ДЖАЗ
ДЖАЗ Джаз (англ. Jazz) - форма музичного мистецтва, що виникла наприкінці XIX - початку XX століття в США в результаті синтезу африканської та європейської культур і отримала згодом повсюдне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури - свінг. Подальший розвиток джазу відбувався за рахунок освоєння джазовими музикантами і композиторами нових ритмічних і гармонійних моделей.
ПОХОДЖЕННЯ Джаз виник як поєднання кількох музичних культур і національних традицій. Спочатку він прибув з африканських земель. Для будь-якої африканської музики характерний дуже складний ритм, музика завжди супроводжується танцями, які представляють собою швидкі притопування і прихлопування. На цій основі в кінці XIX століття склався ще один музичний жанр регтайм. Згодом ритми регтайму в поєднанні з елементами блюзу дали початок новому музичному напрямку - джазу.
Розвиток джазу в США в першій чверті XX століття З часом джаз з регіонального фольклорного жанру починає перетворюватися на загальнонаціональний музичний напрям, поширюючись на північні і північно-східні провінції США. Поряд з Новим Орлеаном, у розвитку джазу велике значення з самого початку грали Сент-Луїс, Канзас-Сіті і Мемфіс. У Мемфісі в XIX столітті зародився регтайм, звідки потім у період 1890 -1903 він поширився по всьому північноамериканському континенту. Значно розширили територію, охоплену впливом джазу, оркестри, які грали на прогулянкових пароплавах, що ходили вгору по Міссісіпі. Ще з кінця XIX століття стали популярними річкові поїздки з Нового Орлеана в Сент-Пол спочатку на уїкенд, а згодом і на цілий тиждень. З 1900 року на цих прогулянкових пароплавах (riverboat) починають виступати новоорлеанський оркестри, музика яких стає найбільш привабливим розвагою для пасажирів під час річкових турів. В одному з таких оркестрів «Шугер Джонні» починала майбутня дружина Луї Армстронга, перша джазова піаністка Ліл Хардін.
У riverboat-оркестрі іншого піаніста Фейтса Мерейбла, виступало багато майбутніх новоорлеанских джазових зірок. Пароплави, які здійснювали рейси по річці, часто зупинялися на попутних станціях, де оркестри влаштовували концерти для місцевої публіки. Саме такі концерти стали творчими дебютами для Бікс Бейдербека, Джесса Стейси і багатьох інших. Ще один знаменитий маршрут пролягав по Міссурі до Канзас-Сіті. У цьому місті, де завдяки міцним корінням афроамериканського фольклору розвинувся і остаточно дооформити блюз, віртуозна гра новоорлеанских джазменів знайшла виключно благодатне середовище. Головним центром розвитку джазової музики до початку 1920 -х стає Чикаго, в якому зусиллями багатьох музикантів, що зібралися з різних кінців США, створюється стиль, що отримав прізвисько чиказький джаз.
СТИЛІ ДЖАЗУ 1. Свінг 2. Блюз 3. Кул (прохолодний джаз) 4. Соул-джаз 5. Смуc-джаз
СВІНГ Термін має два значення. • По-перше, це виразний засіб у джазі. Характерний тип пульсації, заснованої на постійних відхиленнях ритму від опорних часток. Завдяки цьому створюється враження великої внутрішньої енергії, що знаходиться в стані нестійкої рівноваги. • По-друге, Cтиль оркестрового джазу, що склався на рубежі 1920 -30 -х років в результаті синтезу негритянських та європейських стильових форм джазової музики. Виконавці: Joe Pass, Frank Sinatra, Benny Goodman, Norah Jones, Michel Legrand, Oscar Peterson, Ike Quebec, Paulinho Da Costa, Wynton Marsalis Septet, Mills Brothers, The Stephane Grappelli.
ПРЕДСТАВНИК Френсіс Альберт Сінатра (12 грудня 1915, Хобокен, Нью-Джерсі - 14 травня 1998, Лос-Анджелес) американський актор, співак і шоумен. Славився романтичним стилем виконання пісень і «медовим» голосом. В молоді роки мав прізвисько Френкі (Frankie) і Голос ( «the Voice» ), у більш пізні роки Містер Блакитні Очі (Ol 'Blue Eyes), а потім поважне Старійшина ( «Chairman of the Board» ). Пісні у його виконанні увійшли в класику естради та стилю свінг, стали найбільш яскравими зразками естрадно-джазово
КРУКІНГ Зразками естрадно-джазової манери співу «крунінг» , на них виховані кілька поколінь американців. За 50 років активної творчої діяльності записав близько 100 незмінно популярних дисків-синглів, виконав всі найвідоміші пісні найбільших композиторів США - Джорджа Гершвіна, Кола Портера і Ірвінга Берліна.
