Експертиза тимчасової втрати працездатності Медико- соціальна експертиза

Експертиза тимчасової втрати працездатності

Медико- соціальна експертиза втрати працездатності є складовою частиною державного соціального страхування та соціального захисту населення. Суть медичної експертизи тимчасової втрати працездатності полягає у • • виявленні факту непрацездатності її ступеня причини тривалості. У разі тимчасової непрацездатності втрачений заробіток компенсується працівникові з фонду соціального страхування, залежно від СТРАХОВОГО СТАЖУ !!!

Страховий стаж Це період роботи, протягом якого сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування! Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» від 18. 01. 2001 р. № 2240 в залежності від страхового стажу розмір компенсації становить: - до 5 років – 60%; - 5 -8 років – 80%; - понад 8 років – 100% середньої заробітної плати.

Непрацездатність • Це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я. • Наприклад: Василь був на рибалці отримав переохолодження, захворів на ГРВІ, не зміг якісно виконувати свої професійні обов’язки = ВІН Є НЕПРАЦЕЗДАТНИМ

Розрізняють тимчасову та стійку непрацездатність • Тимчасова непрацездатність – це неможливість виконувати роботу у зв’язку із захворюванням, травмою чи іншими причинами протягом нетривалого часу. Наприклад: Петро працює водієм маршрутного таксі, отримав травму руки, він є тимчасово непрацездатним, бо не може керувати автомобілем. Але маємо надію, що через 2 тижні функція відновиться. • Стійка непрацездатність (інвалідність) – це тривала чи постійна втрата працездатності внаслідок хронічного захворювання чи травми, які призвели до значних порушень функцій організму. Наприклад: Микола потрапив у ДТП, отримав політравму = значне порушення функції організму = стійка непрацездатність.

Види тимчасової непрацездатності При захворюваннях і травмах Догляд за хворим членом сім’ї Догляд за хворою дитиною Вагітність та пологи Санаторно-курортне лікування Карантин Переведення на ін. роботу (проф. захворювання, туберкульоз) • Протезування • Інвазивні методи обстеження та лікування • по догляду за хворою дитиною, дитиною віком до трьох років та дитиною-інвалідом до 18 років у разі хвороби матері чи ін. особи, яка доглядає за цією дитиною. • •

Не мають права на видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність медичні працівники: • станцій (відділень) швидкої медичної допомоги; • станцій переливання крові; • установ судово-медичної експертизи; • бальнео-грязелікувальних , косметологічних і фізіотерапевтичних лікарень та курортних поліклінік; • будинків відпочинку і туристичних баз; • зубопротезних поліклінік; • установ санепіднагляду.

• • Право видачі листків непрацездатності надається Лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров’я Лікуючим лікарям стаціонарів протезноортопедичних установ Лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів Фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, на плаваючих суднах.

До порушень режиму, вказаного лікарем у листку непрацездатності, належать: • Відсутність хворого вдома призначенні йому домашнього режиму • Відсутність без поважних причин для відвідин лікарів ЛКК у призначений день • Прихід на прийом у нетверезому стані • Вихід на роботу без санкцій лікаря • Виїзд до іншої місцевості без дозволу ЛКК

При захворюваннях і травмах у разі амбулаторного лікування, лікуючий лікар має право видати листок непрацездатності одноосібно на термін до 10 календарних днів. Термін між оглядами хворого не повинен перевищувати 5 днів. У сільській місцевості, де працює тільки один лікар, останньому надане право видачі ЛН терміном до 14 днів з наступним направленням хворого на ЛКК. У сільській місцевості, де відсутній лікар, право на видачу ЛН терміном до 3 днів може бути надано фельдшеру (за спеціальним дозволом керівника лікувального закладу).

Якщо ТН триває більше 10 днів, продовження ЛН до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділенням, а надалі лікарськоконсультативною комісією, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше одного разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення хворого на МСЕК. В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування (тяжкі травми, туберкульоз), періодичність оглядів на ЛКК може бути не рідше одного разу на 20 днів.

Якщо призначене стаціонарне лікування , листки непрацездатності видаються лікуючим лікарем сумісно з завідувачем відділенням на весь час госпіталізації хворого. У разі потреби продовження лікування в амбулаторних умовах, ЛН може бути продовжено на термін до 3 календарних днів з обов’язковим обгрунтуванням у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї.

ЛН по догляду за хворою дитиною віком до 14 років в амбулаторно-поліклінічних умовах видається одному з працюючих членів сім’ї на період не більше 14 календарних днів, а по догляду за хворою дитиною-інвалідом та дитиною, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, - на весь період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування. До 10 днів ЛН видається лікуючим лікарем одноосібно, з 11 по 14 день – разом із завідувачем відділення.

У разі стаціонарного лікування дітей віком до 6 років одному із працюючих членів сім’ї видається ЛН на весь період лікування дитини. У разі стаціонарного лікування дітей віком 6 -14 років ЛН видається на період, коли за висновком ЛКК, дитина потребувала індивідуального догляду. У разі лікування дітей до 14 років, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, або хворих на онкологічні захворювання, а також постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, ЛН видається на весь період перебування в стаціонарі.

ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижня вагітності одноразово на 126 календарних днів (70 календарних до передбачуваного дня пологів і 56 – після). Жінкам, які відносяться до I-IV категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, ЛН видається з 27 тижня вагітності на 180 календарних днів (90 днів допологової та 90 днів післяпологової відпустки).

При передчасних пологах до 30 тижнів вагітності ЛН видається в разі народження живої дитини на 140 календарних днів, а випадку мертвонародження при таких пологах – на 70 днів. Жінкам, які не підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню, видається довідка ф. № 147/о «Довідка для призначення і виплати державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного страхування» .

Дякуємо за увагу!