Електронний підручник на допомогу традиційним засобам навчання. Класифікація засобів створення електронних підручників
Нині особлива увага приділяється впровадженню сучасних інформаційних технологій у процес викладання різних дисциплін, створення електронних підручників і посібників та розвитку дистанційного навчання. Все це повинно бути орієнтовано на учня, на розширення можливостей навчання, які б ураховували особливості, можливості та інтереси кожного, хто навчається.
Викладачі, які здійснюють навчання, стикаються з такими проблемами: по-перше, постійно зростає обсяг інформації, котру повинен засвоїти учень; по-друге, здійснюється скорочення часу на вивчення дисциплін. Цю суперечність можна усунути лише за рахунок високоякісних посібників та додатків до них, шляхом використання інтенсивних технологій навчання, що дасть можливість скоротити час на навчання та підвищити його якість. Саме таким засобом є електронний навчальний посібник, який має допомагати, сприяти формуванню ділових якостей в усіх сферах діяльності особистості.
Електронний навчальний посібник має розв'язати такі завдання: &учень вибирає, яким чином він буде вивчати ту чи іншу тему з певної дисципліни; &забезпечується можливість одержувати різні варіанти допомоги: консультації, алгоритми виконання завдань ін; &можна запропонувати учню значну кількість вправ, тестів, лабораторних та практичних робіт, працюючи над якими кожний має змогу простежити своє просування, визначити рівень засвоєння матеріалу, за необхідністю здійснити повторне вивчення; &сформувати вміння працювати з книгою, систематизувати матеріал, розв’язувати задачі, складати алгоритми виконання завдань, використовувати комп'ютер як засіб для моделювання виробничих процесів.
Використання електронних посібників у роботі викладача дозволить: ¯ змінити процес викладання дисципліни з урахуванням досягнень певної галузі; ¯ сприятиме підвищенню кваліфікації викладача; ¯ підвищить якість навчання внаслідок розширення можливостей навчання, різноманітності форм і видів подання теоретичної та практичної інформації.
Сьогодні не існує загальновизнаного поняття "електронний підручник". Наприклад: ЕП – це програмний засіб, що містить навчальний матеріал з теми, яка вивчається, або з курсу, а також засоби для контролю за їхнім засвоєнням. За основу його складання беруть методику програмованого навчання. Дуже часто це має характер презентацій та будується у вигляді слайдів або електронний підручник написаний мовою HTML в інструментальному середовищі Windows, а тести виконані за допомогою мови Yava. Script. Такий посібник містить теоретичну частину курсу, дає можливість здійснювати переміщення по окремих темах, широко використовувати систему гіперпосилань, а також тестову частину – для перевірки засвоєних знань.
Істотні відмінності електронного курсу від традиційних: 1) закладена в зміст підручника специфічна система управління процесом навчання, що включає засоби нелінійної структуризації і оптимізації навчального матеріалу, засоби діагностики і корекції знань, розгалужену мережу зворотного зв'язку і т. п. ; 2) словесні методи, що дозволяють значно прискорити пізнавальні процеси; 3) графічні засоби, що забезпечують процесу навчання високий рівень наочності; 4) засоби мультимедіа, що дозволяють організувати лабораторний практикум.
Уведення спеціальних дидактичних методів і засобів істотно підвищують педагогічну ефективність електронних курсів: ü мотивацію (цілі і завдання вивчення дисципліни, професійна значущість); ü нелінійну структуризацію процесу навчання; ü структуризацію і оптимізацію змісту дисципліни (за логікою передачі і сприйняття інформації, за ступенем самостійності мислення учня при оволодінні знаннями, за ступенем управління навчальною роботою); ü виклад матеріалу (індуктивний, дедуктивний); ü організацію пізнавальної діяльності (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, евристичний, дослідницький);
ü наочні методи (ілюстрація, демонстрація і т. п. ); ü практичні (досліди, вправи, лабораторний практикум і т. д. ); ü діагностику готовності студента до вивчення курсу; ü тестування рівня засвоєння окремої теми; ü контроль рубежу; ü тестування рівня засвоєння навчального курсу в цілому; ü корекцію процесу засвоєння теоретичних знань; ü корекцію процесу набуття практичних умінь і навиків; ü формування вимог до студента з курсу, що вивчається.
