримання винагороди за неї. Ірвінг Фішер (1867 -1947). Визначав капітал як ресурси у грошовій і матеріальній формі що генерують потік послуг, який у свою чергу перетворюється на потік доходів. Поточна вартість капіталу вимірюється дисконтованою величиною потоку доходів. Автор обґрунтував концепцію часової вартості грошей (зокрема поняття і особливості дисконтування). Його найбільш відома робота має назву “Купівельна спроможність грошей” (1911 р. ).

Питання 2 Сутність, види та функції капіталу 2. 1. Визначення капіталу І. А. Бланк Капитал предприятия характеризует общую стоимость средств в денежной материальной и нематериальной формах, инвестированых в формирование его активов. С. М. Клименко Капітал – це сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення господарської діяльності підприємства. Капітал – це кошти якими володіє підприємство для здійснення своєї діяльності з метою отримання прибутку. А. М. Поддерьогін

2. 2. Види капіталу підприємства Ознаки Види За належністю підприємству 1. Власний. 2. Позиковий та залучений За формами в процесі обігу 1. Грошова форма 2. Виробнича форма 3. Товарна форма За формами вкладення 1. Грошова форма 2. Матеріальна форма За формами вкладення 1. Основний капітал 2. Оборотний капітал Залежно від використання власниками 1. Капітал що споживається 2. Капітал що інвестується За орг. правовими формами 1. Акціонерний 2. Пайовий 3. Індивідуальний

2. 3. Основні функції капіталу підприємства 2. Генератор грошових потоків підприємства 1. Фактор виробництва Капітал підприємства 4. Основа добробуту власників підприємства 3. Критерій вартості підприємства

Питання 3 Поняття, суб*єкти та завдання управління капіталом підприємства 3. 1. Сутність та суб*єкти управління капіталом Управління капіталом підприємства – обґрунтування та реалізація управлінських рішень з метою зниження його вартості і підвищення ефективності його використання в інтересах власників підприємства. Менеджери підприємства Суб*єкти управління капіталом. Здійснюють оперативне управління капіталом, обґрунтовують та реалізують тактичні управлінські рішення (аналіз джерел капіталу, зниження його вартості та ін. ). Власники підприємства Ухвалюють стратегічні рішення, що стосуються розвитку підприємства (придбання активів, розширення діяльності, емісія цінних паперів та ін. ).

3. 2. Завдання управління капіталом У П Р А В Л І Н Н Я К А П І Т А Л О М Аналіз надходження і використання капіталу в минулому Оптимізація структури капіталу Зниження вартості використання капіталу Підвищення ефективності використання капіталу Забезпечення розвитку підприємства і добробуту його власників

Питання 4 Визначення вартості залучення складових капіталу підприємства Вартість залучення капіталу – показник що показує витрати на залучення одиниці капіталу з тих чи інших джерел і розраховується як відношення витрат на залучення капіталу (дивідендів, відсотків та ін. ) до його загальної величини. Перелік складових капіталу, вартість яких може бути визначена на підприємстві наведено нижче Елементи капіталу вартість залучення яких оцінюється: Власний капітал Функціонуючий власний капітал Додатковий капітал від випуску акцій (простих або привілейованих) Нерозподілений прибуток Позиковий капітал Кредити банків Капітал від випуску облігацій

4. 1. Визначення вартості залучення функціонуючого власного капіталу підприємства Функціонуючим називають капітал, що використовується в операційній діяльності підприємства. Він використовується підприємством на умовах виплати винагороди власникам капіталу. Тому вартість залучення такого капіталу визначають як виплати власникам на одиницю власного капіталу. Для визначення планової величини вартості використовують темп зростання дивідендів. В фвк – вартість залучення функціонуючого власного капіталу підприємства, частка одиниці; ЧП вл – частка чистого прибутку підприємства, що йде на виплати власникам капіталу, тис. грн. ; ВК ср – середня річна величина власного капіталу підприємства, тис. грн. В фвк(пл) – планова величина вартості залучення функціонуючого капіталу підприємства, част. од. Т Д – темп зростання дивідендів, частка одиниці.

