Етапи педагогічної діяльності 1 (13) березня 1888 р. 1901 р. 1904 р. 1905 р. 1911 р. 1914 -1917 рр. 1920 -1924 рр. 1924 -1926 рр. 1926 -1928 рр. 1927 -1928 рр. 1928 -1935 рр. 1933 -1935 рр. 1935 -1936 рр. 1937 р. 1938 р. 1 квітня 1939 р. Народився А. С. Макаренко в місті Білопілля Сумського повіту Харківської губернії. Переїзд сім’ї до Крюкова. Навчання в училищі при вагонних майстернях. Вступ на річні учительські курси. Учитель в залізничній школі в Кременчуці. Переїзд на станцію Долинська в Херсонській губернії, робота в школі. Навчання в Полтавському учительському інституті. Діяльність колонії під Полтавою. Діяльність колонії в с. Ковалівці. Курязький період діяльності колонії. Робота одночасно в колонії ім. М. Горького і комуні ім. Ф. Дзержинського. Робота в комуні ім. Ф. Дзержинського. Почав роботу над «Педагогічною поемою» . Публікація «Педагогічної поеми» . Помічник начальника відділу трудових колоній для неповнолітніх правопорушниківу Києві. Переїзд до Москви. «Книга для батьків» . «Прапори на Баштах» . Помер А. С. Макаренко.
“Я розумію мету виховання як програму людської особистості, програму людського характеру, причому у поняття характеру я вкладаю всю сутність особистості, тобто і характер зовнішніх проявів, і внутрішньої переконаності, і політичне виховання, і знання – абсолютно всю картину людської особистості…” “Нема нічого вічного і абсолютного у наших завданнях. Вимоги суспільства дійсні тільки для епохи, тривалість якої є більш або менш обмеженою. Ми можемо бути цілком упевнені у тому, що до майбутнього покоління будуть поставлені дещо змінені вимоги, причому зміни ці будуть вноситись поступово, у відповідності з удосконаленням всього суспільного життя”.
Загальні принципи виховання v цілісність та діалектичність виховного процесу: “Педагогіка є найбільш діалектичною, дуже складною і різноманітною наукою”; v педагогічний гуманізм А. С. Макаренка-вихователя, що проявляється у: • професійній ідеології, у спрямованості, мотиваційноціннісному ставленні до педагогічної діяльності, у розумінні мети, змісту, об’єкта і засобів педагогічної роботи; • щоденному піклуванні про вихованців, батьківській турботі про них, позбавленій жалісливості, але пройнятій оптимізмом і вимогливістю; v праця як системоутворююча основа усієї сукупності виховних впливів; v принцип завтрашньої радості.
Складові майстерності А. С. Макаренка-вихователя ØСтавлення педагога до вихованців і до колег як до суб’єктів взаємодії: необхідно допомогти особистості самій справитися з ситуацією. ØСтворення колективу – перша мета виховання, що забезпечує формування середовища соціалізації особистості. ØОптимістичне бачення педагогічного прогресу, віра в можливості й силу виховання. ØСтворення ситуації, що спонукає до самозмміни. ØВикористання слова як засобу впливу.
“Майстерність – це те, чого можна добитися, і як може бути відомий майстер-токар, чудовий майстер-лікар, так повинен і може бути чудовий майстер – педагог”. “Педагогічна майстерність може бути доведена до високого ступеня досконалості, майже до ступеня техніки… Потрібно, щоб педагогіка володіла засобами впливу, які були б настільки універсальними і могутніми, що коли наш вихованець зустріне будь-які впливи шкідливості, навіть наймогутніші, вони б ліквідувались нашим впливом”. А. С. Макаренко
Термін “дисципліна” означає два поняття А) дисципліна – як певний стан дітей, наприклад, в класі, який досягається шляхом безпосереднього впливу педагога, шляхом дотримання його вимог. Така дисципліна має тимчасовий характер, тому що триває доти, доки є присутнім педагог; Б) дисциплінованість – як стійка моральна якість, що формується у дітей в результаті виховання і проявляється незалежно від педагогічного впливу. З цього випливає, що дисциплінованість – це підсумок, результат усієї виховної роботи. Недопустимо ототожнювати завдання встановлення порядку і дисципліни у класі з вихованням дисциплінованості у дітей.
