ДЗ Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Факультет

ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” Факультет природничих наук Кафедра географії СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Виконала: студентка 4 курсу спеціальності “Географія” Сидоренко Юлія Сергіївна Науковий керівник: к. геогр. н. Гусєва Наталія Володимирівна

Мета роботи – виявити суспільно-географічні особливості туристсько -рекреаційної діяльності в Донецькій області. Для досягнення мети в роботі було поставлено наступні завдання: -визначити сутність поняття «туризм» ; -розглянути співвідношення понять «вільний час» , «рекреація» , «відпочинок» , «туризм» , «екскурсія» , «дозвілля» , «розваги» ; -провести класифікацію туризму за різними критеріями; -виявити і дослідити фактори, що впливають на туристськорекреаційну діяльність Донеччини; -надати суспільно-географічну характеристику туристськорекреаційної діяльності Донецької області, зокрема розглянути її основні показники в регіоні, виявити галузі спеціалізації, розглянути основні туристичні маршрути; -виявити найважливіші проблеми розвитку туристсько-рекреаційної діяльності Донеччини та запропонувати можливі шляхи їх вирішення; -розглянути перспективи розвитку туристсько-рекреаційної діяльності Донецької області. Об’єктом дослідження є туристсько-рекреаційна діяльність Донецької області, а предметом – її суспільно-географічні особливості.

РОЗДІЛ 1 ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ Деякі визначення поняття «туризм» Автор або джерело визначення Визначення поняття Туризм – тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування рекреаційної Туризм – тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання на термін не менше 24 годин в оздоровчих, пізнавальних або професійно ділових цілях без заняття оплачуваною діяльністю. Туризм – це також вид суспільної діяльності, спрямований на задоволення потреб людей, пов’язаних із відпочинком, відновленням здоров’я та задоволення духовних запитів. У рекреаційній географії туризм розглядається як одна з форм рекреаційної діяльності. Закон України «Про туризм» [16] Мельник І. Г. географії [34] Основи Кузик С. П. Географія туризму [26] Туризм – діяльність, що здійснюється за вільним вибором людини з метою відновлення фізичних і духовних сил та розвитку інтелектуальних здібностей.

Рис. 1. Співвідношення понять «рекреація» і «туризм» Рис. 2. Співвідношення понять «вільний час» , «дозвілля» , «рекреація» , «відпочинок» , «туризм» , «екскурсія» (побудовано автором) Рис. 3. Співвідношення понять «дозвілля» , «рекреація» і «туризм»

Рекреаційна діяльність – це система заходів, пов’язаних з використанням вільного часу для оздоровчої, культурнопізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, що розташовані поза межами їх постійного проживання. Туристична діяльність – це соціальна активність людей, які працюють в туристичній сфері, мають певний соціальний статус у відповідності до посади, яку вони займають, і соціальну роль, що охоплює сукупність посадових обов'язків і службових функцій. Туристсько-рекреаційна діяльність

Класифікація туризму за різними критеріями № з/п Класифікаційна ознака Види туризму 1 Географічний принцип Внутрішній, міжнародний 2 Напрямок туристичного потоку В’їзний, виїзний 3 Мета поїздки Рекреаційний, оздоровчий, пізнавальний, професійно-діловий, науковий (конгресний), спортивний, шоп-туризм, пригодницький, паломницький, ностальгічний, екотуризм, екзотичний, елітарний 4 Джерело фінансування Соціальний, комерційний 5 Спосіб пересування Пішохідний, авіаційний, морський, річковий, автотуризм, залізничний велосипедний, змішаний 6 Засоби розміщення Готелі, мотелі, пансіонати, кемпінги, намети 7 Кількість учасників Індивідуальний, сімейний, груповий, індивідуально-груповий 8 Тривалість перебування 9 Розташування туристичного місця Короткотривалий, довготривалий Гірський, водний, сільський, приміський 10 Інтенсивність туристичного потоку Постійний, сезонний 11 Організаційна форма Організований, неорганізований

РОЗДІЛ 2 ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ Рис. 4. Туристична карта Донецької області

Рис. 5. Фактори розвитку туристсько-рекреаційної діяльності регіону

Рис. 6. Структура зайнятості населення Донецької області в 2011 р. (Побудовано автором за даними [52]) Рис. 7. Мережа закладів культури і мистецтва Донецької області системи Міністерства культури України на 2010 р. Рис. 9. Динаміка кількості туристів, охоплених різними видами туризму в Донецькій області, тис. осіб. Рис. 8. Динаміка кількості обслугованих туристів в Донецькій області, тис. осіб

Для виїзного туризму в Донецькій області характерні такі напрямки: Ø - відпочинок та шопінг – Туреччина, ОАЕ, Єгипет, Греція, Польща, Угорщина, Китай; Ø - дозвілля та відпочинок – Болгарія, Іспанія, Чехія, Італія, Кіпр, Хорватія, о. Крит, Туніс; Ø - екскурсійно-пізнавальні тури – Франція, Англія, Швейцарія, Австрія, країни Південно. Східної Азії; Ø -лікувально-оздоровчий відпочинок – Чехія, Словаччина, Ізраїль; Ø - діловий туризм – Англія, Японія, Сирія, Ізраїль. Головні туристичні фірми Донецької області: ЗАТ «Супутник – Донецьк» , ТОВ «Віват-тур» , ДПТФ «Іліташ-тур» , ТОВ ТА «Паспорт-плюс» , ТОВ ПКФ «Діоніс» , СП «Харіс» , ТОВ «Унікон» , ТОВ ТФ «САМ» , ТОВ «Авіатур» , «Авіакампанія АНП» , ТОВ «Дружба» , ТОВ «Роял-вояж» , ПП «Силема-тур» , ТОВ «Тур-сервіс» , ТОВ ТФ «Ельдорадо» , ПП «Міраж» , ТОВ «Робінзон» [18]. Рис. 10. Структура туристичного потоку Донецької області за напрямками в 2011 р.

