ФІНАНСИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ Фінансові відносини суб’єктів господарювання та

ФІНАНСИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ Фінансові відносини суб’єктів господарювання та організація їх фінансової діяльності Методи організації фінансової діяльності підприємств Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування Формування фінансових результатів суб’єктів господарювання СРС: відносини обміну, відносини розподілу, розподільний характер зовнішніх фінансових відносин підприємства.

Фінанси підприємств — це сукупність обмінно-розподільних відносин, що виникають на підприємстві в процесі формування, розміщення і використання фінансових ресурсів, здійснення витрат, отримання і розподілу доходів. Фінансові ресурси формуються за рахунок власних та зовнішніх джерел. Власні ресурси концентруються у статутному фонді. Джерела утворення статутного фонду залежать від форми власності:

Схема фінансової діяльності та грошових потоків підприємства

Класифікація та склад фінансових ресурсів підприємств

Фінансові ресурси — це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства. За кругообігом розрізняють початкові фінансові ресурси, тоб­то ті, з якими підприємство починає свою діяльність і які концентруються у статутному фонді, і прирощені — отримані підприємством у результаті його діяльності у формі чистого доходу — прибутку. За характером використання виділяють матеріалізовані фінансові ресурси — вкладені в основні засоби, які постійно забезпечують виробничий процес, і ті, що перебувають в обігу, обслуговуючи окремий виробничий цикл — оборотні кошти За правом власності фінансові ресурси поділяють на власні кошти підприємницької структури (залежно від форми власності це приватний, пайовий чи акціонерний капітал), надані безоплатно державою з бюджету чи фондів цільового призначення або корпоративними формуваннями з централізованих фондів та позичені — отримані кредити.

Витрати підприємства відбивають у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах вартісну оцінку господарської діяльності (підготовка, організація, здійснення виробництва та реалізація продукції, робіт, послуг), фінансової і соціальної діяльності. За напрямами фінансування виділяють витрати на: виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг); відтворення основних засобів; операційні заходи; соціальні цілі. За джерелами фінансування витрати поділяються на: забезпечені власними фінансовими ресурсами; покриті залученими позичковими коштами; здійснені за рахунок наданих коштів. Доходи — це загальна сума надходжень, отриманих від цих видів діяльності у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах.

Доходи є об’єктом розподільних відносин. Групи доходів: від виробничої діяльності; від реалізації майна; від фінансової діяльності; від перерозподілу через фінансову систему. Фінансові результати — це зіставлення регламентованих податковим законодавством валових доходів і валових витрат. Перевищення валових доходів над валовими витратами становить прибуток, зворотне явище характеризує збиток.

2. МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ Методи організації фінансової діяльності підприємств: — комерційний розрахунок; — неприбуткова діяльність; — кошторисне фінансування. Схема організації фінансової діяльності підприємств

Принципи комерційного розрахунку: господарська і юридична відокремленість; самоокупність; прибутковість;самофінансування; фінансова відповідальність. Повна господарська і юридична відокремленість - чітка визначеність щодо прав власності на фінансові ресурси, повноважень у визначенні оптимальних напрямів їх розміщення та відповідальності за використання залучених ресурсів. Самоокупність - покриття витрат на просте відтворення виробництва за рахунок отриманих доходів. Прибутковість - отримані доходи мають не тільки покрити проведені витрати, а й сформувати прибуток. Самофінансування передбачає покриття витрат на розвиток виробництва за рахунок отриманого прибутку та залучених кредитів, які, у свою чергу, також погашаються за рахунок прибутку. Фінансова відповідальність - підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності. Отримані збит­ки покриваються за рахунок власних коштів.

Неприбуткова діяльність принципи: — господарська і юридична відособленість; — самоокупність; — фінансова відповідальність. .