Принципи виховання дисципліни: • Органічне поєднання дисципліни з поняттям свободи особистості; • Дисципліна як результат виховного процесу; • Дисципліна як ознака правильної організації колективу. Методи формування дисциплінованої особистості q вимога; q метод довіри і поваги до вихованців; q громадська думка колективу; q вправи; q теорія моралі; q покарання та заохочення. Основні характеристики дисципліни: q Активний і свідомий характер: повинна бути дисципліна прагнення вперед, дисципліна боротьби з недоліками власної поведінки, дисципліна подолання перешкод на шляху до поставленої мети; q Дисципліна не повинна обмежуватись простим дотриманням вимог, хоча і вимагає беззаперечного підкорення всім вимогам педагога.
Колектив – не мета виховання особистості, а інструментальний засіб – організація середовища для розвитку різноманітних відносин особистості. Колектив – це контактна група людей, об’єднана суспільно значимими цілями, спільною діяльністю та єдиною організаційною структурою. Формування особистості відбувається через зміни у взаєминах, а отже через розвиток колективних взаємин. Важливо створити колектив – середовище, в якому діти вчилися б самі розв’язувати життєві проблеми.
Закон руху колективу Правильно виховувати колектив – означає оточити його складною сіткою перспективних уявлень, щоденно збуджувати в колективі образи завтрашнього дня, образи радісні, такі, які підіймають людину і наповнюють радістю її сьогодення… Закон “руху колективу” – це організація нових перспектив, використання тих, що вже є, поступова постановка більш віддалених перспектив.
“Наша педагогіка є педагогіка не прямої, а паралельної педагогічної дії”. “В кожний момент нашого впливу на особистість цей вплив обов’язково повинен бути і впливом на колектив і, навпаки, кожен наш дотик до колективу – впливом на особистість”. “Потрібно іноді не говорити з окремим учнем, а сказати всім, побудувати так форми, щоб кожен був вимушений знаходитись у загальному русі”.
Об’єднання дітей різного віку в дитячих закладах дає великий виховний ефект. Воно створює більш тісний взаємозв’язок віків, природну умову постійного накопичення досвіду і передачі досвіду старших поколінь, молодші отримуєть різноманітні відомості, засвоюють звички поведінки, робітничу хватку, привчаються поважати старших і їхній авторитет. “Тема дружби молодших учнів зі старшими – зовсім неминуча тема, якщо тільки ви хочете організувати єдиний шкільний колектив”. “Необхідно добитися того, щоб 8 -10 річний хлопчик дивився на старшого, на учня 10 класу як на своє заповітне майбутнє, щоб старший був для нього прикладом”.
ü зв’язку з життям суспільства; ü трудової діяльності колективу; ü єдночті вимог та поваги до особистості; ü складних залежностей у колективі; ü єдності управління і самоврядування; ü бадьорого тону життя колективу; ü суверенітету колективу; ü створення і накопичення традицій; ü естетичної виразності колективу.
ü взаємозв’язок загального та первинного колективів; ü єдність колективу (педагогічного і дитячого); ü створення організованого активу; ü наявність єдиного педагогічного центру; ü розвиток різноманітних форм спільної діяльності; ü розширення сфери дитячого самоврядування; ü вплив колективу на всі сфери життя вихованця; ü оволодіння педагогами технікою педагогічного впливу.
Вимоги до вчителя üСпеціальність учителя – бути вихователем. üПо-перше, що повинен вимагати від себе учитель, це граничної цілеспрямованості. üРоль педегога повинна випливати з його ерудиції, його підготовки, його такту. üУчитель повинен вміти організувати свій характер, свою поведінку, формувати спеціальні знання і навички, ставити голос, володіти мімікою, стримувати свої емоції; він повинен уміти організувати, ходити, жартувати, бути веселим, сердитим.
