Філософія Арістотеля 1 2 3 4 5 Критика

Філософія Арістотеля 1. 2. 3. 4. 5. Критика теорії ідей Учення про сущність Матерія та форма Вчення про душу Арістотель і науки

l l l Арістотель (384 -322 рр. до н. е. ) після смерті Платона з політичних мотивів покинув Афіни Мала Азія, острів Лесбос столиця Македонії Пелла, виховання 13 річного Олександра, 4 роки повернення до Афін, заснування філософської школи Лікей у гаю Аполона Лікейського, де викладав 12 років після смерті Олександра, антимакедонське повстання, Арістотель покидає Афіни

найвидатніший античний філософ, патріарх грецької і світової філософії, за Гегелем “вчитель людства”. l Арістотель створив енциклопедичне філософське вчення, котре охоплювало логіку, діалектику, психологію, фізику, політику, риторику, етику, естетику l поставив під сумнів ідеалістичну “теорію ідей” Платона, спробу пояснити існування “світу речей” завдяки існуванню “світу ідей”. l “Хоч Платон і істина мені дорогі, однак святий обов’язок наказує віддати перевагу істині”

шість заперечень проти “теорії ідей” Платона 1. Вчення Платона про сутність ідей – ускладнює розуміння буття. В арсеналі Платона “ідей більше ніж речей”, тобто ідеї можуть існувати і без речей. Жодний із способів доведення не встановлює самостійного існування ідей без речей 2. “Теорія ідей” – внутрішньо суперечлива, нелогічна. Кожна ідея відображає якусь конкретну річ. Однак є ідеї, котрі не мають свого конкретного аналога, наприклад, ідея загального, абстрактного. В такому випадку повинні існувати ідеї неіснуючого, що вступає в протиріччя з платонівською теорією ідей 3. Речі стають сутностями тоді, коли мають свої ідеї. Виходить, що існує лише один єдиний світ сутностей або ідей і що речі без ідей не існують, а це не відповідає дійсності.

4. Вчення Платона вимагає існування окремої ідеї для кожної окремої речі. Однак кожна окрема річ – неоднозначна, багатогранна і тому повинна мати декілька ідей. 5. Як можуть ідеї, будучи сутностями речей, існувати окремо від них? Якщо ідея тотожна сутності речі, то вона повинна знаходитися у самій речі. Якщо ж ідеї існують поза речами, то вони не є їх сутностям 6. Якщо ідеї є розумовими, ідеальними аналогами речей, то цілком очевидно, що вони не можуть бути джерелом зміни, руху самих речей, бо рух притаманний лише реальному буттю речей. “Якщо в ідеях міститься джерело руху, то тоді, очевидно, ідеї будуть рухатися; якщо ж ні, то звідки рух з’явиться? ” Ідеї рухаються тому, що рухається світ речей, а не світ ідей. За Платоном “ідея – це щось вічне, тобто не знає ні народження, ні загибелі, ні зростання, ні збіднення, вона сама по собі, завжди в самому собі одноманітне. . . ”

Арістотель проголосив: ідея та річ — це те ж саме, тільки річ існує у реальності, а ідея — у нашому пізнанні і позначає передусім не єдине, а загальне в різних речах. Якщо ідея і річ тотожні, то пізнання слід спрямувати на вивчення внутрішньої будови речей та їх причин і дій.

Учення про сущність Як можна собі уявити істинне буття, якщо ми спостерігаємо лише мінливе різноманіття явищ ? Демокріт: причина явищ відмінна від них самих, тобто стоїть за явищами (атоми, їх рух). l Платон – ідеї та їх цільову причинність (ідея з матерією сполучається для чогось) l Арістотель: буття реалізується у сукупності явищ. Тобто буття – є сутністю явищ. Явища є реалізацією сутності. l

як можна собі уявити істинне буття, якщо ми спостерігаємо лише мінливе різноманіття явищ ? ? Арістотель 1)чи існує окрім чуттєвих сутностей іще якась нерухома та вічна? 2)якщо вона існує, то у чому вона? l ТАК Нематеріальні самостійні причини Позапочуттєві, нерухомі, вічні сутності перша філософія – філософія Метафізичними метафізикою фізика – друга філософія вивчає матерію та рухомі, мінливі, почуттєві сутності

Матерія та форма будь-яка річ з світу явищ є оформленою матерією Форма всіх форм (світовий розум, бог) форма РІЧ субстрат матерія Пасивний матеріал Чиста можливість

чотири причини буття : l матеріальна l формальна l дійова (форма та матерія) l фінальна (цільова) З чого? Що це є? Звідки початок руху ? Заради чого? найважливіша, визначає місце конкретної речі в універсумі, її сенс, виправданість. Рух речей зумовлений тим, що всі вони прагнуть виконати своє призначення.

вчення про різні види (форми) руху матерії 1. 2. 3. 4. 5. 6. Виникнення Знищення Перехід з одного стану в інший Збільшення Зменшення Переміщення “Я називаю матерією перший субстрат кожної речі, з якої виникає яка-небудь річ” “Форма стоїть попереду матерії і є щось в більшій мірі існуюче”.

Ентелехія - здійснення сутності у явищах сутність можливогостан можливий стану дійсний Дійсний стан буття - те, що реалізується у зміні явищ

вчення про душу l душу може мати тільки природне, а не штучне тіло це природне тіло має бути здатним до життя l здійснення можливості життя природного тіла душа l

три види душі • ІІІ фізична психологія не можуть існувати без матерії. Рослини(здатність росту, харчування, розмноження) тварини (має почуття) Метафізична (розумна душа, притаманна людині і Богу )

Щоб перевести знання загального із стану потенції в стан акту, потрібен розум, як пасивний, так і активний. Активний розум — це Бог. Таким чином, у Арістотеля перемагає раціоналістична лінія: знання існує ще до процесу пізнання властивості душі l безтілесність lє зміст і форма l як форма живого тіла не є зовнішньою формою l душа невіддільна від тіла, а тому неможливо переселення душ

Арістотель і розвиток наук 8 груп філософських робіт: l логічні l Загальнофілософські l Фізичні l Біологічні l Етичні l політико-економічні

ЛОГІКА «Органон» l Категорії l Про витлумачення l Топіка l Перша аналітика l Друга аналітика l Про софістичні спростування

l три форми мислення Поняття Судження умовиводи індукція l три закони мислення закон тотожності предмета думки неприпущення суперечності виключеного третього дедукція

Класифікація (роди, види) l категорії (найбільш загальні роди, незводимі одна до іншої. Їх далі не можна узагальнювати. У Арістотеля їх 10: Сутність Якість Кількість Місце Час простір Дія вплив іншої дії Стан володіння l

Погляди Арістотеля на соціальні проблеми, на державу

Лінія Платона та лінія Арістотеля екзистенціально-містичний тип мислення, образний, символічний, Поетично-діалогічна форма викладення стиль раціонально-логічний чітко, детально продуманий; приодничо-натуралістичної тенденції. логіко-раціоналістичне спрямування монологічний трактат

ВИХІДНІ ПОЧАТКИ БУТТЯ ЗА АРІСТОТЕЛЕМ БУДОВА РЕЧЕЙ ФОРМА ВСІХ ФОРМ ПРИЧИНА РЕЧЕЙ МАТЕРІАЛЬНА ФОРМА ДІЙОВА МАТЕРІЯ ЦІЛЬОВА ПЕРША МАТЕРІЯ МОЖЛИВІСТЬ БУТИ