Енергозбереження та енергетичний менеджмент
Рекомендована література • • • 1. Акимова Т. А. , Хаскин В. В. Экология. — М. : ЮНИТИ, 2002. — 566 с. 2. Алексахин ВМ. Ядерная энергия и биосфера. — М. , 1985. 3. Альтернативные источники энергии // Материалы советско-итальянского симпозиума. — Ч. 2: Использование комплексной энергии. — М. : ЭНИНА, 1983. — 152 с. 4. Білявський Г. О. , Падун М. М. , Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К. : Либідь, 1993. — 304 с 5. Відновлювана енергетика в Україні // Новини енергетики. — К. : Всеукр. енергетичний комітет Всесвітньої енергетичної ради, 2003. — № 9. — 40 с. 6. Волеваха М. Л. , Гойса M. L Енергетичні ресурси клімату України — К. : Наук, думка, 1967. — 132 с. 7. Клімат України / За ред. В. М. Ліпінського, В. А. Дячука, В. М. Бабіченко. — К. : Вид-во Раєвського, 2003. — 343 с. 8. Методичні основи формування "зелених" тарифів на електричну енергію вітрових електричних станцій. — К. , 2003. — 11 с. 9. Скиннер Б. Хватит ли человечеству земных ресурсов? — М. : Мир, 1989. — 264 с. 10. Стан світу — 2000: Доповідь Ін-ту всесвітнього спостереження прогрес до сталого суспільства. — К. : Інтелсфера 2000. — 285 с. 11. Шевцов А. І. , Земляний М. Г. , Дорошкевич А. З. та ін. Енергетична безпека України. Стратегія та механізми забезпечення. — Д. : Пороги, 2002. — 264 с.
Пріоритети енергетичної політики України — активне ресурсо- й енергозбереження; — розширення використання безпечних беземісійних (або з низьким ступенем емісії С 02) джерел енергопостачання; — зменшення шкідливого тиску джерел енергопостачання з високим вмістом вуглеводнів на навколишнє середовище; — створення систем моніторингу та використання індикаторів з метою спостереження за процесом інтеграції екологічних аспектів у паливно-енергетичному секторі; — диверсифікація джерел імпортного постачання в Україну природного газу, нафти, ядерного палива; — стабілізація й збільшення обсягів власного видобутку нафти і газу шляхом зростання обсягів розвіданих запасів; — розвиток нафто- і газотранспортних коридорів; — розвиток відновлюваних джерел енергії; — використання альтернативних видів палива.
Прогноз заміщення споживання викопного палива альтернативною енергією в Україні за даними «Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. »
Нормативні методи визначення економічної ефективності • • • заходів по енергозбереженню Збільшення прибутку в році t за рахунок реалізації заходів по енергозбереженню (ДСТУ 2155 -93) де Цt. T- вартість зекономленого умовного палива за існуючими тарифами в році t; ∆Вt. T - зменшення поставок умовного палива на виробництві в році t в результаті реалізації заходів з енергозбереження; Цt. U - тариф на покупну теплову енергію в році t; ∆Qt. U - скорочення споживання тепла зі сторони в році t за рахунок реалізації заходів з енергозбереження; Цt. З - тариф на електроенергію, отриману від енергосистеми, в році t; ∆Wt. З - скорочення споживання електричної енергії від енергосистеми в році t за рахунок реалізації заходів з енергозбереження; ∆Пtохр - скорочення платежів підприємством за забруднення навколишнього середовища в році t, обумовлене впровадженням заходів з енергозбереження; Utмэ, Кмэ - поточні втрати в році t і капітальні вкладення, пов’язані з експлуатацією, придбанням і установкою енергозберігаючого устаткування; е – внутрішня норма ефективності; ∆Lt - зменшення експлуатаційних втрат на підприємстві в році t, обумовлених реалізацією заходів з енергозбереження, крім витрат на обслуговування енергозберігаючого устаткування. • Економічний ефект від реалізації енергозберігаючих заходів за розрахунковий період t (ДСТУ 3886 -99) • • де Ртt – вартісна оцінка результатів здійснення ЕЗЗ за розрахунковий період t; Втt - вартісна оцінка витрат на здійснення ЕЗЗ за розрахунковий період t; • •
Напрямки енергозбереження в енергетичному секторі • • • — модернізація та заміна зношеного енергообладнання; — поліпшення ефективності за допомогою впровадження сучасних систем енергопостачання; — установлення сучасних автоматизованих вимірювальних систем з метою ефективнішого обліку споживання палива, електрики і теплової енергії; — упровадження нових ефективних технологій виробництва електроенергії (наприклад, паротурбінних і газотурбінних енергоблоків, теплових енергоблоків з циркулювальним псевдозрідженим шаром, що дають змогу використовувати низькоякісне паливо); — будівництво так званих маневрених (таких, що легко включаються і виключаються) теплових енергоблоків, щоб довести їхню частку в загальному обсязі енергогенеруючих потужностей України до 18— 20 %; — упровадження когенераційних технологій із продуктивністю 80— 90%; — оптимізація централізованої та місцевої систем теплопостачання; — уведення системи контролю за споживанням енергії, яка б стимулювала до зменшення в години пікових навантажень і підвищення споживання енергії вночі; — реконструкція малих гідроелектростанцій; — поширення використання альтернативних джерел енергії.
Дівіденти нової політики енергозбереження • • • — зменшення обсягів імпорту енергоносіїв (це особливо важливо, оскільки у процесі збільшення обсягів економіки потреби в енергоносіях зростатимуть); — можливість оновлення основних фондів та впровадження нових технологій шляхом економії коштів на імпорті енергоносіїв; — зменшення обсягів шкідливих викидів у навколишнє середовище у зв'язку з технологічним переоснащенням виробництв; — підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів унаслідок зменшення частки енергії в собівартості продукції; — відстрочення термінів вичерпання вітчизняних невідновлюваних енергоносіїв; — поліпшення міжнародного іміджу України.
Основні аспекти енергетичної стратегії України до 2030 р. • • • 1. Забезпечення в потрібних обсягах надійного та якісного постачання економіки та населення країни енергетичними продуктами, підвищення економічної ефективності та поліпшення екологічної безпеки шляхом упровадження новітніх технологій під час модернізації, реконструкції та нового будівництва енергооб'єктів. 2. Зменшення енергоємності ВВП з 0, 5 кг у. п. /грн у 2005 р. до 0, 24 кг у. п. /грн у 2030 р. (тобто у 2, 1 рази) шляхом структурного та технологічного енергозбереження. 3. Оптимізація структури виробництва електроенергії за видами палива з забезпеченням співвідношення між АБС — 52, 1 %; ТЕС, ТЕЦ, блок-станціями — 42, 9 %; іншими типами генерації — 5, 0 %. Таке співвідношення виробництва забезпечує економічну роботу електростанцій та створює умови регулювання і стабільної роботи Об'єднаної енергосистеми України, 4. Забезпечення енергетичної безпеки шляхом: — зменшення рівня енергетичної залежності країни від зовнішніх поставок палива (природний газ, нафта, уран) з 54, 8 % у 2005 р. до 11, 7 % у 2030 р. , у тому числі за допомогою збільшення використання власного вугілля, урану, газу, нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії; — зростання обсягів виробництва електроенергії на власному паливі з 38, 1 % у 2005 р. до 91, 7% у 2030 p. ; — диверсифікації джерел і маршрутів постачання природного газу та нафти шляхом участі України в міжнародних енергетичних проектах, зокрема, розширення участі країни у розробленні нафтогазових родовищ та розвитку нафтогазової інфраструктури за кордоном; — створення в країні стратегічного резерву нафти та природного газу з метою використання у надзвичайних ситуаціях та ринкового регулювання цін; — участі в розробленні та реалізації міжнародних енергетичних проектів.