Вимоги до дисциплінованої особистості: Ø Дисциплінована – це така людина, яка “завжди, за будь-яких умов зможе обрати правильну поведінку, найбільш корисну для суспільства, і знайде в собі твердість продовжувати таку поведінку до кінця, не дивлячись на будь-які труднощі і неприємності ”; Ø Дисциплінованість як найбільш важлива моральна якість особистості проявляється не тільки у точності, охайності і беззастережному виконанні тих чи інших вимог педагога, але і в боротьбі за досягнення поставлених цілей; Ø Дисциплінована людина повинна вміти проявляти ініціативу і творчу волю, повинна бути готовою до того, щоб у кожну хвилину свого життя “виконувати свій обов’язок, не чекаючи розпорядження або наказу…”. “Дисципліна в колективі – це цілковита захищеність, цілковита впевненість у своєму праві, шляхах і можливостях саме для кожної конкретної особи”. А. С. Макаренко
Умови ефективності роботи педагогічного колективу vЄдність загально шкільного колективу. v. Наявність педагогічного центру, який забезпечує єдність стилю і тону діяльності педагога , єдиного точного підходу до дитини. v. Турбота про тривалість педагогічного колективу. v. Комплектування колективу з урахуванням віку, статі і особливостей характеру вчителів. v. Цілеспрямованість, діловитість, мажорний тон життя педагогічного колективу. v. Відмова від погоні за любов’ю вихованців, хвастощів цією любов’ю, кокетування нею. Якщо людина не домагається любові вихованців, то вона може бути вимогливою та справедливою і щодо вихованців, і щодо самої себе.
Принципи організації самоврядування дитячого колективу v Демократичний централізм; v регулярність роботи; v охоплення всіх сторін життя колективу; v відсутність дублювання в діяльності різних органів самоврядування; v постійна зміна органів самоврядування шляхом виборів; v залучення до роботи виборних органів усіх членів колективу; v створення відносин “відповідальної залежності”; v діалектичне співвідношення самоврядування та педагогічного керівництва.
Умови правильного сімейного виховання • Наявність точної мети і програми виховної роботи. • Активна громадська і трудова діяльність батьків. • Турбота батьків про дітей і відповідальність перед суспільством за їх виховання та підготовку до суспільнокорисної діяльності. • Організація життя і діяльності сім’ї як первинного трудового колективу. • Вимоглива і розумна батьківська любов до дітей. • Високоморальна поведінка, авторитет батьків. • Педагогічна культура батьків. • Радісна, щаслива, спокійна атмосфера в сім’ї. • Поважне, особливо чуйне ставлення всіх членів сім’ї до матері. • Взаємозв’язок школи і сім’ї в сімейному вихованні.
Проблеми естетичного виховання Цілі v формування почуття прекрасного та естетичного смаку; v формування високих людських ідеалів; v забезпечення органічної єдності зовнішньої та внутрішньої краси людини, єдність етики та естетики; v сприяння інтелектуальному зростанню особистості; v удосконалення емоційно-вольової сфери особистості.
Елементи естетизації життя колективу v символіка, пов’язана з грою у воєнізацію (сигнали, рапорти, салют, прапор, форма одягу); v мистецтво (хор, оркестр, театр, кіно, клубна музика, читання художньої літератури, образотворче мистецтво); v естетика побуту (чистота, порядок, квіти); v естетика дисципліни, шляхетних вчинків; v естетика зовнішнього вигляду (акуратність, краса одягу, мови, рухів, тіла); v естетика праці, трудового подвигу; v естетика відпочинку; v естетика традиційних свят.
“Я не уявляю собі колективу, в якому дитині хотілося б жити, яким вона гордилася б, я не уявляю собі такого колективу некрасивим з зовнішньої сторони. Не можна нехтувати естетичними сторонами життя. А саме ми, педагоги, дуже часто страждаємо деяким нігілізмом по відношенню до естетики. Естетика костюму, кімнати, сходів, верстата має не менш важливе значення, аніж естетика поведінки. ” А. С. Макаренко
Скачать презентацию Етапи педагогічної діяльності 1 13 березня 1888 р
Макаренко 1.ppt