ЕКОНОМІКА М ЯСНОГО СКОТАРСТВА Література 1 Угнівенко А

ЕКОНОМІКА М'ЯСНОГО СКОТАРСТВА

Література 1. Угнівенко А. М. , Костенко В. І. , Чернявський Ю. І. Спеціалізоване м‘ясне скотарство: Навчальне видання. – К. : Вища освіта, 2006. – 303 с. : іл. . 2. Козырь В. С. , Соловьёв Н. И. Мясные породы скота в Украине. – Д. : Поліграфіст, 1997. – 324 с. 3. Інструкція з бонітування велликої рогатої худоби м‘ясних пород / Ю. Ф. Мельник, В. А. Піщолка, А. М. Литовченко та ін. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський университет» , 2003. – С. 3 – 24. 4. Багрий Б. А. Разведение и селекция мясного скота. – М. : Агропромиздат, 1991. – 256 с. 5. Зубець. М. В. Тимченко О. Г. , Козирь В. С. Довідник по м'ясному скотарству. – К. : Урожай, 1994 – 208 с. Додаткова 1. М‘ясне скотарство / О. Г. Тимченко, М. В. Зубец, В. С. Козир та ін. – К. : Урожай, 1991. – 189 с. 2. Маменко А. М. , Кандиба В. Н. , Бугаёв Н. И. Формирование, прогнозирование и методы оценки качества мясной продукции животных. -. – Х. : Рип « Оригинал» , 1998. – 255 с.

Питання для самостійного вивчення: 1 Технологія виробництва яловичини у спеціалізованому м‘ясному скотарстві 2 Виконання мультимедійної презентації на тему: Прогресивні технології ведення спеціалізованого м’ясного скотарства у різних країнах світу. 3 Фінансування та кредитування м’ясного скотарства. 4 Взаємовідносини виробників яловичини в м’ясному скотарстві з її споживачами, державними суспільними організаціями.

План 1 Економіка виробництва яловичини 2 Собівартість і рентабельність 3 Організація та оплата праці 4 Заходи щодо забезпечення максимальних прибутків

Термінологічний словник Рентабельність – показник, який характеризує економічну ефективність сільськогосподарського виробництва і визначається відношенням прибутку до витрат та виражається у відсотках. Рівень інтенсифікації – вартість основних виробничих фондів і вихід за рік приросту живої маси в розрахунку на одне скотомісце чи середньорічну голову молодняку. Рівень концентрації – розмір середньорічного поголів’я молодняку на комплексі і отриманий за рік валовий приріст, а також кількість реалізованої за рік худоби (голів, жива маса). Собівартість – це грошовий вираз витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції; частина вартості, що відображає витрати господарства на засоби виробництва і оплату праці.

Виручка – сума коштів, отриманих від реалізації продукції. Інтенсифікація – це економічний процес, за якого у результаті цілеспрямованих додаткових затрат на виробництво і удосконалення його структури відбувається збільшення виходу продукції із розрахунку на одиницю основних засобів виробництва. Норма прибутку – показує, скільки прибутку отримує те чи інше господарство на 1 грн виробничих фондів. Прибуток (дохід) – це різниця між виручкою, отриманою від реалізованої продукції та загальними затратами на її виробництво. Прибутком є частина вартості валової продукції, що залишається після відшкодувань затрат на її виробництво. Приймання худоби за живою масою – приймання та розрахунки за худобу за її фактичною живою масою з врахуванням знижок та категорії вгодованості.

Економіка виробництва яловичини — це сукупність суспільно виробничих відносин у скотарстві, які на основі діючих законів виробництва і методів їх застосування відображають кінцевий результат спрямованої діяльності людини, тобто порівнюючи кількість одержаної продукції та загальні витрати на її виробництво, показують ефективність (вигідність чи збитковість) галузі.

Визначення виручки від реалізації М’ясопереробні підприємства закуповують велику рогату худобу за живою масою і якістю м’яса. Суть цієї системи полягає у тому, що вгодованість худоби і її масу оцінюють після забою.

Правила приймання худоби для забою. Телят і молодняк приймають партіями відповідно до ДСТУ 4673: 2006

Для встановлення реальної вартості худоби визначають точно забійну масу, площу “м’язового вічка”, товщину підшкірного жирового поливу, відсоток внутрішнього жиру та відношення м’якоті до кісток, ступінь зрілості і мармуровості м’яса.