Питання для самопідготовки • • • • • 1. Назвіть основні складові та головні напрями сучасної екологічної проблеми. 2. Охарактеризуйте еволюцію джерел енергії протягом усієї історії людства. 3. У чому полягає сутність енергетичної кризи? 4. Назвіть чотири основних напрями використання енергії. 5. З'ясуйте, як наслідки аварії на Чорнобильській АБС відобразилися на екологічній ситуації та стані здоров'я людей в Україні та Європі загалом. 6. Визначте переваги та недоліки ядерної енергетики. 7. У чому полягає сутність поняття "енергозбереження"? 8. З'ясуйте основні напрями енергозбереження. 9. Назвіть та охарактеризуйте головні альтернативні джерела енергії. 10. Які ви знаєте недоліки сонячної енергії? 11. Які умови потрібні для нормальної роботи вітрових двигунів? 12. Які регіони України мають найвищий вітроенергетичний потенціал? 13. Чому збільшується потреба в малих ГЕС на сучасному етапі розвитку альтернативної енергетики в Україні? 14. У чому полягає сутність біотехнологічного методу переробки органічних відходів? 15. Чи є в Україні перспективи використання енергії земних надр, припливів та відпливів, морських течій та хвиль? 16. Які основні види нетрадиційної енергетики визнано в Україні пріоритетними? 17. Чому Україна нині відстає від інших європейських країн з погляду енергоефективності? 18. Розкрийте сутність енергетичної безпеки в Україні.
Практичне заняття • • • де Wз. n - завдання з граничного споживання електричної енергії на розрахунковий місяць; n - індекс розрахункового місяця; Wотв(n-3). . . (n-5) - обсяг сплаченої електричної енергії, отриманої з оптового ринку електроенергії України суб'єктами підприємницької діяльності, які відповідно до ліцензій провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території (далі - місцеві енергопостачальні організації) в межах товарного відпуску за три останніх звітних місяці; Wопн (n-3). . . (n-5) - обсяг поставок електричної енергії, закупленої на оптовому ринку електроенергії України енергопостачальними організаціями, які здійснюють постачання електричної енергії споживачам відповідно до умов та правил провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом (ліцензійних умов) за три останніх звітних місяці; Wв. в - обсяг електричної енергії, що виробляється електростанціями або блок-станціями регіону, які не реалізують її через оптовий ринок електроенергії України, згідно з інформацією, поданою місцевою енергопостачальною організацією. У разі неподання таких даних цей обсяг береться на рівні фактичного виробітку у відповідному місяці минулого року. При відхиленні фактичної величини виробітку проти передбаченої зазначений обсяг підлягає коригуванню; Wд. у - обсяг поставки електричної енергії, що здійснюється на підставі двосторонніх угод, передбачених законодавством; Ксез - коефіцієнт сезонних змін споживання електричної енергії в регіоні, який визначається за формулою:
де Wф. п - сумарне фактичне електроспоживання у місяцях, аналогічних розрахунковому за три останні роки; Wф(n-3). . . (n-5) - сумарне фактичне електроспоживання за три місяці, що передують розрахунковому місяцю, за три останніх роки.
Про тарифи, диференційовані за періодами часу Cезони для визначення меж періодів за годинами доби (нічного, напівпікового та пікового: • • 1 -й — листопад, грудень, січень, лютий; 2 -й — березень; 3 -й — квітень, травень, червень, липень, серпень; 4 -й — вересень, жовтень. Тарифні коефіцієнти та тривалість періодів: Період часу Тарифні коефіцієнти Тривалість періоду, год. нічний напівпіковий 0, 25 1, 02 1, 8 7 11 6
Енергоспоживання та методологія формування СЕМ на підприємствах АПК • План • 1. Сучасний стан енергозабезпечення та види енергій, які використовуються на підприємствах АПК. • 2. Система енергетичного менеджменту підприємств АПК. • Література • 1. Праховник А. В. Введення в енергетичний менеджмент [Текст] : підручник / А. В. Праховник, Є. М. Іншеков, Є. А. Шторгин. – К. : НТУУ «КПІ» , 2010. – 272 с. • 2. ДСТУ 4472 -2005. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги. • 3. http: //cenef. sumy. ua/
Використання палива підприємствами АПК Види палива • тверде паливо (кам’яне та буре вугілля, торф); • рідке паливо (бензин, дизельне паливо, керосин, мазут, скраплений газ); • газове паливо (природний газ). Види енергії: • • електрична енергія; теплова енергія; механічна енергія; нетрадиційні та поновлюванні види енергії.
Потенціал нетрадиційних та поновлюваних видів енергії. Вітроенергетика - 24, 6 млн. тонн у. п. Мала гідроенергетика - 2, 24 млн. тонн у. п. Сонячна енергія - 4, 92 млн. тонн у. п. Біоенергетика - 21, 2 млн. тонн у. п.
Інтенсивність сонячного випромінювання й тривалість сонячного сяйва в південних районах країни дають можливість за допомогою сонячних батарей одержати досить високу температуру робочого тіла для його використання в теплових установках.
• Система теплопостачання водогрійного котла від ГЕУ Водогрійний котел 3 1 Бак - акумулятор 2
• • • Площина сонцепоглинаючої поверхні геліоколектора : • • де Qд – розрахункові потреби в тепловій енергії, ГДж/добу, де • • • де ∆Q – теплові погодинні втрати енергії об’єкту, що обігрівається, к. Вт∙год/м 3; tд – термін доби, tд = 24 год; V – об’єм об’єкту, що обігрівається, м 3; kе – коефіцієнт, який характеризує співвідношення між одиницями енергії (к. Вт∙год в Дж) kе = 3, 6∙ 106 в. о. ; ηг – ККД геліоенергетичної установки, в. о. (ηг=0, 4 -0, 5 в. о. ); – сумарна середньостатистична добова щільність теплового сонячного потоку в j-му місяці, ГДж/м 2: за даними [1] для центральних кліматичних зон України в липні за умов сонячного дня:
• Обсяги енергії за термін року від ГЕУ де: Тс - кількість місяців використання ГЕУ за термін року, Тс = 5 в. о. . А – площина геліоколектора, м 2; t – кількість діб використання навантаження геліоустановкою за термін j – ого місяця, t = 30 в. о. ; Кн. ГЕУ - коефіцієнт незбігання графіка навантаження споживача з наявністю сонячної енергії, в. о. , Кн. ГЕУ = 0 - 1;
Перша сонячна електростанція запрацювала на Закарпатті
Параболічні концентратори
Вітрові електростанції - ВЕС
Недоліки • • Основну проблему вітряних електростанцій викликає непостійна природа вітру. При цьому потужність вітряних електростанцій у кожний момент часу змінна. Неможливо мати від однієї вітроелектростанції стабільний вступ певних обсягів електроенергії. Вітряні електростанції мають акумулятори для нагромадження електроенергії, для більш рівномірної й стабільної роботи системи. По цій же причині виникає необхідність об'єднання вітряних електростанцій в енергосистеми й комплекси з іншими способами одержання електроенергії. Це, насамперед газові генератори, мікротурбіни, сонячні електростанції - батареї на фотоелементах. • Переваги • • • - Вітряні електростанції не забруднюють навколишнє середовище шкідливими викидами. - Вітрова енергія, за певних умов може конкурувати з непоновлюваними джерелами енергії. - Джерело енергії вітру - природа - невичерпна.