Рис. 11. Кількість готелів регіонами України в 2011 р. Рис. 12. Кількість номерів у готелях за регіонами України в 2011 р.

Рис. 13. Місткість готелів за регіонами України в 2011 р. (побудовано автором за даними [51])

Рис. 14. Коефіцієнт використання місткості готелів за регіонами України в 2011 р. (побудовано автором за даними)

Рис. 15. Кількість санаторно-курортних і оздоровчих закладів за регіонами України в 2011 р. (побудовано автором за даними [51]) Рис. 16. Кількість місць у санаторно-курортних і оздоровчих закладах за регіонами України в 2011 р. (побудовано автором за даними [51])

Санаторно-курортні та оздоровчі заклади Донецької області Назва захворювання Місце лікування Захворювань системи кровообігу «Артема» , «Донецьк» , «Сонячний» , «Шахтар» (Святогірськ); «Щурівський» (Красний Лиман), «Ювілейний» (Слов’янськ). Захворювань нервової системи. «Артема» , «Донецьк» , «Сонячний» , «Шахтар» (Святогірськ); «Щурівський» (Красний Лиман), «Ювілейний» (Слов’янськ), «Металург» (Маріуполь), Захворювання органів дихання не туберкульозного характеру «Шахтар» (Святогірськ) і «Щурівський» (Красний Лиман). Захворювань опорно-рухового апарату «Донбас» , «Ювілейний» (Слов’янськ), «Металург» (Маріуполь) Захворювання сечостатевої системи «Донбас» , «Ювілейний» (Слов’янськ), «Металург» (Маріуполь) Урологічні захворювання «Донбас» , «Ювілейний» , «Щурівський»

Рис. Е. 17. Фінансово-економічні показники діяльності туристичних підприємств Донецької області, тис. грн. [59]

Рис. 18. Схема маршруту Пам’ятник Дж. Юзу – пам’ятник О. С. Пушкіну – площа ім. Леніна – пам’ятник ім. А. Б. Солов’яненка – Свято. Преображенський Кафедральний Собор – Царгармата – Парк кованих фігур – спорткомплекс «Олімпійський» – ВЦ «Експодонбас» [22] Рис. 19. Схема маршруту Донецьк – Костянтинівка – Дружківка – Краматорськ – Слов’янськ – Святогірськ [22]

Рис. 20. Схема маршруту Донецьк – Костянтинівка – Дружківка – Краматорськ – Слов’янськ – Билбасівка – с. Прелесне Слов’янського району [22] Рис. 21. Схема маршруту Донецьк – Горлівка – Артемівськ (ЗАТ «Завод шампанських вин» ) [22]

Рис. 22. Схема маршруту Донецьк – Горлівка – Артемівськ – Соледар (рудник ПО «Артемсіль» ) [22] Рис. 23. Схема маршруту Донецьк – Старобешеве – Тельманове – Свободне – Хомутове (Новоазовський район) [22]

Рис. 24. Схема видів промислового туризму

Завод шампанських вин ARTYOMOVSK WINERY Соляні шахти Соледару Хомутовський степ

Потенційні сучасні антропогенні рекреаційні ресурси: • Шахта XIX століття • Путилівський завод • Проект «Український техноленд» • Стряповські каменоломні • Константинівський завод • Завод «Красний Октябрь» • Завод радіоприладів «Скіф» та ін. Також для промислового туризму можна використовувати: • Національний музей історії промисловості України «Техноленд» • Музей історії та розвитку Донецької залізниці • Музей історії Донецького металургійного заводу тощо

Організаційно-правові Фінансово-економічні Просторові Науково-методичні Проблеми туристсько-рекреаційної діяльності Кадрові Інформаційні

ВИСНОВКИ Донецька область – один з перспективних туристськорекреаційних регіонів України завдяки унікальним природнокліматичним умовам, а також суспільно-історичним і природноантропогенним ресурсам. Аналіз показників, що характеризують туристсько-рекреаційну діяльність Донецької області, показує, що ця сфера господарства регіону останніми роками досить інтенсивно розвивається: зростає кількість обслугованих туристів, організовується діяльність нових екскурсійних і туристичних маршрутів, збільшується кількість туристичних фірм (туроператорів і турагентів), розширюється мережа ресторанів та інших закладів громадського харчування, розважальних закладів тощо. Цьому значним чином посприяв той факт, що Донецьк став одним з 4 -х приймаючих міст під час «Євро-2012» . З іншого боку, слід відзначити застарілість і скорочення готельної і санаторнокурортної інфраструктури регіону. Одним із перспективних напрямів розвитку туристськорекреаційної діяльності Донецької області є промисловий (індустріальний) туризм.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!