Експериментальні дослідження і практика роботи з електронними курсами показують, що разова доза навчальної інформації, що засвоюється студентом в системі традиційного навчання не залежить від її об'єму (це може бути 1, 2, 5 і більше сторінок машинописного тексту). Ø Разом з тим на дозу інформації в системі електронного навчання накладається принципова вимога — разова доза повинна мати закінчений логічно цілісний характер (це може бути, наприклад, теорема, параграф підручника, окреме логічно завершене питання теми або цілком вся тема). Ø
Оптимальна ж разова доза навчальної інформації, що засвоюється студентом в системі електронного навчання, лежить у межах 40 хв роботи з навчальним матеріалом і 5 -10 хв тестування. v Але при цьому пізнавальна діяльність в системі електронного навчання протікає найефективніше, якщо ця діяльність реалізується через різноманітні форми її організації: наприклад, 15 -20 хв роботи з теоретичним матеріалом, потім 5 -7 хв самоперевірки за допомогою відповідного тесту рівня засвоєння знань, після чого 20 -25 хв виконання практичних завдань і 5 -10 хв спілкування з комп'ютером в діалоговому режимі з метою перевірки якості засвоєння і подальшого закріплення набутих знань. v
Ö Відмітимо, що протягом одного заняття з навчального предмету може бути декілька таких 40 -45 -хв доз, відокремлюваних одна від одної заставками, що пропонують студенту зробити невелику перерву в навчальних заняттях. Ö Електронний підручник не повинен замінити звичайну книгу, а навпаки, має забезпечити студента тим, що не може дати книга. Він має максимально полегшити розуміння і запам'ятовування найбільш істотних понять, тверджень і прикладів, залучаючи при цьому до процесу навчання інші, ніж звичайний підручник, можливості людського мозку.
Під час створення ЕП необхідно підібрати та розбити матеріал на окремі розділи, котрі можуть складатися з таких, наприклад, компонентів: теоретичний матеріал; n приклади; n контрольні запитання; n завдання для самостійного опрацювання; n контекстна довідка (Help); n словник; n практичні завдання; n тести для перевірки засвоєного матеріалу. n
Кожен розділ має складатися зі сторінок з текстом та візуалізацією, що полегшує розуміння і запам'ятовування нових понять, тверджень і методів та має бути пов'язаний гіпертекстовими посиланнями з іншими розділами так, щоб у користувача була можливість переходу в будь-який інший розділ. Студент самостійно керує зміною розділів і має можливість вивчати ті розділи, які він бажає, а також перевірити себе, відповівши на контрольні запитання та тести певного рівня складності.
b ЕП має надавати графічний, відео-, аудіо та інші мультимедійні матеріали для пояснення навчального матеріалу. b ЕП використовується також для самостійної роботи студентів, для самоперевірки на всіх етапах роботи, виконує роль наставника, надаючи практично необмежену кількість пояснень та підказок. b Дозволяє викладачеві проводити заняття у формі самостійної роботи за комп'ютерами, залишаючи за собою роль керівника і консультанта, маючи можливість контролювати знання учнів.
Електронний підручник зручний для викладача тим, що він дозволяє виносити на лекції і практичні заняття матеріал за власним розсудом, можливо, менший за об'ємом, але найбільш оптимальний за змістом, залишаючи для самостійної роботи з ЕП те, що опинилося поза рамками аудиторних занять.
Класифікація засобів створення електронних підручників è традиційні алгоритмічні мови; è інструментальні засоби загального призначення; è засоби мультимедіа; è гіпертекстові системи.
