Економічний розвиток України до Першої Світової війни

Економічний розвиток України до Першої Світової війни

1. Економічний розвиток Давньоруської держави Київської Русі (IX-XII cт. ) 2. Економіка України у XIII-XVIII cт. 3. Скасування кріпосного права. Реформи 1848 р. , 1861 р. 4. Розвиток капіталізму у сільському господарстві 5. Промисловий переворот та його особливості 6. Столипінська реформа 7. Перехід від монополістичного капіталізму. Формування монополій (з 80 -х рр. до Першої Світової війни)

Економічний розвиток Давньоруської держави Київської Русі (IX-XII cт. )

Поява племінних союзів (антів, дулібських племен) Об'єднання споріднених племен у племінні князювання, очолювані князем і підлеглою йому адміністрацією Утворення територіальних князівств, що включали племінні князювання (Новгородське і Київське князівства) Об'єднання територіальних князівств у єдину державу – Київську Русь

Давньоруська ранньофеодальна держава виникла у 882 році. Вона мала ряд характерних особливостей: Суб'єктом влади був весь князівський рід рюриковичів – колективно-родове братерство князів Князь не був приватним власником землі. Вона належала його посаді, столу, тобто фактично була державною. З XI століття з'являється тенденція перетворення умовного землеволодіння в спадкове (феод) В ході адміністративної реформи сильними адміністративними одиницями стають погости, волості, міста. Племінна адміністрація зникає.

Вона забезпечувала стабільність економічного життя, організовуючи захист вітчизняних земель від зовнішніх ворогів; регулювала економічні відносини, що складалися в суспільстві з допомогою законодавства й оподаткування ( “ Руська правда ) Укладала зовнішньоторговельні договори, підтримувала купецтво, встановлювала ринкові міри ваги і довжини, регулювала величину позичкового відсотка; Будучи ініціатором введення християнства, держава сприяла розвитку освіти і формуванню одного з істотних секторів феодального господарства – монастирського землеволодіння Сприяла переходу суспільства від первіснообщинного ладу до феодалізму

Основною формою організації великого феодального господарства була вотчина – володіння, що знаходилось в особистій власності феодала і передавалась у спадщину. Основою існування вотчини була праця холопів – рабів, напівзалежного населення – рядовичів і закупів та поступово поневолюваних общинників – смердів. Перша форма державного податку – данина (полюддя). Ольга вже ввела фіксований розмір зборів.

Виробництво зернових культур Вирощування технічних культур Бортництво, рибальство і полювання Перехід вузьколопатного до широколопатного рала. Розповсюдилась двопільна система землеробства Становлення трипілля

Головними сферами ремісничого виробництва був видобуток і плавка руд та металообробка Прийняття християнства на Русі в 862 році сприяло подальшому розвитку будівельної справи, зокрема спорудженню дерев'яних, а потім і кам'яних храмів. Розвинутою галуззю ремесла було склоробство. Також, важливою галуззю ремесла стало виробництво деревинного (діжки, ковші) та глиняного посуду. Особливою галуззю художнього ремесла був іконопис.

В умовах панування натурального господарства поступове поглиблення процесу поділу праці стало загальною основою певного росту товарного виробництва і торгівлі. Розвитку торгівлі сприяв також ряд внутрішньо економічних факторів: 1. Ріст кількості міст, чисельності їх населення (потенційних споживачів) 2. Охоронно-стимулюючі заходи держави: торгові договори з Візантією в 907, 944 і 971 рр. , контроль за торговими мірами ваги і довжини, правове регулювання суперечок, що виникали продажі низькоякісного товару, охорона власності, раціоналізація грошового обігу (перехід до карбування монети); 3. Активний розвиток торгівлі Києва не тільки як внутрішнього, а й міжнародного торгового центру на шляху з “варяг у греки” західноєвропейських і східних купців, широкі зовнішньоторговельні зв'язки. 4. Успішно розвивалась зовнішня торгівля. Розвиток торгівлі сприяв еволюції грошової системи. Грошовою одиницею Київської Русі стала гривня – це був злиток срібла визначеної ваги. Функції грошей: засіб обігу, засіб платежу, міра вартості, засіб нагромадження.