Правила транспортування худоби, призначеної для продажу. Щоб знизити стресовий стан і втрату живої маси не слід худобу перегодовувати, з тваринами необхідно поводитися спокійно і акуратно під час добору, перегону і транспортування. До початку завантаження худоба повинна мати доступ до доброго злакового сіна. Протягом 12 год перед відправлянням не можна давати тваринам зелений корм, сіно люцернове або із конюшини, які мають послаблювальну дію. Не можна також напувати телят протягом 2… 3 год до початку перевезення.

Відповідно до директиви ЄЕС 90/425 худобу транспортують відповідними транспортними засобами згідно з правилами перевезення вантажів, чинними на ці види транспорту, що обладнані відповідно до зооветеринарних вимог і задовольняють гігієнічні правила.

Так не рекомендується транспортувати худобу

Для оцінювання економіки виробництва яловичини у м’ясному скотарстві враховують матеріально грошові затрати на отримання одиниці продукції відповідної якості. Основним показником ефективності виробництва яловичини є собівартість 1 ц приросту худоби. Обчислюють її за фактичними затратами під час виробництва продукції.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Собівартість яловичини — це сума вартості витрачених засобів виробництва і оплати праці. На неї впливають продуктивність праці й продуктивність худоби, господарське використання всіх ресурсів скотарства.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Собівартість продукції сільськогосподарських господарств складається із витрат, пов’язаних із використанням в процесі виробництва приміщень, машин, механізмів та інших основних фондів, матеріальних, трудових і інших виробничих ресурсів і виражається у вигляді витрат на всю продукцію, показника витрат на одиницю продукції або витрат коштів на одиницю вартості продукції.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Собівартість один із основних економічних показників господарства, який відбиває результати діяльності за певний період і являє собою грошовий вираз затрат праці та витрат матеріальних ресурсів на виробництво продукції. Вона також показує, якими повинні бути шляхи режиму економії.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Скорочення витрат виробництва є основним джерелом росту фонду нагромадження та подальшого розвитку виробництва. Собівартість 1 ц яловичини можна визначити за формулою: С = (З – П)/В де С — собівартість 1 ц, грн; З виробничі витрати на весь обсяг виробленої яловичини, грн. ; П — вартість побічної продукції. грн. ; В валове виробництво яловичини, ц.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ За рахунок здешевлення кормів можна знизити собівартість приросту тварин на 30— 35 %. Проте не менш важливим резервом зміцнення економіки галузі є забезпечення раціонального використання кормів з тим, щоб від кожного 1 кг фуражу одержувати максимальну кількість високоякісної продукції.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Повне використання генетичного потенціалу енергії росту молодняка великої рогатої худоби, а, отже, і скорочення затрат на кожний центнер приросту залежать від правильного вирощування та годівлі його в молочний період.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Тварина частину поживних речовин, яку вона споживає, витрачає на життєво важливі процеси, які відбуваються в організмі. Решта поживних речовин використовується на виробництво продукції.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Якщо норма підтримуючого рівня годівлі відносно постійна (1, 4— 1, 0 корм. од. на 100 кг живої маси залежно від віку), а кількість кормів на продукцію вище цього рівня збільшується пропорційно продуктивності тварин, то сума підтримуючої та продуктивної норм годівлі, віднесена до величин продуктивності, послідовно зменшується, тобто із збільшенням продуктивності поголів'я витрата кормів на одиницю продукції знижується.

Зміна витрат кормів залежно від продуктивності тварин 100% 90% 1. 2 11. 2 80% 70% 9. 3 6. 5 4 роки 0. 8 11. 3 60% 50% 4. 7 8. 9 0. 8 4. 7 2 роки 6 міс 4. 2 6 міс 40% 5. 9 0. 650000001 4. 7 2. 2 2 міс 2. 5 30% 20% 10% 6. 9 0. 8 4. 5 0% Сер. доб. прир. 2. 5 2. 8 1. 3 1. 5 2. 5 1. 2 1. 3 3. 8 Усього 0. 680000001 2 Підр. Життя Продукція на 1 кг приросту 3. 5 Витрати кормів на 1 гол. к. о. за добу 2 міс

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Відомо, що коли порушується технологія заготівлі кормів (включаючи строки збирання) та збереження кормів, поживна цінність їх знижується на 30 — 50 % і більше

