Екологія Морфолого-культуральні ознаки та практичне використання Micromonospora purpurea

Екологія, Морфолого-культуральні ознаки та практичне використання Micromonospora purpurea

Історія Вперше родова назва Micromonospora була запропонована А. Ерсковим в 1923 році для міцеліальних бактерій, які утворюють колонії з поодинокими спорами на субстратному міцелії з стерильним повітряним міцелієм і без нього. Скоро, в 1932 році мікромоноспори були виділені із ґрунтів Австралії, пізніше Кріссом з грунтів Росії (1939).

Таксономічне положення Micromonospora purpurea • Надцарство: Bacteria • Царство: Procariota • Клас: Actynomycetales • Порядок: Actynomycetales • Сімейство: Micromonosporaceae • Рід: Micromonospora • Вид: purpurea

Міцелій oнесептований; oтільки субстратний; oтонкий (1 -2. 5 мкм); oгіфи добре розгалужені; o. Спор на конідієносцях мало.

Колонії: üКолір: від теракотового до червонобурого ; üПрофіль: припіднятий; üПоверхня: зерниста, зморшкувата; üКонсистенція: в”язка; üКрай: уривчастий, непрвильної форми; üОптичні властивості: спочатку колонії матові, з віком темнішають і стають блискучими;

Фізіолого-хімічні властивості • Відношення до температури: мезофіли (опт t=28°С ); • Відношення до кисню: аероби; • Відношення до фарбування за Граммом: позитивне; • Оптимальна кислотність: p. H 7. 0 -7. 4; • Вологість: 60%;

Екологія

Практичне значення Антибіотик, який продукується M. purpurea – це гентаміцин, який належить до групи аміноглікозидів. Випускається у вигляді гентаміцину сульфату (гараміцин), має вигляд білого порошку або пористої маси з кремовим відтінком. Найбільший практичний інтерес має його активність щодо синьогнійної палички, протеї, кишкової палички, а також стафілококів, стійких до бензилпеніциліну (Escherichia coli, Shigella spp. , Salmonella spp. , Enterobacter spp. та інші). Застосовувати слід обережно – можлива ототоксична дія.

Дякую за увагу!