Факультет військової підготовки КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ Предмет

Факультет військової підготовки КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Предмет: Тактика РТВ Тема № 3 Основи бойового застосування підрозділів РТВ Заняття 4 Бойові можливості радіотехнічних підрозділів і вимоги до них 2

Навчальна мета: • Надати зміст і суть розрахунку бойових можливостей підрозділів радіотехнічних 3

Навчальні питання : 1. Бойові можливості радіотехнічних підрозділів. 2. Порядок розрахунку показників бойових можливостей радіотехнічних підрозділів. 4

Перше питання: Бойові можливості радіотехнічних підрозділів Можливості з видачі бойової інформації характеризують спроможність радіотехнічних підрозділів виявляти, супроводжувати повітряні цілі та видавати бойову інформацію про них з потрібною точністю зі встановлених рубежів. Можливості з видачі бойової інформації розраховуються для кожного підрозділу і в цілому за з’єднання. 5

Показники бойових можливостей з видачі бойової інформації рубежі видачі бойової інформації, що забезпечуються, на заданих висотах; u кількість повітряних цілей, що видаються одночасно, на КП радіотехнічної бригади та командні пункти ЗРВ, ВА, РЕБ; u середньоквадратична помилка вимірювання координат повітряних цілей на виході каналу бойової інформації. u 6

В якості показників бойових можливостей приймають: просторові, інформаційні, точнісні та часові показники. Просторові показники характеризують розміри області повітряного простору, в якій можливе ведення радіолокаційної розвідки повітряного противника та видача про нього розвідувальної та бойової інформації силами та засобами радіотехнічного підрозділу. Розміри області повітряного простору, в якій ведеться радіолокаційна розвідка і видача розвідувальної та бойової інформації, обмежуються радіолокаційним полем (що створюється в ртб), або зоною інформації (що створюється в рлр). 7

Параметри радіолокаційного поля (поля радіолокаційної розвідки та видачі розвідувальної інформації, поля бойової інформації) : рубежі виявлення радіолокаційного поля (поля радіолокаційної розвідки та видачі розвідувальної інформації, поля бойової інформації) на даній висоті; висота нижньої межі РЛП (поля радіолокаційної розвідки та видачі розвідувальної інформації, поля бойової інформації); висота верхньої межі РЛП (поля радіолокаційної розвідки та видачі розвідувальної інформації, поля бойової інформації); 8

На практиці поряд з поняттями рубежу виявлення радіолокаційного поля розвідувальної інформації Дрврі (бойової інформації Дрвбі) широко використовують рубежі видачі розвідувальної (бойової) інформації Дрі (Дбі). Ці рубежі звязані з попередніми наступним виразом: Дрі(бі) = Дрврі(рвбі) – Vц Ткп РТВ де Vц – швидкість польоту цілі (км/хв); Ткп ртв – час, що затрачується РТВ на збір, обробку та видачу інформації від першоджерела до споживача. 9

Д рврі – це замкнута лінія, що одержується шляхом перетину поля уявною поверхнею, яка рівновіддалена всіма своїми точками від поверхні землі; Н мін рі – це така мінімальна висота, яка відраховується від рельефу місцевості на здійснюється безперервне супроводження цілей; Нмах рі – це така максимальна висота, яка відраховується від рівня моря на якій можливе безперервне супроводження цілей. Аналогічно формуються і визначення для просторових параметрів поля бойової інформації (Д рвбі, Нмінбі, Нмахбі). 10

Інформаційні показники характеризують можливості радіотехнічного батальйону супроводжувати визначену кількість цілей та видавати інформацію про них із заданою точністю, повнотою, імовірністю та дискретністю в одиницю часу на командні пункти радіотехнічних бригад та полків, винищувально-авіаційних бригад (пунктів наведення авіації) та частин радіоелектронної боротьби. 11

Інформаційні показники: кількість цілей, що видаються на КП ртбр одночасно; uкількість цілей, що видаються одночасно для цілевказівок зрдн; uкількість цілей, що видаються одночасно для наведення винищувальної авіації; uкількість ПАП, що видаються одночасно; uкількість пеленгів на ПАП, що видаються одночасно. u 12

Показники бойових можливостей Бойові Показники бойових можливостей можливості просторові інформаційні точнісні часові РТ підрозділів З ведення радіолокаційної розвідки та видачі розвідувальної інформації Дрврі, Нвмрі, Ннмрі Кц, Кпап, Кпел З видачі бойової інформації Дрвбі, Нвмбі, Ннмбі Ква, Кзрв, Кпап СКП на виході каналу розвід. інформаці ї СКВ на виході каналу бойової інформації З приведення підрозділів в вищі ступені бойової готовності Час приведен. в бойову готовн. З маневру Час маневру 13