Система теплопостачання водогрійного котла від ВЕС 1 3 4 Водогрійний котел 5 R Акумулятор 2
Розрахунок обсягів електричної енергії, яку виробляє ВЕС • • • де КН- коефіцієнт незбігання графіка навантаження споживача з наявністю енергії ВЕС, КН = (0 - 1)в. о. ; КИ- коефіцієнт ймовірної наявності вітрової енергії на протязі доби, КИ = (0, 2 -0, 4) в. о. ; Σ - загальне ККД редуктора між вітроколесом і генератором, з урахуванням втрат в системі регулювання та перетворення механічної енергії в електричну в генераторі; врахування коефіцієнта технічної готовності вітроустановки та коефіцієнта, що враховує зупинки вітроустановки внаслідок відсутності вітру, обмерзання та налипання мокрого снігу, ожеледі на лопатях та інше, Σ = (0, 75– 0, 85) в. о. ; t - час використання електроенергії ВЕС, год. РВЕС – потужність ВЕС, к. Вт
Потужність ВЕС • де ξ – коефіцієнт використання енергії вітру вітроколесами різноманітних конструкцій, ξ = (0, 3 -0, 45) в. о. ; • - густина потоку повітря, ≈ 1, 2 кг/м 3; • j- швидкість вітру j-го сезону, за даними [1] для Харківської обл. середньорічна швидкість повітря j = 4, 5 м/с; • А- площина поверхні, охопленої лопатями вітроколеса, А=πD 2/4, м 2, • де D – діаметр вітроколеса, м;
Біогазові установки
Фермерська БГУ (до 3 м 3) 24 9 7 6 A - А 23 3 8 22 20 1 19 20 4 A A 18 5 5 24 21 25 ~ 380/220 V 1 2 Фіг. 2 15 11 4 16 3 10 13 17 14 12
Технологічна схема роботи біогазової установки. Біогаз 3 4 5 1 2 Органічні відходи вологістю (92 -96)% Добриво 6 Очищення біогазу від Н 2 О Товарна теплова енергія Товарна електрична енергія Товарна механічна енергія Котельня від СО 2, Н 2 S ДВЗ електростанції ДВЗ транспортних засобів Газгольдер
• Розрахунки параметрів БГУ • Вихід добрива за цикл роботи БГУ: • • • Vдц = М∙N∙tц, (3. 1) де М – добовий вихід гною з голови худоби, М = 0, 005 м 3/гол∙добу; N – кількість голов, гол. ; tц – кількість діб за цикл роботи БГУ, tц=15 діб/цикл. Обсяг реактора БГУ: • Vр = Vдц∙kв∙kг, (3. 2) • де kв – коефіцієнт, який враховує зміни обсягу реактора БГУ від вологості гною, приймемо • kв = 2 в. о. ; • kг - коефіцієнт, який враховує зміни обсягу реактора БГУ під утворений біогаз kг = 1, 3 в. о. . • Обсяг ємкості-приймача: • Vєп = М∙N∙kв, • (3. 3)
• Середньорічні витрати енергії на нагрів органічних відходів в ємкостіприємнику : • Qєп = Vєп∙с∙∆t∙Тр, • • де с∙- теплоємкість речовини, приймемо с=4, 06 к. Дж/кг∙°С; Тр – термін року, Тр = 365 діб ∆t – різниця кінцевої tк та початкової tп температур ∆t=tк-tп, де tк = 34°С, приймемо tп = 14°С, • (3. 4) Річний обсяг виробленого добрива: • Vдр = Vдц∙kв∙Кцр, • де Кцр = кількість циклів за термін року, Кцр = 24 цикл/рік. • (3. 5) Річний обсяг виробленого біогазу: • Vбгр = Vдр∙kб, (3. 6) • де kб – коефіцієнт, який враховує вихід обсягів біогазу з 1 м 3 органічних відходів, kб = 20 в. о. .
Обсяги електричної енергії, які вироблені БГУ: де Pejt – потужність електростанції за часом t n-ої доби j-го сезону, к. Вт; η – загальний ККД електростанції, яка працює на біогазі; Кв. БГУ – коефіцієнт використання енергії, виробленої БГУ. Спрощенні розрахунків обсягів різних видів енергії, які вироблені БГУ • Теплової • Qт = Vбгр∙Qб∙ηк, (3. 8) де Qб – теплотворна здатність біогазу, Qб = 20 МДж/м 3; ηк – загальне ККД котла та системи теплопостачання, ηк=0, 9 в. о. ; • електричної W = Vбгр∙Qб∙kп∙ηе, де kп – коефіцієнт переведення МДж в к. Вт∙год, kп = 3, 6 в. о. ; ηе – ККД електростанції, яка працює на біогазі, ηе = 0, 35 в. о. ; (3. 9)
• пальне для транспортних засобів N = Vбгр∙Qб / Qдп, (3. 10) де - Qдп – теплотворна здатність дизельного пального, Qдп = 42, 5 МДж/кг. Критерій ефективності Lек використання БГУ де а – норма відрахувань на покриття експлуатаційних витрат (при відсутності нормативних даних за термін експлуатації а = 0, 1 в. о. , тоді при терміні експлуатації Т=20 років річна величина експлуатаційних витрат дорівнює: а=0, 1/Т=0, 1/20=0, 005 в. о. )
Висновки Тенденції в енергетиці підприємств АПК мають такі напрямки: • головними первинними енергоносіями є вугілля, природний газ та нафта; • енергоспоживче обладнання необхідно постійно удосконалювати з метою зменшення питомих витрат ПЕР; • велику увагу необхідно приділяти використанню відновлюваних нетрадиційних джерел енергії.
2. Система енергетичного менеджменту підприємств АПК. • Енергоменеджмент - це структуровані методи, що використовуються для досягнення успіху в процесі зменшення енергетичних витрат на підприємстві. • Мета енергоменеджмента: розробити план найбільш рентабельного споживання енергії і забезпечити оптимальне керування енерговикористанням. Основні задачі енергоменеджменту: • зменшити енерговитрати; • зменшити викиди, що забруднюють атмосферу; • поліпшити надійність енергопостачання.
• • Ключові функції енергетичного менеджменту Оцінка масштабу економії при організації менеджменту енергією; Забезпечення пропаганди розвитку і поліпшення енергетичної політики; Сприяння енергетичній ефективності; Моніторинг і оцінка енергетичної ефективності; Визначення заходів енергетичної ефективності; Забезпечення пропаганди і розвитку практики енергетичної ефективності; Забезпечення пропаганди і розвитку систем, призначених для обліку споживання енергії.
Процеси енергоменеджменту 1. Вимірювання: - рахунки від постачальників енергоресурсів; - інформація підприємства; - аудити по підрозділах; - допоміжні вимірювання. 3. Дії: -підтримка з боку керівної ланки підприємства; -затвердження програми -енергозбереження; -впровадження проекту. 2. Аналіз: - всебічна база даних; - кваліфіковані інженери енергетики; - розробка програми енергозбереження; - розробка проекта; - детальна звітність.
Програма EMAS Ціль розробки EMAS - оцінка й поліпшення екологічних характеристик діяльності промислових підприємств і в створенні умов для надання населенню екологічної інформації. EMAS сприяє постійному поліпшенню екологічних характеристик діяльності підприємств шляхом: • розробки й реалізації енергетичної політики й енергетичних програм; • періодичної об'єктивної й систематизованої оцінки параметрів діяльності всіх підрозділів підприємства; • надання населенню екологічної інформації про підприємство.
Цикл вимог EMAS включає п'ять основних компонентів: 1 - розробку екологічної політики й випуск документа (заяви), що описує прихильність організації досягненню конкретних екологічно значимих цілей шляхом рішення певних завдань; 2 - оцінку існуючої ситуації, тобто встановлення початкових характеристик діяльності, стосовно яких буде оцінюватися ефективність функціонування системи екологічного менеджменту; 3 - формулювання конкретних завдань (тобто встановлення тих характеристик діяльності, які підлягають поліпшенню), що відповідають цілям екологічної політики підприємства; 4 - розробка екологічної програми, що деталізує шляхи й стадії рішення поставлених завдань; 5 - проведення екологічного аудиту для того з метою періодичної перевірки щодо вирішення поставлених організацією завдань, а також щодо виявлення напрямку функціонування системи екологічного менеджменту до поліпшення екологічних показників діяльності підприємства.
• Питання на М 1 1. Розкрити визначення і призначення величини умовного палива. 2. Розкрити визначення енергоємності продукції 3. Розкрити проблему глобального потепління 4. Заходи по зменшенню викидів парникових газів у світі та Україні 5. Назвіть основні складові та головні напрями сучасної екологічної проблеми. 6. Охарактеризуйте еволюцію джерел енергії протягом усієї історії людства. 7. У чому полягає сутність енергетичної кризи? 8. Назвіть чотири основних напрями використання енергії. 9. З'ясуйте, як наслідки аварії на Чорнобильській АБС відобразилися на екологічній ситуації та стані здоров'я людей в Україні та Європі загалом. 10. Визначте переваги та недоліки ядерної енергетики. 12. У чому полягає сутність поняття "енергозбереження"? 13. З'ясуйте основні напрями енергозбереження. 14. Назвіть та охарактеризуйте головні альтернативні джерела енергії. 15. Які ви знаєте недоліки сонячної енергії? 16. Які умови потрібні для нормальної роботи вітрових двигунів?
