Епідеміологічний метод дослідження, його структура і зміст. Епідеміологічний

Епідеміологічний метод дослідження, його структура і зміст. Епідеміологічний зміст показників захворюваності. Епідеміологічна діагностика. Ретроспективний та оперативний епідеміологічний аналіз. Епідеміологічний нагляд.

Епідеміологічний метод Це сукупність методичних прийомів, основана на аналізі особливостей розподілу захворювань в просторі та часі і призначена для виявлення проблем профілактики, причин, умов(факторів ризику) та механізмів формування захворюваності з метою обґрунтування по профілактиці захворювань та оцінки їх ефективності.

Структура епідеміологічного методу

Описово-оціночні епідеміологічні методи (дескриптивна епідеміологія). Мета - обґрунтування (на кількісній основі) медичних проблем. В практиці охорони здоров’я (на основі «наявного знання») - це визначення пріоритетних проблем профілактики. В медичній науці («процес одержання нових знань») - це визначення пріоритетних проблем медичної науки. Результати дескриптивної епідеміології використовуються далі в аналітичній епідеміології.

Вихідні дані облікові та звітні матеріали, результати вибіркових досліджень. Варіанти вибіркових досліджень, що застосовуються в епідеміології.

Статистичні показники. Основні - абсолютні цифри, інтенсивні показники та середні величини. Інші - екстенсивні показники, кумулятивні дані, відносні числа наглядності, показники співвідношення та стандартизовані показники. Проводять оцінку достовірності статистичних показників та оцінку зв'язку епідеміологічних явищ, здійснююсь вирішення динамічних рядів і оцінку направлення та вираженності тенденції.

Оцінка проблем на основі аналізу структури захворюваності по групам та нозологічним формам хвороб.

Оцінка проблем в зв'язку з особливостями розподілу захворюваності конкретними нозологічними нормами хвороб

Прийоми формальної логіки, що використовуються при обґрунтуванні гіпотез про фактори ризику

Прийоми формальної логіки, що використовуються при обґрунтуванні гіпотез про фактори ризику

Аналітичні епідеміологічні методи /аналітична епідеміологія/ Ціль - оцінка гіпотез про умови /фактори ризику/, що приводять до виявлених описово-оціночними методами проблем, та визначенні напрямків профілактики в відповідності не тільки з територіями, групами та часом ризику, але і факторами ризику. В медичній науці направлені на обґрунтування та перевірку нових наукових гіпотез про причину, умови виникнення та розповсюдження окремих хвороб, а також обґрунтування та перевірку нових напрямків профілактики.

Аналітичні методи дослідження І дослідження типу "випадок-контроль” - співставлення інформації про підтверженість дії фактору, що вивчається хворих та не хворих даною хворобою. Достовірність дослідження залежить від підбору груп порівняння, рівноцінності їх по всім ознакам, крім тої, що вивчається. ІІ дослідження - когортне дослідження - визначають інтенсивні показники захворюваності в когортах, які підлягають і не підлягають дії фактору ризику. В результаті когортного дослідження виявляється безпосередній та відносний ризик. Безпосередній ризик - це різниця показників захворюваності у осіб, що піддягають і не підлягають дії фактора ризику. Відносний ризик - це відношення показників захворюваності в групі осіб, що підлягають дії фактору ризику до показників у осіб, що не під­лягають впливу цього фактору.

Варіанти формування груп спостереження при когортних епідеміологічних дослідженнях

Варіанти формування груп спостереження при когортних епідеміологічних дослідженнях

Експериментальні епідеміологічні методи /експерементальні епідеміологія/ Експеримент - штучне втручання в процес шляхом усунення гіпотетичного підозрюваних факторів, що викликають хвороби. В природних умовах саме життя визначає, хто підлягає впливу фактора хто ні. Задача дослідника полягає в тому, щоб побачите відмінність по ознаці впливу та порівняти результат. При експериментальних дослідження денних визначає, хто піддягав дії фактора, а хто ні. Він же здійснює перевірку результату. Дослідження – спостереження демонструють взаємозв’язок, а експериментальні дослідження доказують причино-наслідкові зв’язки. Різні варіанти експериментальних досліджень в епідеміології представленні в таблиці "Варіанти експериментальних досліджень а епідемі­ології",

