Економічна думка Середньовіччя 1 Передумови появи ЕД феодалізму

Економічна думка Середньовіччя 1. Передумови появи ЕД феодалізму 2. Особливості ЕД феодалізму на Сході 3. ЕД в Європі: 3. 1 Західна Європа 3. 2 Східна Європа 4. Місце та значення ЕД феодалізму в ІЕД.

1. ПРЕДПОСЫЛКИ ПОЯВЛЕНИЯ ЭМ ФЕОДАЛИЗМА СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ товарно-денежных отношений (ТДО) Регулятор Изменение в природе Община Основа: кровнородственные связи внешняя Схема к. э. н. К. В. Лыкова внутренняя природа Нарастание диспропорций Последствия: ФОРМА Развитие трудовых функций и начало подрыва природного регулятора Дорыночная Рыночная восстановления пропорций Война излишек нарастание обменов Очищение ТДО Купеческий капитал Ростовщиче ский капитал товар Обмен Всеобщий эквивалент ОРТ Расширение обмена ПП рабовладение НП феодализм ПНК Промышленный капитал

Риси розвиненого феодалізму v Панування натурального господарства v 3 види залежності (особиста, поземельна, судово-адміністративна) v Рутинний характер техніки v Становий характер устрою v Безмежне панування релігії Риси характерні для країн Західної Європи

Особливості феодалізму на Сході 1. Значні перепони розвитку приватної праці і власності 2. Держава - колективний представник пануючого класу 3. Експлуататорська ієрархія рентоотримувачів в частині державного податку 4. Міста, центри паразитичного споживання пануючого класу 5. Відсутність кріпосного права 6. Відсутність глибокого розподілу праці між містом і селом

Економічна думка Середньовіччя(західноєвропейські країни) Раннє середньовіччя (V—Хет. ) Економічна думка відобразила проблеми розкладу общини, ста новлення феодальних відносин, поєднання в економіці різних укла дів (патріархального, рабовласницького, фео дального) тощо Класичне середньовіччя (XI—XV ст. ) Економічна думка відобразила проблеми розквіту феодалізму, еко номічного та політичного піднесення міст, розвитку товарного виробництва, еволюції феодального помістя, урізноманітнення феодальних повинностей тощо Джерела: "Варварські правди": зведення канонічного Салічеська, Бургунд ська, пра ва(XII ст. ); твори Фоми Баварська та ін. ; Аквінського (1225— 274), господарські Ніколи Орема (1323— регламен ти: 1382), Георгія Пліфона "Капітулярій про вілли" (1360— 1452) та ін. ; (початок IX ст. ), серед ньовічні єресі тощо Саксонський капіту лярій (остання " чверть VIII ст. ) тощо Пізнє середньовіччя (XVI—XVII ст. ) Економічна думка відобразила початок розкладу феодалізму та зародження капіталізму, виникнення ма нуфактур, широкий розвиток товарно грошових відносин, процес первісного нагрома дження капіталу, формуван ня внутрішнього та зовніш нього ринків тощо Джерела: меркантилізм як перший прояв економічних ідей бур жуазного суспільства; соціалістичні утопії Т. Мора (1478— 1535), Т. Кампанелли (1568— 1639), Т. Мюнцера (близько 1490— 1525); еконо мічні вимоги антифеодальних рухів тощо

Економічна думка Ібн-Хальдуна може бути зведена до послідуючих пунктів: 1. Дослідження проблем розвитку стадій розвитку суспільства. 2. Розробка проблем особистої залежності (категорія “мульк”) 3. Розробка проблем ТГВ як: - виділення у вартості товару крім живої праці і уречевленої; - дослідження впливу податків на величину ціни товарів. Ибн Хальдун (1332 -1406)

Економічні погляди Т. Аквіната У “Summa theologiсa” A Фома Аквінський: Тома Аквінат (1225/26 1274) § розрізняв “Істину віри” від “істини одкровення”. §обґрунтовував станову ієрархію феодального устрою § схвально відносився до праці, вважаючи її благородним заняттям, необхідним для підтримки життя § розглядав приватну власність як законний інститут людського суспільства, засуджуючи вимоги “єретиків” про передачу майна від багатих до бідних § поділяв багатство на природне (землі ремесла) та неприродне, штучне (золото, срібло) § засуджував лихварство як “ганебне ремесло” § проголосив натуральне господарство основою добробуту населення, припускаючи існування торгівлі як засобу до життя, але не як засобу наживи § обґрунтував концепцію «справедливої ціни»