17. Які регіони України мають найвищий вітроенергетичний потенціал? 18. Чому збільшується потреба в малих ГЕС на сучасному етапі розвитку альтернативної енергетики в Україні? 19. У чому полягає сутність біотехнологічного методу переробки органічних відходів? 20. Чи є в Україні перспективи використання енергії земних надр, припливів та відпливів, морських течій та хвиль? 21. Які основні види нетрадиційної енергетики визнано в Україні пріоритетними? 22. Чому Україна нині відстає від інших європейських країн з погляду енергоефективності? 23. Розкрийте сутність енергетичної безпеки в Україні. 24. Які види палива та енергії використовується на підприємствах АПК. В яких галузях використовуються різні види енергії. 25. Роль відновлюваних джерел енергії на підприємствах АПК. Їх енергетичний досяжний потенціал. 26. Розкрити напрямки і тенденції використання енергоресурсів на підприємствах АПК. 27. Розкрити ключові функції енергетичного менеджменту. 28. Розкрити розуміння «Енергоменеджмент» , її основну мету та задачі. 29. 30. 32. 33. Характеризуйте основні процеси енергоменеджменту. Розкрийте та характеризуйте програму EMAS. Ціль та шляхи реалізації програми EMAS. Розкрити основні цикли вимог програми EMAS.
Принципи формування СЕМ підприємств АПК ПЛАН 1. 2. 3. 4. Розробка енергетичної програми підприємств АПК; Корпоративне рішення про енергоефективність; Стратегічний енергетичний план (СЕП); Енергетичний моніторинг підприємств АПК; 4. 1. Цільовий енергомоніторинг; 4. 2. Вимірювання; 4. 3. Формулювання цілей; 4. 4. Аналіз виміряного споживання енергії. Звіт; 4. 5. Переваги цільового енергомоніторингу.
1. Розробка енергетичної програми підприємств АПК Стадії створення енергетичної програми: 1. Енергетична стратегія - чого підприємство АПК хоче досягти в галузі • • використання енергії? Включає вирішення таких питань: закупівля первинних енергоресурсів; перетворення первинних енергоресурсів на підприємстві; постачання і розподіл енергії; використання енергії; • загальний розподіл відповідальності керівників за використання енергії. ; 2. Мета і задачі програми; 3. Енергоаудит підприємства – визначення рівня де знаходиться підприємство відносно поставлених цілей, і виявить заходи, які потрібно почати для їхнього досягнення; 4. Моніторинг процесу - досягнення поставлених цілей за рахунок створення системи, що дозволить вимірювати й оцінювати використання енергії.
2. Корпоративне рішення про енергоефективність • • Основні стратегічні принципи - постійна оптимізація системи використання енергії; - досягнення найнижчого можливого рівня використання енергії у всіх виробничих процесах. Мета - поліпшення енергоефективності виробничих процесів. Процеси - розробка і здійснювання заходів для ефективного використання енергії і сировини у технологічних процесах. - перевага енергоефективному устаткуванню. Науково-дослідні роботи - проведення науково-дослідних робіт для гарантування того, що наші рішення забезпечують найнижчий рівень споживання енергії, тим самим підвищуючи віддачу витрачених часу і коштів. Організація - підвищенням рівня знань про енергоефективність на підприємстві і над підвищенням значимості енергоефективності для загальних показників роботи підприємств АПК. - стимулювання участь працівників у підвищенні енергоефективності. - несення відповідальності всіх рівнів керівництва за інтегрування енергоефективності в довгострокові плани і стратегію.
Вигоди від здійснення енергетичної стратегії • Екологічні - пов'язані зі зменшенням негативного впливу на місцеву і глобальну екологію; • Виробничі - пов'язані з ефективністю і роботою підприємства загалом, поліпшенням роботи персоналу чи поліпшенням якості продукції; • Фінансові - пов'язані з безпосереднім фінансовим внеском (тобто зменшенням витрат) на підприємстві. - Енергетична стратегія повинна надавати відповіді на чотири питання: Де ми знаходимося сьогодні? Де ми хочемо знаходитися? Як ми можемо цього домогтися? Як ми довідаємося, чого ми домоглися?
3. Стратегічний енергетичний план (СЕП) • • • Стратегічний енергетичний план (СЕП) - всеохоплюючий, інтегрований і динамічний процес планування енергетики підприємства. СЕП враховує всі аспекти енергетичних недоліків підприємства як з боку постачання так і з боку споживання, вирішує усі фінансові, екологічні суперечливі питання експлуатації та обслуговування. Головні компоненти СЕП : Постачання енергії; Споживання енергії. Постачання енергії (закупівля) передбачає розгляд і прийняття рішень за такими напрямками: регулювання енергетики і вплив законодавчих рішень; нові ринкові режими постачання; "місцеві" режими постачання; надійність постачання енергії і її якість; розгляд економічної диспетчеризації (включаючи схеми скидання навантаження): контракти; керування ризиками і страховка ризиків; загальний розвиток ринку.
Споживання енергії (енергоефективність) охоплює напрямки: - енергетичні аудити; - локальний енергетичний баланс; - когенерація - комбінований потенціал тепла й електроенергії; - ефективність локального устаткування; - ефективність процесу; - структурна ефективність; - повернення інвестицій енергозберігаючими заходами; - контракти на енергетичні послуги; - "викуп" фізичного підприємства 3 -ю стороною й операційні контракти; - розгляд екологічного впливу; - резервування енергії, зменшення пікового навантаження, режими зсуву піків; - технологічний розвиток.
Цикл динамічного процесу СЕП Корисно використана енергія Первинні енергоносії Вимірювання Аналіз ефективності використання енергоносіїв Пропозиції з підвищення енергоефективності Реалізація
Загальна схема процесу енергетичного менеджменту Енергоменеджмент Енергетична політика Корпоративне рішення про енергоефективність Енергетичний план Первинні енергоносії Енергомоніторинг Реалізація Корисно використана енергія Вироблена продукція Вимірювання Пропозиції з підвищення енергоефективності Аналіз ефективності використання енергоносіїв Енергоаудит
4. Енергетичний моніторинг підприємств АПК 4. 1. Цільовий енергомоніторинг (ЦЕМ). Впровадження цільового енергомоніторингу (ЦЕМ) передбачає реалізацію систематичного моніторингу енергоспоживання у виробничих процесах підприємств АПК і співставлення цих даних з цільовими показниками, які в свою чергу пов'язані з обсягом виробництва, рентабельністю підприємства чи іншим важливим виробничим показником. Для впровадження ЦЕМ необхідно виконати такі важливі етапи: • Вимірювання обсягів споживання енергії за допомогою лічильників, встановлених на визначених ділянках чи устаткуванні, названих енергообліковими центрами (ЕОЦ). • Визначення рівня цілей для кожного ЕОЦ шляхом встановлення взаємозв'язку між використанням енергії і виробничим показником, наприклад, обсягом випущеної продукції на виробничій лінії з градусо-днями для опалення. • Організація постійної, у багатьох випадках щотижневої системи звітів, що надає дані вимірювань по кожному ЕОЦ і визначає відхилення від цільових показників. • Організація групи фахівців, які будуть зустрічатися для обговорення шляхів поліпшення роботи і проведення необхідних заходів. (Бригада стратегічного енергетичного планування - СЕП) ; • Впровадження заходів щодо зменшення витрат енергії. У системі ЦЕМ виявлення заходів, що не вимагають зовсім чи вимагають малих витрат, є основною метою. Крім того, ЦЕМ дає також ідеї, інформацію і зворотний зв'язок для великих проектів з енергозбереження, що потребують інвестицій.
4. 2. Вимірювання Успіх будь-якої системи менеджменту залежить значною мірою від якості даних, на яких вона ґрунтується. Це особливо важливо для системи ЦЕМ. Дані повинні бути точні і своєчасні. Для ефективного моніторингу і встановлення цілей дані повинні реєструватися через визначений інтервал. Потім дані по періодах можуть бути проаналізовані для визначення трендів. 4. 3. Формулювання цілей Можна розглядати п'ять основних типів цілей. 1. Енергоспоживання = Constant. Постійне значення використовується, коли енергоспоживання не залежить від жодного параметра, пов’язаного з виробництвом. Прикладом цього може бути постійне освітлення приміщень протягом зміни. 2. Проста регресія представляє найбільш типову форму цільової залежності. Е = Е 0 + а. W У цьому випадку залежність між використанням енергії Е та обсягом продукції W є прямолінійною залежністю без значної похибки. Коефіцієнт а = (0… 1) характеризує ефективність підприємства (рис. 1).
