Деонт-тема 1.ppt
- Количество слайдов: 17
Елективний курс “Деонтологія в медицині” Лекція № 1 Медична етика та деонтологія, їх правове забезпечення у сучасному суспільстві
Мета лекції: 1. 2. Засвоєння студентами основних понять медичної етики і деонтології Визначення ролі медичної етики і деонтології у професійній діяльності лікаря
Структурні частини лекції: 1. 2. 3. Висвітлення загальних морально-етичних понять – етика, медична етика, деонтологія Медична етика і деонтологія, як духовна основа лікарської професії Правове регулювання професійної лікарської діяльності
Професійна діяльність лікаря складається із таких основних завдань: n n Діагностика захворювань і передхворобливих станів Лікування гострих і хронічних хвороб людини Попередження (профілактика) хвороб і хворобливих станів Формування здорового способу життя У реалізації цих суто професійних завдань важлива роль належить духовним, психологічним основам лікарської діяльності
На відміну від численних фахових професій, лікарська діяльність повинна базуватися на високих духовних і морально-етичних засадах і принципах. Лікар повинен усвідомити: духовність і моральність – не просто моральноетична окраса особистості лікаря , а невід’ємна сутність його професії. Цим постулатом повинен керуватися кожний студент – медик медичного вузумайбутній лікар.
Основні поняття медичної етики і деонтології Етика, згідно з визначенням античного філософа Арістотеля – це наука і загальнолюдська практика, яка вивчає моральні цінності і надає моральну оцінку діям і вчинкам людей. Основа етики-мораль. n Мораль-форма суспільної свідомості, яка визначає характер моральних вчинків і поведінку людей, основаних на загальних та регіонарних етнічних традиціях, переконаннях. Вчинки, які мають позитивну моральну цінністьетичні, вчинки без цієї цінності-неетичні. n
На принципах і засадах загальнолюдської моралі і етики формується медична етика. Медична етика - частина загальної етики, якою визначаються моральні цінності вчинків і поведінки лікаря у сфері його професійної діяльності.
Складова частина медичної етики – деонтологія. Деонтологія (від грец. deonналежне, logos-вчення) - наука і практика про духовні і моральноетичні обов’язки медика в сфері його професійної діяльності. Термін деонтологія введено в лексику англійським філософом І. Бентамом.
Основні відмінності деонтології і медичної етики Деонтологія на відміну від медичної етики: n n Визначає більш конкретні, професійно специфічні духовні риси лікаря; Визначає духовні вимоги до лікаря залежно від його професійного фаху – терапевтичного, хірургічного, акушерського, неврологічного та ін. ; Мета деонтології спрямована переважно під кутом зору інтересів пацієнта; Деонтологія спрямована на вирішення у пацієнта не лише лікувально-профілактичних, але й етичних і правових питань і проблем.
Складові частини медичної етики і деонтології: n n n n n Довіра до пацієнта Морально-психологічна підтримка Психологічне осягнення фізичних і духовних проблем хворого Гуманне ставлення до пацієнта Співчуття і співстраждання Врівноваженість і самовладання Психологічне лідерство лікаря у стосунках з пацієнтом Високі особистісні моральні риси лікаря Роль слова (вербального фактора) у стосунках лікаря з хворим Використання подій і фактів з історії медицини і власного лікарського досвіду
Професійна діяльність лікаря, зокрема, у сфері медичної етики і деонтології, регулюється правовими (законодавчими і юридичними) документами
Основні правові документи, якими керується лікар при виконанні професійних обов'язків. n n n n n Конституція України ( ст. 49) Кримінальний Кодекс України ( розділ II “Злочини проти життя та здоров’я особи”) Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” (19. 11. 92, останні зміни 26. 12. 2002) Закон України “ Про права пацієнтів в Україні” Закон України “ Про заборону репродуктивного клонування людини” (14. 12. 2004) Етичний кодекс українського лікаря Хельсінська Декларація проведення біомедичних досліджень на людях (1964, останній перегляд 1996) Лісабонська декларація про права пацієнта (1981) Міжнародний кодекс медичної етики (1949, останні доповнення 1983
1. Конституція України, стаття 49 n n Закріплення права гроиадян на охорону здоров’я Держава створює умови для отримання громадянами ефективної і доступної медичної допомоги Держава фінансує оздоровчопрофілактичні заходи щодо розвитку фізичної культури і спорту Держава забезпечує санітарноепідеміологічне благополуччя
2. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я n n n Держава через органи виконавчої влади здійснює контроль за додержанням законодавства про охорону здоров’я Держава здійснює контроль за дотриманням норм здорового довкілля і санітарноепідеміологічного благополуччя Забезпечення формування нормативних актів в галузі охорони здоров’; стандартів медичного обслуговування і медичних технологій
3. Закон України “Про права пацієнтів” n n n Законом регламентується моральна і юридична відповідальність за якість медичного обслуговування Визначені методи і форми покарання осіб, винних у порушенні прав пацієнтів, нанесення шкоди їх здоров’ю Визначені конкретні установи та заклади, які забезпечують безпеку і якість медичного обслуговування населення
4. Громадський контроль за дотриманням прав медичних працівників і пацієнтів. Його здійснюють: n Громадські організації, рухи n Громадські об'єднання n Судові органи
5. Міжнародні правові акти, організації, об'єднання, які регулюють діяльність медичних працівників. § § § § § 1947 р. – створення Всесвітньої медичної асоціації; її основні документи: Міжнародна клятва лікарів (1948 р. ) Міжнародний кодекс медичної етики (1983 р. ) Декларація з прав людини і особистої свободи медичних працівників (1985 р. ) Декларація стосовно незалежності і професійної свободи лікаря (1986 р. ) Декларація стосовно евтаназії (1987 р. ) Заява про недбале ставлення лікарів до своїх обов'язків (1992 р. ) Заява з питань медичної етики в період катастроф (1994 р. ) Мадридська декларація професійну відповідальність за я кість медичного обслуговування (1996 р. ) Ліссабонська декларація про права пацієнта (1981, 1995 р. р. )


