Економіка сільського господарства Мельник Василь Іванович агроном-технолог аграрного

Економіка сільського господарства Мельник Василь Іванович, агроном-технолог аграрного комплексу “Маяк”. Виконала: Студентка 3 В курсу ННІ природничих наук Шкурат Еліни

Вступ n n Економіка сільського господарства – наука, яка вивчає розвиток продуктивних сил, економічних відносин, особливості дії та вияву економічних законів у сільському господарстві, а також механізм та наслідки використання ресурсного потенціалу в аграрному секторі. Важливим завданням економіки сільського господарства як є аналіз використання земельних, матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, пошук шляхів і резервів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та вирішення продовольчої проблеми.

n Сільськогосподарське виробництво складається з двох великих галузей: рослинництва і тваринництва. Відповідно існує економіка рослинництва і економіка тваринництва та їх складові елементи: економіка зернового господарства, овочівництва, свинарства, скотарства, птахівництва та ін.

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Маяк" n Товариство очолює голова правління Мельник Василь Іванович.

n n Центральна садиба сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Маяк» розташована в с. Бромля Тростянецького району Сумської області, одному з найбільших сіл України. Товариство об’єднує 1158 акціонерів-власників земельних паїв. В обробітку має 5807 га сільськогосподарських угідь, у т. ч 4493 га ріллі, пасовищ – 1032 га, сінокосів 287 га на умовах договору з акціонерами і сільською радою.

n В господарстві застосовуються новітні технології вирощування сільськогосподарських культур. Наказом Міністерства аграрної політики України господарству в 2002 році присвоєно статус племінного репродуктора з розведення північно-східного молочного типу бурої худоби.

n Товариство спеціалізується в рослиннництві – на виробництві зерна і цукрових буряків, їх питома вага в стрктурі товарної продукції відповідно 11% і 20%; у тваринництві- на виробництві молока, м’яса ВРХ і свиней, питома вага яких складає відповідно 42%, 22% та 12%, крім того, господарство вирощує технічні культури – соняшник, сою, ріпак.

n n n На підприємстві працює олійниця, хлібопекарня, столярний цех, надаються різні види послуг (транспортні, будівельні). За роки перебудови і реформувань господарство зберегло поголів'я худоби, не зменшило обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, зберегло всі робочі місця. В господарстві налічується 3377 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 1200 корів. Поголів'я свиней складає 2208 голів. За минулий рік в господарстві було вироблено 5412 тон зерна, 4043 тони молока та 613 тон м'яса.

n n В грошовому виразі виробництво валової продукції в порівняльних цінах склало 13279 тис. грн. , в тому числі: в рослинництві - 3828 тис. грн; в тваринництві 9451 тис. грн.

n n n Урожайність зернових культур по господарству склала 24, 1 ц / га, цукрових буряків – 113 ц/га. Зросла продуктивність тварин. Удій на одну корову склав 5054 кг. Середньодобові прирости ВРХ – 388 г, свиней – 285 г. В структурі посівних площ зернові культури складають 58% (або 2247 га), кормові – 28% (1090 га), технічні – 14% (547 га).

n n n Кормовиробництво – складова частина галузі рослинництва. Щорічні об’єми заготівлі кормів, враховуючи наявне поголів’я складають: силосу - 8696 т зернофуражу - 3900 т сінажу – 5178 т сіна – 219 т

n Для приготування кормів в господарстві придбані дві соєві установки, гідромельниця "Мрія", кормоцех. На заготівлі кормів працює комбайн "Ягуар-840", прес-підбирач для тюкування сіна. За останні роки господарство обновило ґрунтообробну і посівну техніку. Придбали зернозбиральний комбайн "Домінатор 204 Мега", зерносушарку, зерноочисний комплекс КЗС-25, бурякозбиральний комбайн "Холмер" , трактор "NEW Holland-285" з сівалкою-культиватором та "NEW Holland-245", ввели чотири молокопроводи на 800 гол.

