Ебенезер Говард 29 січня 1850 1 травня

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

Ебенезер Говард 29 січня 1850 — 1 травня 1928 Сер Ебенезер Говард урабніст відомий своїми публікаціями про Місто-сад – утопічне місто в якому люди живуть в гармонії з природою. Публікація започаткувала рух міст-садів, завдяки якому було закладено ряд міст-садів у Великій Британії на початку 20 -го століття. Цей рух надихнув створення моделей субурбанізацій, таких як Форест Хілз Гарден спроектованим Ф. Л. Олмстедом в 1909 р, Radburn NJ (1923) і субурбанізація Resettlement Program towns 1930 их рр (Greenbelt, Maryland, Greenhills, Ohio, Greenbrooke, New Jersey and Greendale, Wisconsin).

Біографія • Говард народився в Фор стріт, Лондон, його батько був власником магазину. Після закінчення школи в Суфолку та Херфорширді, працював клерком. В 1971 році, у віці 21 року, під впливом дядька фермера, разом з двома друзями емігрував в Америку, штат Небраска. Скоро він вирішив, що не хоче бути фермером, і переїхав до Чикаго де працював репортером для суду і газет. Тамже познайомився з поетами Валт Вітманом та Ральфом Емерсоном. Почав пошук шляхів покращення життя людей. • В 1876 р повернувся до Англії, де знайшов роботу в компанії Hansard, де пропрацював решту свого життя. Після смерті, весь його спадок перейшов його внуку крикет-менеджеру Джефрі Говарду, а також правнучці поетесі і видавнику Джоі Бернадрд Говарду. • Значний вплив на ідеї Е. Говарда мала утопічна новела Едварда Белламі – «Озираючись назад» 1888 р. , економічний трактат Генрі Джорджа - «Прогрес і бідність » , та ряд інших соціальних праць. Говарду неподобався розвиток сучасних міст, оскільки вважав що люди повинні жити в місцях які поєднують найкращі риси сіл і міст.

Концепція міста-саду • • Єдина його публікація називалась «Завтра: мирний шлях до справжніх реформ» (To. Morrow: A Peaceful Path to Real Reform), яка в 1902 у була перевипущена під назвою «Містосад майбутнього» . Ця книга пропонувала бачення міста вільного від трущоб і з перевагами як міста (можливості, розваги, послуги) і села (краса, свіжість, мала орендна плата). Він ілюстрував ідею відомої діаграми трьох магнітів, яка піднімала запитання «Куди люди підуть» , варіанти були «Місто» , «Село» , «Місто-село» . Пропонувалось створенних субурбанізацій обмежених в розмірі, оточених нерозривним кільцем сільськогосподарських земель. Говард вірив що такі міста є прекрасним поєднанням міста та природи. Міста булиб в значній мірі незалежно управлятись громадянами, но економічний інтерес в них, а також земля на якій вони повинні бути побудовані, будуть знаходитись у власності групи довірених лиць і здані в оренду громадянам

Оригінальна концепція міста-саду 1902 р

• • Згідно проекту, населення нового міста повинне складати 32 тис. Жителів. Міста повинні були створювати великі групи з єдиним центром. Загальне населення такого повинне складати порядку 250 тис. жителів. Схематично місто – сад можна описати так : форма – коло. Площа приблизно 1000 акрів, площа сільськогосподарського кільця 5000 акрів. Місто пересікає 6 бульварів (шириною 120 футів), чим ділить місто на 6 рівних секторів. Центральна площа – місце перетину бульварів – коло площею 5. 5 акра, оточений громадськими спорудами: ратуша, бібліотека, мізей, лікарня і т. д. Центральний сектор оточує скляна галерея – громадський парк площею в 145 акрів (зі спортивними площадками). Сам Crystal Palace – також частина парку, крита. Тут проводяться виставки і іде торгівля. На зовнішньому кільці міста – фабрики, склади, ринки і т. д. , всі мають зв’язок з залізницею. Вся промисловість працює на електриці, що спасає місто від загазованості.

