ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ДОНБАСУ
Донбас…Земля тривоги нашої… Донбас має запасами майже всіх хімічних елементів. Головним природним багатством регіону є родовища кам'яного вугілля. Його запаси лише у Донецькій області оцінюються 25 млрд. т, що нафта може задовольнити потреби України ні одне десятиліття вперед. Сконцентровано приблизно 2000 промислових підприємств, гірничобудівної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, важкого машинобудування, експлутується близько 300 родовищ корисних копалин.
РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Найбільша шахта в Україні – ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу працює в режимі підтримки життєзабезпечення. Це 4 млн. тонн вугілля за рік – 8% річного видобутку вугілля в Україні. Перша і головна причина – йдуть бойові дії. Друга – відсутність залізничних вагонів, внаслідок зруйнування інфраструктури залізниці. Третя – вибухівка. Закриття шахт
Наслідки закриття шахт 1. 2. 3. 4. 5. Стійке зростання площ з активним розвитком процесів підтоплення промислових об’єктів, сільськогоспугідь, транспортних магістралей. Активізація процесів забруднення поверхневих і підземних вод, накопичення потенційної енергії в затоплених гірничовидобувних комплексів із формуванням гідромеханічних напружень із зниженням стійкості породних масивів. Геохімічне забруднення ландшафтів промислово-гірських і сільськогосподарських районів, що виражається у зростанні концентрації важких металів, нафтопродуктів та ін. в грунтах. На окремих ділянках спостерігається радіохімічне забруднення грунтів і підземних вод урановими мінералами. Стійке підвищення мінералізації та забруднення нітратами, важкими металами підземних і поверхневих вод.
НЕОБХІДНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ НАСТУПНИХ ЗАХОДІВ 1. виявлення ділянок потенційного підтоплення і затоплення, геохімічного забруднення ландшафтів (проммайданчика, терикони та інших. ); 2. розробка прогнозів басейнових і територіальних схем управління рівнем підземних вод; 3. розробка регіонального прогнозу зміни якості підземних вод з метою обґрунтування складу заходів із їх охорони і підвищенню екологічної усталеності систем господарсько-питного водопостачання; 4. створення прогнозних моделей зміни довкілля, підготовка рекомендацій, прийняття рішень профілактики екологічних катастроф; 5. вдосконалення систем моніторингу на локальному і регіональному рівнях, насамперед, геологічне середовище вулканічний (рівненого і гидрогеохимического режимів підземних вод, небезпечних геологічних процесів, міграції метану та інших. ); 6. створення підрозділу з комплексному эколого-экономическому управлінню територіями в зонах впливу закритих шахт; 7. розробка для зазначених цілей з урахуванням GIS-технологий постійно діючих моделей з формуванням функціональних баз даних; 8. утилізація техногенних відходів 9. ширше використовувати потенціал наукових, проектних наукових і виробничих організацій; 10. забезпечення фінансування природоохоронних заходів по вивченню, попередження та ліквідації наслідків масового закриття шахт.
Забруднення стічних водойм Водні ресурси регіону формуються за рахунок транзитного припливу поверхневих вод, переважно річкою Сіверський Донець, місцевого річкового стоку, стічних, шахтних і кар'єрних вод, і навіть експлуатаційних запасів підземних вод (1067 тис. куб. м на добу). До категорії основних підприємств – забруднювачів металургійної промисловості слід віднести такі: металургійний комбінат ім. Ілліча, металургійний і коксохімічний заводи у Єнакієве, Алчевський металургійний комбінат, Алчевський і Стахановський коксохімічні заводи.