ПРЕДСТАВНИК Бенні Гудмен (іноді: Гудман; повне ім'я Бенджамін Девід Гудмен, англ. Benjamin David Goodman) (30 травня 1909, Чикаго - 13 червня 1986, Нью-Йорк), джазовий кларнетист і диригент, мав прізвисько «Король свінгу» . Народився в родині єврейських іммігрантів з Росії Давида Гутмана (з Варшави) і Дори Резінський-Гутман (за іншими даними Грізінской або Грінской, з Ковно). Грати на кларнеті він почав у десять років, а вже через два роки відбувся перший концерт за його участю. У чотирнадцять років Гудмен, вирішивши присвятити своє життя музиці, кинув школу.
БЛЮЗ • Блюз є представником світського музикування американських негрів, що з'явився задовго до джазу. Саме слово «blue» багатозначно і розшифровується, як «блакитний» , «сумний» , «смутний» , «меланхолічний» і ін. Ця багатозначність характерна довгим протяжним пісням, текст яких завжди містить певну недомовку та неоднозначну емоційність- смуток часто йде поруч з гумором, чистота з вульгарністю тощо • Виконавцi: Robert Johnson, Leadbelly, Louis Jordan.
ПРЕДСТАВНИК Ро берт Леро й Джо нсон (англ. Robert Leroy Johnson; 8 травня 1911, Хейзелхерст, Міссісіпі, США — 16 серпня 1938, Грінвуд, Міссісіпі, США) — американський блюзовий гітарист та співак. Існує, як відомо, тільки дві його фотографії. Джонсон записав всього 29 пісень перед своєю смертю в 1938 році у віці 27 років. Багато його сучасники вважали, що він зустрів диявола на самотньому перехресті опівночі і зробив операцію з продажу душі в обмін стає найсильнішим блюзовим музикантом всіх часів. Він досяг певного успіху і слави від записів і виступів під час його життя. Хоча його поховання залишається невідомим, як правило, кажуть, що його смерть не була випадковою. Джонсон був отруєний ревнивим чоловіком на концерті Juke Joint поблизу Greenwood, помер 16 серпня 1938 року. Джонсон відпрацював власний, впізнаваний стиль. Використовував такі гітарні техніки, як флажолет і слайд. Його твори співали такі музиканти, як Ерік Клептон, Led Zeppelin, The Rolling Stones, Боб Ділан та інші. Ім'я цього музиканта внесено до Зали слави блюзу, a в 1991 до Зали слави рок-н-ролу.
ПРЕДСТАВНИК Джо Кокер (англ. Joe Cocker; повне ім'я Джон Роберт Кокер, англ. John Robert Cocker; 20 травня 1944, Шеффілд, Південний Йоркшир) англійський співак, який працює в жанрах блюз і рок. . Його візитною карткою є низький хрипкий баритон. Перлини його репертуару – блюзові балади.
КУЛ Високе напруження і натиск Бібоп почали послаблюватися з розвитком прохолодного джазу. Починаючи з кінця 1940 -х і на початку 1950 -х років музиканти почали розвивати менш лютий, більш гладкий підхід до імпровізації, змодельований за образом світлою, сухий ігри тенорсаксофоніста Лестера Янга, яку він застосовував ще в період свінгу. Результатом став відчужений і однорідно-плоский звук, що спирається на емоційну «охолодження» . Трубач Майлз Девіс, колишній одним з перших виконавців Бібоп, який «охолодив» його, став найбільшим новатором цього жанру. Його нонет, який записав альбом «Народження кула» в 19491950 роках був втіленням ліризму і стриманості кул-джазу. Аранжувальники також внесли значний вклад в рух кул-джазу, особливо Тед Дамерон, Клод Торнхілл, Білл Еванс і баритон-саксофоніст Джері Малліген. Їх склади зосередилися на інструментальній забарвленням і сповільненості руху, на застиглої гармонії, яка створювала ілюзію простору. Дисонанс також грав деяку роль в їхній музиці, але відрізняючись при цьому пом'якшеним, приглушеним характером. Деякі аранжувальники експериментували зі зміненою інструментовкою, включаючи конусоподібні мідні духові, наприклад валторну і тубу. Виконавцi: Чіт Бейкер, піаністи Джордж Ширінг, Джон Льюіс, Дейв Брубек і Ленні Трістана, саксофоністи Стен Гетц, Лі К
СОУЛ-ДЖАЗ Соул-джаз (англ. soul - душа) - соул-музика в широкому сенсі іноді називають всю негритянську музику, пов'язану з блюзової традицією Близький родич хард-бопа, соул джаз представлений малими, що базуються на органі міні-складами, які виникли в середині 1950 -х і продовжували виступати в 1970 -е. Заснована на блюзі та госпел музика соул-джазу пульсує афроамериканської духовністю. Більшість великих органістів джазу прийшло на сцену в епоху соул-джазу: Джиммі Макгріфф, Чарльз Ерланд, Річард «Грув» Холмс, Ліс Мак-Кейн, Дональд Паттерсон, Джек Макдафф і Джиммі «Хаммонд» Сміт. Всі вони вели в 1960 -х свої групи, часто граючи в невеликих приміщеннях у складі тріо. Тенорсаксофон в цих ансамблях також був помітною фігурою, додаючи свій голос в загальну суміш, подібно голосу проповідника в госпел. Такі світила, як Джин Еммонс, Едді Харріс, Стенлі Террентайн, Едді «Правець» Девіс, Х'юстон Персон, Хенк Кроуфорд і Девід «Дурень» Ньюман, а також і члени ансамблів Рея Чарльза кінця 1950 -х і 1960 -х часто розцінюються як представники стилю соул-джаз. Те ж відноситься і до Чарльзу Мінгус. Як і хард-боп, соул-джаз відрізнявся від джазу Західного Берегу: Ця музика викликала пристрасть і сильне почуття єднання, а не самотності й емоційної прохолоди, властивих Уест-коест джазу. Стрімко закручені мелодії соул джазу, завдяки частому використанню остінатность басових фігур і повторюваних ритмічних семплів зробили цю музику дуже доступною широкому загалу.