Е * * * * Е 0 W Рис. 1. проста регересія 3. Мультиплікативний аналіз представляє такий же тип аналізу, як і проста регресія, але включає більшу кількість факторів. Як правило, використовуються максимум три параметри для аналізу складної регресії і тільки тоді, коли є впевненість, що існує залежність з кожним з цих параметрів: y = b + m 1 x 1+ m 2 x 2+ m 3 x 3, де х1, х2, х3 – незалежні параметри; m 1, m 2, m 3 – коефіцієнти;
4. Норми питомого енергоспоживання. Загальноприйнятим для підприємств АПК є встановлення норм питомого енергоспоживання (ПЕС). Як для всього підприємства, так і для окремих технологічних процесів розраховується за формулою: де ре – питоме енергоспоживання; Е – обсяг споживання енергії; W – обсяг виробництва продукції. Можна використовувати ПЕС як ціль, помноживши його на обсяг виробництва за поточний тиждень: Недоліки: - не завжди є данні для окремих виробничих процесів; - споживання при нульовому виробництві (базове споживання) не враховується в ПЕС - зменшення ПЕС може відбуватися завдяки збільшенню виробництва (базове споживання - постійне); 5. Теорія. Цілі можуть бути встановлені теоретично, наприклад, знаючи кількість виробленої пари, цільове енергоспоживання для парового котла Е може бути розраховане на базі її ентальпії. Е = G ∙ i, де - G – кількість виробленої котлом пари за годину, кг/год; і - ентальпія пари для заданого тиску (за довідковими даними) , ккал/кг.
4. 4. Аналіз виміряного споживання енергії. Звіт. Оскільки при використанні ПЕС отримують велику кількість даних, важливо, щоб застосовувався простий метод їх аналізу і складання звітів. Для аналізу даних використовуються комп'ютерні програми. Актуальним є, наприклад, впровадження автоматизованих систем контролю та обліку енергоносіїв АСКОЕ. 4. 5. Переваги цільового енергомоніторингу Використання цільового енергомоніторингу надає конкретні вигоди: - кращий контроль використання енергії; - краща проінформованність про витрати енерговитрати; - достовірна управлінська інформація для прийняття виробничих і комерційних рішень і для прогнозування майбутнього бюджету для енергоресурсів; - зменшення енерговитрат звичайно складає близько 10%, але іноді досягає 25%. Воно досягається за рахунок: - поліпшення використання енергії без значних капітальних витрат і при існуючому робочому навантаженні; - збільшення інформації про шляхи ефективного використання енергії та економії витрат, яких можна досягти поліпшенням робочої практики чи інвестуванням в енергоефективність; - подальшого зменшення рахунків на оплату за енергоресурси шляхом надійнішої процедури оцінки енергоефективності з врахуванням інвестицій.
Проекти мінімізації відходів на підприємстві надають можливість: Скоротити: - Виробничі витрати; - Витрати на моніторинг і обробку (транспортування, ліквідацію, переробку) відходів; - Розвантажувально-навантажувальні роботи, транспортування і розміщення відходів; - Витрати на сировину; - Витрати на енергоресурси і відходи; - Витрати по довгостроковій екологічній відповідальності і страховці. Поліпшити: - Загальну ефективність роботи; - Прибуток від продажу відходів для повторного використання; - Охорону праці і техніку безпеки; - Імідж підприємства в очах зацікавлених осіб і громадськості. Багато підприємств продемонстрували, що проекти по мінімізації відходів діють, і що вони приносять значні фінансові та екологічні вигоди.
Дякую за Увагу!
Питання для самоконтролю
Л. 5. Енергетичний аудит підприємства ПЛАН 1. Знайомство з технологічними процесами підприємства АПК. 2. Поточний стан енерговикористання підприємства АПК. 2. 1. Безпосереднє вимірювання витрат енергії і енергоносіїв; 2. 2. Графіки навантаження; 2. 3. Часткові вимірювання параметрів витрат енергії та енергоносіїв; 2. 4. Непрямі вимірювання витрат енергії та енергоносіїв; 2. 5. Оцінка споживання енергії; 3. Потоки енергії на підприємстві 3. 1. Аналіз потоків енергії в паровому котлі 3. 2. Аналіз потоків енергії в теплообміннику
1. Знайомство з технологічними процесами підприємства АПК. Для одержання інформації про те, де саме і в якій кількості споживається енергія, необхідно ознайомитися якомога ґрунтовніше з виробничими процесами на підприємстві. Як правило для одержання цих знань необхідне обговорення окремих аспектів технологічних процесів з керівництвом виробничих підрозділів, екскурсія на підприємство і складання схеми технологічного процесу (блок-схеми процесу). Для кожного елемента блок-схеми визначаються вхідні потоки енергії і сировини, потоки виробів, а також відгалуження і втрати. Втрати енергії Енергія Сировина Технологічний процес Втрати сировини Рис. 1. Параметри технологічного процесу Продукція
1. 1. Створення схеми технологічного процесу На схемі технологічного процесу умовно зображують основні етапи, через які проходить сировина до перетворення на кінцевий продукт виробництва, та зв'язки між цими етапами. На схемі обов'язково повинні бути показані також основні види енергії, що використовуються. Кожен з виділених етапів (чи підрозділів виробництва) розглядають як окремий об'єкт обстеження. Вказується будь-яка вторинна переробка відходів в межах технологічного процесу, а також переробка відходів, що надходять на підприємство ззовні.
Список важливих споживачів енергії складають, розділяючи їх за видами споживаної енергії. 2. Поточний стан енерговикористання підприємством АПК Визначення дійсного обсягу споживання енергії досягається комбінацією вимірювання, оцінки та розрахунку. Безпосереднє вимірювання Аналіз потоків енергії Часткове вимірювання Співставлення і перехресна перевірка даних Оцінка споживання Рис. 3. Визначення обсягів спожитої енергії Непряме вимірювання
2. 1. Безпосереднє вимірювання витрат енергії і енергоносіїв Безпосереднє (пряме) вимірювання витрат енергії - це найточніший спосіб визначення обсягу спожитої енергії, як об'єктом в цілому, так і окремими його споживачами. Безпосередні вимірювання Стаціонарними вимірниками Вимірювання споживання Тимчасовими вимірниками Обчислення обсягу спожитого палива Рис. 4. Прямі вимірювання витрат енергії. Безпосередні вимірювання спожитої енергії чи обсягу спожитого енергоносія здійснюються за допомогою лічильників.
Лічильник електричної енергії СА 4 У-И 605 Лічильник витрати рідин Portaflow 300 Стациіонарний ультразвуковий лічильник природного газу GN 868 Рис. 5. Основні види лічильників
З наведених на рис. 5 вимірників лише лічильник електроенергії безпосередньо вимірює спожиту енергію. При використанні газового лічильника і олеометра для одержання результату в одиницях енергії необхідно обсяг спожитого палива помножити на його теплотворну здатність. Як видно з рис. 4 до безпосередніх вимірювань віднесено обчислення обсягу спожитого палива. Якщо паливо постачають у відомих кількостях або резервуарах з відомим об’ємом, то застосування лічильників безпосереднього вимірювання спожитого палива є необов'язковим. Для розрахунку спожитого палива за певний інтервал часу потрібно мати інформацію про наявну кількість палива на складі (в газосховищі) на початок інтервалу часу (S 1), про кількість палива, що поступила протягом інтервалу (D), та про кількість палива на складі в кінці інтервалу (S 2). Звідси спожита кількість палива A: A = S 1 + D - S 2. Якщо, наприклад, вугілля зсипане на землі, то його кількість визначається за розмірами і формою утвореної вугіллям об'ємної фігури.
Н M=(L B H)/3, 66 Н M=(L B H)/2, 44 B L L B M=(D D H)/4, 65 M=(L B H)/1, 22 H Н L B D (розміри Н, L, B, D - в метрах, маса вугілля М - в тонах). Рис. 6. Форми об ємних фігур твердого палива.
