Екологічні наслідки військових дій План 1 Вступ 2

Екологічні наслідки військових дій План 1. Вступ 2. Фактори впливу війн на природу 3. Надзвичайні ситуації воєнного часу. Джерела виникнення та види надзвичайних ситуацій. 4. Екологічні наслідки військових дій та вплив на навколишнє природне середовище -атмосферне повітря. -водні ресурси. -грунти та земельні ресурси. -біорізномаїття. -здоров*я населення. 5. Висновок

Вступ Життя нерозривно пов*язане з природним середовищем. На ранніх етапах свого становлення людина, користуючись продуктами природи, не завдавала помітної шкоди природним ресурсам. Але з посиленням практичної діяльності, пов*язанної з винаходом знарядь праці, вплив її на природу неухильно зростав. В останні десятиліття 20 го століття у зв*язку із високими темпами науково-технічного прогресу, небувалим розширенням сфер матеріального виробництва він став особливо значним і великомасштабним. Тож у стосунках з природою людство зіткнулося із серйозними і складними проблемами. Цілком очевидно, що вплив людини на природу нині значно перевищує здатність біосфери до саморегуляції і ставить загалом під загрозу можливість її існування як системи. Людина й суспільство повинні локорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів. У наш час людство спроможне виробляти достатню кількість сільськогосподарської й промислової продукції, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Досягнення науки та техніки відкривають не тільки можливості для задоволення потреб людини, але й створюють передумови для збереження і примноження ресурсів Землі. Людство в змозі істотно поліпшити умови , які склалися в біосфері планети. У розв*язанні цього завдання важливу роль відіграють екологічні освіта та виховання всього населення , особливо молоді, якій жити й працювати в новому тисячолітті Якщо запитати людину з вулиці, коли війна стала впливати на природу більшість людей назвуть 20 те сторіччя, від сили вік 19 ий. Якби це було так ! Історія воєн – це й історія знищення природи.

5 листопада 2001 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 6 го листопаду кожного року Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Це було зроблено з метою залучення уваги До екологічних наслідків війни і важливого значення відмови від експлуатації, так і безглуздого заподіяння шкоди екосистемам в прагненні досягти військових цілей. Приймаючи це рішення, вона врахувала, що шкода, заподіянна навколишному середовищу під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем та природних ресурсів на тривалий період після припинення конфліктів і часто торкається не тільки однієї держави і не тільки нинішнього покоління. Программа ООН за навколишньго середовища стверджує, що за останні 60 років принаймні 40% всіх внутрішніх конфліктів із-зі експлуатації природних ресурсів. Крім людських страждань , що завдає війна , вона також веде до руйнування навколишнього середовища. Сторони, які беруть учать у бойових діях , несуть відповідальність за дотримання міжнародних норм и угод, таких, як Женевські конвенціЇ , які регулюють ведення війни. Деякі з таких норм, як , наприклад , заборона навмисного знищення сільськогосподарських угідь, мають екологічну спрямованість. Вивченная ООН екологічних наслідків конфліктів переконує у тому, що шкода, заподіяна навколишньому середовищу під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем та природних ресурсів на тривалий період після припинення конфліктів і часто торкається не тільки однієї держави і не тільки нинішнього покоління. Тому природоохоронна діяльність набуває особливого значення і є частиною Концепції зміцнення миру, проголошеною ООН.