ПРЕДСТАВНИК Раймо нд Чарлз Ро бінсон (англ. Raymond Charles Robinson, відомий як Рей Чарлз, Ray Charles; * 23 вересня 1930 — † 10 червня 2004) — співак, клавішник, і композитор американських пісень різних музичних напрямів : джаз, блюз, рок-н-рол та кантрі — який нерідко поєднував їх в один стилістичний сплав; один із творців стилю соул. На фестивалі МІДЕМ в Монако у 1994 Рею Чарлзу було вручено приз за вклад у сучасну музику. Перед талантом Чарлза схилялися Пол Маккартні, Елтон Джон, Стіві Вандер, Том Круз, Брюс Вілліс, Біллі Престон, Ван Моррісон, а Френк Сінатра назвав його «єдиним справжнім генієм у шоу-бізнесі» . У 2004 журнал Rolling Stone поставив Рея Чарлза під № 10 у «Списку Безсмертних» : 100 найкращих артистів усіх часів і під номером 2 у списку « 100 кращих вокалістів всіх часів» — а його пісня «What'd I say» здобула 10 те місце того ж журналу в рейтингу « 500 кращих пісень усіх часів» . Поряд з багатьма виконавцями 1960 -х: Літл Річардом, Елвісом Преслі, Джеймсом Брауном — Рей являється ключовою фігурою в розвитку сучасної музики і включається в списки кращих музикантів XX століття.
ПРЕДСТАВНИК Елла Фіцджеральд (Ella Jane Fitzgerald , 25 квітня 1917, Ньюпорт-Ньюс, шт. Вірджинія — 15 червня 1996, Беверлі-Гіллс, Каліфорнія) - Найвидатніша джазова вокалістка, що одержала звання "першої леді американської пісні", "першої леді джазу". Ніжне й легеня вібрато, властивому її голосу, перетворювало кожну пісню в ліричний монолог, а величезний діапазон і віртуозний скет надавали неймовірну енергію кожному виступу. В основному виконувала джазові стандарти (найвдаліші - Lady, Be Good; How High The Moon; Mr. Paganini; Mack The Knife), рідше співала блюзи.
СМУС-ДЖАЗ Розвинувся з стилю ф'южн, смусі-джаз відмовився від енергійних соло і динамічних крещендо попередніх стилів. Смусі-джаз відрізняється передусім навмисно підкресленою вiдполірованiстю звучання. Імпровізація також значною мірою виключена з музичного арсеналу жанру. Збагачений звуками безлічі синтезаторів в з'єднанні з ритмічними семплами глянцевий саунд створює гладку і ретельно відполіровану упаковку музичного товару, в якому ансамблеве співзвуччя має більше значення, ніж його складові частини. Ця якість також відокремлює цей стиль від інших більш «живих» виконань. Інструментарій смусі-джазу включає електричні клавішні інструменти, альт-або сопрано-саксофон, гітару, бас-гітару та ударні. Смусі-джаз можливо є найбільш комерційно життєздатною формою джазової музики з часів епохи свінгу. Цей напрямок сучасного джазу представлено, мабуть найбільш численною армією музикантів, включаючи таких «зірок» , як Майкл Френкс, Кріс Ботте, Ді Ді Бріджуотер, Ларрі Карлтон, Стенлі Кларк, Боб Джеймс, Ел Джаррах, Дайана Кролл, Бредлі Лайтон, Лі Рітенур, Дейв Грузин, Джефф Лорбер, Чак Лоеб.