На початку літа 2014 р. у водоймах у зоні АТО було знайдено велику кількість мертвих тіл. Це не тільки вплив на екосистему річок, а й на людей, які користуються у побуті цими водами, адже зростає ризик розповсюдження збудників різноманітних захворювань. Артилерійські снаряди можуть потрапити в електричні дроти, знеструмити шахти, через що стає неможливою відкачка води – токсичні і канцерогенні речовини опиняються в річках країни. Снаряди можуть потрапити в очисні споруди не тільки в містах, але і на підприємствах, де наявний свій цикл очистки, у відстійники з рідкими токсичними відходами, що може спричинити забруднення поверхневих вод. АТО
ОХОРОНА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ, РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОДНИХ РЕСУРСІВ 1. Запобігання негативних гідрогеологічних наслідків закриття шахт, а також фільтрація шкідливих речовин у діючих шахтах; 2. Будівництво нових, розширення та реконструкція діючих систем каналізації й очищення господарсько-побутових стічних вод; 3. Будівництво та реконструкція діючих систем очищення та оборотного водопостачання виробничих стічних вод; 4. Демінералізація шахтних вод; 5. Розчищення малих річок водойм області, упорядкування водоохоронних зон.
Екологи МБО «Екологія-Право-Людина» підготували та поширили у соцмережах схему виготовлення фільтру для води з підручних матеріалів. Вони переконані, що у дні війни безпечна питна вода стала ще більшим дефіцитом в зоні АТО, ніж була до того. Зокрема, сьогодні вода може становити і нові загрози, не відомі раніше.
РУЙНУВАННЯ ПРИРОДИ Загалом на Донеччині і Луганщині створено 305 об'єктів природно-заповідного фонду. Більше половини таких об'єктів Луганщини, і близько третини заповідників Донецької області – знаходиться зараз або тимчасово знаходилось у зоні бойових дій АТО. Зокрема, це всі наявні в регіоні природні заповідники – Луганський та Український степовий, і всі національні природні парки – Святі гори і Меотида. Пошкоджень зазнав на Сході Національний природний парк “Святі гори”. Внаслідок обстілів “Градами” і пожеж, яких літом 2014 р. в зоні АТО було близько трьох тисяч, знищено понад тисячу гектарів нацпарку.
https: //www. google. com/maps/d/u/0/viewer? mid=zb. SMsc. Eg. A 8 n. Q. k 3 -ik. ECY 7 sf 0
Вогнем пошкоджені: – відділення Луганського природного заповідника "Провальський степ" та "Трьохізбеніський степ"; – регіональні ландшафтні парки "Донецький Кряж" та "Зуївський"; – національний парк "Святі гори"; – заказники "Альошкін бугор", "Балка Плоська", "Білоріченський", "Волнухинський", "Еремусовий схил". Воронки в заповіднику "Крейдяна Флора", фото з архіву Сергія Лиманського
Фортифікації також були збудовані бойовиками на крейдяних кручах у заповіднику "Крейдяна флора" та в регіональному ландшафтному парку "Краматорський", які сьогодні знаходяться на звільненій території. Виявлено будівництво фортифікаційних споруд на територіях заповідних об'єктів. Так, під час будівництва бліндажів, траншей і критих окопів в нацпарку "Святі гори", було вирубано велику кількість лісу.
Ліквідація наслідків Для ліквідації або обмеження негативного впливу накопичених і новостворених небезпечних відходів на навколишнє середовище необхідно: 1. Забезпечення суб’єктами господарської діяльності максимального зниження обсягів утворення небезпечних відходів, їх подальшої утилізації або знешкодженні та біологічно безпечного складування; 2. Ліквідація накопичувачів висикотоксичних відходів хімічної та коксохімічної промисловостві; 3. Приведення в безпечний санітарно-епідемічний та екологічний стан діючих звалищ, побутових відходів та будівництво відповідних полігонів; 4. Створення полігонів для належного контролю за природоохоронними територіями; 5. Сворення регіональної інформаційно-аналітичної бази даних по забрудненню територій.
Здоров’я населення Пожежі, що можуть утворитися внаслідок бомбардування хімічних об’єктів та нафтопереробних заводів, супроводжувалися викидами в повітря значної кількості продуктів горіння, токсичність яких у кілька разів перевищує токсичність самих продутів хімічних виробництв.