Економіка України у XIII-XVIII cт.

q Після навали Батия 1237 -1241 і погрому Києва місто остаточно приходить в запустіння і потрапляє на деякий час під владу Галицько-Волинського князівства. Південна Русь виплачує данину монголам і, згодом, Золотій Орді. q У 1321 році литовський князь Гедимін в битві на річці Ірпінь розбиває об'єднану армію південноруських князів, після чого завойовує Київ, Переяслав, Білгород та інші ослаблені монгольською навалою міста, які змушені визнати його верховну владу. Тим не менш, до 1362 року (битва на Синіх Водах) зберігається виплата данини Золотій Орді. q Польське королівство остаточно захопило Галицьку і Холмську землі у 1387 році Буковина З 1359 року відходить до Молдавського князівства під назвою Шіпінской землі, а Закарпаття у другій половині XIII століття - до Угорського королівства. Таким чином землі сучасної України в XIII-XIV століттях були розділені між сусідніми державами.

З 1398 литовська держава називалася Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійское. Важливу роль в ньому грала давньоруська культура, закони (Руська правда) і звичаї. В умовах боротьби з хрестоносцями, Московським князівством і з-за внутрішніх конфліктів Велике князівство Литовське вступило в союз з Польським королівством, підписавши Кревську унію (1385). Проти зближення з Польщею виступало багато православних князів, тому в державі протягом ста років сталися три громадянські війни: в 1381 -1384, в 1389 -1392 і в 14321439. За час останньої в межах ВКЛ протягом трьох років фактично існувала держава - Велике князівство Руське. У другій половині XV століття Велике князівство Литовське перетворилося із своєрідної федерації російських і власне литовських князівств на централізовану державу, в якій все більшу роль відіграє прийнятий панівною династією Ягеллонів польський католицизм.

ü Землі півдня нинішньої Україна в другій половині XV століття являли собою незаселену осілим населенням степ, іменувалися Диким полем. Своєрідними «вратами» в Поле з боку більш заселеного Середньої Наддніпрянщини були дніпровські пороги - природні виходи корінних гірських порід, що перетинають тeченіе Днепрa між нинішніми Дніпропетровськом і Запорожьем. ü В кінці XVI і першій половині XVII століття почастішало кількість козацьких повстань Найбільш успішним стало повстання Хмельницького, 1648 -1654 років, у результаті якого виникла автономна політична одиниця – Гетманщіна. ü Протягом війни в Гетьманщині почалася громадянська війна (Руїна) і склалася політична ситуація, при якій Лівобережна України бажала бути в складі Росії, а в Правобережній козацька старшина тяжіла до угоди з Річчю Посполитою, що супроводжувалося і обранням різних гетьманів. ü Даний розкол був зафіксований в Андрусівському перемир‘ї між Росією і Річчю Посполитою.

Під час російсько-турецької війни 1676 -1681 російсько-козацьке військо спільними силами відображає експансію Османської імперії в Лівобережну Україну. У складі Росії на Україну йде відновлення економіки, зростає населення, вільно будуються православні храми. З метою уніфікації держави, імператриця Катерина II скасовує Гетьманщину в 1764 році і Запорізьку Січ в 1775 році. Після поділів Польщі в 1772 -1795 роках Галичина переходить у володіння австрійських Габсбургів, а інша частина Правобережної України, в тому числі Поділля, Волинь - у володіння Російської імперіі. Велику роль в індустріалізації Україна зіграв європейський капітал, в тому числі французький «російський позика» в мільярд франків. У налагодженні виробництва на півдні Україні товарного зерна, масово експортував через чорноморські порти, велику роль зіграли не тільки українські селяни, а й німецькі колоністи, число яких на Україну становило близько півмільйона. На початок XX століття регіон Карпат - другий в світі за значенням після Баку район видобутку нафти.

Скасування кріпосного права. Реформи 1848 р. , 1861 р.

Відміна кріпосного права включала такі основні положення: скасування особистої залежності селян від поміщиків; наділення селян землею і визначення за неї повинностей; викуп селянських наділів. У 1885 р. був відкритий перший кріпосний банк.

27 березня 1848 р. закон угорського сейму скасував кріпацтво та феодальні повинності. Реформа включала такі положення: • ліквідація юридичної залежності селянина від поміщика; • наділення селян землею; • сплата поміщикам вартості кріпосних повинностей. “ Положення 19 лютого 1861 р. про селян, що вийшли із кріпосної залежності ”: • Скасування особистої залежності селян від поміщиків, їх звільнення і створення органів селянського управління; • Наділення селян землею і визначення за неї повинностей; • Викуп селянських наділів.