Метод Аристотеля Нагромадження знань йде поряд з емпіричним методом. Емпіризм – філософська течія яка визнає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань і недооцінює роль наукової абстракції. Емпіричний метод - знання одиничного, суб'єктивне знання. Науковим метод – знання загального, об'єктивне знання поза індивідуальною свідомістю. Наукове знання потребує знання міри. Для чого треба знати загальне. Пам’ять – Досвід – Наука і Мистецтво - Загальний погляд на речі. З боку діяльності: Досвід = мистецтву. Досвід - знання одиничного. Мистецтво – загального. Всяка діяльність відноситься до одиничного. Знання і розуміння більше відносяться до мистецтва ніж до досвіду. Знання – це розуміння причин явищ. . Звідси при вивченні: Досвід не = науці. При діяльності: досвід = науці (якщо останні є) Звідси: Досвід + наука = Мистецтву. Головне в методі Аристотеля: пошук загального. Був використаний в працях Т. Аквіната для аналізу середньовіччя.

Постановка Аристотелем деяких економічних проблем • • Що лежить в основі обміну одного товару на інший. Помітив об'єктивність появи грошей через розвиток обміну. • Виявив функції грошей як: міри цінності, засобу обігу, нагромадження багатства та засобу платежу. • Виділив два види господарств: - економіку (безпосереднє задоволення потреб населення) - хрематистику. (мистецтво нагромадження грошей) Отримала розвиток в працях Т. Аквіната

Концепція справедливої ціни • Вперше поставлена каноністами. • У тлумаченні Т. Аквіната виділяються 2 види справедливості в обміні: - Справедливість згідно речі, тобто відносно витрат праці; - Справедливість згідно з відношенням частини до цілого” як така, що дає можливість продавцю підтримувати свій становий статус. Висновок: Перше положення базувалось на рівності учасників обміну, друге його відкидало, що відповідало стану класичного середньовіччя.

Оценка товарно-денежных отношений Т. Аквінатом: «Деньги не могут порождать деньги, необходимо сословное деление общества… богатство подразделяется на естественное (плоды земли и ремесла) и искусственное (золото и серебро)…, необходимо признание частной собственности» .

Социалисты-утописты Основные идеи получили развитие в его книге «Утопия» (1516): 1. В обществе нет частной собственности. 2. Распределение продуктов идет по потребностям. 3. Рабочий день не более 6 часов. 4. Всеобщее участие всех в труде. От названия произведения получил хождение термин «утопический социализм» . Томас Мор (1478 -1535)

Социалисты-утописты Основные идеи отражены в его книге «Город солнца» (1602): 1. В обществе нет частной собственности. 2. Распределение продуктов идет по потребностям. 3. Рабочий день 4 часа. 4. Всеобщее участие людей в труде. 5. Жесткая регламентация потребностей людей в быту. Томазо Кампанелла (1478 -1535)

Социалисты-утописты диггеры «копатели» Основные идеи получили развитие в его книге «Закон свободы» (1652): 1. 2. 3. 4. 5. • • • Джерард Уинстенли (1609 — 1676) — английский социалист-утопист XVII века, один из руководителей движения диггеров. • • социальные идеалы коммунистического общества связаны с чаяниями бедноты свобода гражданина, прежде всего, - свобода от нужды реализация идей «уравнительного коммунизма» изложены теоретические рассуждения о свободе и о монархическом и республиканском образе правления; начинается картина идеального общественного устройства. Главные черты его таковы: земля общая; в промышленности господствует домашнее производство; распределение происходит при помощи общественных магазинов; обучение и труд всеобщи и обязательны; центральная власть — в руках парламента, местная — в руках различных должностных лиц; войско и духовенство имеются, но обязанность последнего ограничивается просвещением народа, ибо религии, основанной на сверхчувственном, не существует; брак свободен и совершается без всяких формальностей; он обязателен в случае доказанной связи, приведшей к рождению ребенка; наказания, вплоть до смертной казни, существуют; высшие наказания постигают уличенных в купле и продаже; золото и серебро идут только на утварь.

Економічна думка Київської Русі “Руська правда” (ХІ – ХІІ ст. ) Кодекс правових норм “Руська правда”: Ø дає уявлення про господарське життя, власність, економічні відносини, організацію великого княже-боярського володіння, майновий та соціальний статус окремих категорій населення Ø регламентує права феодалів на земельну власність, визначає становище залежних селян та інших груп населення Ø охороняє право приватної власності Ø визначає міру покарань, систему штрафів за порушення встановлених норм Ø регламентує торговельні операції, правила укладання торговельних угод Ø обмежує лихварські операції, упорядковує систему боргових зобов'язань, надання позик як у натуральній, так і у грошовій формах Ø визначає права громадян, пов’язані з успадкуванням

4. Місце та значення ЕД феодалізму в ІЕД.

Виконали роботу: Ру с о в а К а т е р и н а К л и менк о Є в гені я Куріло Вікторія Науковий керівник : Ст. викл. Артеменко О. А.