Скачать презентацию ЕКОЛОГІЯ Викладач Гавриленко Олена Петрівна Олійник Я Скачать презентацию ЕКОЛОГІЯ Викладач Гавриленко Олена Петрівна Олійник Я

Картографи 1-2.pptx

  • Количество слайдов: 40

ЕКОЛОГІЯ Викладач – Гавриленко Олена Петрівна. Олійник Я. Б. , Шищенко П. Г. , ЕКОЛОГІЯ Викладач – Гавриленко Олена Петрівна. Олійник Я. Б. , Шищенко П. Г. , Гавриленко О. П. Основи екології: підручник. – К. : «Знання» , 2012. – 560 с. Є у бібліотеці!

ЕКОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ЕКОЛОГІЇ ЛЮДИНИ Викладач – Гавриленко Олена Петрівна. Олійник Я. Б. , ЕКОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ЕКОЛОГІЇ ЛЮДИНИ Викладач – Гавриленко Олена Петрівна. Олійник Я. Б. , Шищенко П. Г. , Гавриленко О. П. Основи екології: підручник. – К. : «Знання» , 2012. – 560 с. Є у бібліотеці!

ТЕМА 1. СУЧАСНА ЕКОЛОГІЯ ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ ПРО ВЗАЄМОДІЮ ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВА ТЕМА 1. СУЧАСНА ЕКОЛОГІЯ ЯК СИСТЕМА ЗНАНЬ ПРО ВЗАЄМОДІЮ ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВА

НІМЕЦЬКИЙ ЗООЛОГ ЕРНСТ ГЕККЕЛЬ (1834 -1919) Першим запропонував термін “екологія“ у 1866 р. Термін НІМЕЦЬКИЙ ЗООЛОГ ЕРНСТ ГЕККЕЛЬ (1834 -1919) Першим запропонував термін “екологія“ у 1866 р. Термін походить від двох грецьких слів: oikos (помешкання, місцеперебування, притулок); logos (вчення). Екологія – це міждисциплінарна наука про структуру і функціонування природних та суспільних систем у їх взаємозв’язку.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЇ ЯК НАУКИ Перший етап – до другої половини ХІХ ст. Лідером ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЇ ЯК НАУКИ Перший етап – до другої половини ХІХ ст. Лідером є екологія особини – аутекологія. Створені перші заповідники і національні парки. Другий етап (до 1935 року): Лідер – популяційна екологія (демекологія). Початок залучення методів вищої математики. Вернадський створює вчення про біосферу. Третій етап (сучасний): Лідером стає глобальна екологія – вчення про всіх і про все. До екологічних досліджень залучаються методи усіх наук – природничих, точних, соціальних.

СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЇ Екологія Космосу Біоекологія Соціоекологія Глобальна екологія Геоекологія Прикладна екологія Техноекологі я СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЇ Екологія Космосу Біоекологія Соціоекологія Глобальна екологія Геоекологія Прикладна екологія Техноекологі я

НОВІТНІ ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ 1. УРБОЕКОЛОГІЯ Вивчає та визначає шляхи покращання екологічного стану сучасних міст. НОВІТНІ ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ 1. УРБОЕКОЛОГІЯ Вивчає та визначає шляхи покращання екологічного стану сучасних міст. 2. МІЛІТАРИСТИЧНА ЕКОЛОГІЯ (ЕКОЛОГІЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ) Вивчає та розробляє шляхи ліквідації або хоча б мінімізації наслідків негативного впливу військової діяльності на природне середовище.

3. РАДІОЕКОЛОГІЯ Вивчає антропогенні радіоактивні забруднення природних екосистем, продуктів харчування та організму людини. 4. 3. РАДІОЕКОЛОГІЯ Вивчає антропогенні радіоактивні забруднення природних екосистем, продуктів харчування та організму людини. 4. БІОІНДИКАЦІЯ Вивчає стан навколишнього середовища за реакціями живих організмів. У якості біоіндикаторів обирають організми, найбільш чутливі до антропогенних впливів. 5. КОСМІЧНА ЕКОЛОГІЯ Вивчає можливості запобігання радіоактивному, біологічному та хімічному забрудненню Космосу.

6. ЕКОЛОГІЯ ГЕОЕНЕРГОАНОМАЛЬНИХ ЗОН вивчає вплив енергії навколишнього простору на живі організми; геопозитивні (сприятливі) 6. ЕКОЛОГІЯ ГЕОЕНЕРГОАНОМАЛЬНИХ ЗОН вивчає вплив енергії навколишнього простору на живі організми; геопозитивні (сприятливі) та геопатогенні (аномальні, шкідливі для здоров’я) зони. 7. ГЕОЕКОІНФОРМАТИКА вивчає та розробляє теорію і технологію інформаційного забезпечення і автоматизації екологічних досліджень. 8. ПСИХОЕКОЛОГІЯ вивчає зв’язки між станом психіки людей та різними екологічними чинниками, досліджує проблеми адаптації людини до погіршення екологічних ситуацій.

