Ендокринна система людини Ендокринна система

Ендокринна система людини

• Ендокринна система представляє собою сукупність органів, частин органів та окремі клітини, які секретують у кров і лімфу гормони.

Залоза - орган, функцією якого є виробництво яких-небудь біологічно активних речовин. Залози Зовнішньої секреції (Екзокринні) Слізні, слинні, залози шлунка і кишечника, потові, сальні Внутрішньої секреції (Ендокринні) Змішаної секреції Гіпофіз, епіфіз, вилочкова залоза, щитоподібна, наднирники Підшлункова залоза, статеві залози (яєчники, сім’яники)

Залози зовнішньої секреції (екзокринні залози) мають вивідні протоки і виділяють свої ферменти або секрети на поверхню тіла або в порожнини тіла Залози внутрішньої секреції (ендокринні залози) не мають вивідних проток і виділяють вироблені гормони безпосередньо в кров.

Розташування ендокринних залоз і залоз змішаної секреції

В ендокринній системі розрізняють центральний і периферійний відділи, які взаємодіють між собою і утворюють єдину систему. Органи центрального відділу тісно пов'язані з органами центральної нервової системи і координують діяльність усіх інших ланок ендокринної системи. Органи периферійного відділу здійснюють багатоплановий вплив на організм, посилюють чи послаблюють обмінні процеси.

Центральні органи ендокринної системи Гіпоталамус Гіпофіз Епіфіз

Периферійні органи ендокринної системи Щитоподібна залоза Паращитоподібні залози

Периферійні органи ендокринної системи Надниркові залози Передміхурова залоза

Гормон— це біологічно-активна хімічна речовина, що виділяється ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливає на певні органи і тканини-мішені або на організм в цілому. Функції гормонів: 1. Впливають на ріст і розвиток організму. 2. Впливають на процеси статевого дозрівання. 3. Беруть участь у регуляції діяльності організму. Контролюють процеси обміну речовин. 4. Забезпечують адаптацію організма до постійно мінливих умов навколишнього середовища. 5. Постійність внутрішнього середовища організму.

Властивості гормонів 1. Мають високу біологічну активність і надають дію в дуже низьких концентраціях. 2. Діють лише на живі клітини і мають порівняно невеликий розмір молекул. 3. Швидко руйнуються, тому необхідно їх постійне виділення в кров. 4. Відрізняються специфічністю дії: деякі діють лише на певні органи-мішені, інші впливають на чітко визначений тип обмінних процесів.

Виділення гормонів залозою * Надлишкове - гіперфункція залози * Недостатня - гіпофункція залози

Залози внутрішньої секреції • • • Гіпофіз Епіфіз (шишкоподібна) Щитоподібна Паращитоподібні Вилочкова (тимус) Надниркові

Гіпофіз • • • Невелика за розміром, масою 0, 35 – 0, 65 грама залоза, розміщена біля основи мозку, з яким з’єднана за допомогою ніжки. Виділяють передню, задню та проміжну частини, кожна з яких синтезує свої гормони. 1) Регуляторні (тропні) гормони, які регулюють діяльність інших залоз - Тиреотропний (щитоподібна залоза) - Гонадотропні (статеві залози) - Адренокортикотропний, або кортикотропін (надниркові залози) 2) Гормон росту – соматотропін Регуляція процесу росту. Гіперфункція – гігантизм, акромегалія; гіпофункція – карликовість.

Гігантизм • Акромегалія • Відбувається розростання тканин окремих органів (печінки, серця, пальців, носа, вух, нижньої щелепи). •

Епіфіз (шишкоподібна залоза) • Шишкоподібне тіло (епіфіз, пінеальна залоза, верхній мозковий придаток) — невелике утворення, розташоване в глибині мозку. • Функціонує як залоза внутрішньої секреції, активність якої залежить від освітленості. • Основною функцією епіфізу є регуляція (добових) біологічних ритмів, ендокринних функцій, метаболізму, пристосування організму до змінних умов освітленості. • Виробляє гормони: мелатонін, серотонін, норадреналін, гістамін.

Гіпофункція у людини - передчасне статеве та фізичне дозрівання. Гіперфункція - недорозвиток статевих залоз та вторинних статевих ознак.