Друге питання: Послідовність розрахунку показників бойових можливостей радіотехнічних підрозділів 14

Визначення просторових показників бойових можливостей підрозділів з вирішення завдань радіолокаційної розвідки здійснюється аналітичним чи графоаналітичним методом. 15

Аналітичний метод Суть методу полягає у визначенні параметрів РЛП за відомою площею району (Sp), над яким створюється РЛП та кількості радіотехнічних підрозділів в угрупуванні. Аналітичні залежності при цьому виводяться із принципу побудови бойового порядку за ідеальною схемою (по вершинам рівносторонніх трикутників). 16

Вихідними даними для розрахунків є : площа району, над яким створюються суцільне РЛП (Sp); кількість радіотехнічних підрозділів, що приймають участь у формуванні поля (n); зона виявлення типової РЛС (D 0) ; точки розміщення меж району. Типовою РЛС вважається станція, яка входить до складу більшості підрозділів угрупування, а її зона виявлення практично повністю співпадає за розмірами та формою з зонами інформації цих підрозділів. 17

Для визначення висоти нижньої межі (Hнм) РЛП за відомими вихідними даними (Sp, n) розраховується значення дальності виявлення типової РЛС на висоті нижньої межі 18

Висота верхньої межі (Hвм) приймається рівною граничній висоті безпровального супроводження цілі типовою РЛС, що формує верхній ярус РЛП. Це положення вірне за умовою взаємного перекриття “мертвих воронок” сусідніх підрозділів на висоті верхньої межі, що повинно відповідати виконанню нерівності 19

Rмв d Dвм - Rмв де Rмв=Нвм ctgЄМАХ - радіус “мертвої воронки” на висоті безпровального супроводження цілі; ЄМАХ - граничний кут зони виявлення типової РЛС в вертикальній площині; d - відстань між радіотехнічними підрозділами; Dвм - дальність виявлення цілі з заданою ЕПВ на висоті верхньої межі РЛП. 20

Якщо приведена нерівність, не виконується тоді методом підбору находять таке значення Нвм, для якого вона виконується, і тоді найдені значення приймаються за висоту верхньої межі суцільного РЛП угрупування. Рубіж виявлення на даній висоті буде представляти собою обвідну лінію, що утворена відрізками кіл, радіус яких дорівнює дальності виявлення типової РЛС на цій висоті, а центри цих кіл співпадають із центрами позицій радіотехнічних підрозділів, що розташовані вздовж кордонів угрупування. Переваги методу – простота, мала кількість вихідних даних, швидке одержання результатів. 21

Недоліки методу – мала точність, яка пов’язана з тими допусками, що прийняті, тобто: неврахування впливу рельєфу місцевості на формування зони виявлення типової РЛС; зони виявлення РЛС інших типів, що приймають участь в формуванні РЛП, не враховується; підрозділи угрупування розміщенні чітко по вершинам рівносторонніх трикутників. Виходячи з переваг і недоліків даний метод використовується на етапі попередньої розробки можливих варіантів побудови бойових порядків в нових районах. Більш точний розрахунок просторових показників бойових можливостей можливий графоаналітичним методом. 22

Графоаналітичний метод Суть методу в графоаналітичному моделюванні РЛП та визначенні його параметрів на основі попередньо розрахованих з допомогою аналітичних залежностей чи визначених іншим способом зон виявлення РЛС та зон інформацій підрозділів. Зони виявлення РЛС, а на їх основі зони інформацій підрозділів можливо розраховувати користуючись способом дискретно-послідовного аналізу різних точок простору чи скориставшись результатом побудови реальних зон виявлення. 23

На практиці в військах при використанні графоаналітичного методу визначення параметрів РЛП одержали широкого розповсюдження способи дискретно-послідовного аналізу та моделювання поля з використанням реальних зон виявлення РЛС. Більш детально зупинимося на першому способі, тому що він буде використовуватись для розрахунків в подальшому. 24

Спосіб дискретно-послідовного аналізу Спосіб основується на послідовній перевірці виконання умов виявлення цілі в кожному елементарному об’ємі модельованого радіолокаційного поля з урахуванням можливостей кожної РЛС, кожного із розгорнутих на місцевості підрозділів угрупування РТВ та з урахуванням впливу рельєфу місцевості на виявлення цілей. 25