Земля навколо міста – не належить приватникам і відповідно не може бути забудована при різкому рості населення. В місті згідно ідеї автора концепції формується громадське суспільство, яке оберігає землі від забудови. Єдиний спосіб вирости для такого міста – місто-супутник за межею сільськогосподарського поясу. Спутники з’єднуються з центральним містом залізницею. Глобально це формує гексогональну систему розселення.

Місто-сад супутник

Рух міст-садів. Реалізація • У 1899 було започатковано асоціацію міст-садів, зараз відомою як Асоціація планування міст і сіл. • За сприяння Генрі Гарві Вівіана і його партнерів, ідеї притягли до себе достатньо уваги і фінансування для створення Летворх Гарден Сіті, субурбанізація на північ від Лондона. Друге місто-сад, Велвін Гарден Сіті, було започатковану після першої світової війни. Врезультаті іого співпраця з німецькими архітекторами Герман Матесіусом та Бруно Таутом , багато гуманістичних принципів було втілено в великій кількості проектів збудованих в Німеччині. Герман також відіграв важливу роль у створенні першого в Германії міста-саду – Хеллерау у 1909 р, єдине місто-сад в Германії де ідеї Говарда були скорпульозно втілені.

Лехтворх та Велвін Гарден сіті • • • Щоб збудувати місто сад Говарду потрібно було купити землю. Він вирішив взяти їх Асоціації Міст-садів, які втім керувались лише власними інтересами. Говард розраховував на підтримку організацій робочого класу, проте так і не зміг залучити їхні кошти. Таким чином йому прийшлось внести корективи до свого плану: позбутись кооперативної власності на землю, подовжити короткострокову оренду, найм архітекторів які були незгідні з планами Говарда. Лехтворх повільно притягав все більше кількість людей, приваблими були низькі податки для виробництва, низька орендна плата і великі незайняті площі. Попри всі намагання Говарда, ціни на нерухомість росли і стали недоступними для «блакитних комірців» , населення восновному складалось з професійних робітників. Через десятиліття перше місто-сад стало приносити прибуток інвесторам. Внаслідок недостачі державного фінансування, Е. Говард купляє землю в Вельвіні для будівництва другого міста-саду в 1919 р. Землю було придбано на аукціоні за гроші позичені в його друзів. Було створено корпорацію Вельвін Гарден Сіті для нагляду над спорудженням міста. Проте місто-сад не стало самоокупним через близьку відстань до Лондона (20 км).

Лехтворх Гарден сіті

Велвін Гарден сіті

• • • Створення Лехтворх та Велвін Гарден Сіті були поштовхом для розробки «Нових міст» після другої світової війни британським урядом. Як результат будівництво понад тридцяти комун, перші Стевенаж, Херфордшир (приблизно посередині між Лехтворхом та Велвіном), остання і найбільша – Мілтон Кейнес, Букінгемпшир. Ідеї Говарда також надихнули іншого урбаніста Фредеріка Лав Олмстеда другого і Клеренса Перрі. Волт Дісней використав ідеї Говарда в його концепції EPCOT - Experimental Prototype Community of Tomorrow (експерементална комуна завтрашнього дня). Ідея міста-саду мала значний вплив у США : Район Вудбурн в Бостоні, Хілтон Вірджинія, село Четхем Пітсбург, Форест Хілз Гарденс, район Озера Віста в Новому Орлеані, Норріс в Тенесі і т. д. В Канаді міста Онтаріо в Капускасінгу, Дон Мілз(зараз є частиною Торонто) та Валькервіль, є частоково містом-сад. Також існують такі міста в Аргентині, Бразилії, Австралії, Індії. В другій половині 20 го століття класична концепція міста-саду втратила актуальність. Успіх і популярність цих міст виявились нижче очікувань. Багато приміських міст-садів перетворились в спальні райони. На сьогоднішній день існує багато проектів таких міст, проте в більшості з них головними виступають міста-супутники, що суперечить ідеям які заклав Е. Говард.

Канберра Гарден сіті

Скачать презентацию Ебенезер Говард 29 січня 1850 1 травня

2b XIX-XX Е.Говард. вик.Дворник С..pptx

Количество слайдов: 15