Фактори впливу війн на природу • • Опанувавши знаряддя праці, людина виділилась з усіх інших тварин. На жаль , у знаряддя праці із самого початку зарахували не тільки палку-копалку і швейну голку, але і сокиру – перший приклад подвійних технологій, і спис , що є тільки зброєю , тобто знаряддям не праці , а знищення. Ледь виділившись як особливий вид тварин , люди стали негайно конкурувати один з одним за кращу територію з чисто людським звірством , убиваючи усіх собі подібних. Утім , перші сотні тисяч років вони не були оригінальні , лише удосконаливши методи своїх чотириногих сусідів. При цьому міжплемінні , чи точніше міжстадні , війни були дуже екологічними – у цьому відношенні первісні люди були розумнішими сучасних і не рубали гілку , на яку щбиралися сісти. Але поступово засоби виробництва удосконалювалися , і люди , переставши бути цілком залежними від багатств дикої природи , стали воювати не за кормові ресурси , а за території. У цей час природа й стала сильно страждати від людської діяльності. По-перше , люди стали зміцнювати свої поселення, а найпростішими фортифікаційними спорудженнями є рови , ловчі ями і засідки. У ловчих ямах, гинули тварини, рови руйнували структуру грунту. • По-друге , люди стали використовувати природні об*єкти – у першу чергу ліси – як зброю. Найпростіший спосіб – це перетворити певну територію в пастку. • Інший спосіб- використання природних об*єктів у військових цілях – це використання їх для поразки супротивника. Найпростіші і розповсюдженні способи – це отруєння джерел води і пожежі. • Ще одна причина – величезні поховання , що залишаються на місцях великих битв. При розкладанні величезного числа трупів утворюються отрути , що з дощами чи грунтовими водами попадають у водойми , отруюючи їх. • Але все перераховане вище – це знищення природних об*єктів як засіб поразки чи наслідок битв. На війні природу й у першу чергу цілеспрямовано знищують. Робиться це з тривіальною метою : позбавити супротивника укриттів і засобів для існування. • Наступний фактор впливу воєн на природу – переміщення значних мас людей , спорядження й озброєння. Особливо це стало виявлятися лише в 20 му столітті , коли ноги мільйонів солдат й особливо гусениці десятків тисяч машин стали стирати в пил землю , а їхні шуми і відходи забруднювати місцевість на багато кілометрів навколо. Але й у стародавності проходження особливо великої армії , не залишалося для природи непомітним. • І все-таки найбільшим збиток природі був нанесений у війнах 20 го століття , що цілком природно. Дві найважливіших обставини , що визначили це- нові могутні снаряди і двигуни. • Тільки під час Другої Світової Війни було потоплено більш 10 тис. кораблів і судів. Велика їхня частина мала нафтове опалання. • При виробництві хімічної й особливо атомної зброї виходить безліч шкідливих і небезпечних речовин, що важко утилізувати і зберігати, та й то вони нерідко не утилізуються і не зберігаються, а просто викидаються. Якщо врахувати, що багато хімічних речовин не розпадаються сотнями років, а радіоактивні – сотні тисяч , мільйони і навіть мільярди років – то стає зрозумілим , що військова промисловість закладає міну уповільненої дії під генофонд людства.