Варіанти експериментальних досліджень в епідеміології

Варіанти експериментальних досліджень в епідеміології

Математичне моделювання /кількісна епідеміологія/ Розрізняють два метода математичного моделювання в епідеміології! – формальне математичне та кількісне. Формально математичне моделювання - це прогнозування проявів епідемічного процесу на основі використання математичних формул, виведених з цифрових матеріалів, характеризуючи фактичні прояви епідемічного процесу. Елементи формально математичного моделювання /прогнозування/ використовується для ретроспективного епідемічного аналізу. Кількісне моделювання базується на використанні математичних формул, параметрами яких є конкретні фактори ризику. Кількісне моделювання – це область наукових досліджень.

Епідеміологічний аналіз це сукупність прийомів та способів вивчення епідемічного процесу та оцінка ефективності профілактичних протиепідемічних заходів. Поділяють на оперативний (поточний) та ретроспективний. Оперативний епідеміологічний аналіз - оцінка стану і тенденцій розвитку епідеміологічного процесу, що забезпечує поточні управлінські рішення по контролю за інфекційною захворюваністю. Мета – швидко та своєчасно розкрити причини виникнення вогнищ на території і забезпечити їх ліквідацію (передбачає оперативну оцінку епідеміологічної ситуації).

Параметри оперативного епідеміологічного аналізу. 1. Кількісні характеристики епідемічного процесу - моніторинг захворюваності та її аналіз (добові та недільні бюлетні, відомості по нозологічних формам). За рівень відліку часто використовують так званий “емпіричний нормативний рівень” для даного часу, колективу та територій. Сигнал епідемічного неблагополуччя - поява груп захворювань та вогнищ, що виникли одночасно (ряд вогнищ, що виникли в межах середньої тривалості одного інкубаційного періоду і мають між собою епідеміологічні зв'язки по джерелу інфекції та факторам передачі).

Параметри оперативного епідеміологічного аналізу. 2. Якісні характеристики епідеміологічного процесу – розподіл хворих за віком, статтю, професією. 3. Дані, що характеризують циркуляцію збудника в навколишньому середовищі. Наприклад: виявлення токсичного холерного вібріона Ель-Тор у воді відкритих водоймищ за відсутності зареєстрованих випадків захворюваності свідчить про “занесення інфекції” та “приховану” циркуляцію збудника в навколишньому середовищі.

Параметри оперативного епідеміологічного аналізу. 3. Дані, що характеризують циркуляцію збудника в навколишньому середовищі. Наприклад: виявлення токсичного холерного вібріона Ель-Тор у воді відкритих водоймищ за відсутності зареєстрованих випадків захворюваності свідчить про “занесення інфекції” та “приховану” циркуляцію збудника в навколишньому середовищі.

Параметри оперативного епідеміологічного аналізу. 4. Зміни соціальних, біологічних та природніх фактрів, які можуть вплинути на інтенсивність епідеміологічного процесу. Наприклад: при ГДІ – імунологічна структура населення, при ГКІ – аварії на очисних спорудах.

Епідеміологічна діагностика - це оцінка епідеміологічної ситуації та умов її розвитку на конкретній території серед певних груп населення за певний відрізок часу. Мета - раціоналізація планування та здійснення профілактичних та протиепідемічних заходів та розробюки епідеміологічного прогнозу.

Алгоритм епідеміологічної діагностики Оцінка проявів епідеміологічного процесу та формування гіпотез про фактори ризику; Перевірка сформованих гіпотез із застосуванням аналітичних прийомів; Доказ гіпотез із застосуванням експериментальних методичних прийомів; Епідеміологічне прогнозування розвитку епідемічного процесу із застосуванням математичного моделювання; Визначення епідеміологічної, соціальної та економфічної ефективності протиепідемічних заходів

1. Оцінка проявів епідеміологічного процесу – виявлення конкретних умов життя та діяльності людей, факторів природної та соціальної сфер, біологічних факторів, які визначають характер та динаміку епідеміологічного процесу. За отриманими даними формуються гіпотези про фактори ризику, а саме: а) визначення груп та колективів ризику; б) території ризику; с) час ризику. На цьому етапі використовують дескриптивні методичні прийоми

Докази гіпотез (використовуються експериментальні методичні прийоми). Епідеміологічне прогнозування Отримані дані дозволяють сформувати епідеміологічне прогнозування розвитку процесу, динаміки його розвитку (математичне моделювання). На етапі визначення епідеміологічної, соціальної та економічної ефективності протиепідемічних заходів використовується сукупність методичних прийомів .

