Етапи процесу управління військами Перша фаза — Організація

Етапи процесу управління військами Перша фаза - Організація управління військами Прогнозування Дані від старшого начальника, системи розвідки, підлеглих та сусідів Планування Результати прогнозів Попередні розпорядження на підготовку до бойових дій План на ведення бойових дій Бойові задачі підлеглим Управління військами при ведені бойових дій Бойові розпорядження, донесення Підлеглі війська Друга фаза

Прогностика – це наукова дисципліна, яка вивчає загальні принципи прогнозування розвитку об’єктів будь-якої природи, закономірностей розроблення прогнозів. Одна з найважливіших задач прогностики – розроблення спеціальних методологічних проблем прогнозування з метою підвищення обґрунтованості прогнозів. Прогнозування – це процес розроблення прогнозів. Іноді в літературі зустрічаються такі поняття, як завбачення і передбачення. Завбачення – це достовірне, засноване на логічній послідовності судження щодо стану якого-небудь об’єкта (процесу або явища) у майбутньому. Передбачення – випереджувальне відображення дійсності, що засноване на визначенні законів розвитку об’єкта (процесу або явища). Передбачення базується на інтуїції, аналогії або екстраполяції. Ці поняття є основою для формування методів прогнозування майбутніх станів об’єктів (процесів) та їх розвитку. Прогнозний фон - це умови (параметри середовища), в яких проводиться дослідження щодо прогнозування обєкта чи процесу. Прогнозний фон може мати негативний або позитивний вплив на розвиток процесу в майбутньому.

Прогнозування треба розглядати як два взаємозв’язаних поняття: провіщення та завчасне розпорядження (або просто розпорядження). Основою розпорядження є результат складових: аналізу, діагнозу, прогнозу та планування (проектування). Прогноз є імовірний науково обгрунтований висновок про можливі перспективи розвитку об’єкту або процесу в майбутньому, шляхах та термінах його розвитку. При прогнозуванні розглядають певну кількість гіпотез про можливі варіанти подальшого розвитку процесу (об’єкту). Прогноз є інструментом для оцінки варіантів (гіпотез), що дає змогу вибирати серед них найдоцільніший. Прогнозування закінчується рішенням про вибір того чи іншого варіанту (тієї чи іншої гіпотези). Методами прогнозування є: інтерполяція, метод експертних оцінок та моделювання. Рішення є директивою (наказом, розпорядженням) на перебіг дій для досягнення мети в межах прогнозу. Як правило, рішення приймається для найбільш раціонального (оптимального) варіанту. Рішення є основою плану (механізмом реалізації директиви - рішення).

Під час вирішення конкретних задач в галузі управління виділяють також низку підтипів прогнозів (пошукових, планових та нормативних), серед яких найчастіше використовуються цільовий та нормативний прогнози. Цільовий прогноз – прогноз, змістом якого є визначення бажаних станів. Він відповідає на питання, що саме бажано і чому? У даному випадку відбувається побудова на певній шкалі можливостей оціночної функції щодо розподілу переважності: небажано-менш, бажано-більш, бажано-найбільш, бажано-оптимально. Нормативний прогноз - це прогноз, яким встановлюються шляхи (механізми) досягнення визначеної задачі (мети). Він відповідає на питання, що треба і як зробити щоб досягти визначеної мети? Прогнози за своїм змістом можуть бути якісними і кількісними. Якісні прогнози можуть бути отримані як шляхом логічних міркувань, так і через кількісні прогнози процесів і явищ, які впливають на процес, що прогнозується. Кількісний прогноз дає можливу кількісну оцінку майбутнього стану об’єкта прогнозування в мірах, що відповідають його фізичному змісту в абсолютних або відносних значеннях. При кількісному прогнозуванні розрізняють точкові та інтервальні прогнози. Екстремальні значення кількісного показника є основою оптимального рішення. Якщо неможливо встановити екстремум, то максимальне значення із сукупності отриманих результатів дає змогу прийняти раціональне рішення.