Проблеми сільського господарства в Україні n n Надмірна хімізація с. -г. призвела до забруднення як самих гвинтів так і продуктів харчування нітратами, пестицидами. Основні джерела забруднення ґрунту – це вихлопів гази, викиди промислових підприємств. В ґрунт вони потрапляють з атмосфери разом із пиловими частками. Особливо великим джерелом забруднення ґрунтів є промислові відходи і викиди. Площа забруднених земель в Україні близько 265 тис. га. Великої актуальності набули останнім часом забруднення радіоактивними елементами, зокрема стронцієм та цезієм, які швидко засвоюються рослинами. Поглинаючи їх через корневу систему вони на копичуються у продуктах. Часто концентрація органічних пестицидів у моркві більша, ніж у ґрунті, на якому вона виросла. Пестициди забруднюють увесь харчовий ланцюг, потрапляючи разом з біомасою до харчового раціону тварин, а далі через м’ясо і молоко – і в людей. Споконвіку господарі землі поповнювали запаси поживних речовин у ґрунті внесенням органічних та мінеральних добрив. У сучасному землеробстві внесення добрив зменшилося, вапнування проводиться рідко, дефелат із цукрових заводів не вивозиться. Внаслідок цього у порівнянні з 1996 -2000 роками в середньому зменшилася урожайність озимої пшениці, цукрових буряків на 100 центнерів, картоплі – на 64 центнери, овочів – на 47 центнерів з га. Слід зважати на шкідливий вплив відходів тваринницьких ферм на довкілля. Особливу небезпеку для довкілля становлять великі промислові тваринницькі комплекси. Відходи тваринництва окремо можуть бути джерелом небезпечного забруднення урожаю та ґрунтових вод нітратами, що швидко утворюються з аміачних солей. Встановлено великий екологічний тиск тваринницьких комплексів на повітря. Чим більше комплекси, тим більше зона забруднення атмосфери аміаком, сірководнем і органічними речовинами, в тому числі. У населення, яке проживає неподалік від таких підприємств, медики консультують головний біль.

Висновки n n Аналіз продуктивних сил, земельного фонду, матеріально-технічної бази сільського господарства, трудових ресурсів свідчить, що Україна здатна сама забезпечити населення продуктами харчування за науково обґрунтованими фізіологічними нормами споживання і мати достатні резерви продовольства для експорту. На початку 90 -х в Україні було приблизно 40 млн. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 31 млн. га орних земель, тут зосереджено найпродуктивніші чорноземні ґрунти світу, налічується понад 2, 6 млн. га зрошувальних і 3, 2 млн. га осушених земель. В середньому на одного жителя України припадає 0, 8 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 0, 6 га ріллі. Це значна землезабезпеченість. У наш час у сільському господарстві все ширше використовуються хімічні засоби для знищення шкідливих комах, пестициди, світове виробництво яких досягає 200 000 тон на рік. Багатьом з цих поєднань властива значна хімічна стійкість, внаслідок чого вони в дуже великій кількості зливаються дощовими та талими водами у річки, а потім – у моря та океани. Ці речовини поділяються за характером водоймищ, фізико-хімічними властивостями вод та , особливо, за вмістом кисню. Збільшення токсичної дії пестицидів відбувається при підвищенні температури води, що пояснюється більшою розчинністю отрути. У зв’язку з цим використання пестицидів при підвищеній температурі води є більш небезпечним і часто призводить до знищення риби, яка населяє ріки та озера. Сільськогосподарські води окрім пестицидів містять значну кількість азоту, фосфору та калія, які вносяться на поля разом з добривами. Велика концентрація цих елементів у річках та озерах призводить до порушення рівноваги, тому що нітрати та фосфати є джерелом харчування для водних рослин. Небезпечним різновидом забруднення ґрунтів є так звані кислотні дощі. Кислотні дощі виникають у результаті поєднання з атмосферним киснем двоокису сірки та оксидів азоту, які викидаються у атмосферу працюючими на вугіллі та нафті електростанціями, металургійними заводами, а також автомобільним транспортом. Добуті таким шляхом зневоднені сірчана та азотна кислоти відносяться вітрами у вигляді дощів та нерідко мають значну кислотність. Фільтруючись у ґрунті, вода кислотних дощів уносить багато поживних речовин: кальцій, магній, калій та натрій. Їх місце займають токсичні метали, які під дією дощів стають розчинними та вбивають мікроорганізми, які розлагають органічні залишки і ґрунт залишається без поживних речовин.