4. 2. Визначення вартості залучення нерозподіленого прибутку Вартість використання нерозподіленого прибутку підприємства визначається як частка виплат власникам, що припадає на нерозподілений прибуток. Для спрощення розрахунків вважається, що власники інвестують кошти у власне підприємство, а вартість використання нерозподіленого прибутку прирівнюється до вартості використання функціонуючого власного капіталу у плановому періоді. В НП – вартість нерозподіленого прибутку підприємства, частка одиниці; В ПЛ (ФВК) – планова вартість функціонуючого власного капіталу підприємства, частка одиниці;

4. 3. Визначення вартості залучення капіталу від емісії акцій Випуск підприємством цінних паперів для збільшення величини капіталу називають емісією. Співвідношення для визначення вартості капіталу за рахунок емісії акцій залежать від типу акцій. Якщо випускаються прості акції, дивіденди постійно змінюються, а у випадку випуску привілейованих акцій вони є незмінними. Формули для визначення вартості залучення капіталу через емісію акцій наведені нижче: В ДК (ПРИВ) – вартість додаткового капіталу, від випуску привілейованих акцій, частка одиниці; Д ПРИВ – дивіденди за привілейованими акціями, тис. грн. ; К ПРИВ – обсяг емісії привілейованих акцій, тис. грн. ; ВЕ – витрати на емісію віднесені до її обсягу, частка одиниці. В ДК(ПР) – вартість використання капіталу, додатково залученого через випуск простих акцій, част. од. ; КА – кількість простих акцій, шт. ; ДПР – дивіденди по простих акціях, тис. грн. / шт. ; ТД – темп зростання дивідендів, частка одиниці; К ПР – обсяг емісії простих акцій, тис. грн. ;

4. 4. Визначення вартості використання банківських кредитів Вартість використання кредитних коштів визначається на рівні ставки по кредитах з урахуванням того, що ці кошти не оподатковуються. У даному випадку йдеться про те, що власні кошти підприємства у вигляді прибутку обкладаються податком, а позикові – ні. Але це не можна в повній мірі вважати перевагою використання позикового капіталу, бо банківські відсотки в Україні є надзвичайно високими. Підприємству простіше і дещевше збільшити залучений капітал ніж звертатися до банківських установ. Формула для визначення вартості використання банківських кредитів має вигляд: В ПК – вартість використання позикового капіталу, частка одиниці; С К – річна кредитна ставка, частка одиниці; С ПП – ставка податку на прибуток, частка одиниці; Д ПР – темп зростання дивідендів за простими акціями, частка одиниці; В ЗК – відносна величина витрат на залучення кредиту, частка одиниці.

4. 5. Визначення вартості капіталу від випуску облігацій Облігації випускаються підприємством на умовах повернення власникам їх вартості та фіксованого доходу, що вимірюється у відсотках від вартості облігації. Емісія облігацій дозволяє підприємству використовувати значні обсяги позикового капіталу для реалізації перспективних проектів. Перевагою для підприємства є також те, що власники облігацій не претендують на управління підприємством. Нижче наведена формула для визначення вартості капіталу від випуску облігацій: В ПК (ОБЛ ) – вартість використання позикового капіталу від випуску облігацій , частка одиниці; С ОБЛ – річна ставка по облігаціях, частка одиниці; С ПП – ставка податку на прибуток, частка одиниці; В ЗК – відносна величина витрат на залучення кредиту, частка одиниці.