Розвиток капіталізму у сільському господарстві

Прусський Ґрунтується на великому поміщицькому господарстві. Американський Базується на вільному фермерському господарстві, інтенсивних методах його ведення. Шляхи капіталізму у с/г Після проведення реформи як поміщики, так і селяни втягувались до ринкових відносин. v. Перехід на капіталістичні відносини супроводжувався розшаруванням поміщицького землеволодіння, розмір деяких маєтків зростав. v. Перехід селян на капіталістичний шлях розвитку проходив ще важче, чому сприяли деякі фактори: тимчасово зобов’язаний стан, необхідність викупу землі, залежність від сільської громади тощо. v. Соціальні групи на селі: сільська буржуазія, середні селяни, сільські робітники з землею, або без неї. Новим явищем пореформеного періоду була поява в українських губерніях кооперативів. Провідне місце серед них займали кредитні та ощадно-позичкові, проводили фінансування на кооперативних засадах; споживчі, що забезпечували сільськогосподарських виробників промисловими товарами.

Промисловий переворот та його особливості

Незважаючи на залишки кріпосництва, що гальмували зростання продуктивних сил, розвиток капіталізму в промисловості після 1861 р. здійснювався прискореними темпами. Збільшувався попит на засоби виробництва, техніку, сільськогосподарські машини, що стимулювало розвиток промисловості. Диференціація селянства створювала ринок вільної найманої сили, посилювався процес первісного накопичення капіталу за рахунок експропріації селянства, оподаткування, викупних платежів. Формувалася фабрично-заводська система виробництва Вона супроводжувалася впровадженням у виробництво машин нових технологій, парових двигунів Формувались нові соціальні верстви – промислова буржуазія і промислові робітники

На відміну від промислового перевороту у західних країнах індустріальний розвиток України починався не з галузей легкої промисловості, а із сировинних галузей і важких. Продовжується освоєння Донецького кам’яновугільного і Криворізького залізорудного басейнів. Прискорено розвивається сільськогосподарське машинобудування Успішно розвивалось транспортне машинобудування Крім важкої, одержують розвиток харчова і легка.

I II III • Наявність пережитків феодального строю • Експлуатація селян • Самодержавна влада царя • Станова система • Привілейована влада • Вузькість внутрішнього ринку, що штовхало російський капітал на завоювання зовнішнього ринку • Економічна залежність російського імпералізму від іноземного (капітал з Росії у Китай, Персію, Монголію та ін. )

Столипінська аграрна реформа

Здійснення аграрної реформи розпочалось згідно з указом 9 листопада 1906 р. “ Про доповнення деяких постанов діючого закону, що стосується селянського землеволодіння й землекористування ”, проект якого розробив О. А. Столипін. Реформа передбачала: • Виділення селян з общини і закріплення за ними землі у приватну власність; • Створення хутірського та відрубного господарства; • Проведення переселенської політики.

Поліпшення, що почалося зі Столипінською реформою, стосувалося лише близько ¼ господарств, насамперед хутірських і відрубних. Хоч у руках селянства опинилося 65% всієї землі, проте в Україні далі панувало аграрне перенаселення. 32% селян не мали землі або мали до 1 перенаселення десятини, 38% господарств мали 1 — 4 десятини, 19% — 4 — 9, ледве 11% — більше (станом на 1917 рік). Бідняки (частково і середняки) не мали змоги купувати поміщицьку землю через високу ціну (наприклад, 400 — 700 карб. за десятину на Правобережжі) і не могли одержати кредиту за посередництвом Сел. Банку. Реформа спричинила ще більшу соціальну диференціацію селянства: збільшення найдрібніших і великих селянських господарств і селянства зменшення середніх, власники яких продавали землю заможнішим і самі виїздили за Урал або до міст. Невирішена аграрна проблема була однією з причин революції 1917 року

Перехід від монополістичного капіталізму. Формування монополій (з 80 -х рр. до Першої Світової війни)

У 90 -ті роки ХІХ ст. в основному завершується промисловий переворот в Україні. Особливість промислового перевороту в Україні відзначалася деякими факторами: q Промисловість розвивалася як частина загальноросійської. Царат не міг забезпечити швидкого підйому продуктивних сил. Йому на допомогу приходила державна влада й іноземний капітал. q Завдяки сприятливим умовам деякі галузі промисловості (залізорудна, вугільна та інші) розвивалися швидкими темпами на Півдні України, ніж у цілому по країні.