ТЕМА 2. ЕКОСИСТЕМИ ТА ЇХ МІСЦЕ В ОРГАНІЗАЦІЇ БІОСФЕРИ ТЕМА 2. ЕКОСИСТЕМИ ТА ЇХ МІСЦЕ В ОРГАНІЗАЦІЇ БІОСФЕРИ

АРТУР ДЖОРДЖ ТЕНСЛІ (1871 -1955) Англійський ботанік, у 1935 р. першим запропонував термін «екосистема» АРТУР ДЖОРДЖ ТЕНСЛІ (1871 -1955) Англійський ботанік, у 1935 р. першим запропонував термін «екосистема» (від грец. oikos – дім та system – ціле, складене з частин). Екосистема – це сукупність різних видів рослин, тварин та мікроорганізмів, які взаємодіють між собою та з довкіллям таким чином, що вся ця сукупність може зберігатися невизначено довгий час.

СКЛАД (КОМПОНЕНТИ) ЕКОСИСТЕМ Біотоп – це абіотичні (неживі) компоненти середовища, тобто місце мешкання тих СКЛАД (КОМПОНЕНТИ) ЕКОСИСТЕМ Біотоп – це абіотичні (неживі) компоненти середовища, тобто місце мешкання тих чи інших видів організмів. Біоценоз – це біотичні (живі) компоненти середовища, тобто спільнота організмів, які населяють біотоп.

Екосистеми – це відкриті, цілісні та стійкі системи живих та неживих компонентів, які історично Екосистеми – це відкриті, цілісні та стійкі системи живих та неживих компонентів, які історично склалися в біосфері на тій чи іншій території або акваторії. Біота – це вся сукупність організмів екосистеми. Біотична структура – це шляхи взаємодії різних категорій організмів в екосистемі. Не зважаючи на різноманітність екосистем, їм усім властива приблизно однакова біотична структура. Вони містять одні й ті ж категорії організмів, які різняться за способом харчування (живлення).

Категорії організмів в екосистемах І. ПРОДУЦЕНТИ (автотрофи) – організми, які виробляють органічну речовину з Категорії організмів в екосистемах І. ПРОДУЦЕНТИ (автотрофи) – організми, які виробляють органічну речовину з неорганічних сполук ІІ. КОНСУМЕНТИ (гетеротрофи) – організми, які споживають готову органічну речовину інших організмів та продуктів їхньої життєдіяльності ІІІ. ДЕТРИТОФАГИ (сапрофаги) – організми, які харчуються мертвою органічною речовиною – детритом – і при цьому виконують функцію очищення екосистеми

Більшість продуцентів – зелені рослини (фототрофи), які (фототрофи) здійснюють фотосинтез, перетворюючи неорганічні речовини (воду, Більшість продуцентів – зелені рослини (фототрофи), які (фототрофи) здійснюють фотосинтез, перетворюючи неорганічні речовини (воду, вуглекислий газ та мінеральні елементи) на органічні сполуки (білки, жири, вуглеводи) з виділенням кисню як побічного продукту. ПРОДУЦЕНТИ

1 -ша підгрупа: ПЕРВИННІ КОНСУМЕНТИ (першого порядку) – це тварини, які живляться безпосередньо продуцентами, 1 -ша підгрупа: ПЕРВИННІ КОНСУМЕНТИ (першого порядку) – це тварини, які живляться безпосередньо продуцентами, тобто рослиноїдні тварини, або фітофаги. КОНСУМЕНТИ

2 -га підгрупа: ВТОРИННІ КОНСУМЕНТИ (другого порядку) – живляться первинними. Сюди ж відносяться консументи 2 -га підгрупа: ВТОРИННІ КОНСУМЕНТИ (другого порядку) – живляться первинними. Сюди ж відносяться консументи третього та вищих порядків. Вони плотоїдні (зоофаги). Ті види, які живляться і рослинами, і тваринами, є усеїдними.

Третя підгрупа – симбіотрофи Це бактерії та гриби, які живляться соками або виділеннями інших Третя підгрупа – симбіотрофи Це бактерії та гриби, які живляться соками або виділеннями інших організмів і виконують при цьому корисні, життєво важливі функції.

Наприклад, симбіотрофи населяють складні шлунки жуйних тварин і підвищують засвоєння ними рослинної їжі. Шлунок Наприклад, симбіотрофи населяють складні шлунки жуйних тварин і підвищують засвоєння ними рослинної їжі. Шлунок у корів багатомірний, там інтенсивно «працюють» бактерії, які розщеплюють целюлозу. В результаті близько 70% корму засвоюється в рубці, а білок, що утворився в процесі розщеплення, стає більш повноцінним.