Питання 5 Визначення вартості залучення складових капіталу підприємства 5. 1. Традиційний підхід Обґрунтування управлінських рішень щодо управління капіталом пов’язане з використанням узагальнюючих показників його вартості, найбільш розповсюдженим з яких є середня зважена ціна капіталу (WACC). Середня зважена ціна капіталу (WACC – Weigted Average Cost of Capital) – це показник, що відображає середню вартість залучення капіталу підприємства з урахуванням його структури. Традиційно, при визначенні цього показника враховують структуру і вартість елементів власного і позикового капіталу. Для розрахунків використовують формулу: W 1, W 2 – відповідно, вартість залучення позикового і власного капіталу підприємства, частка одиниці; d 1, d 2 – частка позикового і власного капіталу в сукупному капіталі підприємства, частка одиниці; Т – ставка податку на прибуток, частка одиниці.

Це важливо! Визначаючи показник WACC варто пам’ятати наступне: Вартість залучення власного капіталу визначається як рівень виплати дивідендів. Вартість залучення позикового капіталу визначається на рівні середнього банківського відсотка за рік Позикові кошти не обкладаються податком на прибуток.

Показники структури капіталу для визначення середньої зваженої вартості (WACC) При визначенні середньої зваженої вартості капіталу підприємства використовують показники структури власного та позикового капіталу підприємства, що отримали назви коефіцієнт автономії та коефіцієнт фінансової залежності. Вони показують питому вагу власного та позикового капіталу підприємства і визначаються за формулами: КА – коефіцієнт автономії, частка одиниці; ВК – власний капітал підприємства, тис. грн. ; ПК – позиковий капітал підприємства, тис. грн. ; К– сукупний капітал підприємства, тис. грн. Особливістю наведених співвідношень є те, що залучений капітал при визначенні структури прирівнюється до позикового, що приводить до викривлення результатів визначення показника WACC.

5. 2. Визначення показника середньої зваженої вартості капіталу (альтернативний варіант № 1) Для більш точного визначення показника WACC можна застосувати альтернативні підходи. Один з них полягає у тому, щоб визначати структурні показники тих елементів капіталу, використання яких є для підприємства платним. При цьому залучений капітал при визначенні структури не враховується, а співвідношення для визначення WACC набуває вигляду: КР – загальна сума банківських кредитів, тис. грн. ; СК – величина статутного капіталу підприємства, тис. грн. ; W 1, W 2 – відповідно вартість залучення позикового і власного капіталу підприємства, частка одиниці; Т – ставка податку на прибуток, частка одиниці.

5. 3. Визначення показника середньої зваженої вартості капіталу (альтернативний варіант № 2) Інший варіант коректного визначення показника WACC зводиться до Того, щоб враховувати залучений капітал, але вважати його позиковим капіталом з нульовою вартістю використання. Це впливає на структурні показники власного і позикового капіталу і дозволяє покращити традиційний варіант показника що розглядається. Формула для розрахунку представлена нижче: W 0, W 1, W 2 – відповідно, вартість залученого, позикового і власного капіталу підприємства, частка одиниці (W 0=0); d 0, d 1, d 2 – питома вага залученого, позикового і власного капіталу в сукупному капіталі підприємства, частка одиниці; Т – ставка податку на прибуток, частка одиниці.

Питання 6. Ефективність використання капіталу та ефект фінансового левериджу 6. 1. Загальне уявлення про ефективність. Визначення ефективності передбачає порівняння отриманих підприємством доходів з вартістю використаних ресурсів. Якщо для порівняння використовують абсолютні показники, то йдеться про визначення економічного ефекту, тоді як ефективність як правило визначається у відносному вираженні. Загальне співвідношення для визначення економічної ефективності діяльності суб’єктів господарювання (Е) має вигляд: Д – доходи від здійснення діяльності, тис. грн. ; В – витрати економічних ресурсів для отримання доходів, тис. грн. ; Виходячи з цього, найбільш повне уявлення про ефективність діяльності підприємства дають такі показники як чиста рентабельність та оборотність активів

6. 2. Визначення ефективності використання капіталу. У випадку якщо економічні вигоди і витрати ресурсів виражені відносними показниками, ефективність виражається як різниця між ними. Тому загальна ефективність використання капіталу може бути представлена як різниця між чистою рентабельністю капіталу та його середньою зваженою вартістю. ЕК > 0 – використання капіталу ефективне, але ефективність потрібно збільшувати. ЕК –ефективність використання капіталу підприємства, частка одиниці; РК – чиста рентабельність капіталу підприємства, частка одиниці; WACC – середня зважена вартість капіталу підприємства, частка одиниці. ЕК = 0, ЕК < 0 – використання капіталу не ефективне, варто знижувати його вартість і переглянути склад активів що використовуються підприємством.

