Фінансовий аналіз ТЕМА 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Фінансовий аналіз ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

План лекції • Зміст, мета і завдання фінансового аналізу підприємства. • Методи та прийоми фінансового аналізу. • Сучасна методика аналізу фінансових звітів. • Агрегування фінансової звітності. • Попередня оцінка динаміки фінансового стану підприємства

1. Зміст, мета і завдання фінансового аналізу підприємства • Фінансовий аналіз є прикладним науковим напрямком, що сформувався в межах бухгалтерського обліку і пізніше ввійшов як складова частина в систему фінансового менеджменту. • Фінансовий аналіз виник як різновид мікроекономічного аналізу господарської діяльності. • У вітчизняній практиці фінансовий аналіз як окрема наука став формуватися тільки на початку 90 -х років ХХ ст. • В західних країнах він почав формуватися в окрему науку в середині ХІХ ст. , що було пов’язано з діяльністю так званої школи емпіричних прагматиків, які намагалися створити систему показників, придатних для аналізу платоспроможності фірми.

1. Зміст, мета і завдання фінансового аналізу підприємства Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності підприємств, що складається з фінансового і управлінського аналізу. Розподіл економічного аналізу на фінансовий та управлінський відбиває особливості формування інформаційної бази для зовнішнього та внутрішнього користування.

1. Зміст, мета і завдання фінансового аналізу підприємства Фінансовий аналіз – це сукупність аналітичних процедур, що базуються на загальнодоступній інформації фінансового характеру і призначені для оцінки стану й ефективності використання економічного потенціалу підприємства, а також прийняття управлінських рішень стосовно оптимізації його діяльності. Особливості фінансового аналізу: • забезпечення загальної характеристики майнового й фінансового стану підприємства; • базування на загальнодоступній інформації; • інформаційне забезпечення тактичних і стратегічних рішень; • доступність результатів для всіх користувачів; • можливість уніфікації складу і змісту розрахунково-аналітичних процедур; • домінанта грошового виміру в системі критеріїв; • високий рівень достовірності і можливості верифікації результатів аналізу.

1. Зміст, мета і завдання фінансового аналізу підприємства Предмет фінансового аналізу – це реальний фінансовий стан підприємств відображений через систему фінансово-економічної інформації. Фінансовий стан підприємства - його спроможність фінансувати свою діяльність, що характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю. Предмет фінансового аналізу поділяється на чотири базових елементи: • фінансові відносини – відносини, що спричиняють зміни в складі активів і/або зобов’язань суб’єктів господарювання; • ресурси – склад і структура активу балансу; • джерела фінансування – склад і структура пасиву балансу; • фінансові результати – елемент, що визначає перспективи розвитку підприємства.

1. Зміст, мета і завдання фінансового аналізу підприємства Мета фінансового аналізу – оцінка фінансового стану підприємства, пошук резервів його покращення, підвищення ефективності діяльності. Завдання фінансового аналізу: • аналіз майнового стану, • • аналіз джерел фінансування, аналіз ліквідності і платоспроможності, руху грошових коштів, аналіз фінансової стійкості, аналіз ділової активності, аналіз ринкової активності, аналіз рентабельності, комплекна оцінка фінансового стану (інвестиційної привабливості, кредитоспроможності тощо)

1. Зміст, мета і завдання фінансового аналізу підприємства Функції фінансового аналізу: • оціночна — об’єктивна оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності й ділової активності об’єкта аналізу; • діагностична – встановлення причинно-наслідкових змін фінансового стану у кількісному і якісному вимірі впливу окремих факторів; • пошукова – виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей поліпшення фінансового стану і розвитку економічної системи, обґрунтування механізму їх мобілізації: • конструктивна – підготовка і обґрунтування прийнятих управлінських рішень.

1. Зміст, мета і завдання фінансового аналізу підприємства Етапи проведення фінансового аналізу: • Конкретизація завдання аналізу даного об’єкт. • Збір інформації й оцінка її вірогідності, відбір даних з форм звітності за аналізований період часу. • Побудова аналітичних таблиць. • Розрахунок й групування показників за основними напрямами аналізу, виявлення зміни показників за досліджуваний період. • Встановлення взаємозв’язків між основними аналітичними показниками й інтерпретація результатів. • Підготовка висновку про фінансовий стан підприємства. • Виявлення вузьких місць і пошук резервів. • Розробка рекомендацій з поліпшення фінансового стану підприємства.

