Скачать презентацию Екосистема основне поняття екології Екосистемою називають Скачать презентацию Екосистема основне поняття екології Екосистемою називають

Екосистема. Балко. АМО-102.ppt

  • Количество слайдов: 25

Екосистема – основне поняття екології Екосистема – основне поняття екології

Екосистемою називають сукупність продуцентів, консументів і детритофагів, взаємодіючих один з одним і з навколишнім Екосистемою називають сукупність продуцентів, консументів і детритофагів, взаємодіючих один з одним і з навколишнім їх середовищем за допомогою обміну речовиною, енергією і інформацією таким чином, що ця єдина система зберігає стійкість протягом тривалого часу. Термін «екосистема» ввів в обіг англійський еколог Артур Тенслі в 1935 році, а сучасне визначення йому надав Реймонд Ліндман в 1942 році в своїй класичній роботі по вивченню біології озера Міннесота.

Екосистема Біоценоз Біотоп Екосистема Біоценоз Біотоп

Біоценоз — це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Біотоп Біоценоз — це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Біотоп — це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо).

Біоценоз Фітоценоз (угрупування рослин) Зооценоз (угрупування тварин) Мікроценоз (угрупування мікроорганізмів) Біоценоз Фітоценоз (угрупування рослин) Зооценоз (угрупування тварин) Мікроценоз (угрупування мікроорганізмів)

Біотичне середовище — це сукупність неорганічних речовин, які є основою існування біосфери. Абіотичне середовище Біотичне середовище — це сукупність неорганічних речовин, які є основою існування біосфери. Абіотичне середовище — це сукупність живих організмів, які своєю життєдіяльністю впливають на інші організми, у тому числі й на людину.

Функціональні компоненти екосистеми Абіотичне середовище (повітря, ґрунт, вода) Редуценти (бактерії, гриби) Продуценти (зелені рослини) Функціональні компоненти екосистеми Абіотичне середовище (повітря, ґрунт, вода) Редуценти (бактерії, гриби) Продуценти (зелені рослини) Консументи (всі тварини, частина мікроорганізмів, паразитичні, комахоїдні рослини)

Продуценти (автотрофи, виробники) – це живі організми, які здатні синтезувати органічну речовину з неорганічних Продуценти (автотрофи, виробники) – це живі організми, які здатні синтезувати органічну речовину з неорганічних складових з використанням зовнішніх джерел енергії. Редуценти (деструктори) – це організми, що остаточно розкладають органічні речовини, які містяться у відходах і трупах консументів і продуцентів. Консументи (гетеротрофи) – організми, що споживають готові органічні речовини, які створюються продуцентами, але в ході споживання не доводять розкладання органічних речовин до простих мінеральних складових.

Абіотичні фактори — це властивості неживої природи, що прямо чи побічно впливають на живі Абіотичні фактори — це властивості неживої природи, що прямо чи побічно впливають на живі організми. кліматичні Біотичні фактори ґрунтові Орографічні (геоморфологічні) — це усі форми впливу живих організмів один на одного.

Абіотичні умови Хімічні Фізичні (склад атмосферного повітря, наявність у ньому домішок, склад води) (температура Абіотичні умови Хімічні Фізичні (склад атмосферного повітря, наявність у ньому домішок, склад води) (температура повітря, атмосферний тиск, сонячна інсоляція, радіаційний фон)

Екосистеми штучні природні Екосистеми штучні природні

Штучна екосистема — це система, створена людиною штучно своїми зусиллями, використовуючи механізми. Штучні екосистеми Штучна екосистема — це система, створена людиною штучно своїми зусиллями, використовуючи механізми. Штучні екосистеми створюються людиною для задоволення власних потреб. Це: Сади; Парки; Поля; Городи; Поселення різного типу; Сільські та міські двори; Штучні водойми.

Призначення штучних екосистем Вирощування продуктів харчування (поля, городи, теплиці) Захист ґрунту (лісосмуги) Покращення повітря Призначення штучних екосистем Вирощування продуктів харчування (поля, городи, теплиці) Захист ґрунту (лісосмуги) Покращення повітря в місті, зниження рівня шуму (дерева на вулицях з активним рухом автомобілів) Прикраса міста, місця відпочинку (сквери, парки, квітники) Вивчення тварин і рослин (зоологічні та ботанічні сади)

Використання природних екосистем Середовище існування Господарська діяльність Лікувальні зони Естетичні Використання природних екосистем Середовище існування Господарська діяльність Лікувальні зони Естетичні

Екосистема (за розміром) Мікроекосистеми (нора, гніздо, мурашник) Макроекосистеми (океан, континент) Мезоекосистема (біогеоценоз) Екосистема (за розміром) Мікроекосистеми (нора, гніздо, мурашник) Макроекосистеми (океан, континент) Мезоекосистема (біогеоценоз)

Екосистема (за ступенем трансформації) Природні (заповідники) Антропогенно. Природні (луки, ниви, сади, поля) Антропогенні (села) Екосистема (за ступенем трансформації) Природні (заповідники) Антропогенно. Природні (луки, ниви, сади, поля) Антропогенні (села)

Стабільність екосистеми — здатність екосистеми зберігати свою структуру й функціональні особливості при дії зовнішніх Стабільність екосистеми — здатність екосистеми зберігати свою структуру й функціональні особливості при дії зовнішніх факторів.

Вразливість екосистеми — можливий розмір збитків чи шкоди системи від зміни клімату. Це залежить Вразливість екосистеми — можливий розмір збитків чи шкоди системи від зміни клімату. Це залежить не тільки від чутливості системи, але також від її здатності адаптуватись до нових кліматичних умов.

Екологічні проблеми сучасності Глобальні: 1. Забруднення атмосфери: — парниковий ефект; — руйнування озонового шару; Екологічні проблеми сучасності Глобальні: 1. Забруднення атмосфери: — парниковий ефект; — руйнування озонового шару; — кислотні дощі. 2. Забруднення вод: — зменшення кількості чистої питної води; — загибель гідробіонтів; — зменшення синтезування кисню водоростями. 3. Вичерпання запасів корисних копалин. 4. Забруднення ґрунту: — зниження родючості та дефіцит їжі; — хвороби рослин і тварин; — збільшення кількості хвороботворних мікроорганізмів. 5. Поява нових захворювань.

Державні: — наслідки катастрофи на ЧАЕС; — зменшення кількості населення; — міграційний рух населення Державні: — наслідки катастрофи на ЧАЕС; — зменшення кількості населення; — міграційний рух населення в місто; — забруднення води, атмосфери, ґрунту; — вирубування лісів та ін. Місцеві: — елементи попередніх проблем; — забруднення природи місцевими джерелами; — загибель рослин і тварин.