• • • Надзвичайні ситцації воєнного часу. Джерела виникнення та види надзвичайних ситуацій. Війна завжди була для людей одним із найбільших лих на протязі всієї історії. Вона знищувала значні людські і матеріальні ресурси , приводила за собою інші лиха , гальмувала розвиток людства. З кожним роком сила зброї ставала все сильнішою і сильнішою , а наслідки її використання все жахливішими. Зараз , на рубежі тисячоліть , людство має ядерну зброю , яка може знащити все живе на планеті Звісно першим і самим небезпечним джерелом є зброя. На данний час ми можемо виділити такі види зброї: Зброя масового ураження , яка в свою чергу розділяється на А)ядерну б)хімічну в)біологічну Вся ця зброя веде до масового ураження населення на великих територіях , а при ядерному ударі і до значних руйнацій. Звичайна зброя , яка застосовується при локальних і широкомасштабних бойових діях. Розрізняють багато видів звичайної зброї , але вся вона застосовуються для знищення людей та матеріальних об*єктів. Засоби радіоелектронної боротьби, які не ведуть до знищення споруд, але надзвичайно шкідливі для людини. Ядерна зброя має декілька факторів ураження : світловий удар, тепловий удар , ударна хвиля та променеве ураження. Кожен з них становить велику небезпеку для життя здоровь*я людини. Світловий удра призводить до сліпоти , загорання одежі і предметів навколишної обстановки. Ударна хвиля руйнує будівлі і споруди. Ядерний удар характеризується великим радіусом дії(120 кмдля бомби середної потужності) , великими втратами серед людей (90% в радіусі 100 км) і ще більшою кількістю опроміненних. Також можливе широке використання хімічної зброї, в основному газів і отруйних речовин для зараження водних ресурсів. Ще складніше ліквідувати наслідки дії біологічної зброї. Звичайно , біологічна зброя застосовується в вигляді штамів різних хвороботворних бактерій , за часту генетично змінених, які прищеплюються гризунам, комахам , рослинам для викликання епідемії і ураження живої сили противника і підриву його тилів. При використанні звичай видів зброї відбуваються значні руйнування оточуючого середовища та загибель великої кількості людей. При бомбардуванні і веденні бойових дій сучасною зброєю виникають пожежі які представляють значну загрозу життю та здоровью людей , особливо при застосуванні спеціальних запальних боєприпасів з напалмом та інщими горючими речовинами. Особливу увагу слід приділяти техногеним катастрофам , які можуть виникнути від руйнування у ході бойових дій екологічно небезпечних об*єктів. (Знищення ГЕС, АЕС) Особливою статтею слід виділити загрозу виникнення епідемій у зв*язку з антисанітарними умовами. Не завжди є можливість поховати останки загиблих під час воєнних дій, що приводить до значного зростання ризику спалаху інфекційних захворювань. З вище наведеного випливаютть такі висновки В період війни небезпека для життя і здоров*я людини значно підвищується, незалежно чи в тилу чи на фронті. Сучасне тилове забезпечення включає в себе цілу низку заходів , які необхідно виконувати в повному об*ємі для досягнення максимальної безпеки для людини, середовища. Мінімізація наслідків екстремальних ситуацій, залежить від злагодженних дій військ та цивільного населення. Але основним являється те , що краще не доходити до війни!

Екологічні наслідки військових дій та вплив на навколишнє природне середовище • • Атмосферне повітря Удари по підприємствам нафтопромислового , хімічного і вугільного комплексів супроводжувалися залповими викидами сотень тонн сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу. Великомасштабні пожежі , що призводять до викиду в атмосферу стійких органічних забрюднювачів – діоксинів , фуранів , етиленхлориду , вінілхлориду, хлоринів і фенолів , бензапірену , сполук свинцю і ртуті , що мають високі канцерогенні та мутагенні властивості. Забруднення атмосфери поширюється на величезні території та викликає тривале забруднення грунту, сільськогосподарських і лісових угідь. Воєнні дії завдають значної шкоди озоновому шару. Відомо, що руйнація озонового шару відбувається через вплив ультрафіолетової радіації, космічних променів , деяких газів: сполук азоту , хлору і брому, фторхлорвуглеводних(фреонів). Свій внесок у цей процес додає реактивна авіація, що викидає в атмосферу сполуки азоту і сірки. У результаті викидів авіації , а також пожежі створюються хімічні сполуки , які руйнують озоновий шар.

• • Водні ресурси Забруднення , що спричинює зниження якості питної води, загрожує екосистемам водойм. Екологи констатують багатократне збільшення у воді вмісту цинку, міді , хрому , свинцю , кадмію та інших отруйних речовин. Концетрація хімічних компонентів перевищує гранично допустиму в десятки разів Грунти та земельні ресурси Як сказано в одній з доповідей ООН про стан земельних ресурсів світу , подальше існування нашої цивілізації поставлене під загрозу через широкомасштабну загибель родючих земель , що збільшується. Біорізноманіття Війна негативно вплинула і на стан твариного та рослинного світу країни. Нині неможливо точно оцінити наслідки для екосистем і біорізномаїття , проте, очевидно, що воєнні дії значно збільшили ризик зникнення численних різновидів тварин і рослинного світу.