В Т. 1 наведені данні тимчасових вимірників, а також гіпотези, на яких ґрунтуються їх покази. Вимірники Портативний лічильник електроенергії Вимірник електричного струму (струмовимірні кліщі) Аналізатор димових газів Цифровий термометр Інфрачервоний термометр Ультразвуковий детектор витрат Вимірна посудина Таблиця 1. Використання інформації тимчасових вимірників Одержувана інформація Умови і припущення стосовно достовірності інформації Споживання електроенергії Точність вимірника залежить від класу точності Потужність через виміряний струм Точність вимірника залежить від класу точності Ефективність спалювання палива Температура поверхні, газу, рідини Температура поверхні Повне спалювання Добрий контакт, сухий датчик Здатність випромінювання Витрата рідини Добрий контакт, густина рідини Витрати пари на одиницю часу Анемометр (приймач повного тиску і манометр) Витрата рідини (газу) Типові проби Гігрометр Тахометр Люксметр Відносна вологість Швидкість обертання Освітленість Точність вимірника
2. 2. Графіки навантаження та обсягів споживання електричної енергії Р, % t, год
2. 3 Часткові вимірювання параметрів витрат енергії та енергоносіїв Споживання енергії чи енергоносіїв можна також визначити за показами стаціонарних або тимчасових вимірників Так для визначення активної потужності Р споживання електроенергії за величиною струму, виміряною за допомогою стаціонарного амперметра чи струмовимірних кліщів. Але крім того необхідно знати також значення напруги U і коефіцієнта потужності cos φ, без великої похибки їх можна прийняти номінальними для даного електроприймача (вказані на його щитку). Визначення споживання енергії W за виміряну тривалість роботи t можливе для обладнання, яке працює зі сталим навантаженням (P = const): W = Р∙t, к. Вт∙год
2. 4. Непрямі вимірювання витрат енергії та енергоносіїв Споживання енергії може бути виміряне також опосередковано. Аналіз даних, одержаних для змінних виробничих умов, часто дає кількісні показники для розподілу виміряних витрат енергії на компоненти енергоспоживання. Найчастіше для цього використовують метод регресивного аналізу і метод тестового контролю. Метод регресивного аналізу являє собою математичний прийом, що грунтується на порівнянні кількості використаної енергії з іншою змінною, від якої може залежати споживання енергії. Наприклад, можна порівнювати значення місячного споживання енергії з випуском продукції підприємством за відповідний місяць. Найпростішою є лінійна залежність - так звана лінійна регресія: Е = а К + в. Енерговитрати Е • поліноміальна залежність • Y = m 6 X 6 + m 5 X 5 + …+ c, • степенева залежність: • Y = a Xn, Змінне навантаження • експоненційна залежність А • Y = a emx Стале навантаження О К • логарифмічна залежність: Обсяг виробництва • Y = m ln X + b Рис. 8. Графік лінійної регресії продукції
Метод тестового контролю застосовують тоді, коли декілька споживачів одержують енергію від одного джерела, на якому організовано вимірювання витрат енергії. Індивідуальне споживання енергії кожним із споживачів може бути визначене спостереженням за зміною загального навантаження у випадку вимкнення і вмикання різних енергоприймачів. 2. 5. Оцінка споживання енергії Одним із основних способів визначення споживання енергії, в якому контрольно-вимірювані прилади не використовують, є оцінка споживання. Спосіб застосовують в ситуаціях, коли вимірювання енергії і її потоків лічильниками неможливе, а споживання енергії оцінюють за параметрами і режимом роботи наявного обладнання. На практиці (через обмеження ресурсів і часу) це один з основних методів визначення енергоспоживання різними споживачами на об'єкті. Річне споживання енергії W (к. Вт-год) одержують шляхом перемноження номінальної потужності обладнання P (к. Вт) на коефіцієнт середнього завантаження kз, (цей добуток дає середнє завантаження обладнання) та на час використання обладнання протягом року Тв (годин): W = P ∙kз∙Тв. Перевага методу полягає в тому, що для визначення споживання не потрібні спеціальні контрольно-вимірювальні прилади, а недоліком є те, що він грунтується на певних припущеннях.
3. Потоки енергії на підприємстві Для оцінювання ефективності перетворення одного виду енергії в інший, а також визначення загального споживання енергії енергоаудитору слід проаналізувати потоки енергії. 3. 1. Потоки енергії в паровому котлі Відомо, що загальний об'єм холодної води підживлення дорівнює сумі об'ємів води, що продувається з котла, та інших втрат системи (а саме, заплановані втрати, такі як системи вприскування пари, та неконтрольовані втрати, такі як викиди і витоки пари). Втрати з продувкою можна легко оцінити за тиском котла, розміром і тривалістю продувки труб і, таким чином, визначити суму всіх інших втрат пари (конденсату). Цю величину можна порівняти з запланованими і незапланованими втратами, щоб виявити можливості оптимізації. Ще один корисний показник ефективності - значення втрат пари як відсоток від загальної кількості виробленої пари. Відпрацьовані гази Вироблена пара Повітря Холодна вода підживленя Повернений конденсат Паливо Продувка
3. 2. Аналіз потоків енергії в теплообміннику Пара Тепла вода Контроль Рис. 8. 10. Будова теплообмінника Конденсат Холодна вода В цьому прикладі встановлення недорогого лічильника холодної води дає можливість виміряти споживання води і енергії. Споживання води обліковується лічильником безпосередньо, а споживання енергії W можна обчислити як добуток кількості води mв на теплоємкість св і на зміну температури (задана температура на виході t 2 мінус температура вхідної холодної води t 1 ). Цей добуток відповідає кількості вилученого з пари тепла, що дорівнює сумі поглинутого водою тепла і втрат тепла з поверхні теплообмінника W = mв∙св∙(t 2 – t 1).
Енергоаудит v Методика складання звіту з енергоаудиту. Ціноутворення. www. themegallery. com Company Name
Літературні джерела • 1. ДСТУ 4065 -2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги. • 2. Наказ Державного комітету України з енергозбереження 15. 09. 99 N 78 ( z 0871 -99 ). Порядок організації та проведення тендерів на здійснення енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних підприємств. • 3. Енергетичний аудит об’єктів житлово-комунального господарства: Монографія / В. П. Розен та інші // Під. аг. Ред. . В. П. Розена, О. І. Солов’я – К. : ПП ВКФ «ДЕЛЬТА ФОКС» , 2007. – 224 с. • В. Андреев, А. Скворцов (ООО «Евро. Сиб. Энерго-инжиниринг» , ООО «Энергоконсалтинг» ), «Энергоаудит: что это? » , журнал «Энерго. Рынок» , № 9 2004 г. • www. themegallery. com Company Name
План занять • 1. Вимоги до звітної документації з енергоаудиту. • 1. 1. Самоенергоаудит та його відмінність від аудиту енергетичного. • 2. Способи оцінювання енергетичного аудиту. • 3. Результат енергоаудиту. • 4. Ефективність розробки заходів з енергозбереження. • 5. Ефективність експертизи інноваційних проектів. www. themegallery. com Company Name
Відповідно до вимог ДСТУ 4065 -2001 звіт з енергоаудиту складається з розділів: 1) Титульний лист 2) Реферат 3) Анотація (інформація для керівників) 4) Загальні відомості про підприємство 5) Аналіз економічного становища підприємства (у разі існування відповідної угоди з підприємством) 6) складання та аналіз енергобалансу 7) Аналіз питомих витрат енергоресурсів 8) Розроблення енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ) 9) Розширений висновок 10) Додатки Кроки складання звіту з енергоаудиту: Спочатку складаються основні розділи звіту про енергетичне обстеження – 4), 5), 6), 7). Наступний крок: 8), 9) – з економічним обгрунтіванням заходів. Всі результати експертиз, розрахунків і т. д. - 10). Заключна частина - 3), 1), 2).