2. Методи та прийоми фінансового аналізу Метод фінансового аналізу – це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регуляторних принципів дослідження фінансової діяльності суб’єкта господарювання. Категорії фінансового аналізу – це найбільш загальні, ключові поняття даної науки (наприклад, платоспроможність, ліквідність, фактор тощо). Інструментарій фінансового аналізу – це сукупність загальнонаукових і конкретно-наукових методів і моделей дослідження фінансової діяльності суб’єктів господарювання. Методика — це сукупність спеціальних прийомів вивчення фінансової інформації, включаючи систему правил та вимог їх ефективного застосування.

2. Методи та прийоми фінансового аналізу Принципи фінансового аналізу • принцип науковості • принцип системності • принцип комплексності • принцип дослідження явищ у динаміці • принцип конкретності та дієвості • принцип зрозумілості та адекватності тлумачення • принцип оперативності (своєчасності) • принцип періодичності (регулярності) • принцип економічності передбачає, • принцип пріоритетності в оцінках • принцип достовірності, об’єктивності та доречності аналітичних досліджень

2. Методи та прийоми фінансового аналізу

2. Методи та прийоми фінансового аналізу Для використання прийому порівняння в аналізі необхідно додержуватися умов порівнюваності показників: – єдність об’ємних, вартісних, якісних і структурних факторів; – єдність проміжків часу, за які були обчислені показники; – порівнянність вхідних умов виробництва (технічних, природних і кліматичних); – єдність методики обчислення і складу показників. Результати порівняння можуть бути виражені в таких кількісних розрахункових показниках: • абсолютне відхилення – різниця значень порівнюваної характеристики та її базової величини: • відносне відхилення, яке характеризується темпом приросту: • коефіцієнт еластичності, що характеризує, наскільки відсотків зміниться значення аналізованого показника, якщо значення базового показника збільшиться на один відсоток: Різновиди порівняльного аналізу: • горизонтальний аналіз – побудова рядів динаміки аналізованого показника з метою визначення тенденцій чи напрямків розвитку економічних явищ і процесів; передбачає порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом; • вертикальний аналіз – розкладання економічних явищ на складові елементи, що дозволяє вивчити їх внутрішню структуру; передбачає розрахунок питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику (включаючи вплив кожної позиції звітності на загальну зміну результату); • трендовий аналіз – оцінка динаміки досліджуваного процесу або явища на основі розрахунків базисних темпів росту і приросту показників, визначення тренду; • міжгосподарський (або внутрішньогосподарський) аналіз – порівняння з показниками інших підприємств (структурних підрозділів), середньогалузевими або середніми загальноекономічними даними.

3. Сучасна методика аналізу фінансових звітів Нормативні методики фінансового аналізу: • Про затвердження методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки: Наказ Міністерства економіки України від 14. 02. 2006 р. № 170. • Про затвердження методики оцінювання роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо залучення інвестицій, здійснення заходів з поліпшення інвестиційного клімату у відповідних галузях економіки та в розрізі регіонів, рейтингової оцінки інвестиційної привабливості галузей, регіонів та суб’єктів господарювання: Наказ міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 25. 03. 2004 р. № 115. • Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства: Наказ Міністерства економіки України від 19. 01. 2006 р. від № 14. • Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації: Наказ Міністерства фінансів України, ФДМУ від 26. 01. 2001 р. № 49/121.

3. Сучасна методика аналізу фінансових звітів Читання балансу - попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи підприємства та його фінансовим станом, яке передбачає: • виявлення позитивних та явно негативних (так званих „хворих”) статей балансу; • оцінку зміни валюти балансу за аналізований період; • оцінку динаміки і структури балансу.

3. Сучасна методика аналізу фінансових звітів Позитивні статті балансу – ті статті, збільшення залишків за якими, оцінюється позитивно (грошові кошти, поточні фінансові інвестиції, незавершене виробництво). Негативні статті балансу : • ті, що свідчать про вкрай незадовільну роботу підприємства, визначаючи його стан (непокритий збиток, неоплачений капітал, вилучений капітал); • ті, що вказують на недоліки у роботі підприємства (дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, відстрочені податкові зобов’язання, поточні зобов’язання з оплати праці (в разі їх перевищення середньомісячного фонду заробітної плати)).

3. Сучасна методика аналізу фінансових звітів Ознаки нормального фінансового стану за балансом: • відсутність різких змін в окремих статтях балансу; • перевищення власного капіталу над зобов’язаннями і збільшення темпів його зростання проти темпів зростання зобов’язань; • наявність власного оборотного капіталу або, щонайменше, робочого капіталу (частка власного оборотного капіталу має бути більше 10%); • дебіторська заборгованість на рівні розмірів кредиторської, приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості; • перевищення темпів приросту всіх активів над темпами приросту необоротних активів • відсутність “хворих” статтей (збитки, прострочена заборгованість).