Перевірка сформованих гіпотез – розшифровка причинно-наслідкових зв'язків, що призводять до захворюваності. Мета розшифровки – призначення ефективних в даних обставинах протиепідемічних заходів. На цьому етапі використовують аналітичні методичні прийоми.

Етапи епідеміологічної діагностики Перший етап епідеміологічної діагностики. – оцінити зв’язок епідеміологічної ситуації з активністю загальних факторів передачі. Для цього потрібно вивчити ознаки вогнищевості. Вогнищевість – узагальнена характеристика вогнищ, що відзеркалює особливості виникнення, розвитку та ліквідації епідемічних вогнищ. Залежно від числа бактеріоносіїв – вогнища поділяються на поодинокі (один хворий, або бактеріоносій), множинні (2 і більше хворих, або носіїв).

Множинні вогнища, залежно від умов зараження поділяються на 3 типи: 1. Множинні вогнища з одночасно виниклими захворюваннями, або носійством (ті, що виникли в межах середньої тривалості одного інкубаційного періоду) – їх поява характерна для одночасного зараження за участі загальних факторів передачі (продукти, вода). 2. Множинні захворювання з вторинною захворюваністю. До вторинних відносять захворювання, які виникли в результаті зараження хворих, або носіїв , які виникли в результаті зараження хворих, чи носіїв в умовах побутового спілкування. 3. Комбіновані вогнища. В цих вогнищах мають місце кілька механізмів передачі.

Показники вогнищевості Час існування епідеміологічного вогнища обчислюється від моменту виникнення захворювання до дати проведення заключної дизінфекції після ізоляції хворого, або бактеріоносія (якщо в вогнищі знаходиться не хворий, а носій, то датою розкриття вогнища вважають дату взяття матеріала в нього. Середній час фактичного існування вогнища – сумарна тривалість існування всіх вогнищ в днях поділена на число вогнищ. Показник загальної вогнищевості – це загальна кількість хворих та бактеріоносіїв поділена на число вогнищ.

ІІ етап епідеміологічної діагностики – складання висновку про тип епідемічного процесу, ситуації, що вивчається. Для цього аналізують наступні ознаки: Розподіл хворих та носіїв за віком. Розподіл хворих та носіїв по професії. Розподіл хворих по клінічним особливостям початку захворювання. Розподіл хворих та носіїв з урахуванням виділеного збудника.

Ретроспективний епідеміологічний аналіз Це аналіз рівня , структури та динаміки інфекційної захворюваності з метою обґрунтування перспективного планування протиепідемічних заходів Він включає в себе: аналіз багаторічної динаміки всього населення на рівні населеного пункту, місцевості, району, країни, континенту, світу;

Аналіз річної динаміки захворюваності цього населення в роки підвищення та в роки спаду захворюваності, в окремо взяті роки; Аналіз показників захворюваності в окремих соціально-вікових групах (міське та сільське населення, діти, дорослі)4 Аналіз багаторічної та річної захворюваності в цих групах; Аналіз захворюваності в окремих епідеміологічно значимих колективах (колективи дітей, працівники підприємств); Додаткові направлення аналізу (наприклад в групах, що виявлені раніше як групи підвищеного ризику).

Статистичні методи дослідження, що використовують для ретроспективного епідеміологічного аналізу Оцінка загальної епідеміологічної ситуації базується на вивчені структури інфекційної захворюваності, тенденцій захворюваності, співставлення їх із захворюваністю попередніх років та захворюваністю на більшій території, до якої входить даний район, чи область. Цей аналіз має на меті виявити території з високим рівнем захворюваності для прийняття відповідних заходів по зниженню її та територій з низьким рівнем захворюваності для визначення досвіду роботи на цих територіях. Обовязково враховують відмінності в складі населення на території, що порівнюються і в випадкаї їх наявності обчислюють стандартизовані показники.