Щитоподібна залоза • • • Щитоподібна залоза розташована попереду і по боках верхньої частини трахеї і нижньої частини гортані. Складається з правої і лівої часток, які з’єднані перемичкою. 1) Виділяє йодовмісні - тиреоїдні гормони (тироксин, трийодтиронін). Регуляція обміну речовин, росту, статевого розвитку, масу тіла, впливає на психічні процеси. • 2) Кальцитонін, що регулює рівень кальцію у крові та підсилює відкладання кальцію в кістковій тканині.

Гіпофункція • Мікседема • При мікседемі виникають уповільнення обміну речовин , температури тіла , збільшується маса тіла, сухість шкіри, затримується процес окислення, росту, статевого розвитку, з’являється апатія, сонливість, зниження розумової активності. • Кретинізм • Діти, хворі на кретинізм, не ростуть більше 140 см, тіло – непропорційне, затримується розумовий розвиток, відзначається затримка росту і статевого розвитку, порушення пропорції тіла, мовлення.

Гіперфункція • Ендемічне воло • Базедова хвороба • • Виникає при недостатності у воді та їжі йоду. Це захворювання поширене переважно в гірських районах , де у Груні та воді малий вміст йоду. Вона характеризується збільшенням розмірів залози , вирячкуватістю, підвищенням обміну речовин, температури тіла, схудненням, дрижанням пальців рук, підвищенням психічної збудливості.

Паращитоподібна • Залози внутрішньої секреціі, які беруть участь в регуляціі обміну кальція і фосфору в організмі. Воні розташовані на шиї людини біля щитовидної залози і найчастіше прилягають до неї. Зазвичай паращитовидних залоз чотири (по 2 з кожної сторони). • Виробляється паратгормон, що регулює рівень кальцію в крові. Збільшення виділення цього гормону призводить к збільшенню виділення неорганічного фосфору з сечею через нирки. В зв’язку з цим мінеральні солі з кісткової тканини переходять в кров. Фосфати, потрапляючи в кров, дуже швидко виводяться з сечею з організму. Солі кальцію виділяються повільніше, тому їх концентрація в плазмі крові і в м’язах підвищується, з’являється тенденція до відкладення солей кальцію в нирках (камені в нирках). Таким чином, пришвидшеній функціі паращитоподібної залози, наступає знесилення кісток мінеральними солями, що призводить до пом’якшення кісткової тканини- хвороби Реклингхаузена, а також появі ниркових каменей.

Надниркові залози • Парна ендокринна залоза розташована в заочеревиному просторі, безпосередньо на верхньому полюсі нирки. Складається з кіркової та мозкової речовини. • Гормони, що виділяються кірковою речовиною, поділяються на статеві глюкокортилоїди та мінералокортилоїди. Глюкокортилоїди впливають на обмін вуглеводів, білків та жирів, а також на кровотворні органи та мають протизапальну дію. Мінералокортилоїди беруть участь у регуляції мінерального обміну.

1) Адреналін - він стимулює функцію симпатичної частини автономної нервової системи, звужуючи кровоносні судини, підвищує кров'яний тиск, підвищення кров'яного тиску, спричиняє розслаблення гладкої мускулатури бронхів і травного тракту, збуджує процес розщеплення глікогену в печінці та інше. 2) Норадреналін - стимулює скорочення матки і в чоловіка він збільшує периферичний судинний опір і систолічний та діастолічний тиск, підтриманням рівня активності нервово-психічних реакцій, формуванням адаптивних процесів. 3) Кортизол – активує в клітинах процеси синтезу глюкози з білків, підвищуючи рівень глюкози в крові. Надлишок призводить до атрофії м’язів, ожиріння, підвищення артеріального тиску, утруднення загоєння ран. При недостачі – виникають набряки, м’язова слабкість, підсилення пігментації шкіри.

При гіпофункції - Бронзова хвороба (Хвороба Аддісона).

Тимус • • належить до центральних залоз імунного захисту, кровотворення, в якому відбувається диференціація Т-лімфоцитів, які проникли сюди з током крові з кісткового мозку. Тут виробляються регуляторні пептиди (тимозин, тимулін, тимопоетин), які забезпечують розможення і дозрівання Т-лімфоцитів у центральних і периферійних органах кровотворення, а також низку біологічних активних речовин: інсуліноподібний фактор, який зменшує рівень цукру в крові, кальцитоніноподібний фактор, який знижує рівень кальцію в крові, та фактор росту, що забеспечує ріст тіла.