• • Здоровь*я населення Пожежі , що утворилися під час бомбардування хімічних об*єктів та нафтопереробних заводів, супроводжувалися викидами в повітря значної кількості продуктів горіння , токсичність яких у кілька разів перевищує токсичність самих продуктів хімічних виробництв. Поверхневі та підземні води забруднені нафтою, вінілхлоридмономерами, дихлоретаном, кислотами , важкими металами , ПБФ. Одного літра ПБФ досить для забруднення одного мільярда літрів води. Все ці забруднювачі безсумнівно стануть важливою складовою подальших біогеохімічних циклів із непередбаченими наслідками. Тому недооцінювати потенційний збиток довкіллю та здоровь*ю людини , спричинений забрудненням цими продуктами, неприпустимо. Таким чином, перед цивільним населенням постає значний ризик внаслідок забруднення територій.

Висновок З найдавніших часів війни негативно впливали на навколишній світ і на нас самих. В міру розвитку людського суспільства і технічного прогресу війни ставали усе більш запеклими , і все більше впливали на природу. Спочатку втрати природи в силу малих можливостей людини були невелики , а ле поступово вони стало спочатку помітними , а потім і катастрофічними. В міру розвитку суспільства армії росли – від декількох озброєнних кийками первісних мисливців до багатомільйонних армій 20 го століттяю. Супутниками війни є епідемії , що не є корисними для здоровь*я кожної людини окремо і всього людства в цілому. З усього вищесказаного можна виділити кілька поколінь воєн. Війни першого покоління, не дивлячись на примітивність використовуваних озброєнь , способів їхньої підготовки і ведення , уже були засобом здійснення політики панівних класів. Знищення людини людиною носило характер природньої необхідності. Форми і способи ведення воєн другого покоління були обумовлені результатом розвитку матеріального виробництва, появою пороху і гладкоствольної зброї. Нарізна стрілецька зброя і нарізна артилерія, що володіють великою дальністю, скорострільністю та точність привели до появи воєн третього покоління. Прийняття на озброення автоматичної зброї , танків , бойових літаків, поява нових могутніх транспортних засобів і технічних засобів звя*зку вплинули на становлення і подальший розвиток воєн четвертого покоління , що не припиняються і зараз. Продовженням науково-технічної революції останніх 4 -50 років у військовй справі стала ракетно-ядерна зброя, що є базою воєн п*ятого покоління Сучасний світ складний, багатогранний та суперечливий. В той же час він об*яктивно стає все більш взаємозалежним , все більш цілісним: інтенсивно проходить інтернаціоналізація діяльності , росте потяг до різностороннього співробітництва , розширюється інтерес до наукових і культурних цінностей різних країн та народів. Наша планета , яка стала настільки неспокійною і вразливою у військовому відношенні, представляє собою едине вогнище цивілізацію, зокрема в найближчих окраїнах Всесвіту. Збереження миру , зміцнення принципів рівноправного міжнародного співробітництва – основа успішного вирішення екологічної проблеми, яка тісно пов*язана з багатьма глобальними проблемами у розвитку людської цивілізації , і в першу чергу з проблемою війни та миру. Що таке щастя? Ми ті, що живуть на нашій планеті, усі дуже різні : за характером, за складом розуму , за кольором шкіри. І все ми прагнемо , щоб на нашій планеті було мирно та спокійно , щоб народжувалися й росли діти , щоб життя в нас було щасливе. А щастя- це саме життя. Це те, що повинно бути у кожної людини- батьки, доброта, коли тебе люблють. Це можливість дати їжу , будинок , одяг , гарну освіту , досягнення своїх цілей в житті. Щастя- це коли всі живуть мирно, коли немає нічого поганого , і так будет доти, доки буде існувати Земля