6. 3. Ефект фінансового левериджу – характеризує збільшення рентабельності власного капіталу підприємства за рахунок залучення позикового капіталу. Ефект досягається за рахунок того, що позикові кошти вкладаються у проекти, рентабельність яких значно перевищує відсотки за користування капіталом. Диференціал ЕФЛ Податковий коректор ЕФЛ Коефіцієнт ЕФЛ –ефект фінансового левериджу, частка одиниці або відсотки; ВРА – валова рентабельність активів підприємства, частка одиниці або відсотки; ВК – серередня вартість користування кредитами, частка одиниці, або відсотки; ПП – ставка податку на прибуток (зараз 0, 18), частка одиниці ПК – позиковий капітал підприємства, тис. грн. ; ВК – вдасний капітал підприємства, тис. грн.

Література з управління капіталом 1. Бідник О. І. Теоретичні аспекти управління капіталом підприємства / О. І. Бідник // Придніпровський науковий вісник. – 2007. – Вип. 5. – С. 19– 24. 2. Бланк И. А. Управление формированием капитала : научное издание / И. А. Бланк. К. : Ника Центр, 2008. – 510 с. 3. Золотаренко В. О. Функціонально структурна модель управління структурою капіталу підприємства / В. О. Золотаренко // Управління розвитком. – 2011. – № 1(98). – С. 147– 150. 4. Масюк Ю. В. Особливості оптимізації управління капіталом в умовах кризи / Ю. В. Масюк, Л. І. Бровко // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2011. – Спец випуск 33. – Ч. 2. – С. 181– 185. 5. Момот Т. В. , Безугла В. О. , Тараруєв Ю. О. , Кадничанський М. В. , Чалий І. Г. Фінансовий менеджмент. Навч. посібник За ред. Момот Т. В. Центр учбової літератури, 2011. 712 с. 6. Поддєрьогін А. М. Фінансовий менеджмент : підручник / кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – К. : КНЕУ, 2008. – 536 с. 7. Семенов А. Г. Побудова моделі ефективного управління структурою капіталу підприємства / А. Г. Семенов, А. В. Пелешко // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – № 2(6). – С. 78– 83.

Література з управління капіталом (продовження) 8. Стельмащук А. Системний підхід до управління капіталом підприємства / А. Стельмащук // Інноваційний розвиток національної економіки : матеріали міжнар. наук. практ. Інтернет конф. 7– 8 квітн. 2011 р. – Тернопіль : Крок, 2011. – С. 335– 337. 9. Танащук К. О. Середньозважена вартість капіталу підприємства та її складові / К. О. Танащук, І. В. Політова // Труды Одесского политехнического университета. – 2007. – Вып. 2(28). – С. 1– 5. 10. Чиж Н. М. Напрямки підвищення ефективності використання власного капіталу підприємства / Н. М. Чиж // Економічний форум. – 2011. – Вип. 1. – С. 217– 222. 11. Шелудько В. М. Фінансовий менеджмент : підручник / В. М. Шелудько. – К. : Знання, 2006. – 439 с. 12. Шпак Н. З. Система управління капіталом підприємства / Н. З. Шпак, О. М. Рудницька // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20. 10. – С. 257– 261. 13. Юшко С. В. Критичний аналіз економічної сутності поняття «капітал підприємства» / С. В. Юшко, А. Лугова // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – № 36. – С. 234– 238.

Дякую за увагу