Рис. 1. Діаграма Санкей для сучасної електростанції
Рис. 2. Кругова діаграма для сучасної електростанції
• • • Розширений висновок - прогноз зниження енергоспоживання; - обґрунтування напрямків подальших робіт; - інформація щодо об’єкту дослідження; - джерела отримання необхідної інформації; - вказуються усі можливі ЕЗЗ, що аналізувалися під час ведення енергетичного аудиту (краще – у вигляді таблиці), та надається їх класифікація за періодом окупності. • Додатки Наводиться вся інформація та матеріали, що були використані під час ведення енергетичного аудиту та не увійшли до основного тексту звіту: - форми бухгалтерської звітності (звіт про фінансовий аудит), якщо то не є конфіденційною інформацією); - рахунки про сплату за енергоресурси (довідки з бухгалтерії, відділу постачання, відділу головного енергетика, інших підрозділів); - тендерні пропозиції фірм-виробників енергозберігаючого обладнання; - детальні розрахунки щодо конкретних ЕЗЗ
• • • Титульна сторінка - назва спеціалізованої організації, її адреса, номер та термін дії свідоцтва на право проведення енергетичних обстежень; - назва Замовника та його юридична адреса; - назву звіту, номер і дата укладання угоди на проведення енергетичного обстеження; - посада, прізвище, ініціали, підпис та печатка керівника підприємства, яке проводило енергетичне обстеження; - інформація про енергоаудиторів, що проводили енергетичне обстеження. • Реферат (одна сторінка) - зміст звіту; - кількість сторінок звіту, фотографій, малюнків, таблиць, додатків; - ключові слова. • Анотація (інформація для керівництва – 1 -3 сторінки) - зазначити мету та склад виконаних робіт; - методи отримання інформації та проведення вимірювань; - рівень відповідності між складом виконаних робіт і вимогами Замовника.
• • • Створення служби самоенергоаудиту дозволяє: - зменшити витрати на виконання енергоаудиту та створення служби енергоменеджменту щонайменше в 1, 3… 1, 5 рази; - отримати якісно проведений енергоаудит; - створити організаційну структуру (службу енергоменеджменту), що опікується питаннями енергозбереження; - підготувати до самостійної діяльності персонал. • Алгоритм проведення самоенергоаудиту Крок 1. Перше відвідання підприємства енергоаудиторами. Розроблення первинних інформаційних форм, збирання первинної економічної та технічної інформації, а також проведення навчання (консультування) персоналу підприємства. Крок 2. Створення бази даних та розроблення (адаптація) необхідного програмного забезпечення. Крок 3. Аналіз отриманої економічної та технічної інформації, побудова енергобалансів і складання первинного списку (переліку ідей) можливих ЕЗЗ. Крок 4. Проведення необхідних обстежень та вимірювань.
• Крок 5: Обґрунтування та розроблення проектів ЕЗЗ. Остаточна селекція та узгодження ЕЗЗ, що реалізовуватимуться, з керівництвом підприємства, визначення потенційних постачальників нобхідного обладнання та організація тендерів на його закупівлю. • Крок 6: Обґрунтування структури служби енергоменеджменту, розроблення та затвердження “ положення про службу енергоменеджменту підприємства ”. • Крок 7: Участь у запровадженні ЕЗЗ, що потребують інвестування, або (для безвитратних, тобто організаційних енергозберігаючих заходів) запровадження ЕЗЗ власними силами спільно з підрозділами, службами та співробітниками підприємства.
• • • • Вартість роботи Вр на проведення енергетичного аудиту Вр = Фоп (1 + К 3 + К 5 + К 6), (1) де К 5 = К 2 + К 4; Вр - вартість роботи, етапу, грн. ; Фоп - фонд оплати праці, грн. ; К 1 - коефіцієнт, який визначає розмір обов'язкових відрахувань від Фоп, в. о. ; К 2 - коефіцієнт, який визначає розмір витрат на утримання приміщення; в. о. К 3 - коефіцієнт, який визначає розмір витрат на матеріали в. о. ; К 4 - коефіцієнт, який визначає відрахування в позабюджетні фонди в. о. ; К 5 - коефіцієнт, який визначає накладні витрати, в. о. . ; К 6 - коефіцієнт, який визначає розмір планових нагромаджень в. о. .
Базовий показник Фоп визначено, виходячи з трудовитрат виконавців, за формулою • • • Фоп = [Со 1∙Тв 1 + Со 2∙Тв 2 + Со 3∙Тв 3 +. . . Соі∙Тві]∙ 1, 15 • • (2) де Соі - середня зарплата i-го виконавця за один люд. -день, грн. ; Тві - трудовитрати i-го виконавця, люд. - дн. ; 1, 15 - коефіцієнт, який визначає розмір Фоп з урахуванням додаткової зарплати, в. о. .
• Вартість робіт з енергоаудиту на підприємствах можна визначати: • - на основі прейскурантів; • - за витратами на ПЕР за рік (як відсоток від витрат на ПЕР за умови, що витрати підприємства на проведення енергоаудиту повинні окупитися протягом щонайменше 6… 12 місяців); • - за трудовитратами (плата за кількість днів роботи енергоаудиторів з урахуванням вартості однієї людино-доби); • - як відшкодування витрат енергоаудиторської фірми за мінімальними розцінками з остаточним розрахунком за результатами роботи; • - комбіновані форми розрахунків (комбінація наведених вище способів) і т. д.
• Процес енергоаудиту може мати три основні результати: • • 1 - оцінку поточного стану ефективності використання енергоресурсів і розробку заходів, що усувають втрати; • 2 - експертизу існуючих інноваційних проектів і розробку рекомендацій з подальшим розвитком ефективних технологій, а також блокуванню просування технічно шкідливих або досить дорогих проектів, які нав'язані агресивною й технічно безграмотною рекламою; • 3 - виконання формальних завдань енергоаудиту.
• Максимальний потенціал підвищення енергоефективності відповідає підприємствам, що характеризуються: • - низьким рівнем виробничої активності, • - значними структурними змінами основного виробництва, • - примітивною кадровою політикою омолодження й скорочення штатів, • - безсистемно реалізованою модернізацією об'єктів енергогосподарства, що приводить до деградації проектних схем ресурсозабезпечення.
• Величина економічної ефективності за рахунок експертизи інноваційних проектів може мати високий показник, коли основним результатом обстеження тут є: • оцінка фактичного впливу проектів модернізації основної технології на енергоефективність виробництва, • блокування неефективних інновацій, які стимулюються агресивнонеосвіченою рекламою, • запобігання безсистемної модернізації об'єктів енергогосподарства, що приводить до руйнування взаємозалежних схем ресурсозабезпечення. •
• Перешкоди досягненню високої ефективності енергоаудиту • 1. Відсутність зацікавленості керівництва. • 2. Відмова від фінансування ЕЗЗ.
• Дякую за увагу!
Енергетичне обстеження та енергетичний аудит підприємств АПК • • • Процес енергетичного обстеження підприємств, організацій та установ будьякої форми власності законодавчо визначений Законом України про енергозбереження. Встановлено, що висновки спеціалізованих організацій, які пройшли атестацію на право проведення енерго-технологічних обстежень, є однією з підстав для перегляду норм питомих витрат паливноенергетичних ресурсів на обстежених підприємствах та для погодження їх з Комітетом. Енергетичне обстеження - це одна із форм проведення державної політики у сфері енергозбереження, яка полягає в наданні допомоги підприємствам, організаціям та установам (далі - підприємствам) в підвищенні ефективності використання ними паливно-енергетичних ресурсів шляхом технічних обстежень та розробки рекомендацій по впровадженню організаційних, правових, технічних і технологічних заходів з енергозбереження, а також надання допомоги у розробці науковообгрунтованих норм та нормативів питомих витрат паливноенергетичних ресурсів.
• • Енергетичне обстеження проводиться спеціалізованими організаціями на договірних засадах за згодою керівників підприємств або за дорученням Держкоменергозбереження. Енергетичне обстеження включає: - первинне обстеження підприємства, як споживача паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), його основних підрозділів та технологічних процесів з використанням енергії, що передбачає проведення розрахунків енергоспоживання для кожного виду енергії та видачу рекомендацій щодо використання тих чи інших видів тарифів, аналіз витрат коштів, долі енерговитрат в собівартості продукції; - створення карти використання ПЕР, аналіз енергоспоживання в окремих технологічних процесах, підрозділах та обладнанні; - оцінку ефективності використання ПЕР, аналіз їх фактичних витрат і порівняння з діючими нормами та нормативами, підготовка пропозицій щодо їх зменшення; - формування переліку шляхів та засобів економії витрат ПЕР на підприємстві; - розробку пріоритетних заходів щодо енергозбереження (з техніко-економічним обгрунтуванням); - оформлення технічного звіту.