3. Сучасна методика аналізу фінансових звітів Трансформація балансу для потреб аналізу: • на суму відстрочених податкових активів зменшити активи підприємства і відповідно зменшити нерозподілений прибуток (збільшити непокритий збиток). • на суму відстрочених податкових зобов’язань зменшити довгострокові зобов’язання підприємства та збільшити нерозподілений прибуток (зменшити непокритий збиток). • забезпечення наступних виплат і платежів в частині забезпечення виплат персоналу та інших забезпечень прирівняти до поточних зобов’язань, а залишки цільового фінансування – до іншого додаткового капіталу. • витрати майбутніх періодів за економічним змістом є оборотними активами підприємства, а доходи майбутніх періодів – його власним капіталом. • за наявності у підприємства непокритого збитку, неоплаченого і вилученого капіталу на їх суми необхідно послідовно зменшити відповідно резервний, інший додатковий, пайовий та статутний капітал. • перевищення фактичних обсягів капітальних інвестицій над сумою амортизації майна та інших спеціальних внутрішніх та зовнішніх джерел, включаючи їх залишки, а також приріст оборотних активів в межах визначеного нормативу відображають шляхом зменшення нерозподіленого прибутку та збільшення іншого додаткового капіталу.

4. Агрегування фінансової звітності Схема побудови агрегованого аналітичного балансу Актив І. Необоротні активи (НА) Ф. 1 ст. 080 В тому числі: Нематеріальні активи Основні засоби Довгострокові фінансові інвестиції ІІ. Оборотні активи (ОА) Ф. 1. (ст. 260 + ст. 270) В тому числі: Запаси і витрати Дебіторська заборгованість Грошові кошти та їх еквіваленти Баланс Пасив І. Власний і прирівняний до нього капітал (ВК) Ф. 1 (ст. 380 + ст. 430 + ст. 630) В тому числі: Акціонерний капітал Резервний капітал Нерозподілений прибуток ІІ. Довгострокові зобов’язання (ДЗ) Ф. 1. ст. 480 В тому числі: Довгострокові кредити банків ІІІ. Короткострокові (поточні) зобов’язання (КЗ) Ф. 1 ст. 620 В тому числі: Короткострокові кредити банків Баланс

4. Агрегування фінансової звітності Агрегування дозволяє виділити такі види капіталу підприємства: • сукупний капітал – підсумок балансу; • інвестований або довгостроковий капітал – сукупний капітал, скоригований на величину поточних зобов’язань, тобто капітал, сформований з довгострокових джерел: ІК = НА + ОА – КЗ. • нетто-величина капіталу підприємства (НВК) – виключно власний капітал підприємства за балансом без врахування прирівняних до нього джерел (ф. 1 ст. 380), показує капітал, який належить безпосередньо власникам підприємства; • оборотний (робочий, функціонуючий) капітал – характеризує ліквідність основної діяльності підприємства, величину оборотних активів, сформовану за рахунок довгострокових джерел. Визначається за агрегованим балансом: ОК= ОА – КЗ або ОК = ВК+ДЗ-НА • власний оборотний капітал, показує величину оборотних активів, сформованих за рахунок нетто-капіталу підприємства: ВОК = НВК – НА.

4. Агрегування фінансової звітності При аналізі агрегованого балансу звертають увагу на такі основні моменти: • співвідношення необоротних і оборотних активів (залежить від галузевої приналежності підприємства: чим вище питома вага та обсяги необоротних активів, тим вище ризик операційної діяльності); • рівень фінансової автономії підприємства (чим вище питома вага власного капіталу, тим вище незалежність від кредиторів, частка власного капіталу має бути більше 50%); • наявність робочого і власного оборотного капіталу (у фінансово нестійких підприємств власний оборотний капітал і робочий капітал мають від’ємне значення).

5. Попередня оцінка динаміки фінансового стану підприємства Три напрями формування висновків: • зіставлення темпів зростання чистого прибутку з темпами зростання інших показників динаміка рентабельності продажів, власного капіталу й активів; • співвідношення темпів росту чистого доходу з темпами росту власного капіталу й сукупних активів зміна оборотності активів і капіталу підприємства; • порівняння темпів зростання власного капіталу й сукупних активів зміна структури капіталу

5. Попередня оцінка динаміки фінансового стану підприємства Золоте правило економіки: Тр(ЧП)>Тр(ЧД) > Тр(ВК) > Тр (А)> 100% у звітному періоді використання фінансових ресурсів було більш ефективним у порівнянні з попереднім періодом спостерігалося: • зростання рентабельності активів, власного капіталу і продажів, • прискорення оборотності активів і капіталу, • зростання фінансової незалежності підприємства.