Детрит – це мертві рослинні або тваринні рештки. Ним і харчуються детритофаги: грифипадальники, земляні Детрит – це мертві рослинні або тваринні рештки. Ним і харчуються детритофаги: грифипадальники, земляні та дощові черв’яки, терміти, мурашки, жуки, деякі личинки комах тощо. ДЕТРИТОФАГИ

В категорії детритофагів виділяють особливу підгрупу організмів – РЕДУЦЕНТИ, або деструктори – в основному В категорії детритофагів виділяють особливу підгрупу організмів – РЕДУЦЕНТИ, або деструктори – в основному бактерії та гриби, які розкладають органічні рештки на неорганічні сполуки. Вони доводять розкладання органіки до її повної мінералізації і повертають у навколишнє середовище двоокис вуглецю, воду і мінеральні елементи. Редуценти за роботою

ТРОФІЧНІ ЛАНЦЮГИ (ланцюги живлення) Це шляхи переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) ТРОФІЧНІ ЛАНЦЮГИ (ланцюги живлення) Це шляхи переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів на більш високі трофічні рівні. Трофічний рівень – це сукупність всіх живих організмів, які належать до однієї ланки харчового ланцюга. Зазвичай в екосистемах нараховують не більше трьох-чотирьох трофічних рівнів.

ТРОФІЧНИЙ ЛАНЦЮГ ТРОФІЧНИЙ ЛАНЦЮГ

ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІЗМІВ В ЕКОСИСТЕМАХ: Мутуалізм – зв’язки позитивні, тобто взаємокорисні (++) Нейтралізм – ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІЗМІВ В ЕКОСИСТЕМАХ: Мутуалізм – зв’язки позитивні, тобто взаємокорисні (++) Нейтралізм – зв’язки нейтральні (00) Паразитизм, хижацтво – зв’язки позитивні для одного і негативні для іншого, корисношкідливі (+-) Конкуренція – зв’язки негативні, тобто взаємошкідливі (--) Коменсалізм – позитивні для одного і нейтральні для іншого, або кориснонейтральні (+0) Аменсалізм – зв’язки негативні для одного і нейтральні для іншого, або шкідливо-нейтральні (-0)

1. Мутуалізм ++ (лат. mutuus – взаємний) – форма взаємодії організмів, коли обидва “партнери“ 1. Мутуалізм ++ (лат. mutuus – взаємний) – форма взаємодії організмів, коли обидва “партнери“ отримують вигоду. Мова не йде про дружню взаємодопомогу – кожен з партнерів діє «егоїстично» . Наприклад, дрібні пташки живляться комахамипаразитами на шкірі великих тварин, а їхній зліт служить сигналом про небезпеку.

2. Паразитизм + – (грец. para – поруч, sitos – хліб, їжа) – взаємовідносини, 2. Паразитизм + – (грец. para – поруч, sitos – хліб, їжа) – взаємовідносини, коли один з партнерів (паразит) використовує іншого (хазяїна) як середовище проживання або джерело їжі. Паразити – це організми, які тісно пов’язані із своїми хазяями та використовують їх на протязі довгого часу, але не вбивають, а лише спричиняють шкоду. У одного хазяїна може бути декілька видівпаразитів, які локалізуються в різних органах і тканинах.

Хижацтво (+ –) – це форма взаємодії, коли представники одного виду поїдають (знищують) представників Хижацтво (+ –) – це форма взаємодії, коли представники одного виду поїдають (знищують) представників іншого, тобто організми одного виду служать їжею для іншого.

3. Коменсалізм +0 (лат. cum – разом, mensa – стіл, їства) – форма взаємодії 3. Коменсалізм +0 (лат. cum – разом, mensa – стіл, їства) – форма взаємодії організмів, коли один з партнерів має суттєву вигоду, а для іншого зв’язок є нейтральним, або коли один з них – коменсал – отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг. Наприклад, у лева багато коменсалів: гієни, шакали, птахи, які живляться рештками його їжі.

4. Конкуренція – – (лат. concurro – стикатися) – це безкомпромісна боротьба видів за 4. Конкуренція – – (лат. concurro – стикатися) – це безкомпромісна боротьба видів за ресурси, коли «сили» видів близькі (культурні рослини та бур’яни). Конкуренція відбувається тоді, коли різни види прагнуть існувати в обмеженому просторі з обмеженими ресурсами.