Вивчаються, співставляються та аналізуються показники захворюваності, летальності та смертності (напр. зростання летальності на фоні зниження захворюваності може вказувати на неповну реєстрацію захворілих. Соціальне значення інфекції – витрати, які вони наносять здоровю людей. Економічна значимість – прямі затрати (затрати на лікування, оплата непрацездатності, проведення протиепідемічних заходів) та непрямі затрати (затрати повязані з обмеженням трудових ресурсів, відволіканням сил та засобів на боротьбу з ними.

Методичні прийоми Обсерваційні (спостереження), описові методи – збір фактичного матеріалу та розробка гіпотез; Аналітичні методи – оцінка гіпотез; Експериментальні методи – докази гіпотез; Математичне модулювання - епідеміологічне прогнозування.

Оперативний епідеміологічний аналіз включає в себе: Моніторинг захворюваності та її аналіз (добові та недільні бюлетні, відомості по нозологічних формам; Моніторинг змін соціальних, біологічних та природних факторів (наприклад ГКІ – аварії на очисних спорудах); Моніторинг виконання вже запланованих протиепідемічних заходів; Оцінка результатів лабораторних досліджень (від хворих, обєктів зовнішнього середовища, від тварин, переносників, дані обстеження контактних осіб в осередку).

Методологія епідеміологічного аналізу. Структурування об'єкту вивчення з урахуванням особливостей його реалізації при різних класифікаційних групаї інфекційних захворювань. Описування основних детермінант (набір інформації), що визначають характер (оцінку) епідеміологічної ситуації, як в цілому стосовно даної території, так і по окремим хворобам.

Розробка єдиних форм та методів збору кількісної та якісної інформації у відповідності зі системою. Соціально-гігієнічного моніторингу. Визначення характеру інформації, що збирається (виборочна, сплошна); Вибір та уніфікація математико-статистичних методів аналізу, що адекватно оцінюють поведінку окремих детермінант епідемічного процесу в ретроспективі, конкретній ситуації та в майбутньому;

Об'єднання розрахунково-аналітичної процедури епідеміологічного аналізу в єдиний високотехнологічний комплекс, в якому можна змінити набір нозологічних форм, детермінант епідемічного процесу та математико-статистичних методів дослідження; Організація єдиного координаційного центру для розробки єдиної системної метод ології епідеміологічного аналізу з метою управління санітарно-епідеміологічною обстановкою.

Отримані в ході ретроспективного епідеміологічного аналізу дані дозволяють визначити час ризику, групи та колективи ризику, території ризику та розробити комплекс необхідних проепідемічних заходів. Результат роботи – призначення часу, контингенту та місця проведення протиепідемічних заходів.

Епідеміологічний нагляд Це комплексне динамічне спостереження за епідемічним процесом

Епідемічне обстеження осередку інфекційного захворювання Час існування епідемічного осередку встановлюється з моменту виявлення, госпіталізації чи смерті хворого + максимальний інкубаційний період при даному захворюванні. Епідеміологічне дослідження осередку проводиться з метою розробки комплексу заходів щодо його ліквідації.

Проміжні заходи в осередку: Виявлення джерела інфекції; Виявлення факторів та шляхів передачі; Встановлення просторово- часових кордонів осередку, включаючи виявлення контактних осіб.

Епідеміологічне обстеження осередку включає в себе: Опитування осіб, що мають інформацію про осередок, в тому числі збір епідеміологічного анамнезу у хворого; Мікробіологічне обстеження хворого, контактних та оточення; Застосування інших методів (паталогоанатомічний, дослідження якості води та їжі, зараження лабораторних тварин, епізоотологічний , вивчення технології харчових продуктів);

Загальний огляд та санітарне обстеження осередку; Спостереження за осередком; Вивчення документації; оцінка зібраного матеріалу із застосуванням статистичних методів для відповідних висновків; Висновки про джерело, механізм, шляхи та фактори передачі, кордони осередку, можливостях нових випадків, розробка необхідного комплексу протиепідемічних заходів.