Фактори які визначають ефективність фізичного виховання та

«Фактори, які визначають ефективність фізичного виховання та спортивного тренування. »

У спортивному тренуванні застосовуються у великому обсязі максимальні навантаження, в оздоровчому – не перевищують функціональних можливостей організму, але досить інтенсивні, щоб викликати оздоровчий ефект. Як і в спортивному тренуванні, ефективність фізичних вправ оздоровчої спрямованості визначається періодичністю і тривалістю занять, інтенсивністю і характером використовуваних засобів, режимом роботи і відпочинку.

Більшість рекомендацій, як у нашій країні так і за її межами, передбачають використання фізичних навантажень, характерних для рухових режимів масових форм фізичної культури з інтенсивністю, що відповідають частоті серцевих скорочень 110 -150 уд. /хв. , що не перевищує аеробного порогу – величини 50% максимального споживання кисню. Навантаження такої інтенсивності не покращують аеробної продуктивності організму і тому їх необхідно збільшувати до рівня більшого за 60% максимального споживання кисню. Доведено, що без великих напружень неможливо підготуватися до виконання нормативів. Фізичні навантаження субмаксимальної потужності (70 -90% від максимальної частоти серцевих скорочень), що виконуються нетренованими особами, не супроводжуються негативними реакціями серцевосудинної системи, а тому можуть бути рекомендовані до широкого використання в практиці масових форм фізичної культури

У фізичному вихованні доцільно застосовувати комплексний підхід. Для того, щоб процес комплексного оздоровчого тренування давав найкращий результат, забезпечуючи високий рівень здоров'я, необхідно раціонально поєднувати засоби різної спрямованості. Дуже важливо визначати співвідношення засобів оздоровчого тренування як на одному занятті, так і на більші проміжки часу. Схоластичне застосування на заняттях різних засобів не тільки не сприяє зросту працездатності, але й може негативно вплинути на стан здоров'я. В цьому випадку організм сприймає навантаження як випадковий фактор і не відповідає на нього процесами пристосування. Тільки після багаторазового ритмічного повторення навантаження певного спрямування, коли нервова система сприймає його, встановлює, що цей режим є закономірністю, в організмі активно починають проходити морфофункціональні процеси. В подальшому, коли організм пристосовується до постійного навантаження, адаптаційні процеси починають слабнути

Дякую за увагу