• • • Правова основа діяльності енергоаудиторів Здійснення енергетичного обстеження покладається на фахівців (далі - енергоаудитори), що мають відповідну кваліфікацію. Енергоаудитором може бути особа, яка має вищу технічну освіту за фаховим напрямом Міносвіти "Енергетика, електротехніка та електромеханіка", а саме: інженер-електрик, інженерелектромеханік, інженер-теплотехнік, інженер-енергетик, а також інженер з автоматизації (за галузями народного господарства). Правовою основою діяльності енергоаудиторів є “Тимчасове положення про порядок проведення енергетичного обстеження підприємств і атестації спеціалізованих організацій на право його проведення”, затверджене наказом Держкоменергозбереження від 12 травня 1997 р. , це Положення, інші нормативні акти. Права енергоаудитора Енергоаудитор згідно з договором на ведення енергетичного обстеження має право: отримувати від замовника всю потрібну фінансову і технічну інформацію для здійснення своєї професійної діяльності; безперешкодно проводити інструментальні дослідження з метою отримання об'єктивної інформації щодо стану енергоспоживання; залучати до роботи потрібних йому помічників та асистентів; чинним законодавством енергоаудитору можуть бути надані й інші права. •
• • • • Обов'язки енергоаудитора Енергоаудитор зобов'язаний: - здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Положення; - не розголошувати інформації, віднесеної до комерційної таємниці, яка стала доступною йому у зв'язку з веденням енергетичного обстеження; - відмовляти в проведенні енергетичного обстеження в разі невідповідності його завдань законодавству України або міжнародним договорам. . Енергоаудитор повинен дотримуватися правил професійної етики, а саме: - бути об'єктивним і не піддаватися тиску заінтересованих осіб; - дотримуватися конфіденційності інформації, що стала доступною йому у зв'язку з проведенням енергетичного обстеження; - утримуватися від роботи, якщо він не впевнений у достатності рівня своєї компетентності; згода енергоаудитора на надання професійних послуг означає, що він має належний рівень компетентності, знань і досвіду; - робота енергоаудитора має відповідати технічним і професійним нормам ведення енергетичного обстеження; - виконувати всі вимоги договору на проведення енергетичного обстеження. Факти невідповідності діяльності енергоаудиторів їхнім обов'язкам та правилам професійної етики (згідно з пп. 6. 1 і 6. 2 цього Положення) підлягають розгляду на засіданні групи експертів при ЦГЕА, а за її поданням - на черговому засіданні ЦГЕА. Якщо енергоаудитор передає частину роботи помічникам (асистентам), то він повинен перевіряти їхню роботу і продовжує нести відповідальність за результати енергетичного обстеження в повному обсязі.
• • • Особливості додержання комерційної таємниці енергоаудиторами Довідки щодо проведених енергетичних обстежень видаються тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких здійснювалося енергетичне обстеження. На письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про здійснені енергетичні обстеження видаються у зв'язку з розглядом кримінальних, цивільних або господарських справ. Обов'язок додержання комерційної таємниці щодо конкретних енергетичних обстежень поширюється також на осіб, яким стало про них відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків (у тому числі членам ЦГЕА та експертам, що здійснювали експертизу наданих спеціалізованою організацією матеріалів). Не підлягає обмеженню інформація щодо узагальнених показників енергетичних обстежень по галузі, регіону, групі підприємств. Особи, винні в порушенні таємниці щодо здійснення енергетичного обстеження, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством України. Не можуть бути віднесеними до комерційної таємниці відомості, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Економічний ефект від впровадження установки компенсації реактивної потужності • • • Вхідні данні: Навантаження: Р =100 к. Вт Коефіцієнт потужності до компенсації - Cos(φ1) – 0. 8 в. о. Коефіцієнт потужності після компенсації Cos(φ2) – 0. 98 в. о. Вартість електроенергії: активної Та – 0, 75 грн/к. Вт∙год реактивної Тр – 0, 72 грн/к. Вар∙год Середня вартість УКРП потужністю 125 ВА- Су = 12000 грн Схема електропостачання ПЛ-10 к. В ПЛ-0, 38 к. В СК SH
• Розрахувати • Економічний ефект від впровадження установки компенсації реактивної потужності • Формули для розрахунків 1. Визначимо повне навантаження S = P/Cosφ 2. Затрати на установку • Ек = Су∙п∙Кд∙Сд • • • де п – кількість конденсаторних установок, приймемо п=1; Кд – коефіцієнт додаткових затрат, Кд = 1, 1; Сд – вартість обладнання дистанційного зв’язку (приймемо Сд відсутнім). 3. Річна економія від зменшення витрат за реактивну енергію • Ерр =Ср1 -Ср2= (Пр1 -Пр2) Тр • • • Де - Ср1 – річна оплата за реактивну електроенергію до впровадження конденсаторної установки, грн; Ср2 - річна оплата за реактивну електроенергію після впровадження конденсаторної установки, грн; Пр1 - річне споживання реактивної електроенергії до впровадження конденсаторної установки, к. Вар∙год; Пр2 - річне споживання реактивної електроенергії після впровадження конденсаторної установки, к. Вар∙год. Тр – тариф на реактивну електричну енергію, грн/к. Вар∙год
4. Річне зниження споживання активної енергії за рахунок зменшення втрат в проводах • • Wм = W 1∙[(1 - Cos 2(φ1)/ Cos 2(φ2))]∙Кв • • де - Кв – коефіцієнт втрат, Кв = 0, 12 в. о. W 1 – річне споживання активної електроенергії до компенсації реактивної потужності, к. Вт∙год. • Річна економія за рік в оплаті енергії • Ерм = Wм Тр 5. Річний економічний ефект • • Ер = Ерм- Ек/Тс • Де Тс – строк роботи конденсаторної установки, приймемо 5 років • 6. Строк окупності затрат • • Ток = Ек/ Ерм
• ІІ- варіант (3 пункт) • • • де , де Cos 2φ + Sin 2φ = 1; • 1+tg 2φ = 1/cos 2φ , Ом,
Правова основа державної політики з питань енергозбереження ØЗакон України "Про енергозбереження” (1994) ØНаціональна енергетична програма до 2010 року (1996) ØКомплексна державна програма енергозбереження (до 2010 року) (1997) ØЕнергетична стратегія України на період до 2030 року (2006) ØКонцептуальні засади державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливноенергетичних ресурсів (енергоефективності) (2008) ØПрограма економічних реформ на 2010 -2014 роки (2010) ØДержавна цільова економічна програма енергоефективності на 2010 -2015 роки (2010)
Програма економічних реформ на 20102014 роки Цілі та завдання реформи електроенергетики: Øстворення ефективної енергетичної галузі, що зможе забезпечити необхідну для розвитку економіки кількість і надійність постачань електроенергії за конкурентними цінами; Øпідвищення питомої енергоефективності економіки шляхом цінової мотивації споживачів і запровадження енергозберігаючих технологій в галузях виробництва й передачі енергії. Серед індикаторів успіху: підвищення питомої енергоефективності економіки не менш ніж на 20 % до кінця 2014 р.
Проект Закону України “Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів” Принципи державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів: 1) пріоритетність вимог ефективного використання паливноенергетичних ресурсів під час провадження господарської, управлінської або іншої діяльності, пов’язаної з використанням паливно-енергетичних ресурсів; 2) здійснення державного управління у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням засад державно-приватного партнерства; 3) проведення державної експертизи з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів; 4) популяризація економічних, екологічних та соціальних переваг ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, підвищення рівня громадської свідомості з питань їх ефективного використання.
Проект Закону України “Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів” Механізми забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів: 1) облік паливно-енергетичних ресурсів; 2) національні стандарти та технічні регламенти у сфері ефективного використання паливноенергетичних ресурсів; 3) енергетичне маркування; 4) державна експертиза з ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;
Проект Закону України “Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів” Механізми забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів: 5) енергетичний менеджмент; 6) енергетичний аудит; 7) нормування у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; 8) державні цільові програми у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;
Проект Закону України “Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів” Механізми забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів: 9) освіта і виховання у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів; 10) наукові дослідження; 11) добровільні угоди у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів; 12) фінансування енергоефективних заходів.
Пріоритетні напрями державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України У сфері енергозбереження та енергоефективності пріоритетним завданням держави залишається впровадження у систему державного регулювання дієвих засобів та інструментів, спрямованих на стимулювання до енергозаощадження суб’єктів господарської діяльності та населення України.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Скачать презентацию Енергозбереження та енергетичний менеджмент Рекомендована література
Presentation1_1218.ppt