Інтерполяція - пошук проміжних значень на визначеному інтервалі низки значень. Екстраполяція - розповсюдження визначених раніше стійких тенденцій розвитку процесу на період упередження (на майбутнє). Апроксимація - заміна складних математичних об’єктів простими залежностями близькими за поведінкою розвитку. Детерміновані моделі - це імітація прийнятим способом процесів в умовах визначеності. Імовірносні моделі - це такі, елементи яких функціонують в умовах невизначеності, а результати носять імовірносний характер.

Способи прогнозування Методи експертних оцінок Комплексні Екстрополяція - методи статистичної обробки даних Методи моделювання

Логіка прогнозування а) загальна: • прогнозне орієнтування; б) при управлінні військами: • уяснення бойової задачі; • побудова базової моделі; • попередне орієнтування про задачу; • збір даних відносно прогнозного фону; • розробка гіпотез; • пошукова модель; • нормативна модель; • оцінка достовірності та точності; • розробка рекомендацій в рішення; • уточнення прогнозу та рекомендацій з урахуванням дісконтування даних. • попередні розпорядження та розрахунок часу; • оцінка обстановки; • проведення розрахунків; • розробка рекомендацій в рішення; • оцінка достовірності та точності; • формування замислу прийняття рішення; та

Етап прогнозування Старший начальник Система розвідки Підлеглі війська Оцінка впливу факторів на бойові дії військ та визначення їх Характеристики характеристик факторів Сусіди 2 Вихідна інформація для моделювання Дані Моделювання вaріантів бойових дій 3 Варіанти дій Збір, систематизація та збереження вхідної інформації Аналіз результатів моделювання і формування замислу 1 4, 5 Прийняття рішення командиром (командувачем)

Рішення з точки зору прогностики Ретроспективний аналіз стану, поведінки та можливостей системи та умов її функціонування Розробка гіпотез можливих станів системи Замисел Перевірка ефективності гіпотез та вибір найдоцільніших Рішення Розробка цільових та нормативних прогнозів відповідно бойової задачі Трансформація нормативного прогнозу в план

Якість управління військами може оцінюватись тільки ступенем досягнення мети – виконанням бойової задачі. Але складові оцінки управління військами характеризують як окремі етапи організації управління військами , так і якість прогнозування на них. Це стосується: якості добування та обробки інформації, її достовірності та своєчасності; якості інформаційного рішення; якості часткових рішень спеціалістів; якості структурно-організаційних рішень; якості контролю за виконанням бойових задач підлеглими в ході бою; якості прийнятих оперативних рішень в ході бойових дій; показників стійкості управління на всіх етапах виконання бойової задачі.

Головні завдання інформаційноаналітичного забезпечення управління військами: 1. Застосування відповідно вирішуємих завдань технічних та програмних засобів збору, систематизації, збереження та використання інформації, яка циркулює в системі управління. 2. Розробка та впровадження методик аналізу вихідної інформації із застосуванням нових інформаційних технологій обробки даних. 3. Для рішення задач прогнозування широке використання математичних, статистичних та логікоеврістичних методів дослідження операцій при рішенні будь-яких завдань штабів (органів управління). 4. Впровадження в роботу органів управління систем штучного інтелекту для підтримки прийняття рішень при веденні бойових дій. 5. Організація та здійснення своєчасного та повного документообігу в системі управління для планування та звітності про її функціонування.

Л I Т Е Р А Т У Р А: 1. Застосування електронно-обчислювальної техніки в штабах. Підручник. – К. : вид. НАОУ, -2000. 2. В. А. Матвієнко. Прогностика, К. : Українські Пропілеї, 2000. – 484 с. 3. Моделирование боевых действий войск. Методы моделирования и математические модели боевых действий войск. Учебное пособие. – К. : изд. АВСУ, -1995. 4. Перспективи застосування інформаційних технологій в збройній боротьбі. Аналітичний матеріал кафедри інформатизації штабів. НАОУ. – Київ: 2003, -20 с. 5. Рабочая книга по прогнозированию. - М. : «Мысль» , 1982, 430 с.