ФІНАНСОВА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ Підготували студентки Групи ФК-14 -5

ФІНАНСОВА СИСТЕМА ФРАНЦІЇ Підготували студентки Групи ФК-14 -5: Нечай Діана Григораш Марина

Фінансова система Франції як унітарної держави — дворівнева, включаючи загальнодержавні та місцеві фінанси. До складу фінансової системи входять такі ланки: центральний (державний) бюджет, місцеві бюджети, спеціальні фонди та фінанси державних підприємств.

Особливістю фінансової системи Франції є створення та функціонування цілої системи фондів спеціального призначення, спеціальних рахунків та приєднаних бюджетів, окремі з яких знаходяться у складі бюджету, а інші — позабюджетні. Всі вони певною мірою юридично та організаційно є самостійними і мають власні джерела формування доходів.

У Франції традиційно високі соціальні гарантії населенню з боку держави. Разом із проблемою зростання кількості пенсіонерів, незважаючи на досить високий рівень оподаткування, це спричинювало дефіцитність державних фінансів. У результаті сумарний державний борг збільшився з 40 % ВВП у 1980 -х роках до 70 % ВВП у 2004 р. , тоді як за правилами ЄС заборонено перевищувати 60 відсотковий бар'єр.

Державний бюджет Франції складається з двох складових: 1) фінансові ресурси, операції з якими є остаточними. До них належить усе фінансування, яке за своїм економічним змістом має безповоротний характер і здійснюється в межах даного бюджетного року. Такі видатки можуть бути як поточними, так і капітальними. Ця частина охоплює більше 90 % бюджетних ресурсів; 2) операції кредитного характеру, які передбачають повернення коштів і за строками реалізації можуть виходити за межі даного бюджетного року. Такі операції займають менше 10 % у загальній сумі бюджету.

Головною посадовою особою держави є президент. Владні позиції президента Франції — одні з найсильніших у світі серед інших країн, що мають інститут президентства. Законодавча влада представлена двома палатами парламенту — Національними зборами (нижня палата) і Сенатом. Депутати Національних зборів обираються прямим голосуванням, а Сенат — непрямим голосуванням. У Сенаті представлені територіальні складові республіки.

У структурі податків переважають внески на соціальні потреби, які становлять до 37 % всіх податків (у середньому по ЄС — 28 %). На другому місці — надходження від ПДВ та інших податків на товари і послуги — 25, 4 % (у середньому по ЄС — 30, 8 %). Третє місце займає податок на доходи фізичних осіб — 17, 3 % (у середньому по ЄС — 25, 8 %).

Однією зі складних проблем, що стоять сьогодні перед системою соціального страхування Франції — необхідність повноцінної пенсійної реформи. Реформи цієї сфери були розпочаті ще у 90 -х роках, оскільки тенденція до старіння населення поступово вимагає все більших ресурсів для забезпечення виплат пенсій. За прогнозами до 2040 р. число громадян віком більше 60 років може досягнути 70 % населення країни. Якщо у 2000 р. видатки на пенсійне забезпечення становили 12, 5 % ВВП, то в 2020 р. ця сума може сягнути 14, 5, а у 2040 р. — 16, 5— 17%.

Нині у Франції боле 400 комерційних банків, але основна маса їх операцій виконується трьома національними банками (Credit Lyonnais, BNP і Societe Generale) та їх філіями; банками загального профілю, що спеціалізуються на промислових споживачах (Banque Indosuez, Babque Pa -ribas, Credit Commercial de France і Credit Industriel et Commercial), а також мережею філій і спільними банками, особливо Credit Agricole, Banques Populaires і Credit Mutuel. Банківські послуги, незважаючи на свою різноманітність, високо концентровані: в останні роки п'ять провідних банківських фінансових установи контролювали понад 60% всіх депозитів.

ВИСНОВОК Діюча банківська система країни в даний час відчуває великі труднощі, пов'язані і з тією обставиною, що вони мають значні активи в грецьких банках і цілому ряді нефінансових організацій Греції, які перебувають у кризовій ситуації. Крім цього, рентабельність у банківській сфері Франції досить низька і для великого числа філій характерні високі фінансові витрати і надлишок трудових ресурсів. В даний час, в умовах великої невизначеності в єврозоні, багато французькі банки, зазнають серйозних труднощів - недостатньо капіталів, існує недовіра вкладників, низькі прибутки.