5. Нейтралізм 00 – прихована форма взаємодії, коли обидва партнери існують незалежно, не впливаючи 5. Нейтралізм 00 – прихована форма взаємодії, коли обидва партнери існують незалежно, не впливаючи істотно один на одного. Це така форма біотичних відносин, за якої співжиття двох видів на одній території не викликає для них ні позитивних, ні негативних наслідків. Наприклад, зв’язок між пасовищем і вовками опосередковано реалізується через популяцію косулі.

6. Аменсалізм (– 0) – це коли один з партнерів «безкорисливо» шкодить іншому, не 6. Аменсалізм (– 0) – це коли один з партнерів «безкорисливо» шкодить іншому, не маючи з цього безпосередньої вигоди та не відчуваючи суттєвої негативної реакції. Ця форма взаємодії найчастіше зустрічається у рослин. Наприклад, листя і плоди горіха, коли опадають на грунт і розкладаються, виділяють сильнодіючу антимікробну речовину юглон, яка пригнічує розвиток інших рослин.

Типовий приклад аменсалізму Типовий приклад аменсалізму

ЕКОЛОГІЧНІ СУКЦЕСІЇ Це послідовні спрямовані зміни у структурі та функціонуванні екосистем (наприклад, відновлення території ЕКОЛОГІЧНІ СУКЦЕСІЇ Це послідовні спрямовані зміни у структурі та функціонуванні екосистем (наприклад, відновлення території після вітровалу, суцільного вирубування лісу, повені тощо). Постійні зміни в екосистемах відбуваються внаслідок різних зовнішніх впливів. Сукцесія відбувається у вигляді послідовних стадій, які називаються серійні стадії розвитку.

Типовий приклад сукцесії 1. Частки грунту переносяться водою і осідають на дно. 2. Коли Типовий приклад сукцесії 1. Частки грунту переносяться водою і осідають на дно. 2. Коли донні відклади вже достатньо близько від поверхні, в них укорінюються водні рослини. 3. Коріння рослин скріплює нові частки грунту, а відмерлі рештки прискорюють накопичення озерних відкладів. 4. Коли нарешті осадок виходить з-під води, він стає доступним для заселення спочатку сухопутними травами, а потім – деревами та чагарниками. 1 2 3 4

За характером протікання розрізняють: Первинні сукцесії починаються на позбавлених життя, незаселених ділянках, коли відбувається За характером протікання розрізняють: Первинні сукцесії починаються на позбавлених життя, незаселених ділянках, коли відбувається їх «колонізація» . Вторинні сукцесії – це відновлення екосистем, які вже колись існували на даній території. Еволюційні сукцесії (вікові зміни) – це масштабні незворотні зміни екосистем, які тривають протягом достатньо довгого часу

Первинна сукцесія починається з колонізації оголених скель, висохлих озер, піщаних дюн тощо. Вирішальну роль Первинна сукцесія починається з колонізації оголених скель, висохлих озер, піщаних дюн тощо. Вирішальну роль відіграє процес грунтоутворення. Починається із занесення водою, вітром, птахами насіння рослин. Першими оселяються піонерні угруповання. Потім приєднуються інші рослини, які утворюють суцільні зарості – піонерну спільноту. З часом утворюються постійні, або корінні, спільноти.

Для вторинної сукцесії вирішальну роль відіграє існування із самого початку родючого шару грунту. І. Для вторинної сукцесії вирішальну роль відіграє існування із самого початку родючого шару грунту. І. Спочатку селяться трави, потім більш високі види. ІІ. Далі у трав’яний покрив укорінюються молоді сосни. ІІІ. Формується підріст широколистяних порід. IV. Коли сосни відімруть, вони заміняться листопадним лісом. Стадії перетворення занедбаних полів у ліси

ЕВОЛЮЦІЙНІ СУКЦЕСІЇ Супроводжуються зникненням деяких старих і появою нових видів, більш пристосованих до змінених ЕВОЛЮЦІЙНІ СУКЦЕСІЇ Супроводжуються зникненням деяких старих і появою нових видів, більш пристосованих до змінених умов мешкання. Такі зміни є незворотними, і характеризують еволюцію екосистем. Еволюційні сукцесії відбуваються дуже повільно і можуть тривати цілі геологічні періоди відповідно до змін на Землі клімату, рельєфу та ін. (наприклад, вимирання динозаврів).

Сукцесія завершується стадією, коли всі види екосистеми розмножуються і при цьому зберігають відносно постійну Сукцесія завершується стадією, коли всі види екосистеми розмножуються і при цьому зберігають відносно постійну чисельність, тому подальших змін її складу не відбувається. Такий рівноважний стан називають клімаксом, а екосистему – клімаксною (від грец. klimax – найвища точка, кульмінація). Типовий приклад клiмaксного розвитку лісових екосистем – тропічний ліс в Австралії.

КІНЕЦЬ. До зустрічі у 2 -му семестрі. КІНЕЦЬ. До зустрічі у 2 -му семестрі.