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Тільки дані лабораторних досліджень поживності корма повинні бути вихідними при складанні раціонів годівлі тварин та основним критерієм оцінки діяльності господарства. Різницю поживних речовин у вирощених та заготовлених кормах (закладених на зберігання) не враховувати у виробництво та розглядати як недобір кормів.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ При визначенні забезпеченості тваринництва кормами недостатню кількість грубих кормів компенсують соковитими, і навпаки, а дефіцит загальної поживності — концкормами.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Приклад: при загальній стопроцентній забезпеченості кормами в кормових одиницях вважається повним задоволення потреби тваринництва в кормах, хоча грубих кормів заготовлено 100%, соковитих — 120— 130, концкормів — 80— 85 і зелених — 95. Але такий висновок не можна вважати правильним, оскільки кожний корм характеризується різним вмістом (і в різних формах) енергії, протеїну, цукру та інших поживних речовин, необхідних для виробництва продукції.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Внаслідок цього для більшої об'єктивності показника загальне забезпечення тваринництва кормами треба визначати за найменшим процентом забезпечення одним із видів кормів.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Запропонований метод значно підвищує об'єктивність оцінки дає можливість поліпшити забезпечення тваринництва кормами, сприяє старанному виконанню планів виробництва та заготівлі кормів, що в кінцевому результаті позитивно впливає на підвищення продуктивності поголів'я.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Наприклад, якщо забезпеченість грубими кормами становить 100 %, соковитими — 85, зеленими — 92, концкормами — 89% то загальну забезпеченість слід визначати за 85 %, тобто найменшим показником (у даному випадку — забезпеченням соковитими кормами).

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ У структурі собівартості приросту телят інші основні затрати включають амортизаційні відрахування, вартість поточного ремонту, електроенергії, палива, підстилки, спецодягу, водопостачання, транспорту та інші види послуг.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Накладні витрати включають у себе загальновиробничі та загальногосподарські. загальновиробничі— це оплата праці керівників та спеціалістів, а також витрати на утримання засобів виробництва галузевого призначення;

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ до загальногосподарських витрат належать витрати на обслуговування всього господарства: оплата праці апарату управління, амортизаційні відрахування і витрати на утримання приміщень загальногосподарського призначення та їх поточний ремонт, витрати на легковий транспорт.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Ріст продуктивності тварин, скорочення чисельності апарату управління, дотримання режиму економії в цілому по господарству призводять до зменшення накладних витрат, а значить, до зниження собівартості яловичини і підвищення рентабельності скотарства.

Рентабельність м’ясного скотарства, передусім, залежить від загальної живої маси молодняку під час відлучення.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Нині користуються двома способами визначення рівня рентабельності: відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції відношення до вартості основних виробничих фондів і оборотних коштів.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ При цьому рівень рентабельності визначають за формулою: У = Р/С х 100 де У —рівень рентабельності, %: Р виручка від реалізації, грн. ; С — повна собівартість реалізованої продукції, грн.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Із концентрацією та спеціалізацією виробництва, збільшенням обсягу одержання продукції інші прямі затрати та накладні витрати з розрахунку на 1 ц приросту великої рогатої худоби зменшуються, що, в свою чергу, позитивно впливає на зниження собівартості яловичини і зміцнення економіки галузі.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Високої ефективності можна досягти як за рахунок зниження собівартості яловичини, тобто зменшення витрат на її виробництво, так і за рахунок підвищення реалізаційної ціни м'яса, якої досягають за рахунок підвищення його якості.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Нарощування виробництва в поєднанні з ростом реалізаційної ціни кожного центнера яловичини сприяє збільшенню виручки від реалізації.

СОБІВАРТІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ Для характеристики використання виробничих фондів служить показник “норма прибутку”, за який беруть відсоткове відношення прибутку до середньорічної балансової вартості основних і оборотних засобів, формула

Норма прибутку Nп= m' /(Ф ос + Ф об) х 100% де Nп – норма прибутку; Ф ос – середньорічна вартість основних засобів (фондів); Ф об – середньорічна вартість оборотних засобів (фондів); m' – прибуток.

Норма прибутку НАПРИКЛАД Якщо два господарства, що отримують однакову продукцію і одну і ту ж суму прибутку, мають різні норми прибутку, це свідчить про те, що в одному із них виробничі фонди використовують краще, в іншому гірше.