Характерними рисами ЕП, створених засобами алгоритмічних мов програмування, є різноманітність стилів реалізації, складність модифікації і супроводу, великі витрати часу і трудомісткість, відсутність апаратних обмежень, тобто можливість створення ЕП, орієнтованих на наявну технічну базу. & Інструментальні засоби загального призначення застосовуються для створення ЕП користувачами, які не є кваліфікованими програмістами. &
Використовуючи програмне забезпечення загального вжитку, можна вільно формувати структури ЕП, наприклад: q уводити, редагувати і форматувати текст засобами текстових редакторів (MS Word); q готувати статичну ілюстративну частину (графічні редактори Adobe Photoshop, Соrel Draw та деякі інші); q підготувати динамічну ілюстративну частину (звукові та анімаційні фрагменти Macromedia Flash, Sound Forse).
До переваг інструментальних засобів слід віднести можливість створення ЕП особами, які не є кваліфікованими програмістами, скорочення трудоємкості і термінів, невисокі вимоги до комп'ютерів і програмного забезпечення. Æ Разом з тим є низка недоліків: різноманітний інтерфейс, відсутність можливості створення програм дистанційного навчання. Æ Використання ж гіпертекстової технології в підготовці ЕП дає можливість структурувати інформацію, за необхідністю її можна “викласти” на будь-якому сервері із можливістю корегування і використання у будь-якій формі навчання. Æ
Слід зазначити, що гіпертекстова організація матеріалу певної предметної галузі не є щойно зробленим винаходом. Така організація інформації запропонована Теодором Хольме Нельсоном у 1960 році і була використана при створенні проекту Xanadu, фінансованого компанією Autodesk, яка заморозила роботу над проектом у 1992 р. та незабаром закрила його. Наступним кроком було використання ідеї гіпертексту Тімом Бернерсом-Лі у CERN (Європейський центр ядерних досліджень) у 1989 році і розробка для платформи Ne. XTStep протоколу HTTP (протокол передавання гіпертекстів), URL (універсальний вказівник ресурсів), та HTML - мова розмітки гіпертекстів.
Для створення гіпертекстових електронних документів можна використовувати різні мови програмування (HTML, DHTML, PHP та ін. ) та спеціалізовані Web-редактори типу MS Front. Page, Macromedia Dreamweaver, Web Page Maker та ін. ð Проте не всі користувачі достатньою мірою володіють мовами програмування, тому і виникають проблеми у створенні якісних електронних підручників. ð
Для створення ЕП можна використати такі редактори: : : : MS Front. Page Sun. Rav Book. Office NATATA e. Book Compiler Gold HTML Help Work. Shop Macromedia Dreamweaver Web Page Maker багато ін.
MS Front. Page –– надає покращене середовище розробки гіпертекстових технологій, нові графічні засоби, засоби кодування, а також засоби для створення інтерактивних сценаріїв. Sun. Rav Book. Office (сайт програми: http: //www. sunrav. ru) –– пакет, що складається з декількох частин: − Sun. Rav Book. Editor –– для створення і редагування книг і посібників; − Sun. Rav Book. Reader –– для перегляду книг і посібників.
ü За допомогою даного пакету можна створювати посібники у вигляді ЕХЕ файлів; у HTML, PDF форматах, а також у будь-яких інших (використовуючи шаблони). ü У посібниках можна використовувати всю потужність сучасних мультимедійних форматів: аудіо та відео- формати, картинки (різних форматів, включаючи анімаційні), флеш-анімацію та будь-які об'єкти.
NATATA e. Book Compiler Gold (сайт програми http: //natatagold. mn. ru/) додаток для створення електронних книг (електронні проекти, цифрові каталоги, корпоративні проекти, електронні журнали, фотоальбоми, Web-сайти, портфоліо, навчальні матеріали). Технічні можливості даної програми: стиснення інформації, вбудований пошуковий механізм, вкладки (можливість відкривати останню проглянуту сторінку), обмеження на використання, надійний парольний захист, використання “автоматичного перегортання” (Auto. Play), підтримка Flash, PDF, DOC (MS Word) та інших популярних форматів.
Скачать презентацию Електронний підручник на допомогу традиційним засобам навчання Класифікація
92b6313ee218519ca54f0e9e9b5c17bf.ppt