Кошторисне фінансування полягає у забезпеченні витрат за рахунок зовнішнього фінансування (з бюджету і з централізованих фондів корпоративних об’єднань чи фондів підприємств) Принципи: — плановість; — цільовий характер виділених коштів; — виділення коштів залежно від фактичних показників діяльності установи; — підзвітність. Плановість - фінансування здійснюється на підставі й у межах установленого плану. Цільовий характер - виділені кошти можуть бути спрямовані тільки на цілі, передбачені кошторисом. Підзвітність - звітність організацій і установ, що перебувають на кошторисному фінансуванні, перед фінансуючими організаціями.

3. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ ФОРМУВАННЯ Фінансові ресурси - загальна сума влас­ного, позиченого й залученого капіталу, що використовується підприємс­твами для формування своїх активів і здійснення виробничо-господарської діяльності з метою одержання прибутку. Складові фінансових ресурсів підприємства: прибуток; амортизаційні відрахування; обігові кошти; бюджетні асигнування; надходження з цільових фондів; надходження з централізованих корпоративних фондів; кредити.

Амортизаційні відрахування являють собою специфічний вид цільових фінансових ресурсів. У кругообігу коштів вони відображають перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їх знос у процесі експлуатації. За економічною сутністю амортизаційні відрахування мають забезпечити просте відтворення основних засобів. Амортизація нараховується за встановленими нормативами, які мають враховувати фізичний та моральний знос основних засобів. Амортизаційні відрахування, як фінансові ресурси підприємства, окремо не формуються, а надходять на поточний рахунок у складі виручки від реалізації. Амортизаційні відрахування спрямовуються на фінансування капітальних вкладень — нове будівництво, розширення і модернізацію діючих потужностей, технічне переозброєння, придбання нової техніки, упровадження новітніх технологій тощо.

Оборотні кошти - фінансові ресурси, що постійно перебувають в обігу. Вони спрямовуються на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів та інших елементів виробничих запасів. Частина цих коштів перебуває у незавершеному виробництві та в готовій нереалізованій продукції. До них належать також залишки грошових коштів підприємства. Методи збереження та ефективного використанні влас­них оборотних коштів спрямування на придбання потрібних виробничих запасів; недопущення їх використання не за призначенням; підвищення обіговості (термін між вкладенням коштів та їх поверненням у складі виручки від реалізації).

Форми бюджетних асигнуваннь: — бюджетні інвестиції; — бюджетні кредити; — державні дотації; — державні субсидії. Бюджетні інвестиції - виділення коштів на розвиток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Бюджетні кредити- форма фінансової допомоги підприємствам у разі скрутного фінансового стану (низькі %). Державні дотації — це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємств, як правило, у тому разі, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад цінової. Державні субсидії — це виділення коштів з бюджету суб’єк­там підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у межах різних державних програм.

Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюджетним асигнуванням. Вони здійснюються у формі державних інвестицій і субсидій, кредитів. Ці надані ресурси мають строго цільовий характер, котрий випливає із суті даних фондів. Надходження з централізованих фондів відображають внутрішньокорпоративний перерозподіл фінансових ресурсів. Кредити - фінансові ресурси, які тимчасово перебувають у розпорядженні підприємств. Форми кредиту: Комерційний — це придбання товарів чи отримання послуг з відстрочкою оплати (вексель). Банківський кредит полягає в отриманні позичок від банків чи інших кредитних установ. Принципи кредитування: поворот­ності, строковості, платності, забезпеченості. Прибуток - форма фінансових ресурсів, прирощених (зароблених) підприємством у результаті його господарської діяльності.

4.ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ Фінансові результати — це зіставлення валових доходів і валових витрат, регламентованих податковим законодавством. Перевищення валових доходів над витратами забезпечує прибуток; перевищення витрат над доходами — збиток. Фактори: Макроекономічні (зовнішні): - збалансованість попиту і пропозиції природні умови; державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок і пільг; ринкова кон'юнктура. Мікроекономічні (внутрішні): обсяги виробництва; собівартість продукції; рівень ефективності використання виробничих ресурсів підприєм­ства; якість продукції; рівень організації праці; ефективність використання фінансових ресурсів.