На основі аналізу результатів роботи комплексу проводять економічне оцінювання організації праці, виявляють, чи вона відповідає системі поточної організації виробництва.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Організація праці на виробництві яловичини це система заходів у м'ясному скотарстві щодо правильної розстановки й використання робочої сили та засобів виробництва, що за забезпечує досягнення найкращих господарських результатів одержання максимальної кількості продукції з найменшими затратами праці та витратами коштів.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Оплата праці — це винагорода працівникам скотарства за працю вкладену в господарство. Витрати на оплату праці показують суму заробітної плати (основної та додаткової) за нарахуванням на соціальні страхування.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Розцінку на 1 ц приросту визначають діленням річного фонду зарплати (денна ставка, перемножена на 365 днів року та на коефіцієнт 1, 25 за продукцію) на планове виробництво валового приросту тварин цієї групи.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Отже, чим більше буде одержано валового приросту з розрахунку на одну людину, тим менше буде затрачено коштів на зарплату в структурі собівартості.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Різновидність відрядної форми оплати праці є акордно преміальна система за виконане завдання по одержанню валового приросту. Крім того, до загальної суми заробітку додають премію за одержання високих середньодобових прирос тів, економію кормів, реалізацію поголів'я високою вгодова ністю і важкою ваговою категорією.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Найефективнішими формами організації та оплати праці є орендні відносини з оплатою за кінцевий результат, тобто за кількість та якість продукції. Оплата праці знаходиться в прямій залежності від продуктивності праці.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Із скороченням затрат праці на 1 ц приросту великої рогатої худоби знижується його собівартість і навпаки, зниження продуктивності праці зумовлює зростання собівартості продукції.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Продуктивність праці в тваринництві значною мірою залежить від рівня механізації трудомістких процесів.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Важливим фактором росту продуктивності праці є підвищення продуктивності тварин. Із збільшенням середньодобових приростів зростає продуктивність працівників ферм, знижується собівартість продукції і виробництво яловичини стає рентабельним.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Підвищення середньодобових приростів і на цій основі реалізація на м'ясо поголів'я вищих вагових категорій призво дить до підвищення продуктивності праці тваринників, зниження собівартості приростів та підвищення рентабельності виробництва яловичини.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ Незважаючи на визначальну роль живої праці в процес: виробництва, його продуктивність підвищується тільки при умові високого оснащення засобами виробництва, а останні є втіленням минулої праці. Отже, підвищення продуктивності праці досягають тільки при раціональному використанні всієї сукупної праці.

РОЗПОРЯДОК ДНЯ НА ФЕРМІ Розпорядок дня — це точно установлена послідовність виконання виробничих процесів у м‘ясному скотарстві, праці і відпочинку тваринників із зазначенням часу та тривалості цих дій.

РОЗПОРЯДОК ДНЯ НА ФЕРМІ Розпорядок дня залежить від технології виробництва, віку й кількості тварин, сезону року, навантаження поголів'я на працівника, а також традицій, які склалися в тій чи іншій місцевості.

Основні висновки

Селекційні ознаки, що впливають на прибутковість м’ясного скотарства Виробничі Ознаки сектори Ферми „корова- Ефективність відтворення, жива маса теля” телят при відлученні Середньодобовий приріст, витрати Відгодівельні корму, сорт туш М’ясокомбінати Сорт туш, маса і вихід відрубів Роздрібна торгівля Споживач Сорт туш і вихід відрубів, привабливість продукту і строк його зберігання Співвідношення м’ясо/жир та м’ясо/кістки, ніжність, смак і соковитість продукту

Максимальні прибутки забезпечують наступні заходи: - застосування промислового схрещування - поліпшення кормової бази за рахунок утримання тварин на пасовищі - вдосконалення технологій збереження молодняку, підготовка теличок до їх першого парування, зменшення тривалості періоду отелень - використання технологій управління пасовищами і утримання на них тварин протягом 24 годин на добу - використання дешевих кормів у зимовий період згодовування досхочу соломи озимої пшениці, ячмінної і вівсяної, що замінює сіно на 33, 3% за енергією і на 8% - за протеїном - безприв’язне утримання тварин на глибокій підстилці під навісом з основним видаленням гною раз на рік бульдозером - перебування тварин у природних умовах, що потребує мінімальних трудових затрат і зменшує збитки Додаткові гроші, витрачені на селекцію – це інвестиції у майбутнє!

Дякую за увагу