Для визначення зон виявлення РЛС, а потім параметрів РЛП повітряний простір розбивається на елементарні об’ємні дискрети. Дискрети місцевості в площині мають форму квадрату, розміри якого в залежності від точності розрахунку, що вимагається, вибираються від (4 х4 до 20 х20) км. Задаються також значення висоти польоту цілі над рельєфом місцевості. Потім проводиться послідовна перевірка виконання умов виявлення цілі в кожному елементарному об’ємі кожної РЛС, кожного підрозділу. 26

Область радіотіні Кут закриття закр hзакр Лінія горизонту dзакр Рис. 2. 4. Кут закриття 27

Дискрети, над якими ціль видана на заданій висоті, об’єднуються в області “видимості” чи “виявлення”. Обвідна цих областей буде являти собою рубіж виявлення поля розвідувальної бойової інформації на заданій висоті. Максимальна висота РЛП, для якої також виконується попередня умова приймається за висоту верхньої межі РЛП. Переваги способу: порівняно простий математичний апарат, невеликий об’єм вихідних даних, можливості вирішення задачі “ручним” методом та з використанням ЕОМ. Недоліки способу: не враховуються відбиття від місцевих предметів, що не знімаються апаратурою захисту; низька точність при розрахунках в районах зі складним рельєфом. 28

Моделювання поля з використанням реальних зон виявлення РЛС Суть методу розрахунку з використанням реальних зон виявлення РЛС включає два етапи. На першому проводиться топогеодезична обробка позицій кожної РЛС і визначаються їх зони виявлення розрахунковим методом. Під реальною зоною виявлення розуміється зона побудована розрахунковим шляхом з урахуванням рельєфу місцевості та перевірена обльотом. 29

На другому етапі визначення параметрів РЛП перерізи розрахункових зон виявлення РЛС всіх підрозділів, що виконані в масштабі карти для різних висот польоту цілі, послідовно накладаються на карту в точках стояння підрозділів та перевіряються взаємні перекриття цих пересічень на кожній висоті, що нас цікавить. Окрім розрахунків поля активної локації потрібно розраховувати і поля тріангуляції. Поля тріангуляції – це область простору, в якій забезпечується виявлення та безперервне супроводження постановників активних перешкод. 30

Розрахунки інформаційних показників бойових можливостей Незалежно від способу видачі розвідувальної чи бойової інформації, варіантів їх технічної реалізації послідовність розрахунку інформаційних показників включають наступні операції: 31

складання схеми проходження інформації від першоджерела та визначення кількості ланок, що приймають участь в обробці та видачі інформації; розрахунок пропускної спроможності кожної ланки із знімання, опрацюванню інформації j-ї координати; виявлення ділянок каналів з послідовними та паралельними ланками проходження інформації від джерела до споживача та їх пропускні спроможності; розрахунок пропускної спроможності інформаційного каналу в цілому; розрахунок інформаційних показників. 32

Під інформаційним каналом розуміють сукупність функціонально зв’язаних ланок, які приймають участь в добуванні, зборі, опрацюванні, формуванні та видачі інформації на відповідний КП. Інформаційна спроможність всього каналу інформації обмежується ділянкою з найменшими інформаційними спроможностями. Оптимальним з точки зору використання сил та засобів вважається канал інформації, в якому інформаційні спроможності всіх послідовних ділянок та всіх послідовних ланок приблизно однакові. 33

Розрахунок точнісних показників : Величина середньоквадратичної помилки на виході каналу, інформації з кожної з координат ( D, , ) визначаються помилки вимірювання цих координат РЛС (РЛК) та помилки всіх ланок, які приймають участь в обробці, видачі споживачам 34

Розрахунок часових показників Час приведення в вищі ступені бойової готовності визначається виходячи з підльотного часу засобів нападу повітряного противника, часу приведення в бойову готовність частин ЗРВ та ВА, технічними, фізіологічними можливостями техніки, особового складу. Показник перевіряється на дослідних навчаннях та закріплюється у вигляді нормативів. 35

Час маневру для РЛ взводу РТ батальйону tман = + tпп + tбп; де D – протяжність маршруту; V – середня швидкість руху колони; tпп – час згортання шикування в похідний порядок; tбп – час розгортання в бойовий порядок в новому районі; вмикання техніки та проведення щоденного технічного обслуговування та контрольного огляду. 36

ПИТАННЯ ?

Завдання на самостійну підготовку конспект лекцій Тактика РТВ 38