Так, токсичність діоксину у кілька разів перевищує токсичність бойових отруйних речовин, ціанідів, стрихніну, кураре. Довгий час негативний вплив діоксинів на живу речовину залишався непоміченим, так як ці сполуки, не будучи цільовими продуктами людської діяльності, присутні в продукції або відходах численних технологій у вигляді мікродомішок. Потрапляючи в живі організми, діоксини не виводяться і, накопичуючись в організмі, впливають на важливі біохімічні процеси. Особливо схильні до вражаючої діоксинів жінки і діти. У високих концентраціях вони викликають мутагенний, ембріотоксичний, тератогенний ефеки, негативно впливаючи на генофонд населення, тваринний і рослинний світ. Головна небезпека діоксинів в їхньому впливі на імуноферментну систему людини. Пригнічуючи імунну систему, діоксини посилюють дію радіації, алергенів, токсинів, провокують розвиток онкологічних захворювань, хвороб крові та кровотворної системи, ендокринної системи, вроджених каліцтв. Зміни передаються у спадок. Накопичуючись в організмі людини і тварин, діоксини викликають, в основному, віддалені ефекти: онкологічні захворювання, порушення розвитку, репродуктивні та імунологічні розлади, ендокринні порушення, які в сукупності позначають як «діоксинову патологію»
Поверхневі та підземні води забруднені нафтою, вінілхлоридмономерами, дихлоретаном, кислотами, важкими металами, ПБФ. Одного літра ПБФ досить для забруднення одного мільярда літрів води. Всі ці забруднювачі, безсумнівно, стануть важливою складовою подальших біогеохімічних циклів із непередбаченими наслідками. Тому недооцінювати потенційний збиток довкіллю та здоров’ю населення, спричинений забрудненням цими продуктами, неприпустимо. Уран – найдешевший з важких металів і, мабуть, найефективніший з військової точки зору: спалахуючи, він пропалює танкову броню, пробиває перекриття будівель, випалює злітні смуги аеродромів. Практично до 70% усієї маси збідненого урану, що знаходиться в снаряді, вигорає і перетворюється під час вибуху на аерозоль радіотоксичних окислів урану (U 308, U 02) із частками від 0, 5 до 5 мм, які можуть переноситися вітром на відстань до кількох сотень кілометрів. Частки цього пилу, які під час дихання, з водою або їжею потрапляють усередину живого організму, є радіаційно і токсичнонебезпечними. У середньому 33% виникаючого аерозолю розчинні у воді. Допустима концентрація нерозчинного урану, що вдихіється, значно нижча, ніж розчинного, тому що розчинний уран досить швидко виводиться з організму із сечею, а нерозчинні частки залишаються в тканинах протягом тривалого часу. Збіднений уран, накопичуючись у легенях, печінці й нирках, спричиняє виникнення ракових захворювань, різноманітні ураження внутрішніх органів, а також зміни в наступних поколіннях на генетичному рівні. Радіоактивність збідненого урану може викликати ракові захворювання через роки після ураження організму, хімічна ж токсичність виявляється досить швидко, вже через кілька тижнів або місяців після ураження. Нирки є найвразливішим органом людини, внаслідок чого людина хворіє на ацитоз (знижена збуджуваність, дезорієнтація, підвищена втома), аба алкоз (рідвищена збуджуваність, довільні судороги, знервованість). Таким чином, перед цивільним населенням постає значний ризик внаслідок забруднення територій. Відтак існує високий відсоток захворюваності на рак крові, легенів, кісток, мозку, шлунку, печінки, можуть спостерігатися дефекти у новонароджених, невиношування плоду.
Скачать презентацию ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ДОНБАСУ Донбас Земля тривоги нашої Донбас
Екологычна безпека донбасу.pptx