Ангелина.pptx
- Количество слайдов: 9
Джованні Боккаччо (1313 – 1375)
Джованні Боккаччо народився у червні чи липні 1313 року. Його народження оповите таємницею, адже ніхто достеменно не знає, де народився Боккаччо. Флорентійський історик Філіппо Вілані стверджував, нібито Джованні побачив світ у Парижі, а його матір’ю була шляхетна француженка. З інших джерел відомо, що Боккаччо народився у Флоренції або поблизу в невеличкому містечку Чертальдо (до його імені часто додавали прізвисько де Чертальдо).
Батько письменника походив із селян, був купцем і лихварем, тому він сподівався, що син продовжить його справу. Дитинство Джованні минало у Флоренції, там він почав відвідувати школу, там змалку в нього виявились поетичні нахили. Батько віддав його вивчати торговельну справу, але торгівля викликала в хлопця відразу. Тому після кількох змарнованих років батько вирішив з невдалого купця зробити юриста, і майбутній письменник почав вивчати канонічне право, до якого ставився не з більшою прихильністю, ніж до торгівлі. Юриста з нього не вийшло.
Канонічне право Боккаччо вивчав у Неаполі. Перебування в Неаполі лишило значний слід у житті й діяльності Боккаччо. Тут він глибше познайомився з творами античних, точніше кажучи, давньоримських письменників. Тут він по-справжньому розпочав і власну літературну працю, встановив зв'язки з ученими, зосередженими в Неаполі, доступився й до королівського двору, навіть разом з королем опрацював карту Італії, ледве чи не першу в історії італійської картографії.
У Неаполі він знайомиться з королем Робертом Анжуйським, який відкрив перед ним двері у світ літератури. За роки перебування в Неаполі (1330 -1340) майбутній автор «Декамерона» дістає добру освіту, опановує грецьку і латинську мови, починає писати вірші і одночасно вчені трактати (латинською мовою). Проте батько збіднів, тому юнакові у 1340 році довелося повертатися до Флоренції та самому дбати про себе. Він пішов на державну службу — став одним із дипломатів Флорентійської республіки.
У Флоренції він створює значні, глибокі поеми про кохання у дусі античних пасторалей, пройняті живим щирим відчуттям. З них найбільш відомі «Ф'єзоланські німфи» — (1343), а також невеликий прозаїчний твір «Ф'ямметта» (1343). Це фактично перший досвід психологічного роману в Європі, що привертає і сьогодні силою та інтенсивністю зображених в ньому відчуттів жінки, що сумує через розлуку зі своїм коханим, який її щойно покинув.
1348 р. у Європу прийшла «чорна смерть» — чума, яку багато хто сприймав як Божу кару й кінець світу. Дві третини Флоренції (у тому числі батька Джованні) «викосила» її безжальна коса. Саме тоді в Боккаччо виник задум «Декамерона» , над яким він працював з 1350 по 1353 р. Цей твір приніс йому світову славу і закріпив у століттях його ім'я. Після появи «Декамерона» творчість Джованні Боккаччо помітно занепала. Настав час глибоких розчарувань, усвідомлення суперечностей епохи і неможливостей реалізації задуманого.
Ангелина.pptx